ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання; охарактеризовано методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення результатів наукового пошуку, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні основи дослідження підготовки майбутніх економістів до аналітичної діяльності” – проаналізовано наукове розуміння сутності аналітичної діяльності фахівця; визначено та обґрунтовано зміст готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності, особливості формування та розвитку її компонентів у процесі професійної підготовки.

Розкриття сутності аналітичної діяльності економістів неможливе без уточнення змісту таких категорій, як: “аналіз”, “економічний аналіз”, “аналітична діяльність фахівця”. Результати вивчення наукової літератури дають підстави зазначити, що в загальнонауковому, філософському розумінні аналіз є базовою методологічною процедурою, методом пізнання й перетворення явищ дійсності (Платон, Арістотель, Р. Декарт, І. Кант, Ф. Гегель К. Маркс, Ф. Енгельс, О. Кокорін та ін.); згідно з положеннями сучасної психологічної науки це пізнавальний процес, що відбувається на різних рівнях відображення дійсності, є основним компонентом, етапом мисленнєвої діяльності (У. Джемс, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн) та ін. Основними інструментами аналізу з позиції формальної логіки є такі форми мислення, як терміни, судження, умовиводи, дефініції, завдяки яким свідомість суб’єкта набуває можливості абстрагуватися від безпосереднього контакту з об’єктом, що аналізується (О. Кокорін, В. Курбатов та ін.).

В економіці аналіз використовують з метою виявлення сутності, закономірностей, тенденцій економічних та соціальних процесів, господарської діяльності на всіх її рівнях. Він є вихідною ланкою прогнозування, планування, управління економічними об’єктами та процесами, що в них протікають. Встановлено, що під економічним аналізом більшість учених (М. Баканов, М. Мельник, І. Седова, О. Шеремет та ін.) розуміють систему логічних дій, які базуються на законах розвитку та функціонування систем і дають змогу виокремлювати елементи, визначати їх ієрархію та зв’язки між ними.

Аналіз є основою аналітичної діяльності фахівця, яка у вітчизняній та зарубіжній науці розглядається як складна пізнавальна (мисленнєва) діяльність, що відбувається за певними етапами, а її результатом є інтелектуальні моделі, які виступають чинниками успішності вирішення професійних завдань (Дж. Брунер, Л. Виготський, М. Мамардашвілі, М. Полані, С. Рубінштейн, О. Яригін та ін.). Аналітична діяльність є методологічною – вона передбачає не тільки дослідження, а й створення нових видів діяльності та мислення, що включає критику, проблематизацію, проектування, програмування, нормування (Г. Щедровицький).

Дослідження сутності феномена аналітичної діяльності та особливостей професійної економічної діяльності дає підстави під аналітичною діяльністю економістів розуміти надскладну усвідомлену діяльність фахівця, спрямовану на виявлення відмітних властивостей і зв’язків економічних об’єктів як компонентів певних систем, а також взаємозв’язків та взаємодій об’єктів у цих системах, сутність якої полягає у деєспрямованому аналізі та синтезі.

Підготовка фахівців до аналітичної діяльності повинна відбуватися у процесі професійного навчання, результатом чого має бути сформована цілісна готовність до її здійснення, яка є підґрунтям подальшого професійного розвитку особистості, становлення її професійної компетентності та є критерієм суб’єктності майбутнього фахівця в навчально-професійній діяльності.

Аналіз сутності феномена готовності в психолого-педагогічній науці (О. Бодальов, О. Божович, А. Деркач, І. Зимня, І. Колєснікова, А. Маркова, В. Сластьонін, С. Смирнов та ін.), а також позицій авторів щодо складових готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності (О. Білоус, С. Борисова, Ю. Глущук, Н. Катайцева, Л. Мельнікова, Н. Рижова, В. Філімонова, В. Фомін, О. Яригін та ін.) дав змогу розуміти її як складне, інтегративне особистісно-професійне утворення, що функціонує на спеціальному рівні й метарівні, складається з мотиваційних, функціональних та особистісних компонентів, виявляється у свідомому, цілеспрямованому виявленні властивостей і зв’язків економічних об’єктів як систем та компонентів інших систем і визначає успішність професійної діяльності майбутніх фахівців.

У структурі готовності студентів економічних спеціальностей до аналітичної діяльності виокремлено такі компоненти: 1) ціннісно-мотиваційний, що виявляється у внутрішній позитивній мотивації до її здійснення, а також мотивації до навчально-професійної, пізнавальної діяльності, саморозвитку й самовдосконалення; 2) когнітивний, який складається з методологічних та спеціальних професійних знань, що відображають розуміння сучасною наукою сутності феноменів мислення та мисленнєвої діяльності, аналізу як особливої мисленнєвої операції, аналітичної діяльності людини загалом та аналітичної діяльності економіста зокрема; 3) конативний, що відображає професійні вміння: диференціювання, порівняння, типологізації, структурування, формулювання судження, схематизації, формалізації, моделювання в умовах індивідуальної та групової діяльності тощо; 4) особистісний, який визначає сукупність базових, передусім рефлексивних, характеристик, що забезпечують успішну аналітичну діяльність.

Готовність майбутніх економістів до аналітичної діяльності визначено як двошарове за своєю природою утворення, що виявляється на метарівні та спеціальному рівні. Метарівень є базовим, інтегративним, він відображає понадситуаційні, понаднаукові й міждисциплінарні характеристики, які є загальними для вирішення будь-яких завдань мисленнєвої діяльності людини, у тому числі аналітичної. Спеціальний рівень відображає ті вимоги до майбутнього фахівця, що зумовлюють успішну реалізацію ним аналітичної діяльності саме в економічній сфері. Він є вторинним за своєю суттю. Кожна із складових професійної готовності майбутнього економіста до аналітичної діяльності має певні закономірності формування й розвитку та потребує створення спеціальних організаційно-педагогічних умов.

Вивчення зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх економістів до аналітичної діяльності свідчить, що, по-перше, вона є нормативно визначеною на рівні державних стандартів, навчальних планів та програм. По-друге, її основними методами є активні методи навчання, що реалізуються здебільшого в циклі гуманітарної підготовки при вивченні таких дисциплін, як: “Логіка”, “Філософія”, “Психологія”, “Педагогіка”, “Мова за професійним спрямуванням” та ін. Особливе місце у формуванні готовності до аналітичної діяльності посідають курси з вивчення іноземної (англійської в країнах Європейського Союзу) мови, які спрямовані на розвиток не тільки мовної компетенції, а й економічного мислення студентів завдяки впровадженню мовного портфоліо, ділових і рольових ігор, мовної практики, кейс-стаді тощо. Водночас дослідження вітчизняної практики професійної підготовки майбутніх економістів дають підстави констатувати її недостатню спрямованість на формування готовності студентів до аналітичної діяльності, що виявляється у фрагментарності, несистемності, незначній актуалізації аналітичних знань та вмінь у процесі опанування циклу соціально-гуманітарних і фахових дисциплін.

У другому розділі – “Науково-методичні засади формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу” – теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, охарактеризовано модель і сукупність дидактичних засобів формування готовності студентів-економістів до аналітичної діяльності у процесі навчання у ВНЗ.

За результатами аналізу нормативних документів, які визначають основні напрями, зміст і форми вищої професійної освіти (Закон України “Про вищу освіту”, Положення про організацію навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, накази МОН України, стандарти вищої освіти та ін.), встановлено, що до гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалаврів галузі знань 0305 – Економіка та підприємництво входять такі нормативні дисципліни: “Українська мова” (за професійним спрямуванням), “Історія України”, “Історія української культури”, “Іноземна мова”, “Філософія”, “Політологія”, та вибіркові дисципліни: “Соціологія”, “Психологія”, “Логіка”, “Етика і естетика”, “Релігієзнавство”, “Основи конституційного права”, “Історія науки і техніки”. Ураховуючи зорієнтованість змісту дисциплін соціально-гуманітарного циклу й особливості їх викладання, організації професійної підготовки майбутніх економістів у вітчизняних ВНЗ, а також специфіку формування складових готовності особистості до аналітичної діяльності, у роботі визначено та обґрунтовано відповідні організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність освітнього процесу.

Першою організаційно-педагогічною умовою формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності є оновлення та модернізація змісту дисциплін соціально-гуманітарного циклу, що передбачає впровадження: 1) діяльнісного підходу, згідно з яким навчальний процес має будуватися на характеристиках діяльності й забезпечувати: усвідомленість студентами сутності феноменів “мислення”, “аналітична діяльність”, “готовність економіста до аналітичної діяльності”; урахування особливостей провідної діяльності – навчально-професійної, в якій відбувається розвиток особистості; побудову змісту, форм та методів професійної підготовки майбутніх економістів відповідно до етапів формування розумових дій; 2) проблемно-діяльнісного підходу, що передбачає реалізацію таких основних принципів: активно-діяльнісного розвитку студента й викладача завдяки чіткій орієнтації всієї системи професійної підготовки на формування мисленнєвих якостей майбутніх фахівців, дослідницького стилю їх діяльності, відтворенню в навчальному процесі всіх особливостей сучасних соціальних та економічних відносин; проблемності освітнього процесу завдяки вивченню явищ у їх реальному розвитку, у широкій взаємодії з іншими явищами, побудові змісту навчальних курсів на високому рівні пізнавальних труднощів – найвищому рівні проблемності у процесі вирішення полісистемних проблемних ситуацій, діалогічним формам навчальної взаємодії; 3) особистісно орієнтованого підходу, відповідно до якого навчальний процес має забезпечувати особистісне зростання майбутніх фахівців, активізацію їх мотиваційного потенціалу, створення рефлексивного середовища завдяки спеціальній підготовці викладачів, організації навчальних занять на основі імітаційно-рольових, тренінгових технологій, використання індивідуальних освітніх програм, які моделюють пошукове мислення як в аудиторній, так і в позааудиторній роботі; 4) контекстного підходу, згідно з яким зміст навчальних дисциплін має бути обов’язково зорієнтованим на контекст спеціалізації їх майбутньої професійної діяльності, в тому числі й аналітичної.

Другою організаційно-педагогічною умовою формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності визначено реалізацію положень сучасної семіотики у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, оскільки вона визначає закони змістовної обробки інформації – знаків; уводить суворі наукові методи в гуманітарні галузі знань; організує мисленнєву діяльність людини, структурує її, оформлює відповідно до вимог аналітики (М. Бахтін, Ю. Лотман, Ч. Пірс, В. Пропп, Ф. де Сосюр, Р. Якобсон та ін.). Це передбачає: введення спецкурсу, спрямованого на опанування студентами-економістами основних знань щодо сутності таких понять, як “знак”, “знакова ситуація”, “знакова система”, “денотат”, “концепт”, “текст”, “інформація” тощо; спрямування навчальних програм курсів на цілеспрямовану аналітичну роботу з текстами, здійснення аналізу знакових ситуацій. Передусім, це досягається завдяки застосуванню комплексних методів атестації текстів, побудованих як на структурних і статистичних методах, так і на методах якісного аналізу.

Виходячи з того, що аналітична діяльність є складною миследіяльністю, сутність якої визначається єдністю аналізу та синтезу, дедукції й індукції, конвергентності та дивергентності, третьою організаційно-педагогічною умовою є впровадження деєспрямованих методів активізації мисленнєвої діяльності майбутніх економістів, що спрямовані на розвиток аналітичності й синтетичності мислення, його алгоритмізації і креативності, є гармонійними до логіки навчального процесу й відповідають різним типам професійних економічних ситуацій (формалізованим – неформалізованим, статистичним – динамічним, скалярним – векторним, прогнозованим – стохастичним – невизначеним). Такими методами в роботі визначено: індивідуальні (контрольні списки, матриці взаємодії, побудови дерева цілей, розпізнавання допущень); техніки евристики, атестації тексту, складання синквейнів; групові (схематизації, синектики, колективного блокнота, кейс-стаді, ділові ігри, аналіз відео- і бібліоматеріалів).

Четвертою організаційно-педагогічною умовою формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності є створення розвивального освітнього середовища, що спрямоване на: формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх фахівців і викладачів у цілому та компетентності в аналітичній діяльності зокрема; створення загальної просторової організації колективних навчально-професійних дій; забезпечення комплексу можливостей для саморозвитку суб’єктів освітнього процесу завдяки соціальному та предметному збагаченню їх спільної діяльності, інтенсифікації розумових, емоційних і поведінкових компонентів тощо, формування рефлексивної позиції. Основними напрямами створення такого освітнього середовища ВНЗ є:

1) спеціальна науково-методична підготовка викладачів до формування у студентів готовності до аналітичної діяльності;

2) організація самостійної позааудиторної роботи студентів, спрямованої на досягнення творчого рівня їх пізнавальної активності;

3) організація спільної діяльності викладачів і студентів відповідно до критеріїв психологічної безпеки освітнього середовища;

4) упровадження комплексних методів розвитку рефлексивності майбутніх економістів.

Обґрунтований у дослідженні комплекс організаційно-педагогічних умов відображено в авторській концептуальній моделі формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу (рис. 1), що репрезентує сутнісні ознаки професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ, відображає її мету, завдання (цільовий блок), принципи, організаційно-педагогічні умови та форми і методи (змістовно-операційний блок) та результат – сформовану готовність до аналітичної діяльності (результативний блок).

У третьому розділі – “Експериментальна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування готовності майбутніх економістів до аналітичної діяльності в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу” – розкрито загальні питання організації педагогічного експерименту, описано його хід та проаналізовано результати.

Дослідно-експериментальну роботу було організовано протягом
2006–2013 рр. На різних етапах у ній узяло участь 482 майбутніх економісти та 138 викладачів Кіровоградського інституту комерції, Кіровоградського національного технічного університету, Дніпропетровського національного аграрного університету, Класичного приватного університету.