ВРАХУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ТЕРИТОРІЙ ПРИ ГРОШОВІЙ ОЦІНЦІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, задачі та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача стосовно основних положень дисертації, викладено відомості про їх апробацію, наведено структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Сучасні тенденції та проблеми грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення з врахуванням екологічного стану” розглянуто вітчизняний та зарубіжний досвід грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, визначено недоліки нормативно-правового забезпечення грошової оцінки в Україні в частині врахування екологічного стану територій, проаналізовано вплив екологічних факторів на вартість земель сільськогосподарського призначення, виділено основні групи таких чинників та встановлено шляхи їх врахування.

Проведений аналіз сучасних наукових досліджень, нормативно-правового та методичного забезпечення дав змогу зробити наступні висновки:

-           з розвитком суспільства зростає необхідність врахування екологічного стану територій при грошовій оцінці земель;

-           сучасна нормативна база грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення не передбачає врахування широкого кола екологічних факторів: рівня забруднення атмосферного повітря, забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, пестицидами, розташування земельної ділянки в водоохоронній зоні;

-           потребує вдосконалення процес природно-сільськогосподарського районування для забезпечення об’єктивності та актуалізації меж як в просторі так і в часі;

-           в результаті аналізу екологічного стану території, як системи, виділено основні групи екологічних факторів природного (кліматичні умови, ґрунти, рельєф, гідрологічні умови) та природно-антропогенного походження (механічне забруднення, хімічне забруднення, фізичне забруднення), що впливають на вартість земель сільськогосподарського призначення;

-           встановлено, що основними шляхами врахування екологічного стану сільськогосподарських земель є розрахунок затрат на усунення впливу чинника, застосування коригувальних коефіцієнтів, вдосконалення методів та моделей грошової оцінки на основі даних природно-сільськогосподарського районування, науково обґрунтованої сівозміни та бонітування ґрунтів.

Другий розділ “Методичні основи врахування екологічного стану територій при грошовій оцінці земель” присвячено розробці концептуальних засад грошової оцінки земель з врахуванням екологічного стану територій за встановленими шляхами. Виділено найбільш важливі екологічні фактори і вдосконалено методи експертної та нормативної грошової оцінки, побудовано модель експертної грошової оцінки в межах порівняльного підходу з метою автоматизації процесу оцінювання. Виконано апробацію цих методів та моделей.

На грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення впливає багато екологічних чинників, але в оціночній практиці відсутня їх однозначна класифікація. Основні екологічні фактори відібрано, спираючись на аналіз їх повторюваності в наукових та науково-методичних роботах, після чого їх об’єднано у групи. Крім того, на основі аналізу впливу екологічних факторів на сільськогосподарські угіддя визначені показники та шляхи їх врахування. Ґрунтуючись на вибраній системі екологічних факторів та особливостях їх впливу на вартість земель, запропоновано концептуальну модель грошової оцінки земель з врахуванням екологічного стану територій (рис. 1).

Система екологічних чинників є спільною як для нормативної так і експертної грошової оцінки через те, що основою обох видів оцінки є урожайність сільськогосподарських культур. Відмінності полягатимуть лише у методах врахування екологічних факторів, оскільки кожен вид оцінки має свої особливості розрахунків.

Нормативна грошова оцінка базується на застарілих даних та урожайності лише зернових культур, а це суперечить принципу грошової оцінки про найбільш ефективне використання земель. Так як науково обґрунтовану сівозміну встановлюють для створення оптимальних умов збереження і відновлення родючості ґрунтів, а також забезпечення максимального виходу екологічно чистої сільськогосподарської продукції, то нормативна оцінка повинна обчислюватись за такою сівозміною. Для цього оцінку земель доцільно проводити за кожним природно-сільськогосподарським районом окремо на основі рекомендованої сівозміни. У роботі пропонується оцінювану земельну ділянку умовно розділяти на поля сівозміни.