РОЗРОБКА МЕТОДУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрита сутність наукової проблеми, її значущість, зв’язок з процесами стандартизації дистанційно віддалених систем, їх метрологічним забезпеченням, висвітлена очевидність досліджень та показані основні аспекти актуальності роботи щодо синтезу ефективних методів оцінки якості ІВС на основі застосування ГА, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтована необхідність проведення досліджень, сформульовані їх мета та завдання, описана наукова новизна та основні положення, які виносяться на захист.

Перший розділ присвячений постановці проблеми забезпечення якості функціонування сучасних ІВС у відповідності до діючих стандартів з врахуванням існуючих метрологічних методів, засобів та методик, огляду загальних визначень, термінів та формальній постановці завдання. З цією метою виконаний огляд структур сучасних ІВС, їх аналіз та узагальнення, окремі питання метрологічного забезпечення.

Показано, що при оцінці якості ІВС як технічної системи (ТС) виділяються істотні фактори, що спричиняють найбільший вплив на цільову функцію управління, і з урахуванням цих факторів або груп параметрів проводиться оцінка ефективності функціонування об’єкта. При цьому відзначено, що в основу оптимізації ТС покладено системний аналіз, результатом якого, в подальшому, став вибір з множини можливих варіантів побудови системи одного варіанту, який є оптимальним, тобто задовольняє деякому встановленому критерію. Враховано, що при аналізі складних ТС задача оптимізації повинна розглядатися як багатокритеріальна, що погодить ряд суперечливих вимог до рішення, яке може бути прийняте на основі вхідних даних, зазначених, як правило, у технічному завданні (ТЗ) на розробку.

Показано, що у роботі основним напрямком є вивчення процесів проектування, створення та експлуатації складних ТС з орієнтацією цих процесів на досягнення максимального підвищення якості та, згідно до тематичного напрямку дослідження – на побудову оптимальних за співвідношенням показників якості технічних засобів, програмного та інформаційного забезпечення сучасних ІВС. Відзначено, що при вирішенні задач вибору прийнятного рішення з наявних альтернатив з метою вибору кращого варіанту рішення, поряд з формалізованими математичними методами прийняття управлінських рішень, доцільним є представлення результатів у вигляді, зрозумілому для експертів. З цією метою процес оптимізації якості ІВС умовно розділено на кілька взаємопов’язаних етапів: побудова ієрархічної структури системи шляхом послідовного її розчленування на окремі підсистеми та елементи; побудова графа (дерева) якості, який дає повну картину якісних і кількісних показників кожної складової та всієї системи в цілому; розробка структурно-логічної схеми системи; створення узагальненої моделі якості системи; пошук оптимуму співвідношення показників якості системи.

Виходячи зі сказаного, виконано формальну постановку задачі дослідження, суттю якої є синтез структури ІВС з врахуванням сучасного стану технічного, програмного та інформаційного забезпечення засобів вимірювання з врахуванням вимог, які регламентуються діючими нормами та стандартами, а також міжнародними рекомендаціями. Показано, що сучасна ІВС є структурованим ієрархічним комплексом, кожна з агрегатних складових якого може бути програмно-апаратним засобом для яких необхідно встановити, чи їх показники якості є комплексними показниками і чи ці показники складаються з відповідних показників технічних і програмних засобів та рішень, та відзначено, що на основі прийнятого рішення є доцільним формулювання вимог до складу генетичної моделі оцінки якості ІВС в цілому і видів забезпечення – зокрема. Т.ч. обґрунтовано положення про  те, що в подальшому необхідно піддати аналізу методи оптимізації якості з урахуванням нечіткої інформації з метою обґрунтування необхідності розробки вдосконаленого методу, орієнтованого на ГА.