РОЗРОБКА АКТИВАТОРА ТАРІЛЧАСТО-ВАЛКОВОГО ТИПУ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ПО ВИРОБНИЦТВУ ЦЕГЛИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету і завдання досліджень; визначено об'єкт, предмет і методи досліджень; вказано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; описано особистий внесок здобувача; наведено відомості про апробацію результатів,  структуру і обсяг дисертації та список публікацій.

У першому розділі наведено аналіз відомих робіт Болдирєва В. В., Хінта І.А., Соломатова В.І., Федоркіна С.І., Крота О.Ю., Захаренко А.В., Костельова М.П. та інших. Показано конструкції агрегатів валкового типу, які використовуються для активації сировинних сумішей та помелу.

Наведено результати теоретичних досліджень процесу прокатування товстого шару суміші валком, які вже відомі. Доведена необхідність подальшого вивчення процесів активації сировинних сумішей у активаторах валкового типу, особливостей взаємодії робочих органів машин із сумішшю, створення нових та вдосконалення існуючих активаторів.

Другий розділ присвячено теоретичним дослідженням тарілчасто-валкового активатора безперервної дії.

Запропонована нова, захищена патентами, конструкція тарілчасто-валкового активатора безперервної дії (рис. 1) із периферійним завантаженням суміші на нерухомий таріль 5,  відцентровим притисканням декількох (2…4) конічних валків 3 до шару оброблюваної суміші на тарелі 5 та кільцем 6 регулювання товщини шару.

Попередньо підготовлена у змішувачі до формування зволожена бетонна суміш подається у завантажувальну лійку 1 тарілчасто-валкового активатора (далі – ТВА), звідки  потрапляє на  диск-розподілювач 2, який  рівномірно розкидає суміш по стінці циліндричного корпусу 9. Під дією власної ваги суміш поступає у зону більшого діаметра нерухомого тареля  5, робоча поверхня якого  виконана у вигляді зовнішньої поверхні усіченого конуса або горизонтального кільця.  Тут суміш потрапляє у зону дії валків 3, шарнірно прикріплених до зв’язаного із приводом приводного валу 8. Суміш прокатується під валками 3, просувається вздовж робочої поверхні тареля 5 до зони малого діаметра шаром, товщина якого встановлюється висотою  кільця 6, і пересипається через кільце 6 під таріль , звідки розвантажується по лотку 7. Зусилля притискання кожного валка  3 до шару створюється складовою Р відцентрової сили Р_в. Після кожного прокатування  ущільнений шар суміші  може  розрихлюватися дією розпушувачів 4. Нерухомість робочої поверхні тареля 5 дає можливість отримати ту низьку швидкість просування по ній шару оброблюваної суміші від зони завантаження до розвантаження, яка потрібна для забезпечення сотень циклів прокатувань, необхідних для здійснення ефективної активації.

Комплекс теоретичних досліджень ТВА з розпушуванням ущільненого шару  після кожного прокатування, а також експериментальних досліджень процесу активації у лабораторному ТВА з розпушувачами  різних конструкцій і конфігурацій:

- підтвердив ефективність режиму активації у варіанті ТВА з розпушувачами;

- засвідчив  неможливість регулювання товщини шару;

- виявив наявність швидкого зношування розпушувачів, а також вагомих витрат потужності на розпушення ущільненого шару.