ВИХОВАННЯ КУЛЬТУРИ МІЖЕТНІЧНИХ СТОСУНКІВ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; представлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; проаналізовано ступінь розробленості проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання й методи дослідження; окреслено наукову новизну, практичне значення роботи; наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження; подано інформацію про публікації й структуру дисертації.

У першому розділі «Виховання культури міжетнічних стосунків підлітків як соціально-педагогічна проблема» розкрито фундаментальні аспекти досліджуваної проблеми, висвітлено стан її вирішення у педагогічній та психологічній літературі, зокрема, в теорії виховання, а також у практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. На основі цього аналізу розкрито сутність та структуру феномену «культура міжетнічних стосунків підлітків», проведено аналіз стану реалізації проблеми у шкільній практиці; визначено критерії, показники та рівні вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків; подано результати констатувального етапу дослідження.

З’ясовано, що проблема виховання культури міжетнічних стосунків привертала увагу вчених упродовж багатьох століть. Науковці (М. Бахтін, В. Біблер, Ф. Гансберн, І. Гаспринський, Л. Гурлітт, М. Данилевський, Е. Ейлер, П. Каптєрєв, С. Курганов, М. Курнінг, Г. Молкенбер, М-Ж. Паризкий, М. Рерих, А. Тойнбі, та ін.) наголошували на необхідності формування у молоді глибоких знань щодо рідної культури та культури інших народів, умінь і навичок позитивного міжетнічного і міжкультурного діалогу, виховання поваги до інших народів та їхніх культур у навчально-виховному процесі.

Аналіз літературних джерел та стану досліджуваної проблеми в теорії та практиці виховання дав змогу здійснити трактування основних понять дослідження.

Міжетнічні стосунки тлумачаться як такі, що суб’єктивно переживаються між людьми різних національностей, етнічними спільнотами.

Встановлено, що в широкому розумінні міжетнічні стосунки – це взаємодія народів у різних сферах: політиці, культурі та ін., а у вузькому – міжособистісні стосунки людей різних національностей, які відбуваються також у різних сферах життя.

Важливу роль у розвитку міжетнічних стосунків відіграють національні інтереси; усвідомлені народом і особистістю потреби в національному, етнічному розвитку. Особливої актуальності в умовах багатонаціональної культури набуває вивчення міжетнічних стосунків з метою їхньої гармонізації, попередження міжетнічної напруги та конфліктів у багатоетнічному колективі, що є передумовою успішного виховання та розвитку культури міжетнічних стосунків (педагогічний фактор).

У межах дослідження феномен «культура міжетнічних стосунків» розглядаємо як духовно-моральну якість особистості, що дає змогу ефективно сприймати інтереси етносів, народностей у процесі економічного, політичного, соціального і духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру і толерантності. Вона виявляється, передусім, у пошані інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, у підготовці особистості до свідомого життя у вільному, демократичному суспільстві, готовності й умінні йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру у державі.

На підґрунті аналізу педагогічних джерел та практики роботи сучасної школи встановлено, що основними векторами виховання культури міжетнічних стосунків є: підготовка дитини до життя в поліетнічному соціумі, формування вмінь спілкуватися та співпрацювати з людьми різних національностей, етносів, рас та віросповідань, адаптація до життя у світі різноманітних зв’язків.

З огляду на це, все більш вагомим стає виховання культури міжетнічних стосунків саме підлітків як особливої вікової категорії.

Вивчення педагогічної теорії та практики надало підстави у змісті феномену «культура міжетнічних стосунків підлітків» виокремити особистісний, соціокультурний і практичний компоненти.

Особистісний компонент включає в себе такі якості особистості, як толерантність, емпатія та етноемпатія. На основі аналізу наукових джерел та емпіричних досліджень з’ясовано, що емпатія – це проникнення в емоційний стан іншої людини, розуміння її емоцій, відчуттів та переживань. Етноемпатія визначена як здатність до ціннісного резонансу з почуттями іншої людини – представника певного етносу.

Толерантність трактується як готовність до свідомих особистих дій, спрямованих на досягнення гуманістичних відносин між людьми й групами людей, які мають різний світогляд, ціннісні орієнтири, стереотипи поведінки. Етнічна толерантність – толерантність, пов’язана з наявністю позитивного образу іншої культури при збереженні позитивного прийняття своєї власної.

Соціокультурний компонент передбачає сформованість у підлітків комплексу знань щодо етнокультурного різноманіття соціуму, які є основою для певних дій чи діяльності в цілому. Вагоме значення для виховання культури міжетнічних стосунків підлітків мають уміння свідомо отримувати та використовувати знання щодо розбіжностей культурних виявів народів, націй, етносів.

Практичний компонент передбачає здатність налагоджувати доброзичливі стосунки з представниками різних етносів, орієнтуватися в різних ситуаціях міжособистісної взаємодії та ефективно встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, що ґрунтується на знаннях і почуттєвому досвіді індивіда, а також здатність особистості вступати у соціальні контакти для досягнення комунікативних цілей у межах міжособистісних стосунків.

Результатом виховання культури міжетнічних стосунків є відповідний рівень вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків.

На основі визначеної структури, емпіричних досліджень було уточнено критерії, показники та рівні вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків. Критеріями було визначено: емоційно-орієнтувальний, гностично-інформаційний, комунікативно-конативний.

Для визначення рівнів вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків (низький, середній, високий) було обрано єдину діагностику, на підставі якої можна було віднести підлітків до того чи іншого рівня в залежності від ступеня прояву ознак обраних критеріїв.

Рівні вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків визначалися за середнім значенням вияву показників обраних критеріїв. Межами розподілу було встановлено: низький рівень – від 0 до 3,4 балів; середній рівень – від 3,5 до 4,4 балів; високий рівень – від 4,5 до 5,0 балів.

Високий рівень характерний для підлітків доброзичливих, тактовних, оптимістичних. Їм притаманна стійка етнічна ідентифікація, вони дуже добре володіють знаннями про культурні особливості та історію рідного етносу та мають бажання поширювати ці знання, виявляють стійкий інтерес до культурних особливостей інших етносів. Їх вирізняє відсутність негативного ставлення до іншої культури, а також наявність позитивного образу іншої культури при збереженні позитивного прийняття своєї власної. Таким підліткам властива високорозвинена здатність до емпатії та етноемпатії. Вони демонструють високу здатність знаходити адекватні моделі поведінки, які сприяють підтриманню атмосфери взаємної згоди та довіри, і, як результат, усуненню нетерпимого ставлення до представників інших етносів.

Підлітки, які перебувають на середньому рівні, емоційні, доброзичливі. У них сформована етнічна ідентифікація. Добре володіють знаннями про культурні особливості, традиції та звичаї рідного етносу, але не завжди готові їх поширювати. Не завжди знаходять адекватні моделі поведінки, які б сприяли підтриманню атмосфери взаємної згоди та довіри. Таким підліткам притаманна етноемпатія, що проявляється в здатності до ціннісного резонансу з почуттями іншої людини як представника певного етносу.

Низьким рівнем характеризуються підлітки з недостатнім рівнем комунікативних здібностей, яким дуже важко налагоджувати доброзичливі стосунки з оточуючими. Їх характеризує високий рівень тривожності та хибне уявлення про свою винятковість. Підлітки з низьким рівнем вихованості культури міжетнічних стосунків рідко виявляють толерантне ставлення до вибірково обраного індивіда в окремій ситуації, але частіше всього не проявляють толерантності у сприйнятті поглядів та думок представників різних етносів та у сприйнятті емоційного фону та настрою іншої людини як представника певного етносу. У них відсутня гнучкість у стосунках. Вони тяжіють до конфліктних ситуацій.

Для визначення сучасного стану проблеми виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у шкільній практиці було проведено опитування, бесіди, оцінку власного досвіду, а також проаналізовано плани позакласної виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів та їх відповідність основним орієнтирам виховання учнів з точки зору державної політики. У констатувальному експерименті взяли участь 206 учнів. Було створено дві довільні групи. У першу групу ввійшли підлітки Одеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Одеської міської ради Одеської області № 50 (72 підлітка) та Вижницької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Ю. Федьковича (м. Вижниця Чернівецької області) (32 підлітка), до другої групи – підлітки НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 – гімназія» (м. Балта Одеської області) (71 підліток) та Вижницької ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. Ю. Федьковича (м. Вижниця Чернівецької області) (31 підліток).

Результати діагностування за рівнями вихованості культури міжетнічних стосунків розподілилися в такий спосіб: на високому рівні в першій групі (ЕГ) знаходилось 8,6% респондентів, у другій групі (КГ) – 7,8%; на середньому рівні зафіксовано в першій групі (ЕГ) 10,6% підлітків, у другій групі (КГ) – 11,8%; на низькому рівні в першій групі (ЕГ) виявлено 80,8% підлітків, у другій (КГ) – 80,4%.

У другому розділі «Обґрунтування педагогічних умов виховання культури міжетнічних стосунків підлітків» виявлено та обґрунтовано педагогічні умови виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи; розроблено модель реалізації педагогічних умов виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи та експериментально перевірено її ефективність; подано результати формувального етапу дослідження.

Педагогічні умови виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи – це зовнішні обставини, цілеспрямовано організовані заходи та види діяльності, що сприяють позитивному перебігу цього процесу та впливають на прикінцевий результат – вихованість культури міжетнічних стосунків підлітків. Отже, виховання культури міжетнічних стосунків підлітків відбувається під впливом певних чинників навчально-виховного діяльності. Для забезпечення ефективності зазначеного процесу було виявлено педагогічні умови (стимулювання цілеспрямованого розвитку етноемпатії у підлітків; актуалізація та збагачення знань підлітків щодо особливостей етносів; залучення підлітків до створення емоційно-позитивного мовно-літературного середовища).

Стимулюванню цілеспрямованого розвитку етноемпатії у підлітків сприяло проведення ігрового соціально-психологічного тренінгу з розвитку емпатії у підлітків, який є сукупністю активних методів виховання і передбачав групову форму роботи та був задуманий і розроблений як серія занять-репетицій, до складу яких увійшли різні види вправ та ігор, спрямованих на розвиток емоційної чутливості та емпатії. Для реалізації завдань програми використовувалися такі методи: групова дискусія, міні-лекція, ігрові методи (ситуаційно-рольові, рольові ігри та ін.), психомалюнок, психогімнастика (рухавки), вправи (вправи-релаксації, вправи-привітання, вправи для сприяння міжособистісному спілкуванню, для згуртування групи, для активізації учасників, аналіз проблемних ситуацій тощо); проведення циклу виховних годин з виховання у підлітків толерантності як особистісної якості, розділеного на блоки (розуміння та прийняття себе та інших «Ми всі такі різні і водночас однакові»; знайомство з сімейними реліквіями, традиціями «Я – член родини»; спілкування – головний засіб подолання конфліктів).

Актуалізація та збагачення знань підлітків щодо особливостей етносів реалізовувалися під час проведення родинного свята «Моя Батьківщина – моя Україна», виховної години «Нашого цвіту – по всьому світу», свята «Україна – багатокультурна», циклу класних годин, проведених з метою обговорення анкет «Особливості російського (єврейського, болгарського та ін.) етносів». Завдання циклу — розширити знання підлітків про культурні особливості цих етносів. Також були використані моделювання та аналіз педагогічних ситуацій, ігри («Суперечливі твердження», «Діалог культур», «Про кого йде мова», «Закони дня»), творчі завдання (розкажи історію, цікавий випадок, подію, в якій брали участь діти та дорослі різних національностей; повідом своєму уявному товаришу з іншої країни про улюблене місто, пам'ятки, народних умільців, культуру, побут; обери конверт із листівкою та словесно змалюй визначне місце, зображене на ній, тощо).

Залучення підлітків до емоційно-позитивного мовно-літературного середовища, у якому б відбувалася максимально активна ініціативна взаємодія дитини з іншими учасниками спілкування – мовцями, які володіють декількома мовами, відбувалося під час проведення позакласного заходу «Посиденьки за чаєм»; уроку-подорожі «England», що містив багатий культурний та краєзнавчий матеріал про країну, мову якої діти вивчають; циклу позакласних заходів з іноземних мов «Гортаючи календар», до якого входили такі тематичні вечори: «Літо, осінь у святах і традиціях народів Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Франції», «Зимові свята та традиції в Західній Європі» та «Весна у віршах, піснях, звичаях і традиціях Англії та Франції»; вечір «Дякуємо за мови без кордонів».

За результатами теоретичного дослідження проблеми та констатувального етапу експерименту було розроблено модель реалізації педагогічних умов виховання культури міжетнічних стосунків підлітків у процесі позакласної роботи (рис.1). У моделі виокремлено структурні елементи: мета, форми, методи виховної роботи, компоненти культури, педагогічні умови й етапи їх реалізації, діагностичний інструментарій, зокрема, критерії оцінки, показники вихованості культури та результат, визначений як вихованість культури міжетнічних стосунків підлітків.

На прикінцевому етапі експериментально-дослідної роботи було проведено контрольні зрізи в експериментальній та контрольній групах. Аналізуючи одержані результати внаслідок проведеної експериментальної роботи, ми дійшли висновку, що кількісні показники за всіма визначеними нами критеріями, за якими оцінювався рівень вихованості культури міжетнічних стосунків підлітків, значно збільшилися в експериментальній групі, де проводилася цілеспрямована робота з підлітками.             Середньоарифметичні дані, які було одержано внаслідок проведеного контрольного зрізу після завершення експериментальної роботи, засвідчують, що експериментальна робота сприяла більшій ефективності виховання культури міжетнічних стосунків підлітків в експериментальній групі.

Так, контрольний зріз засвідчив, що рівень вихованості культури міжетнічних стосунків на прикінцевому етапі виявився таким: на високому рівні в ЕГ виявлено 17,3% респондентів, на середньому – 60,6% опитаних та на низькому рівні зафіксовано 22,1% підлітків.

Серед підлітків КГ результат також змінився на краще, проте ці зміни, на відміну від показників експериментальної групи, не дуже значні. Так, на високому рівні в КГ зафіксовано 7,8% респондентів, на середньому – 12,8% та на низькому виявлено 79,4% всіх опитаних. У табл. 1 наведено узагальнені результати педагогічного експерименту.