ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТАРШОКЛАСНИКІВ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано суперечності, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Моніторинг якості навчальних досягнень старшокласників як проблема теорії та практики управління загальноосвітнім навчальним закладом» здійснено аналіз наукових праць та сучасних досліджень з проблеми моніторингу в управлінні навчальною діяльністю старшокласників, моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників як складової управління ЗНЗ. Проаналізовано практичний стан моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників у ЗНЗ. Визначено стан проблеми та перспективи розвитку моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників.

У результаті аналізу наукових джерел встановлено, що необхідність адаптації освіти до потреб сучасного суспільства обумовлює пошук науково обґрунтованих оцінок її якості та постійного спостереження за процесом її розвитку. Якісний рівень освіти забезпечується за допомогою моніторингу.

На основі аналізу наукової літератури встановлено, що моніторинг – це система збору, опрацювання й поширення інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне спостереження за її станом і забезпечує прогноз її розвитку.

Загальнотеоретичні характеристики моніторингу включають такі процедури, як: постійне відстеження процесу; виявлення відповідності його реального стану бажаному (передбачуваному); прийняття управлінських рішень на основі результатів попередньої дії: а) оперативне регулювання, б) проектування розвитку.

Упровадження моніторингових досліджень в освіті – нагальна проблема часу. Вони дозволяють визначити реальний стан освітнього процесу, динаміку його змін, виявити проблеми в навчанні та вихованні учнів, у роботі вчителів, з’ясувати причини їх виникнення, а також відстежувати якість роботи вчителів і ухвалювати управлінські рішення щодо якості навчання школярів.

Вивчення еволюції моніторингу дало можливість встановити, що він має три етапи розвитку: 30–50-ті роки – започатковано використання системного підходу до організації та проведення моніторингу; 60–70-ті роки – розпочаті міждержавні моніторингові дослідження; 80–90-ті роки – моніторинг стає цілісною системою, що включає збір та обробку даних на різних рівнях освіти для прийняття управлінських рішень.

На підставі аналізу наукових джерел встановлено, що процес управління загальноосвітнім навчальним закладом є невід’ємною складовою управління соціальними системами. Сутність управління полягає в цілеспрямованому впливі керуючої системи на керовану з метою її впорядкування. Основним завданням управління є забезпечення цілеспрямованості, узгодженості функціонування та розвитку керованої системи. Управлінський процес характеризується відповідними функціями, здійснення яких і забезпечує вплив на керовану систему.

Успішність управлінської діяльності певною мірою залежить від дотримання системного принципу зв’язку інформаційних потоків, сутність якого полягає у зв’язку між отриманим ефектом та управлінським впливом.

На основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду щодо трактування понять «якості» та «управління якістю» встановлено, що якістю прийнято називати властивість об’єкта, що складає його стійку, постійну характеристику – таку, що виявляє його сутність. Управління якістю освіти – це цілеспрямована, організована, контрольована і регульована взаємодія суб’єктів діяльності по забезпеченню якості освіти з метою отримання оптимально високих результатів.

Теоретичний аналіз наукової літератури дав можливість з’ясувати, що критерії оцінки якості освіти умовно поділяють на чотири групи: критерії факту – кількісні показники; критерії якості – дають уявлення про глибину і міцність процесів, що відбуваються в дитини; критерії ставлення – дають змогу висновки про мотиви поведінки і дії, про вибір, який здійснює дитина; критерії часу – показують стійкість у часовому вимірі знань, умінь і навичок учнів, їхніх звичок, рис характеру тощо.

На підставі аналізу наукових джерел вітчизняних і зарубіжних вчених та нормативно-правових документів, критеріями якості навчальних досягнень старшокласників ЗНЗ нами визначено: якість знань; якість умінь; якість навичок; якість володіння способами діяльності; якість учнівського продукту.

Головною метою проведення моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників ми вважаємо забезпечення такої якості результатів навчальної діяльності кожної особистості, який відповідав би її потребам і можливостям, а крім того, стимулював би до самонавчання, самовиховання та саморозвитку.

Вивчення практичного стану моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників ЗНЗ дало можливість установити, що мотивація педагогічних працівників щодо проведення моніторингу знаходиться на низькому рівні: у ЗНЗ не організовано систему навчання педагогічних кадрів щодо здійснення моніторингу;
у більшості ЗНЗ практично відсутній психологічний супровід моніторингу, під час ознайомлення педагогічного колективу з результатами моніторингу не забезпечуються етичні норми, індивідуальний захист дитини та педагогів від недоцільного використання отриманої інформації, що негативно впливає на мотивацію учнів до навчання та погіршує мікроклімат у педагогічному і учнівському колективах; моніторинг якості навчальних досягнень старшокласників у експериментальних ЗНЗ проводиться на низькому організаційному рівні; більшість керівників і вчителів ЗНЗ (98 %) ототожнюють поняття «якість навчальних досягнень» та «рівень навчальних досягнень».

Отримані дані свідчать про необхідність визначення та наукового обґрунтування організаційно-педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників, удосконалення критеріїв оцінювання якості навчальних досягнень старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах та обґрунтування особливостей проведення моніторингу в ЗНЗ.

У другому розділі «Наукове обґрунтування організаційно-педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами» здійснено теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників, визначено та охарактеризовано критерії та рівні якості навчальних досягнень старшокласників, вивчено особливості здійснення моніторингу якості навчальних досягнень старшокласників.

Теоретичний аналіз визначень поняття «організаційно-педагогічні умови», дав можливість виділити ряд ознак, характерних для даного поняття:

–     умови розглядаються як сукупність цілеспрямовано сконструйованих можливостей змісту, форм, методів цілісного педагогічного процесу (заходів впливу), що сприяють успішному рішенню завдань педагогічного процесу;

–     сукупність заходів впливу, що відображає умови, які покладені в основу управління педагогічною системою (освітнім процесом або його складовими) в тій чи іншій ситуації;

–     зазначені заходи характеризуються взаємозв’язком і взаємозумовленістю, забезпечуючи у своїй єдності ефективність вирішення поставлених освітніх завдань;

–     основною функцією організаційно-педагогічних умов є організація таких заходів впливу, що забезпечують цілеспрямоване, заплановане управління розвитком цілісного педагогічного процесу, тобто управління процесуальним аспектом педагогічної системи;

–     сукупність організаційно-педагогічних умов визначається з урахуванням структури процесу, що реалізується.

Визначені нами, організаційно-педагогічні умови моніторингу якості навчальних досягнень, на підставі аналізу наукових джерел, включають:

Нормативно-правове забезпечення: наявність пакету нормативно-правових документів для організації моніторингу; раціональний розподіл функціональних обов’язків; розробка алгоритму проведення моніторингу; розробка плану проведення моніторингу; затвердження тестового інструментарію;

Кадрове забезпечення: підвищення фахового рівня педагогічних працівників; підготовка та відбір найкращих учителів для викладання профільних предметів та проведення моніторингу; підвищенню самоосвітнього рівня педагогів; підвищенню рівня управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Психологічний супровід: створення позитивної атмосфери під час проведення моніторингу та оголошення результатів; налаштування всіх суб’єктів навчально-виховного процесу на співпрацю; відпрацювання заходів щодо адаптації учнів профільних класів; забезпечення мотивації учасників моніторингу.

Науково-методичний супровід: науково-методична підготовка педагогічних працівників з метою забезпечення якісної шкільної освіти; організація навчання педагогічних працівників з проблем проведення моніторингових досліджень; створення творчих груп з розробки тестового інструментарію; ознайомлення вчителів з перспективним педагогічним досвідом.

Інформаційне забезпечення: комп’ютеризація робочих місць педагогів та адміністрації школи; забезпечення комп’ютерної грамотності педагогічних працівників; автоматизація моніторингових досліджень, створення локальної мережі в закладі; впровадження електронного журналу; підключення до мережі Інтернет.

У процесі дослідження обчислення вагомості організаційно-педагогічних умов здійснювалось шляхом ранжування (метод Дельфі). Для цього було здійснено оцінювання за п’ятибальною шкалою