КАДАСТРОВА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ, ПОРУШЕНИХ ПРОМИСЛОВИМИ РОЗРОБКАМИ РОДОВИЩ СІРКИ

Краткое содержание

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і задачі дослідження, вказано наукову новизну та практичне  значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, викладено відомості про апробацію роботи та публікацію отриманих результатів.

У першому розділі «Загальна характеристика порушених земель» розглянуто загальну структуру порушених земель України та Львівської області. Окремо охарактеризовано структуру порушених земель Передкарпатського сірконосного басейну, в результаті чого встановлено, що розробка сірчаних родовищ супроводжувалася різноманітними негативними екологічними наслідками: створенням кар’єрних виїмок і відвалів, накопиченням відходів, забрудненням підземних і поверхневих вод мінералізованими дренажними водами, забруднення ґрунтів тощо.

У результаті огляду наукових праць та законодавчої бази у сфері ліквідації негативних наслідків при видобуванні сірки, покращенні екологічної ситуації доведено, що на сьогодні немає чіткого механізму виконання кадастрової інвентаризації порушених земель, яка б відображала всю інформацію про кількісний та якісний стан порушених земель, форми власності, обмеження та обтяження.  

На основі проведеного аналізу стану порушених земель та огляду літературних джерел визначено вплив розробок родовищ сірки на ґрунтовий покрив. Переважно цей вплив виявляється в його механічному, фізичному і хімічному порушенні. Зокрема механічне порушення земель обумовлене вилученням під розробки родовищ сірки земель, які раніше використовувалися у сільському чи лісовому господарстві. Фізичне порушення земель  пов'язане зі зміною ландшафту і деформацією поверхні під впливом гірничих робіт, а також зміною структури ґрунтів у результаті гідромеханізації або інших видів гірничотехнічних робіт. Хімічне порушення ґрунтів обумовлено їх забрудненням різними техногенними викидами і відходами. Особливо це спостерігається у місцях видобутку сірки методом підземної виплавки (ПВС), а також поблизу збагачувальних фабрик, цехів зі флотації сірки тощо.

Техногенні порушення навколишнього природного середовища поділено на ландшафтні та екологічні. Ландшафтні порушення утворюються в результаті гірничопромислових розробок корисних копалин  відкритим і підземним способами, внаслідок яких змінюється рельєф місцевості, рослинний і ґрунтовий покрив. Екологічні порушення – це, перш за все, забруднення ґрунтових та поверхневих вод, ґрунтів та повітря певними хімічними елементами, які негативно впливають на життєдіяльність людини.

Розробка сірчаних родовищ на території призвела до техногенних ландшафтів, що зробило цю територію депресивною. Саме це спричинило необхідність виконати кадастрову інвентаризацію порушених земель, встановити точність  та методи їх кадастрового знімання, вдосконалити методику нормативної грошової оцінки шляхом встановлення науково обґрунтованого значення локального коефіцієнта та інтегрованого коефіцієнта забруднення ґрунту, що дозволить покращити інвестиційний клімат на даній території.

Другий розділ «Теоретичні дослідження ведення кадастрових робіт на порушених землях» присвячений теоретичному дослідженню проведення кадастрової інвентаризації порушених земель та вдосконаленню методики обчислення нормативної грошової оцінки для порушених територій.

Питання кадастрової інвентаризації порушених земель є маловивченими і потребують більш глибокого дослідження. Жоден чинний правовий акт не регламентує проведення кадастрової інвентаризації порушених земель, не визначає послідовності, періодичності її проведення та не зазначає точності таких робіт.