ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; відображено інформацію про публікації, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі – «Формування економічної культури старшокласників як сучасна педагогічна проблема» – розкрито суть процесу формування економічної культури старшокласників як актуальної педагогічної проблеми; представлено економічну культуру як компонент загальної культури особистості; визначено сутність та особливості формування економічної культури старшокласників; окреслено критерії, показники і виявлено рівні сформованості економічної культури старшокласників.

Розкрито різні наукові підходи (аксіологічний, антропологічний, діяльнісний, компетентнісний, культурологічний, соціологічний, філософський, особистісно-діяльнісний) до визначення та характеристики суті феномена культури. Встановлено, що культура розглядається як процес людської праці зі створення матеріальних і духовних цінностей (за Е. Маркаряном); як засіб творчої самореалізації (за І. Агієнко); як багатогранне соціальне явище (за А. Арнольдом) тощо. За основу прийнято діяльнісну теорію походження культури.

Означені теоретичні підходи дозволили розглянути культуру як сукупність проявів людської суб’єктності, властивостей та якостей, що характеризують рівень розвитку суспільства, культурно-історичної епохи в її людському вимірі: рівень волі, освіченості, моральності, духовності людей та їх здатностей до культурного саморозвитку. У структурі культури визначено такі складові: духовні та моральні цінності, ідеали, норми; знання, уміння, навички, діяльність, куди входить і соціально-комунікативна діяльність; особистісні якості, здібності й ставлення людини до природи, до себе і до інших.

Визначено поняття «загальна культура особистості» (за Н.Криловою), суть якого  розкривається через комплекс умов, факторів, якостей, що дозволило виокремити шість систем: 1) систему переконань і ціннісних орієнтацій, 2) систему індивідуальних норм поведінки, 3) систему соціальних почуттів, 4) систему соціальних зразків, 5) систему умінь і здібностей, 6) систему знань та інтересів.

Виявлено, що однією із складових загальної культури є економічна культура особистості. Це особистісне утворення, що містить у собі сукупність економічних знань, економічного мислення, досвіду економічної поведінки та їх соціально-позитивний прояв в економічній діяльності особистості. Встановлено, що економічна культура особистості представлена в науці як засіб взаємодії економічної свідомості (як відображення економічних відношень і пізнання функціонування і розвитку економічних законів) і економічного мислення (як відображення участі в економічній діяльності), що регулює економічну діяльність індивідів і соціальних груп та ступінь їх самореалізації у різних типах економічної поведінки.

Розроблено структуру економічної культури особистості, яка містить чотири блоки: спеціальні економічні знання (знання економічних законів і закономірностей, економічної термінології; компетентність у питаннях економічних змін, які відбуваються в нашій країні тощо); економічні цінності (домашнє господарство; товарно-грошові відносини, що поєднують в єдину суперечливу господарську систему сім’ю та державу; власність, що визначає стан як окремої людини, так і держави у світі тощо); економічне мислення й свідомість (здатність до економічного аналізу, толерантність, прийняття економічних цінностей та їхнє співвіднесення із загальнолюдськими, критичне ставлення до дійсності тощо); економічна поведінка (активна участь в економічній діяльності, уміння раціонально організувати свою діяльність, пошук оптимального вирішення проблем тощо).

На основі означеного ми розглядаємо економічну культуру старшокласників як систему узагальнених економічних знань, умінь і навичок, спеціальних інтелектуальних здібностей і якостей, а також моральних принципів та ціннісних норм особистості, які необхідні старшокласникам для адаптації у сучасному економічному середовищі та забезпечують їхню подальшу продуктивну професійну діяльність, адекватну суті економічної стратегії України.

Розкрито суть процесу формування економічної культури старшокласників як поступового, накопичувального руху особистості, що відображається в економічних процесах життєдіяльності старшокласника, відтворюючи сукупність інтелектуальних, світоглядних, мотиваційних, ціннісних та поведінкових компонентів особистості.

Виявлено особливості формування економічної культури старшокласників – це накопичення й актуалізація інформації економічного змісту; інтерес до питань і проблем економічного розвитку, отримання економічного прибутку тощо; усвідомлення вибору майбутньої професії певного спрямування; бачення можливості прояву самостійності та самореалізації шляхом набуття економічної незалежності; отримання основних навичок економічної поведінки (покупки, розрахунки, заповнення документів тощо); усвідомлення можливих шляхів фінансових заощаджень, планування витрат, накопичення, побудови власної економічної стратегії; формування ціннісного ставлення до грошей, багатства, визначення меркантильних або альтруїстичних мотивів подальшої економічної поведінки.

Виходячи із багатокомпонентності економічної культури як інтегративного особистісного утворення, обґрунтовано критерії сформованості економічної культури старшокласників та їх індикатори-показники.

Інформаційно-пізнавальний критерій дозволяє оцінити прояви економічної обізнаності; основ знання та використання професійної економічної термінології; альтернативність економічного мислення і гнучкість володіння нормами соціально-позитивної економічної поведінки.

Мотиваційно-ціннісний критерій орієнтує на оцінку наявності позитивної мотивації старшокласників до оволодіння економічною культурою; на прийняття та визнання цінності людської праці; прагнення до участі в суспільно-корисній діяльності; готовність співвідносити свої економічні інтереси з нормами моралі.

Поведінковий критерій характеризує здійснення вчинків старшокласників, що відповідають вимогам економічної культури; здатність до використання економічних знань у реальних економічних ситуаціях; самостійність у плануванні та реалізації власних економічних рішень; актуалізацію інших до дотримання норм економічної культури; вироблення стратегії власної економічної поведінки.

На основі визначених критеріїв та показників до них виокремлено чотири рівні сформованості економічної культури старшокласників (низький, середній, достатній і високий), які характеризують міру прояву показників у їх сукупності.

Низький рівень сформованості економічної культури старшокласників характеризується індиферентним ставленням школярів до економічного життя суспільства, до економічних знань; відсутністю готовності до їх використання в певних ситуаціях економічного життя; прояви поведінки, що відповідають нормам та правилам економічної культури, спостерігаються рідко.

Середній рівень сформованості економічної культури старшокласників відзначається позитивною оцінкою ролі економічних знань, проявом бажання встановлювати соціально-економічні відносини, хоча учнями допускаються неточності в обґрунтуванні змісту економічних термінів, понять, явищ; економічний світогляд старшокласників дещо обмежений; домінує ситуативна економічна поведінка, простежуються вчинки «за зразком», за вимогою педагога, за орієнтацією на іншого.

Достатній рівень сформованості економічної культури старшокласників притаманний школярам, які відзначаються здатністю до подолання стереотипів в економічному мисленні завдяки достатньому володінню економічними знаннями, сформованим економічним поглядам і ціннісним орієнтаціям; на цьому рівні старшокласники правильно обґрунтовують зміст основних економічних понять, термінів, проте особисте усвідомлення змісту цих понять є недостатнім. Здійснення вчинків, які б свідчили про наявність у старшокласників позитивної, соціально-корисної економічної поведінки, не є системним.

Старшокласникам з високим рівнем сформованості економічної культури притаманна позитивна спрямованість на соціально-економічну діяльність; школярі проявляють високий рівень знань про норми та складові економічної культури; ці знання є системними, досить стійкими. У старшокласників цієї групи помітним є розуміння та прийняття цінностей економічної культури, прагнення наблизитись до еталонних зразків економічної культури; спостерігається готовність до вчинків, що відповідають нормам та правилам економічної культури; вони часто виступають ініціаторами проведення організаційних форм виховної роботи з актуальних економічних проблем.

Дослідницька робота проводилася на базі шести загальноосвітніх навчальних закладів України із залученням старшокласників 10-11-х класів: ЗОНЗ № 284 І-ІІІ ступенів (85 респондентів) і ЗОНЗ № 288 (86 респондентів) м. Києва, ЗОНЗ № 2 (69 респондентів) та ЗОНЗ № 7 (71 респондент) м. Переяслава-Хмельницького Київської області, ЗОНЗ № 7 м. Кам’янця-Подільського (61 респондент) Хмельницької області, ЗОНЗ І-ІІІ ступенів с.Новогригорівка (46 респондентів) Генічеського району Херсонської області.

На констатувальному етапі дослідження вирішувались такі завдання: анкетування і тестування старшокласників з метою виявлення й оцінювання обізнаності щодо змісту та базових понять економічної культури; аналіз планів роботи й змісту навчально-виховної роботи щодо формування економічної культури старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів; опитування педагогів з метою виявлення їхньої готовності до управління процесом щодо формування економічної культури старшокласників.

Для діагностики рівнів сформованості економічної культури використано низку психологічних та педагогічних діагностичних методів і технік: авторське анкетування, методику «Незакінчене речення» (за Н.Самсоновою), метод експертної оцінки, кейс-метод, методику «Карта інтересів» (за А.Голомштоком), методику вивчення мотивів учнів (за Б.Пашнєвим), діагностичні бесіди.

Встановлено, що третина учнів 10-11 класів має низький рівень сформованості економічної культури – 70 осіб (32,86%) у КГ та 72 особи (32,88%) в ЕГ; переважаючим у старшокласників є середній рівень сформованості економічної культури – у КГ його проявило 100 осіб (46,95%), в ЕГ – 105 осіб (47,94%). Досить незначна кількість старшокласників продемонструвала показники достатнього рівня сформованості економічної культури: в КГ – 34 особи (15,96%); в ЕГ – 33 особи (15,07%). Кількість старшокласників, яких можна було віднести до високого рівня, мінімальна: в КГ – 9 осіб (4,23%); в ЕГ – 9 осіб (4,11%).