НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЛИТЬЯ ШАРОВ ИЗ МОДИФИЦИРОВАННОГО ДИСПЕРСНЫМИ БРИКЕТИРОВАННЫМИ МАТЕРИАЛАМИ ЧУГУНА ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ИХ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ СВОЙСТВ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ЛИТЬЯ ШАРОВ ИЗ МОДИФИЦИРОВАННОГО ДИСПЕРСНЫМИ БРИКЕТИРОВАННЫМИ МАТЕРИАЛАМИ ЧУГУНА ДЛЯ ПОВЫШЕНИЯ ИХ ЭКСПЛУАТАЦИОННЫХ СВОЙСТВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


 


У вступі обґрунтована актуальність роботи і завдання дослідження. Сформульована мета роботи, викладені наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, а також надані відомості щодо апробації результатів дисертаційної роботи.


В першому розділі  проаналізовано і систематизовано літературні дані щодо умов експлуатації і стійкості куль, що мелють, а також встановлено, що їх зношування є складний процес, залежний від багатьох факторів, найбільшою мірою від матеріалу, з якого вони виготовлені та способу виробництва.


Аналіз існуючих технологій виробництва куль показав, що на Україні в основному, застосовувалися  низьколеговані Cr-Ni чавуни;  останнім часом почали використовувати нелегований чавун, що обумовлено економією дорогих та дефіцитних легуючих елементів. Основним способом виробництва куль є лиття в кокіль на конвеєрно-кокільних установках.  Якість куль, отриманих за діючою технологією, не задовольняє вимогам, що пред'являються їм по ударо- і зносостійкості, у зв'язку з появою в структурі яскраво вираженої стовбчатості і усадкових дефектів.


Проаналізовано літературні дані про способи підвищення ударо- і зносостійкості чавунних куль. Значний позитивний вплив на структуру і властивості відливань надає модифікування чавуну дисперсними тугоплавкими сполуками. Викладені основні поняття модифікування, сучасні уявлення про будову і кристалізацію модифікованих Fe – C сплавів. Відмічено, що ряд науково важливих результатів зі створення теорії інокулюючого модифікування розкрито в наукових працях Б.Б. Гуляєва, Ю.З. Бабаскина, В. Б. Неймарка, В. А. Єфімова, В.Б. Бубликова, В.В. Луньова С.С. Затуловського, В.Т. Калініна та ін. Встановлено, що модифікування є універсальним способом керування кристалічною будовою виливків. Особлива увага при аналізі приділена впливу дисперсності модифікатора, а також питанням взаємодії модифікаторів з розплавом.


Проведений аналітичний огляд показав, що найбільш перспективним напрямом в області модифікування чавунів є застосування нанодисперсних модифікаторів, які ефективно впливають на кристалізацію графітної фази, на первинне зерно чавуну, на фазу неметалевих включень, активізуючи останню як додаткові гетерогенні центри графітизації.


В літературних джерелах недостатньо висвітлено фундаментальну основу наномодифікування. Це вимагає подальших досліджень для розробки принципово нових типів модифікаторів з метою підвищення експлуатаційних характеристик чавуну.


На підставі літературного аналізу сформульовані основні завдання дисертаційної роботи та визначено напрямки досліджень.


У другому розділі наведено дані про досліджувані матеріали та висвітлено основні методичні аспекти дисертаційної роботи. Наведені дані про матеріал куль, що мелють, і методики дослі­джень, відповідно до яких визначали вплив хімічного складу чавуну на їх експлуатаційні властивості. Обробку даних здійснювали стати­стично-математичними методами за допомогою електронно-обчислюваної техніки.


Експрес-аналіз дослідних і промислових плавок чавуну для куль Ø 60 мм, залитих у кокілі на конвеєрно-кокільній установці типа ККУ-1 в умовах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,  проводили на квантометрі «Поливак Е-600». Контроль температури здійснювали платино-платинородієвою термопарою і потенціометром КСП-4 з точністю виміру ± 5 °С. Дослідження мікроструктури зроблене на оптичних мікроскопах МІМ-8М і “Neofot-21”.


Оцінку графітних включень проводили згідно з ГОСТ 3443–87.  Твердість куль вимірювали на приборі Роквелла згідно з ГОСТ 9013-59 (ISО 6508-86). Ударну стійкість визначали на спеціальному копрі К01. Зносостійкість дослі­джуваних чавунів визначали за втратою ваги зразка після випробування у лабораторному кульовому млині. Причому, при оцінюванні властивостей чавуну, найменша партія  для випробувань складала 5 куль кожного виду. Контроль механічних властивостей брикетів–модифікаторів здійснювали по відомим методикам ГОСТ 21289-75. Проведені промислові випробування експлуатаційних властивостей  куль на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в кульових млинах барабанного типу МШЦ 3,6 х 5,5.


У третьому розділі проведено комплексний аналіз термодинамічних показників тугоплавких малорозчинних з'єднань і вибрані 4 ефективних нанодисперсних модифікатори з розміром часток 10 – 100 нм (ТiCN, ТiС, SiC і B4C) для експериментальної обробки чавуну з метою підвищення його ударо- і зносостійкості.


 


Для визначення рівномірності розподілу наномодифікаторів за об’ємом експериментального ливарного ковша їх вводили в порошкоподібному вигляді на дно ковша в різній кількості (0,01 %,  0,03 %, 0,05 % від маси рідкого металу). Оцінювання здійснювали  за залишковим вмістом основного елементу модифікатора по висоті ливарного ковша (низу, середини, верху) при розливанні чавуну в кокілі. Результати показали, що розподіл основного елементу модифікатора за об'ємом ковша, в порівнянні з його теоретично допустимим вмістом, нерівномірний і змінюється в межах від 76,5 %  до 96,50 %  залежно від виду і витрати наномоди-фікатора. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины