РЕГУЛЮВАННЯ ТЕМПІВ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ МЕТОДАМИ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення стабільно високих темпів економічного зростання є важливою умовою інтеграції України у світове співтовариство. Це пов'язано з відносно низьким обсягом ВВП на душу населення. Так, якщо в 2006 р. у країнах ЄС даний показник становив у розрахунку на одну особу 28,9 тис. дол. (100% за паритетом купівельної спроможності), у Росії – 12,2 тис. дол. (42,2% за паритетом купівельної спроможності), то в Україні – лише 7,8 тис. дол. (27,0% за паритетом купівельної спроможності). І якщо Росія згідно з Програмою соціально-економічного розвитку Російської Федерації на середньострокову перспективу ставить задачу протягом найближчих 10 років подвоїти розміри ВВП, то Україні для досягнення європейських показників необхідно збільшити його значення більш ніж у 3 рази. Тому задача підтримки позитивної динаміки обсягів виробництва товарів та надання послуг має першорядне значення для держави.

Одним із чинників інституційного середовища, що сприяє збільшенню темпів економічного зростання, є податкова політика. Завдяки їй держава має важелі управління економікою країни, що знаходить відображення в обсязі валового продукту.

Проблема забезпечення економічного зростання з використанням методів податкової політики не є новою. Її досліджували представники неокласичної та кейнсіанської шкіл економічної думки, а також більш пізніх течій – сучасного ендогенного зростання та економіки сталого розвитку. Моделі зростання набули найбільшого розвитку в неокласичній економічній теорії (Р. Барро, Р. Кінг, Р. Лукас, С. Ребело, Х. Узава), де визначався вплив податків на рівень доходу від реалізованої продукції. Обсяг ВВП згідно з даним підходом, як правило, розраховується через виробничу функцію Кобба-Дугласа. У кейнсіанських моделях (Е. Домар, Дж. Кейнс, Дж. Робінсон, П. Самуельсон, Е. Хансен, Р. Харрод) макроекономічний аналіз здійснюється з використанням мультиплікатора (зворотної величини від граничної схильності до заощаджень). Проте дослідження процесів накопичення та схильності до заощаджень, що набули поширення в традиційних кейнсіанських моделях, поступилися місцем моделям оподаткування в їх сучасній постановці (К. Джадд, Дж. Ейджелл, Дж. Корсетті, К. Miнo, М. Пірссон, Н. Робіні, E. Фелпс), а також моделям економічного зростання в глобальному масштабі з позицій сталого розвитку (Дж. Боуерс, Г.-Дж. Еверс, Дж. Мінч, К. Реннінгс), які враховують обмеження щодо добробуту майбутніх поколінь, включаючи їх доступ до планетарних систем життєдіяльності людини.

В умовах ринкової трансформації економіки проблеми регулювання темпів економічного зростання методами податкової політики дістали розвитку в працях І. Алєксєєва, Є. Балацького, В. Вишневського, М. Карліна, І. Лу-ніної,  П. Мельника,  С. Мовшовіча,  Ц. Огонь,  В. Орлової,  А. Скрипника, А. Соколовської,  І. Чугунова,  В. Юрінця.

Проте ряд аспектів збільшення темпів економічного зростання за допомогою методів податкової політики ще достатньою мірою не досліджено. Дані аспекти потребують подальшого наукового розгляду. Для України доцільно побудувати власну модель економічного зростання, що враховувала б її інституційні особливості та в якій одним із ключових чинників впливу на динаміку ВВП виступали б податки.

Необхідність подальших досліджень у даній предметній сфері зумовила вибір теми дослідження, його мету та задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено згідно з планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Напрями реформування податкової системи України» (номер держреєстрації 0101U001182, 2001-2004 рр.); «Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу», (номер держреєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.); «Фінансово-еко­номічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2008 рр.). У рамках вказаних тем автором виконано аналіз існуючих концепцій економічного зростання; виявлено особливості дескриптивних та оптимізаційних моделей економічного зростання, які включають податковий чинник; побудовано та реалізовано нову динамічну економіко-математичну модель, що враховує причинно-наслідкові зв'язки між податками і стабільними темпами економічного зростання; на підставі одержаних результатів моделювання розроблено рекомендації щодо прискорення темпів економічного зростання в Україні шляхом збільшення реальних ставок більш нейтральних податків порівняно з менш нейтральними.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретичних положень та обґрунтування науково-методичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання темпів економічного зростання методами податкової політики в трансформаційній економіці.

Для досягнення мети в дисертації поставлено та вирішено такі задачі:

узагальнено існуючі концепції економічного зростання, а також чинники, що впливають на його темпи, та на підставі їх комплексного аналізу уточнено поняття «економічне зростання» для сучасних умов України;

виконано аналіз особливостей зростання ВВП в Україні при планових методах господарювання та в умовах трансформаційної економіки;

проаналізовано роботи зарубіжних та вітчизняних авторів, де пропонуються різноманітні економіко-математичні моделі оподаткування з цільовою функцією зростання обсягу ВВП;

розроблено концептуальну модель впливу податкової політики на економічне зростання України з урахуванням його чинників;

побудовано та реалізовано нову економіко-математичну модель з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків між стабільним зростанням ВВП і методами податкової політики;

запропоновано напрями вдосконалення податкової політики щодо оподаткування капіталу (прибутку підприємств), праці (доходів фізичних осіб і нарахувань на заробітну плату) і споживання (ПДВ), а також рекомендації загального характеру для прискорення темпів економічного зростання в Україні.

Об'єктом дослідження є процеси економічного зростання в умовах ринкової трансформації господарства.

Предмет дослідження – методи податкового регулювання економічного зростання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних учених у сфері системного аналізу економічного зростання, економіко-математичного моделювання податкової політики та оптимального оподаткування. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, звіти Міністер-
ства фінансів України, статистичні дані Держкомстату України.

У роботі використано сукупність методів та підходів:

порівняльний метод – при виявленні особливостей моделей економічного зростання, які враховують податки;

кількісного аналізу – при виявленні тенденцій розвитку ВВП та інших показників функціонування господарства;

статистичного аналізу – при дослідженні інтенсивності, виду та форми залежностей між макроекономічними показниками;

системний підхід – при побудові концептуальної схеми впливу податків на обсяг ВВП з урахуванням прямих і зворотних зв'язків;

економіко-математичного моделювання і математичної статистики – при побудові та реалізації моделі економічного зростання з урахуванням податкового чинника, для обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення податкової політики в Україні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних та науково-методичних положень, що визначають можливості збільшення темпів економічного зростання в Україні на основі використання регуляторного потенціалу податкової політики.

До основних результатів, які визначають наукову новизну дослідження, належать такі:

уперше:

обґрунтовано нову модель економічного зростання, яка відображає прямі та зворотні зв'язки впливу податків на чинники виробництва та обсяг ВВП, і на відміну від відомих підходів враховує, що: суспільні та приватні товари не є досконалими субститутами, але співвідношення їх диференціалів впливає на якість людського капіталу, а через нього – на працю та ВВП; інвестування за рахунок податків у капітал і працю має задовольняти критерію Парето-ефективного розподілу ресурсів;

удосконалено:

методичний підхід до розрахунку величини людського капіталу, що включає природне зростання чисельності населення та враховує оптимальне співвідношення суспільних і приватних благ з позицій теорії суспільного добробуту;

поняття економічного зростання для умов трансформаційної економіки шляхом урахування сучасного стану і закономірностей еволюції господарства країни, її соціально-економічних, політичних та інституційних особливостей;

класифікацію чинників сучасного економічного зростання, що впливають на обсяг ВВП, за рахунок збільшення класифікаційних ознак та визначення серед них місця податків;

дістали подальшого розвитку:

обґрунтування доцільності використання податків в Україні як чинника економічного зростання, що пов'язано з фінансуванням за рахунок податків продуктивних урядових видатків, які забезпечують зростання чинників виробництва, а отже, і обсягу ВВП;

аргументація того, що стабільному економічному зростанню в Україні на довгострокову перспективу сприятимуть мінімальна реальна ставка податку на капітал, зниження реальної ставки податку на працю та підвищення реальної ставки податку на споживання;

пропозиції щодо подальшого вдосконалення податкової політики України стосовно конкретних видів податків (податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та нарахувань на заробітну плату, ПДВ) і рекомендації щодо інституційних перетворень та податкової системи взагалі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація пропозицій щодо регулювання економічного зростання методами податкової політики сприяє вирішенню актуальної задачі збільшення обсягу ВВП і підвищення на цій основі рівня добробуту населення України. Розроблена економіко-математична модель може бути використана для оцінки реформування структури податкової системи, що сприятиме стабільним темпам зростання обсягів виробництва товарів та надання послуг.

За підсумками наукового дослідження підготовлено наукову доповідь органам влади різних рівнів, а окремі висловлені в ній пропозиції використано в процесі підготовки проекту Податкового кодексу (лист Міністерства фінансів України № 31-01050-1-17/18370 від 12.09.2007 р.; лист державної установи „Інститут економіки та прогнозування” № 135/951 від 09.10.2007 р.) та при розробці етапів „Стратегії розвитку міста Донецька на період до 2020  року”  (лист  виконавчого  комітету Донецької міської ради № 01/23-1039 від 22.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, де подано авторський підхід до вирішення наукової задачі обґрунтування шляхів реформування податкової політики в державі за рахунок удосконалення структури податкової системи, що сприятиме стабільним темпам економічного зростання.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях» (м. Донецьк, 2004 р.); «Наука і освіта 2005» (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2005 р.); «Сучасні моделі і методі прогнозування соціально-економічних процесів» (м. Київ, 2006 р.); «Державне та муніципальне управління в умовах політико-адмінистративної реформи» (м. Луцьк, 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано в 12 наукових роботах: 1 монографія, 6 статей у наукових фахових виданнях, 5 тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 9,83 д.а., всі публікації одноосібні.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (176 найменувань), додатків. Її загальний обсяг складає 196 сторінок, зокрема 10 таблиць, 20 рисунків, 7 додатків.