ФОРМИ ФІНАНСОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ БАНКІВ І ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. В ринкових умовах необхідність забезпечення високого рівня ефективності господарювання посідає центральне місце в економічній політиці держави, формує стратегію діяльності виробничо-господарських структур. Досягнення стійких тенденцій економічного зростання безпосередньо пов’язане з активізацією роботи підприємств, постійним системним оновленням основних фондів, підвищенням конкурентоспроможності продукції, створенням потужної банківської системи.

Активна участь фінансово-кредитної системи у забезпеченні економічного розвитку країни вимагає, зокрема, тісної співпраці підприємств з тією її частиною, що найтісніше пов’язана із обслуговуванням суб’єктів господарювання в ринковій економіці – комерційними банками.

Система “комерційний банк – підприємство” набуває визначального значення в умовах стабілізації економічної ситуації в Україні. Значення підприємства як первинної ланки у структурі національної економіки та головного структуроутворюючого елементу цієї системи обумовлено посиленням інвестиційного та інноваційного попиту на ринку капіталу.

Комерційні банки, як фінансово-забезпечувальна складова цієї системи, виконуючи увесь спектр банківських операцій, уможливлюють ефективну виробничу діяльність інших господарюючих суб’єктів у різних секторах економіки і забезпечують тим самим безперервність суспільних відтворювальних процесів.

Питання взаємодії підприємств і банків в Україні як передумови ефективного фінансування інноваційного розвитку економіки досліджували Алєксєєв І.В., Амоша О.І., Аптекар С.С., Барановський О.І., Буряк П.Ю., Березовик В., Брюховецька Н.Ю, Вовчак О.Д., Вожжов А.П., Геєць В.М., Дзюблюк О.В., Захарін С.В., Зимовець В.В., Іщук С.О., Кизим М.О., Ковалюк О.М., Козоріз М.А., Корнєєв В.В, Косова Т.Д., Крамаренко Г.О., Крупка М.І., Кузнєцова А.Я., Кузьмін О.Є., Лігоненко Л.О., Мороз А.М., Омелянович Л.О., Орлов О.О., Осецький В.Л., Партин Г.О., Пересада А.А., Реверчук С.К., Слав’юк Р.А., Смовженко Т.С., Стубайло Т.С., Черваньов Д.М., Чумаченко М. та інші вчені-економісти.

Серед російських вчених проблемами співпраці фінансово-кредитної системи та промислових підприємств займалися: Єгорова Н.Е., Ігоніна Л.Л., Ільїн М.С., Масленченков Ю.С., Раскатов А.В., Сергєєв Л.В., Смулов А.М., Тріфілова А.А., Чекмарьова Е.Н. та інші.

Попри наявність численних ґрунтовних публікацій із проблем фінансового забезпечення потреб суб’єктів господарювання на етапі переходу до ринку, а згодом – і на етапі інноваційного розвитку економіки, потрібно відзначити, що нині гостро бракує науково обґрунтованих методологічних засад посилення фінансової взаємодії банків із підприємствами реального сектору економіки та використання нових методологічних принципів і методичних підходів для побудови ефективної взаємовигідної співпраці банків і підприємств як складових економічної системи України. Актуальним вважаємо проведення системного дослідження особливостей формування ефективної фінансової взаємодії банків і реального сектору економіки та обґрунтування методологічних засад стратегічного партнерства банків і підприємств.

Теоретичне і практичне значення вирішення проблем в системі “банк-підприємство” зумовили вибір теми дисертації, окреслили її завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за своїм спрямуванням відповідає науково-дослідній тематиці кафедри фінансів Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур”(номер д/р 0106U000027).

Матеріали наукового дослідження використані при розробленні держбюджетних тем Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/87ВГС “Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (№ ДР 0104U002289), ДБ/100ПФГ “Розробка фінансових та організаційних засад участі підприємств, кредитних і фінансових установ у діяльності промислово-фінансових груп” (№ ДР 0198U007150) та ДБ/ІНВЕСТ “Формування умов забезпечення інвестиційної привабливості підприємств та механізмів залучення іноземних інвестицій” (№ ДР 0102U001182). Автором при розробці зазначених тем досліджувались перспективні напрямки співпраці підприємств і банків в межах виробничо-господарських структур та промислово-фінансових груп, зокрема, при подоланні кризових явищ у фінансово-господарській діяльності підприємств, а також у сфері лізингу.

Мета та завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад ефективної фінансової взаємодії банків і підприємств, розробка методичних підходів та практичних рекомендацій щодо побудови партнерських відносин між банками і промисловими підприємствами на шляху до інноваційної моделі економічного зростання.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

§        дослідити передумови та теоретичні засади формування відносин банків із промисловими підприємствами на сучасному етапі розвитку української економіки;

§        розкрити зміст основних понять фінансової взаємодії банків і підприємств;

§        показати роль комерційних банків як ключового елемента фінансового ринку України;

§        виявити і дослідити основні проблеми фінансової взаємодії банківського і промислового секторів економіки;

§        провести системний аналіз множини факторів, що впливають на формування умов ефективної взаємодії банків і підприємств на сучасному етапі розвитку української економіки;

§        дослідити особливості фінансової підтримки банками промислових підприємств на шляху подолання наслідків кризових явищ та на етапі інноваційного оновлення виробництва;

§        проаналізувати та визначити переваги сучасних форм і методів фінансової взаємодії банків та підприємств, а також перспективних видів фінансування та інвестування банками потреб реального сектору економіки;

§        розробити методологічні засади стратегічного партнерства банків і підприємств та визначити головні напрямки практичної реалізації запропонованого методологічного підходу щодо формування умов і створення системи ефективної співпраці банків і підприємств на засадах балансу економічних інтересів і взаємної вигоди.

Об’єктом дослідження є форми, методи та моделі співробітництва комерційних банківських установ України та підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні засади та прикладні положення фінансової взаємодії банків і підприємств на засадах стратегічного партнерства .

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу досліджень склали праці вітчизняних і зарубіжних вчених та дослідників у галузі фінансів і банківської справи, присвячені проблемам стимулювання та фінансового забезпечення інноваційного розвитку економіки України, а також наукові публікації з питань макро- і мікроекономіки, стратегічного менеджменту. Інформаційну базу дослідження склали дані статистичних щорічників; статистичні дані, що публікуються Національним банком України та іншими державними міністерствами і відомствами; публікації у вітчизняних та зарубіжних періодичних виданнях. При написанні дисертаційної роботи застосовувались загальнонаукові прийоми та методи дослідження: системного підходу і системного аналізу – для розкриття передумов фінансової взаємодії банків і підприємств, визначення ролі комерційних банків як ключового елемента фінансового ринку, вивчення причин існуючого розриву між фінансовим і реальним секторами економіки, визначення найбільш впливових факторів формування ефективної взаємодії банків і підприємств, дослідження особливостей фінансової підтримки банками підприємств в умовах трансформації економіки, розробки методологічних засад стратегічного партнерства банків і підприємств та оцінки складових загального ефекту для учасників партнерської взаємодії і держави; метод порівняння – при проведенні економетричного аналізу фінансової взаємодії банків і підприємств, дослідженні проблем налагодження ефективної взаємодії фінансового і реального секторів економіки, вивченні особливостей інноваційної діяльності українських підприємств, дослідженні сучасних і перспективних форм і методів фінансової взаємодії банків і підприємств; метод економіко-математичного моделювання – для проведення комплексного аналізу впливу макроекономічних факторів та факторів банківської діяльності на збільшення обсягів довгострокового кредитування банками суб’єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі сформульовані та обґрунтовані результати, наукова новизна яких полягає у наступному:

а) вперше:

§        запропоновано і обґрунтовано методологічний підхід до формування умов ефективної фінансової взаємодії банків і підприємств, що ґрунтується на засадах стратегічного партнерства і має на меті посилення конкурентних позицій обох партнерів на ринку, підвищення ефективності їх діяльності, повніше використання їхнього внутрішнього потенціалу та ринкових можливостей;

б) удосконалено:

§        зміст поняття “стратегічне партнерство” як стійкої форми двосторонньої фінансово-господарської співпраці, що ґрунтується на визначених принципах і може передбачати, у тому числі, часткове делегування окремих управлінських функцій підприємства банку без взаємної участі у капіталі;

§        методичний підхід до визначення найбільш впливових і, водночас, статистично значущих факторів, що характеризують сучасний стан фінансових відносин комерційних банків і підприємств та визначають умови їх ефективної фінансової взаємодії на етапі становлення інноваційної моделі розвитку української економіки;

§        метод структурного аналізу системного ефекту від практичної реалізації методологічних засад стратегічного партнерства, що доводить переваги цієї форми фінансової взаємодії для банків, підприємств та держави в цілому;

в) отримали подальший розвиток:

§        модель мережевої взаємодії багатофілійного комерційного банку та підприємства з горизонтальною структурою управління, що дозволить підприємствам максимально використовувати переваги стратегічного партнерства, а також можливості своїх мережевих структур для посилення ринкових позицій при одночасному забезпеченні належного рівня фінансової дисципліни;

§        методичний підхід до визначення доцільності створення промислово-фінансових груп в Україні для обмеженого числа найбільших та ключових підприємств в економіці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання розроблених в процесі дослідження форм і механізмів для розвитку взаємовигідних відносин підприємств реального сектору економіки і комерційних банків. Розвиток двосторонніх взаємовідносин банку і підприємства на засадах стратегічного партнерства забезпечує істотне удосконалення фінансової інфраструктури його діяльності і матиме реальний економічний ефект.

Використання на практиці пропонованих в дисертації рекомендацій позитивно вплине на підвищення рівня фінансової співпраці банків і підприємств, вдосконалення методів фінансування інвестиційних та інноваційних проектів в українській економіці.

Ряд рекомендацій щодо організації співпраці з банком на принципах стратегічного партнерства знайшли практичне застосування на Державному підприємстві “Львівський державний ювелірний завод” (довідка про впровадження №1752/20 від 16.11.2007 р.). Запропоновані у дисертаційній роботі рекомендації щодо обслуговування підприємств з розгалуженою збутовою мережею були використані у практичній діяльності ВАТ “КРЕДОБАНК”, а пропозиції щодо налагодження стійких двосторонніх відносин з клієнтами-юридичними особами враховані при розробці його стратегічного плану розвитку (довідка про впровадження № 20-12140/07 від 23.11.2007 р.).

Такі матеріали дисертаційного дослідження, як концепція стратегічного партнерства банків і підприємств, системний аналіз ключових чинників формування умов ефективної співпраці банків і підприємств на етапі структурної трансформації економіки, форми і методи активізації банками інвестиційного кредитування використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін кафедри фінансів Національного університету “Львівська політехніка” (довідка про впровадження № 68-14-734 від 12.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, висновки та пропозиції доповідались на всеукраїнській студентській науковій конференції “Стратегія і тактика діяльності підприємства в сучасних умовах (м. Київ, 27-28 квітня 1998 р.); науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи та обліку” (м. Львів, 28 березня 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Вплив ринку і державного регулювання на розвиток фінансово-кредитної системи України” (м. Харків, 16 травня 2003 р.); II всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 19 листопада 2003 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку підприємств та нових економічних структур у сучасних умовах” (м. Донецьк, 20-21 травня 2004 р.). Наукові результати дослідження обговорені й отримали позитивну оцінку на наукових семінарах кафедри фінансів Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 13 наукових працях загальним обсягом 4,67 д.а. (з них особисто автору належить 4,26 д.а.). Із загального числа публікацій у виданнях, віднесених ВАК до фахових, опубліковано 8 статей загальним обсягом 3,73 д.а. (з них особисто автору належить 3,39д.а).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 180 сторінках, включає 17 таблиць та 7 рисунків, з яких 1 таблиця займає площу цілої сторінки, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел налічує 165 позицій.