ПІДВИЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ НА БАЗІ ТЕОРІЇ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано задачі, мету, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження та вирішення задач, зазначено основні наукові результати і їх практичне значення, викладена загальна характеристика роботи. Приведено дані про особистий внесок автора, а також публікації за темою дисертації.

У першому розділі проведено аналіз принципів побудови та функціонування  мережі наступного покоління NGN. Для реалізації усього спектра послуг зв’язку та забезпечення належної якості їх надання необхідний відповідний розвиток інфокомунікаційних мереж і їх транспортної інфраструктури. Телекомунікаційна галузь  тільки за останнє десятиліття пройшла через цілу низку революційних перетворень. До їх числа відноситься і трансформація традиційних мереж загального користування з комутацією каналів в мережі наступного покоління, що розвиваються, головним чином, на основі технологій пакетної передачі інформації. При цьому мережі електрозв’язку перетворяться в справді інфокомунікаційні мережі, що надають користувачам все більшу кількість взаємнодоповнюючих різноманітних послуг. Мережа NGN забезпечує широкосмуговий доступ і підтримує механізми якісного обслуговування  (Quality of Service – QoS).

Виділяються наступні тенденції розвитку мереж NGN: інтеграція передачі мови і передачі даних, включаючи об’єднання обладнання транспортного рівня та обладнання мережі доступу; об’єднання мереж передачі даних і різноманітних мультимедійних мереж на рівні базового обладнання і управління. Головним принципом NGN є конвергенція всіх сфер в єдину інфокомунікаційну мережу з можливостями для передачі мультимедійної інформації.

В мережі NGN передбачається використовувати тільки відкриті протоколи, які дозволять, при  необхідності, легко змінювати функції, які виконуються.

Таким чином, сучасні вимоги до мереж наступного покоління полягають в можливості оптимальної передачі мовного трафіку, трафіку даних, створення і надання нових сервісів, в пониженні видатків на капітальне будівництво і операційних витрат порівняно з існуючими мережами зв’язку.

Відзначаються можливості концепції побудови мереж NGN для розвитку телекомунікацій.

Зазначено, що транспортний рівень архітектури мережі NGN будується на основі пакетних технологій, причому основною технологією, яка використовується, є IP/MPLS. Отже, мережа NGN може створюватися як накладена на існуючі транспортні пакетні мережі. Зазначимо, що використання існуючих мереж IP у якості транспортного рівня NGN потребує реалізації в них додаткових механізмів забезпечення якості обслуговування.

Конвергенція є обов’язковою умовою існування NGN, причому в застосуванні до всіх аспектів: від конвергенції додатків (передача мови і даних) до конвергенції інфраструктури. NGN повинна підтримувати широкий спектр послуг, додатків та механізмів, включаючи послуги в режимі реального часу, в автономному режимі, в потоковому режимі, а також забезпечувати необмежений доступ користувачів до різних постачальників послуг, підтримувати спектр технологій «останньої милі», надавати можливість користувачам здійснювати зв’язок та мати доступ до послуг незалежно від зміни технічних умов або місця знаходження. Отже, одні і ті ж послуги стають доступними як у фіксованих, так і в мобільних мережах.

Особливістю як мереж нового покоління, так і мереж майбутнього є той факт, що вони мають не тільки складну динамічну структуру, а відповідно і нескінченну множину параметрів. Тим самим технологія мереж майбутнього якісно відрізняється від всіх попередніх цифрових систем зв’язку, і в цьому також проявляється революційність концепції мереж нового покоління. Мережа FGN - це багатофункціональна і багаторівнева мережа, в яку інтегровані транспортна мережа, мережа синхронізації, мережа сигналізації та інші мережі підтримки транспорту й доступу, а також сервісні мережі для сумісного, надійного, якісного, безпечного надання різноманітних послуг користувачам.

Особливої уваги заслуговує питання подальшого розвитку інфокомунікаційних мереж в нашій державі. В даний час в країнах СНД і, зокрема, в Україні, мережі NGN пропонується впроваджувати у вигляді окремих, часом дуже не схожих один на одного, фрагментів, вкраплених в існуючі національні мережі інфокомунікацій. Тому, не дивлячись на те, що стосовно мереж NGN розроблено достатньо міжнародних рекомендацій і стандартів, дискусія, що ж є інфокомунікаційними мережами майбутнього та як їх розвитку повинна і може сприяти галузева наука, не втрачає свою актуальність і гостроту. Тим паче, що є необхідність вирішення протиріч концепції NGN з практикою впровадження її положень.

Вибір стратегії розвитку та створення мереж нового покоління в Україні визначається безліччю чинників, серед яких доцільно виділити методологічний підхід, який використовується оператором. Він може служити основою для програми модернізації існуючої телекомунікаційної мережі країни. Можна назвати три основні варіанти складання подібних програм. Перший варіант – найпростіший: поступова заміна старого обладнання на сучасне, що дасть можливість сформувати структуру нової мережі, яка повністю повторить створену раніше топологію. Другий варіант передбачає пошук оптимальної структури для місцевої телефонної мережі до моменту завершення процесу створення нової мережі. Третій варіант – компромісне рішення. Визначається оптимальна структура мережі нового покоління, але програма її модернізації не вважається за догму. Періодично ця програма коректується з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників, що змінюються. Третій варіант формування мережі є найбільш сприятливий для нашої країни.

Таким чином можна стверджувати, що вектор стратегії розвитку телекомунікаційної галузі буде направлений в бік створення високоефективних мереж нового покоління на основі інтелектуальних технологій з їх новими  можливостями. Вирішення проблематичних питань, які пов’язані з інформаційними потоками, розподілом цих потоків в мережах є суттю подальшого проведення досліджень і практичної реалізації, що визначають мету та задачі дисертаційної роботи.

У другому розділі набув подальшого розвитку метод визначення затримки проходження інформації в інфокомунікаційній мережі. Показано, що в інфокомунікаційній мережі затримка передачі інформації від джерела до користувача є одним з найважливіших параметрів. При дослідженні мереж з комутацією пакетів проблеми черг виникають абсолютно природно. Пакети, що надходять на вхід мережі або проміжного вузла на шляху призначення, накопичуються, обробляються з метою вибору відповідного каналу передачі до наступного вузла, а потім передаються каналом у визначений для них проміжок часу. Час, витрачений на очікування передачі в накопичувачі, є важливим параметром, що характеризує роботу мережі, оскільки затримка передачі з одного кінця в інший в аналізований час входить як складова і є однією з основних характеристик, що безпосередньо відчувається користувачем. Час очікування залежить від часу обробки у вузлі і довжини пакета. Він залежить також від пропускної спроможності каналу передачі, яка визначається кількістю пакетів, переданих за секунду, інтенсивністю надходження пакетів до вузла і дисципліни обслуговування при обробці пакетів.