ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано  мету, об’єкт, предмет та завдання дослідження, визначено його теоретико-методологічну основу, розкрито наукову новизну та практичне значення, охарактеризовано методи дослідження, а також подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідно-експериментальної роботи.

У першому розділі – “Теоретичні основи процесу формування творчих якостей особистості вчителя в інформаційному суспільстві” – здійснено аналіз філософських, мистецтвознавчих та психолого-педагогічних досліджень з означеної проблеми. Розкрито та конкретизовано сутність понять “творчі якості особистості майбутнього вчителя музики” та “комп’ютерні технології в музично-освітній діяльності”.

Проблема творчості у різних аспектах досліджується багатьма природничими і гуманітарними науками: філософією, історією науки і техніки, соціологією, психологією, мистецтвознавством, політологією, економікою, педагогікою тощо. Залежно від методології дослідження даної проблеми наголос, відповідно, ставиться на чотирьох основних аспектах: дослідженні особливостей творчого процесу; внутрішніх і зовнішніх чинників, що модифікують його перебіг; рис творчої особистості; властивостей продукту творчої діяльності.

Творчість розглядається як продуктивна людська діяльність, яка здатна породжувати якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення і є могутнім джерелом новаторства в усіх галузях матеріального і духовного життя суспільства, а її результати найвищою мірою відзначаються оригінальністю, неповторністю, унікальністю і досконалістю.

У психологічному розумінні творчість виступає вищим рівнем логічного мислення, поштовхом до діяльності, результатом якої є створені матеріальні й духовні цінності. На думку А. Маслоу, вона є найбільш універсальною характеристикою особистості, рисою, потенційно притаманною кожному. Творчість існує всюди, де людина уявляє, комбінує, змінює і створює щось нове (Л. Виготський), і може розглядатися як вирішення протиріч між наявними знанням і принципово новим, раніше не передбачуваним результатом.

Осмислення та узагальнення теоретичних положень щодо сутності творчої діяльності, природи творчого процесу, його особливостей та структури дає підстави вважати, що творчий процес є специфічним і малодослідженим феноменом, який характеризується творенням нового та нестандартного, відмовою від шаблонів і стереотипів, створенням матеріальних цінностей і творів мистецтва, відкриттям у науці, техніці тощо. Будь-який творчий процес характеризується як новизною, так і оригінальністю шляхів, способів та засобів його отримання. Методологічно важливим є твердження про те, що творча діяльність не лише передбачає вже сформовану особистість, а й, навпаки, особистість формується остаточно лише у творчій діяльності.

Усебічне вивчення означеної проблеми дозволило дійти висновку, що одним із найважливіших чинників успішності творчої діяльності є сформованість творчих якостей особистості, представлених комплексом суттєвих рис, ознак, властивостей та особливостей, які забезпечують успішність творчої діяльності й виявляються в особливостях перцепції, інтелекту, характеру та мотивації.

Методологічно важливим для нашого дослідження є також положення, згідно з яким творчі якості найбільш яскраво виявляються у творчості, яка є  необхідною умовою досягнення найвищих результатів діяльності вчителя, найповнішої реалізації його можливостей.

Визначено, що творчі якості вчителя розвиваються упродовж усієї педагогічної діяльності, забезпечують її творчий характер і виступають сутнісною ознакою його професіоналізму, що у свою чергу забезпечує реалізацію одного із ключових завдань загальноосвітньої школи – розкриття творчого потенціалу учнів та формування їх творчої особистості.

 Серед важливих чинників, які в сучасних умовах суттєво впливають на якість педагогічної освіти,  є глобальна інформатизація. Ефективна діяльність учителя в контексті досягнень світової педагогічної науки і розвитку інформаційного суспільства стає немислимою без використання новітніх комп’ютерних технологій. Аналіз наукових досліджень показав, що використання інформаційних  технологій у педагогічній освіті дає можливість поєднати дидактичні функції комп’ютера із традиційними засобами навчання, збагатити й наповнити навчальний процес новими формами роботи.

Дослідники наголошують, що їх застосування суттєво змінює співвідношення форм, методів і засобів  навчання. У свою чергу це призводить до зміни обсягу і змісту навчального матеріалу; забезпечує доступ до всієї існуючої і необхідної інформації; уможливлює алгоритмізацію розв’язання тих чи інших творчих завдань; поглиблює знання і вміння шляхом моделювання або імітації художньо-творчих процесів за допомогою діалогової взаємодії. Використання комп’ютерних програм істотно розширює сферу самостійної творчої діяльності (О. Чайковська).

У другому розділі – “Методичні аспекти формування творчих якостей майбутнього вчителя музики засобами комп’ютерних технологій” – висвітлено стан розкриття проблеми використання комп’ютерних технологій як засобу формування творчих якостей музиканта-педагога та обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють ефективності цього процесу.

Стала аксіомою думка про те, що сучасний учитель музики має досконало володіти вміннями аранжування, перекладання, композиції, інструментовки; вмінням працювати з комп’ютерним обладнання, цифровими й аналоговими інструментами та застосовувати їх у професійній діяльності.

Дослідження проблеми показало, що музичні комп’ютерні технології,  з одного боку, виступають знаряддям професійної, а з іншого – предметом навчальної діяльності й здебільшого розглядаються не як прикладна дисципліна, а як необхідний компонент музично-педагогічної освіти. Вони представлені комплексом сучасних програм запису, обробки, збереження, передачі та відображення музичної інформації; виступають інструментом реалізації творчих задумів і використовуються відповідно до вимог навчально-виховного процесу.

Розвиток комп’ютерних технологій забезпечує автоматизацію певної частини творчої роботи, значно скорочує час на реалізацію творчого задуму,  межі якого суттєво розширюються. Разом з тим учені наголошують на актуалізації питань сумісності творчого процесу і складних технологій, поєднання в одній особі музиканта, інженера та програміста без шкоди для художньої творчості, застосування традиційних методів навчання і методик, що ґрунтуються на комп’ютерних технологіях.

Результати досліджень у даній галузі дозволяють визначити низку переваг такого навчання порівняно з традиційним: комп’ютерні технології значно розширюють можливості надання навчальної інформації; дозволяють посилити мотивацію навчання; допомагають здійснювати контроль за діяльністю студентів та уможливлюють якісний самоконтроль, що забезпечує гнучкість керування навчально-творчим процесом.

Установлено, що ефективність формування творчих якостей залежить від спеціально створених педагогічних умов, а саме: педагогічного керування процесом формування творчих якостей майбутніх учителів; стимулювання творчої активності, ініціативи, творчого пошуку; актуалізації музично-теоретичних знань у композиції (імпровізації), аранжуванні, перекладанні, інструментовці музичних творів; створення діалогового середовища суб’єкт – комп’ютер – суб’єкт; матеріально-технічного та програмового забезпечення музично-творчого процесу.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження методики формування творчих якостей майбутнього вчителя музики засобами комп’ютерних технологій” – визначено критерії та показники сформованості творчих якостей у майбутніх учителів музики, розроблено дидактичну модель їх формування, обґрунтовано методику та розкрито зміст дослідної роботи, систематизовано й узагальнено результати констатувального та формувального експериментів, перевірено їх статистичну достовірність.

На основі теоретичного аналізу та встановлення суттєвих ознак сформованості творчих якостей було визначено критерії їх діагностики: ступінь сформованості мотивів творчої діяльності; ступінь теоретичної обізнаності; ступінь засвоєння умінь та навичок музично-творчої діяльності; міра успішності у творчій діяльності.

Показниками сформованості мотивів творчої діяльності виступали:     а) потреба у музично-творчій діяльності; б) усвідомлення власних творчих можливостей та прагнення до самореалізації; в) спрямованість на реалізацію творчих задумів; г) наполегливість у творчій діяльності.

Визначення ступеня теоретичної обізнаності здійснювалося за такими показниками: а) ґрунтовність та системність фахових знань; б) їх оперативність та гнучкість; в) знання комп’ютерних технологій; г) розуміння практичної значущості знань.

Показниками успішності засвоєння умінь та навичок музично-творчої діяльності були: а) розвиненість музично-образного мислення; б) уміння втілювати звукосмислові уявлення в композиції, аранжуванні, перекладанні, оркестровці; в) уміння використовувати комп’ютерне та звукотехнічне обладнання; г) уміння застосовувати комп’ютерні технології. 

Міра успішності у творчій діяльності виявлялася за: а) ставленням до творчої діяльності; б) самостійністю і творчою ініціативністю;                        в) продуктивністю творчої діяльності; г) здатністю до самоаналізу та самооцінки результатів творчої діяльності. На основі даних критеріїв і показників було розкрито змістовні характеристики високого, середнього та низького рівнів сформованості творчих якостей.

Діагностування за означеними критеріями на констатувальному етапі дослідження виявило, що лише 14,6 % студентів-випускників мають високий рівень сформованості творчих якостей, 58,4 % досягли середнього рівня,  майже 27 % показали низький рівень.

Студентам із високим рівнем сформованості творчих якостей притаманні: а) стійка потреба у музично-творчій діяльності; адекватне усвідомленням власних творчих можливостей; стала спрямованість на реалізацію творчих задумів; наполегливість  у творчій діяльності;  б) широка  ерудиція, ґрунтовність і системність фахових знань, їх висока оперативність та гнучкість; значний обсяг знань комп’ютерних технологій, розуміння їх практичної значущості; в) значна розвиненість музично-образного мислення; сформованість уміння втілювати звукосмислові уявлення в композиції, аранжуванні, перекладанні, оркестровці; розвинене вміння використовувати комп’ютерні технології; г) позитивне ставлення до творчої діяльності; самостійність і творча ініціативність; висока продуктивність творчості; здатність до самоаналізу і самооцінки результатів діяльності.

Для середнього рівня сформованості творчих якостей майбутніх учителів музики характерні: а) ситуативна потреба у творчій діяльності; дещо завищена або занижена оцінка власних творчих можливостей; помітне, але нетривале й часто ситуативне прагнення до самореалізації; нестійке бажання реалізувати творчі задуми; невиражена наполегливість у творчій діяльності; б) помітна ерудованість та теоретична обізнаність, наявність, але недостатня системність, ґрунтовність, оперативність та гнучкість фахових знань і знань комп’ютерних технологій; недостатнє усвідомлення їх практичної значущості; в) достатня розвиненість музично-образного мислення; відчутна сформованість умінь втілювати звукосмислові уявлення в композиції, аранжуванні перекладанні, оркестровці; недостатня самостійність під час виконання завдань з допомогою комп’ютера та звукотехнічного обладнання; наявність навичок  застосування комп’ютерних технологій; г) позитивне ставлення до творчої діяльності; намагання самостійно й ініціативно вирішувати творчі завдання; переважна репродуктивність у музично-творчій діяльності; достатня адекватність самоаналізу та самооцінки результатів творчої діяльності. 

Низький рівень сформованості творчих якостей характеризується:        а) відсутністю потреби у творчій діяльності; малоусвідомленим розумінням власних творчих можливостей та відсутністю прагнення до самореалізації; недостатнім бажанням реалізувати творчі задуми; браком наполегливості у творчій діяльності; б) низькою ерудицією, фрагментарністю фахових знань, які найчастіше застосовуються за шаблоном чи алгоритмом; поверховим знанням комп’ютерних технологій; неусвідомленням практичної значущості знань; в) недостатньою розвиненістю музично-образного мислення; початковими вміннями втілювати звукосмислові уявлення в композиції, аранжуванні, перекладанні, оркестровці; невмінням користуватися комп’ютерними технологіями та звукотехнічним обладнанням; г) байдужим ставленням до творчої діяльності, її низькою продуктивністю; утрудненістю самоаналізу та неадекватністю самооцінки результатів творчої діяльності.

Виявлені результати констатувального експерименту засвідчили, що при фаховій підготовці майбутніх учителів музики приділяється недостатньо уваги формуванню їх творчих якостей. Суттєвим недоліком є і відсутність ефективної методики. Це визначило завдання і зміст подальшої дослідно-експериментальної роботи, яка включала: розширення сфери самостійної творчої діяльності студентів; збагачення і наповнення навчального процесу комп’ютерними технологіями; апробацію методики використання комп’ютерних технологій у процесі формування творчих якостей; виявлення сприятливих педагогічних умов та  закономірностей процесу формування творчих якостей у майбутніх учителів музики.

Розробляючи  методику формувального  експерименту, ми виходили з теоретико-методологічних положень дослідження, результатів констатувального зрізу та поставленої мети. Частково були використані методи, вже апробовані В. Вергуновою, А. Душним, В. Крицьким, Л. Ліхіцькою, М. Михаськовою, Л. Пушкар, Ю. Ростовською, О. Чайковською, та адаптовані до завдань нашого дослідження.

Основоположним при розробці експериментальної методики виступало твердження про те, що формування творчих якостей особистості відбувається у діяльності, яка потребує їх вияву. Нею, як відомо, є творча діяльність. Актуалізувалося питання стосовно того, які види творчої діяльності є найбільш ефективними для розвитку тих чи інших якостей та на яких етапах формування їх застосування буде найдоцільнішим.

Одним із важливих завдань було створення моделі творчої особистості, її певного ідеального образу. Це дозволило конкретизувати процес формування творчих якостей і визначити ті методи, які будуть найбільш дієвими.   Складність завдання полягала в тому, що виявлення суттєвих ознак, які вирізняють творчу особистість серед інших, і з’ясування того, якою саме має бути ідеально сформована творча особистість, не дає відповіді на запитання, як її формувати, через які етапи становлення вона має пройти, які творчі якості на цих етапах розвиваються.  Це спонукало насамперед до пошуку логіки процесу становлення творчої особистості. Для її з’ясування недостатньо було мати лише кінцеву ідеальну модель сформованої особистості, потрібно було встановити початкові (вихідні) дані, виявити, якою вона є на початку свого розвитку. Іншими словами, нам потрібна була  ще й модель дитячої творчості.

Аналіз процесу творчості дітей показав, що у них наявні два компоненти – мотиваційний і креативний, і для творчої діяльності їм потрібні лише бажання і можливість. Дану двокомпонентну модель творчості ми умовно назвали “хочу – творю”.  Сформована ж особистість не лише “хоче творити”, а й “знає, як творити”, “вміє творити” і “творить”.           З даного твердження логічно випливає, що у структурі творчої особистості виокремлюються  чотири компоненти: мотиваційний (хочу), когнітивний (знаю), операційний (вмію) та креативний (творю). Їх  сукупність ми розглядаємо як цілісний комплекс, необхідний для продуктивної музично-творчої діяльності