ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ У КРИМІНАЛІСТИЦІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовуються вибір теми дисертації, її актуальність, зв'язок з науковими програмами, визначаються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічні й теоретичні засади, виокремлюються положення, що характеризують наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, їх апробація, наводяться дані щодо публікацій дисертанта, структури й обсягу роботи.

Розділ 1. «Наукові передумови формування тактичних операцій» складається з трьох підрозділів, присвячених дослідженню генези та сучасного стану наукових уявлень про тактичні операції, системно-структурного й технологічного підходу до побудови тактичних операцій, визначенню їх місця в системі засобів криміналістичної тактики.

У підрозділі 1.1. «Генеза та сучасний стан наукових уявлень про тактичні операції» зазначається, що в історії розвитку тактичної операції як наукової криміналістичної категорії та комплексного тактичного засобу практичної діяльності у кримінальному провадженні доцільно виділяти п’ять етапів: 1) зародження перших прийомів і засобів розслідування, накопичення початкового досвіду їх комплексного застосування в боротьбі зі злочинністю (з давніх часів ¾ до кінця ХІХ ст.); 2) виникнення криміналістики як самостійної галузі наукового знання, накопичення емпіричного матеріалу й поява перших уявлень про тактичні операції (кінець ХІХ ст. ¾ 30-ті роки ХХ ст.); 3) формування окремих криміналістичних теорій і створення передумов для виникнення ідеї тактичних операцій (40 – 60-ті роки ХХ ст.); 4) поява криміналістичної категорії «тактична операція», початок розроблення її наукової концепції (70 – 90-ті роки ХХ ст.); 5) подальше формування криміналістичної теорії тактичних операцій, побудова і впровадження систем типових тактичних операцій в окремих криміналістичних методиках (середина 90-х років ¾ до теперішнього часу).

Формування концептуальних основ тактичних операцій у криміналістиці відбувається за двома напрямами. Перший передбачає вивчення й дослідження сутності тактичних операцій, наукових та методологічних основ, історії розвитку, структури і класифікації тактичних операцій, місця цієї теорії у системі криміналістики, взаємозв’язку з іншими галузями криміналістичного та іншого наукового знання, судово-слідчою практикою. Другий ¾ побудову окремих типів та видів тактичних операцій, з’ясування форм і можливостей реалізації отриманих знань з метою побудови й застосування на практиці типових тактичних операцій, які проводяться для вирішення проміжних завдань розслідування окремих видів злочинів та судового розгляду матеріалів кримінального провадження. Крім цього, на сучасному етапі розвитку криміналістики актуальною й важливою є проблема розроблення окремої криміналістичної теорії тактичних операцій.

У підрозділі 1. 2. «Системно-структурний і технологічний підходи до побудови тактичних операцій» доведено, що тактична операція має всі атрибути системного утворення, її слід розглядати як складну реальну систему діяльнісного типу, що реалізуються спеціально уповноваженими законом суб’єктами і спрямовані на вирішення окремих тактичних (проміжних) завдань, зумовлених слідчими (судовими) ситуаціями, якій притаманні такі властивості, як цілісність, структурованість, ієрархічність, цілеспрямованість, зв’язок і взаємодія між елементами.

Під технологією тактичної операції слід розуміти процес послідовної реалізації дій, заходів, процедур, пов’язаний з виокремленням стадій та етапів, зумовлених слідчою (судовою) ситуацією й об’єднаних єдиною метою для вирішення окремих тактичних (проміжних) завдань. Зазначений підхід надає чітке уявлення про те, як тактична операція розгортається в часі, які етапи проходить для досягнення поставлених цілей і які дії й заходи мають бути виконані на кожному з них у відповідності до слідчих (судових) ситуацій. Успішне застосування технологічного підходу для вирішення вказаних завдань передбачає необхідність розроблення своєрідної програми, що регламентує підготовку й реалізацію тактичної операції. При цьому технологія тактичної операції є похідною від слідчої технології, технології слідчих дій, технології розслідування злочинів.

З огляду на системно-структурний та технологічний підходи виокремлено ознаки, притаманні цьому організаційно-тактичному засобу. Зокрема, тактична операція це: 1) програмно-цільова система, сформована для досягнення певної мети (системи цілей) шляхом проведення відповідної системи гласних та негласних слідчих (розшукових) дій та інших заходів за раніше заданою, попередньо розробленою програмою; 2) функціональна система, яка орієнтована на досягнення певної мети і призначена для виконання певних функцій; 3) динамічна система, що формується для вирішення окремих тактичних (проміжних) завдань, які постають перед суб'єктами її реалізації, оскільки її розвиток зумовлений певними чинниками, ця система й діє відповідно до них; 4) організаційна система, якій притаманна підвищена організованість з урахуванням усіх можливих змін; 5) взаємодіюча система, тобто система взаємодії слідчого, оперативно-розшукових, інших органів та суб'єктів її реалізації; 6) технологічна система, що передбачає системне уявлення про цю операцію з позицій технологічного підходу, розроблення програм її ефективного проведення за допомогою системи дій, заходів та процедур технологічного спрямування; 7) система, яка впливає на певні об’єкти, передусім на слідчу (судову) ситуацію з усією сукупністю компонентів, що входять до неї; 8) система, яка перебуває під впливом чинників, зокрема, таких як вид злочину, етапність розслідування (судового розгляду), слідча (судова) ситуація, тактичне (проміжне) завдання.

У підрозділі 1. 3. «Тактичні операції у системі засобів криміналістичної тактики» обґрунтовано, що підвищення ефективності кримінального провадження можливо передусім за рахунок комплексного використання тактичних засобів (на цю обставину вказали 68,85 % опитаних нами респондентів). До таких тактико-криміналістичних комплексів відносяться тактична операція і тактична комбінація. Це відносно нові, специфічні діяльнісні категорії, що розкривають функціональну сторону комплексних засобів криміналістичної тактики, які застосовуються слідчим (прокурором, суддею) у процесі кримінального провадження. Тактична комбінація і тактична операція ¾ динамічні категорії, сутністю яких є система процесуальних і непроцесуальних дій (заходів), взаємодія та вплив. Незважаючи на деяку зовнішню схожість, вони є самостійними тактичними засобами, а їх розмежування відбувається на підставі таких критеріїв: а) сутність та зміст; б) система цілей і завдань; в) складність компонентів структури; г) функціональне призначення; д) масштабність і тривалість провадження; е) складність організації; є) суб’єктний склад учасників. Запропоновані комплекси слід розглядати не як конкуруючі між собою криміналістичні категорії, а навпаки, як доповнюючі один одного засоби, що в сукупності створюють єдиний, найбільш ефективний механізм отримання інформації, необхідної для здійснення кримінального провадження.

З метою уніфікації понять термін «тактична операція» доцільно застосовувати тоді, коли йдеться про систему гласних та негласних слідчих (розшукових) дій та інших заходів (у судовому проваджені ¾ про систему судових дій, організаційно-технічних, забезпечувальних та інших заходів), а термін «тактична комбінація» ¾ лише стосовно системи тактичних прийомів у рамках проведення окремої слідчої (судової) дії. При цьому тактичну операцію слід розглядати і як самостійну категорію криміналістики, і як особливий різновид тактико-криміналістичних комплексів розслідування злочинів та судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Розділ 2 «Тактичні операції як об'єкт криміналістичного дослідження» містить п'ять підрозділів, у яких досліджуються поняття, функції, класифікація, структура тактичних операцій, з'ясовується місце цієї категорії у системі криміналістики й у кримінальному провадженні.

У підрозділі 2.1. «Поняття, ознаки та властивості тактичних операцій» доводиться, що пізнання сутності тактичних операцій передбачає вивчення та дослідження ознак та властивостей цих тактичних засобів. Суттєвими ознаками тактичних операцій є: 1) системність взаємопов`язаних гласних та негласних слідчих (розшукових) дій та інших заходів алгоритмічного характеру; 2) обумовленість цієї системи дій слідчою або судовою ситуацією на певному етапі кримінального провадження; 3) спланованість тактичної операції, тобто дії та заходи такої операції провадяться за єдиним планом; 4) керівна (управлінська) роль слідчого, прокурора (за винятком оперативно-тактичних операцій, де керівником може бути і посадова особа оперативних підрозділів), а в судовому проваджені ¾ судді; 5) спрямованість дій та заходів на вирішення окремого тактичного (проміжного) завдання у досудовому розслідуванні та судовому провадженні. До властивостей тактичної операції належать: комплексність, інтегративність, компонентність, системність, ситуаційна зумовленість, цілеспрямованість і вибірковість, спланованість, алгоритмічність.