ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАПОБІГАННЯ АГРЕСІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначена мета, завдання, об’єкт, предмет, розкриті теоретико-методологічні основи, методи, наукова новизна, практична значущість роботи, наведено дані про апробацію і впровадження результатів дослідження, кількість публікацій, подано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – "Науково-теоретичний аналіз проблеми виникнення агресії в молодших школярів з нормальним та порушеним мовленнєвим розвитком" – проаналізовано теоретико-методологічні підходи з проблеми дослідження, висвітлено концептуальні засади; уточнено поняття "агресія"; розкрито стан дослідження пізнавальної та емоційної сфер у молодших школярів з ПМР.

Узагальнений аналіз досліджень провідних науковців у галузі логопедії Л. Андрусишиної,Н. Гаврилової, Е. Данілявічутє, С. Коноплястої, Р. Лєвіної, І. Мартинової, І. Марченко, О. Мастюкової, М. Савченко, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Т. Філічової, Н. Чередніченко, М. Шеремет та ін. показав, що у дітей з ПМР крім порушень мовлення може спостерігатися недорозвинення психічних процесів, мотивації, волі, емоційно-особистісної сфери.

Дослідження вчених (В. Шкловського, В. Селіверстова, Л. Зайцева, О. Орлової, Г. Волкової та ін.) доводять, що мовленнєві проблеми значно впливають на внутрішній стан дітей, їх поведінку. З клініко-психологічних позицій емоційна сфера та агресія, зокрема, досліджена у дітей при дислалії (Р. Мартиновою), дизартрії (К. Лебединською, О. Мастюковою, Р. Мартиновою, М. Певзнер та ін.), алалії, афазії (О. Лурія, Е. Хомською та ін.) заїканні (К. Бєккєром, Л. Бєляковою,Н. Власовою, Г. Волковою, М. Совак, В. Селіверстовим, Н. Тяпугіним та ін.), вадах голосу (О. Алмазовою, І. Єрмаковою, А. Іполітовою, О. Орловою, Л. Гончарук та ін.), вроджених незрощеннях губ та піднебіння (С. Коноплястою). З психолого-педагогічної – у дітей із ЗНМ (О. Баєнською, С. Валявко, Г. Єфімовою, Т. Ігнатовою,В. Логуновою, П. Селігей, Н. Січкарчук, В. Терентьєвою, О. Тихоновою, О. Черновою та ін.). Зокрема у дошкільників із ЗНМ дослідженіособливості емоційної сфери її вплив на мотивацію мовленнєвої діяльності (С. Валявко, Н. Дроздова та ін.); особливості особистісного та психічного розвитку (В. Терентьєва, Г. Юсупова та ін.); особливості емоційного стану (О. Тіхонова). Розроблена психолого-педагогічна характеристика (О. Мастюкова) про емоційні прояви у дітей з ФНМ та ФФНМ. Утім агресія як складова емоційної сфери у дітей молодшого шкільного вікуз ФНМ,з ФФНМ та з НЗНМ загальноосвітньої школи не була предметом спеціального дослідження.

Детальний аналіз наукових поглядів з проблеми агресії у психоаналітичному (О. Кернберг,З. Фрейд та ін.), біхевіоральному (Р. Кратчфілд, Н. Левінсон, А. Бандура та ін.), когнітивному (Дж. Доллард, A. Міллер, Л. Берковіц та ін.), еволюційному (К. Лоренц, М. Дерягіна, М. Бутовська та ін.), гуманістичному (А. Маслоу, Р. Мей, Е. Фромм та ін.) підходах та сучасних психологів (О. Бовть, К. Бютнер, О. Ісаєнко, А. Кірєйчев, О. Мізерна, І. Федух та ін.) і педагогів (О. Демко, С. Завражин, М. Квадриціус, Н. Малікова, В. Никітенко, С. Сироткін, Н. Павлова, Н. Платонова та ін.) доводить, що "агресія" є невід'ємною частиною життя особистості і суспільства. Більшість вчених агресію розглядають як негативну дію,направлену на спричинення страждання (шкоди) іншій людині або собі. Але ряд науковців(Н. Левітов, К. Лоренц, Т. Левкова, О. Захаров, Р. Мей,  О. Шестокова та ін.) описують її як позитивну, що направлена на подолання перешкод без наміру заподіяти шкоду іншій людині і використовується як засіб досягнення мети. Це дає нам можливість вивчити у дітей з ПМР не тільки негативні прояви агресії, але й розглянути її позитивні компоненти.

Аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження доводить, що агресія існує  як в усвідомленій (А. Адлер, О. Леонтьєв, В. Столін, І. Сєчєнов, З. Фройд та ін.), так і неусвідомленій (Р. Декарт, І. Кант, Р. Лейбніц, К. Юнг та ін.) формах; розкриває різноманітні погляди на сутність агресивної поведінки (А. Бандура, Н. Левінсон, Е. Фромта ін.), агресивності (Т. Кириленко, О. Шестакова та ін.), агресивного стану особистості (О. Захаров, Н. Левітов та ін.); визначає сфери вивчення агресії з біологічної (нейропсихологічної) позиції як внутрішньо зумовлену ("Я-Особистість") (О. Лурія, Є. Хомська та ін.) та з соціальної – зовнішньо зумовлену ("Я у сім’ї", "Я у соціумі") (Л. Божович, О. Бовть, М. Булянов, С. Завражин, О. Романов, І. Фурмановта ін.)

На підставі емпіричного аналізу нами уточнені поняття  "агресивний стан", якій вказує на внутрішні переживання особистості; "агресивна поведінка" як специфічна форма дій людини вербального або невербального характеру; "агресивність" як якість особистості; "агресія" як внутрішній когнітивний компонент агресивної поведінки, якаоб’єднує три складові: агресивний стан, агресивну поведінку таагресивність

Таким чином, системно-динамічний аналіз класичних та сучасних підходів дозволяє стверджувати, що агресія як цілісний компонент включає в себе внутрішні переживання, якості особистості та поведінкові реакції, які можуть коригуватися у дітей з ФНМ, з ФФНМта з НЗНМ саме через усвідомлення ними свого стану та поведінки.

У другому розділі – "Діагностика особливостей прояву агресії у молодших школярів з нормальним та порушеним мовленнєвим розвитком" – описано та обґрунтовано систему методів дослідження;розроблено та адаптовано діагностичнийблок вивчення агресії у молодших школярів з нормальним мовленням та з ПМР; проаналізовано результати констатувального експерименту.

Стан

В основу дослідження агресії у дітей з ПМР були покладені науково-методичні розробки А. Басса, Р. Бернса, А. Дарка, М. Друзкевич, С. Кауфмана, М. Люшера, С. Розенцвейга, О. Романова, М. Семаго, Н. Семаго, І. Фурманова та ін.). Діагностичнийалгоритм складається з двох блоків.У першому блоці – досліджувалась неусвідомлена агресія. Діагностичний зміст блокузабезпечували модернізовані малюнкові методики("Малюнок неіснуючої тварини", "Малюнок моєї сім’ї", "Малюнок мого класу"), що вивчалистан агресії, а також модифікована методика ("Сюжетно-ситуативно-ілюстрована"), що виявляла моделювання типів поведінки у свідомості.