ЦЕННОСТНО-МОТИВАЦИОННАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ СТУДЕНТОВ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено  його об'єкт, предмет, мету, завдання, розкрито теоретично-методологічну основу та методи дослідження, виділено наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, подано інформацію про апробацію роботи та впровадження результатів дослідження.

                У першому розділі «Теоретико-методологічні основи вивчення проблеми професійної ідентичності в психології» ідентичність розглядається як наукова категорія, що визначається як найбільш раннє особистісне новоутворення, в основі якого лежить емоційне ставлення і зв'язок з навколишнім світом. Представлено генезис становлення поняття ідентичності у психології. Виділено теорії (філософська, психоаналітична, психодинамічна, гуманістична, соціальна), види (особистісна, гендерна, професійна та ін.) та перспективи дослідження ідентичності. Найбільш послідовно проблема ідентичності розроблялася представниками его-психології (А. Ватерман, Дж. Марсіа, К. Роджерс, Г. Теджфел, З. Фрейд, Е. Фромм, Е. Еріксон). Роботи цих авторів торкаються професійного аспекту проблеми і показують, що ідентичність за своєю природою соціальна і безпосередньо пов'язана зі ставленням особистості до навколишнього світу через емоційний (З.Фрейд), когнітивний (Г.Теджфел), ціннісний (А.Ватерман, Е.Еріксон) і мотиваційний (Е.Фромм, К.Роджерс) канали. Подібні погляди у вітчизняній психології розглядалися в рамках «самовизначення», центральним компонентом цього особистісного утворення є складна система розуміння і ставлення людини до світу, оточуючих людей, самого себе. Ці відносини і формують ціннісні орієнтації особистості, які визнаються більшістю авторів як основа професійного самовизначення. Професійне самовизначення розглядається в руслі двох основних напрямків: як частина професійного розвитку людини (К.О. Абульханова-Славська, Є.А.Клімов, Л.М. Мітіна, М.С. Пряжников, П.А. Шавир); та як ідентичність людини з професійною роллю (Л.Б. Шнейдер, Ю.П. Поварьонков, А.В. Мудрик).

В сучасних дослідженнях сформувалася традиція вивчення професійної ідентичності за трьома основними напрямками: когнітивним, мотиваційним та ціннісним. У відповідності з концепцією Ю.П. Поварьонкова, професійна ідентичність виступає як критерій професійного розвитку і свідчить про особливості прийняття людиною: 1) себе як професіонала, 2) конкретної професійної діяльності як способу самореалізації і задоволення потреб, 3) системи цінностей та норм, характерних для даної професії.

В рамках даного дослідження особливий інтерес викликає ціннісний підхід до дослідження професійної ідентичності: з одного боку ціннісна складова професійної ідентичності залишається в психології найменш розробленою, з іншого боку, професійна ідентичність студентів фармації безпосередньо залежить від тих професійних цінностей, які відображають специфіку допомагаючих професій. В психологічній науці мотиваційний підхід до проблеми професійної ідентичності, в основному, пов'язаний з аналізом ступеня задоволеності таких професійних мотивів, як професійна самореалізація (П.Т. Нікітенко, Є.В. Чорний), досягнення професійних успіхів (Н.В. Панфілова), самоактуалізація творчого потенціалу в діяльності (Ю.П. Поварьонков), реалізація професійної компетентності (Н.В. Євтішена), професійна спрямованість в цілому (А.С. Назиров, Є.В. Чорний).

Аналіз досліджень професійної ідентичності з використанням ціннісного підходу до проблеми залишається в психології найменш розробленим i найбільш перспективним теоретичним напрямком. В основному, він пов'язаний з оцінкою ставлення суб'єкта до системи професійних цінностей, норм, традицій (Н.В. Завалішина, В.О. Кеніг, А. С. Некрасов, І. В. Панфілова, Є. В. Чорний), які розглядаються вченими як основні показники професійної ідентичності. Проте, залишається недостатньо дослідженою ціннісна складова професійної ідентичності, яка пов'язана з кар'єрними орієнтаціями суб'єктів діяльності та з їх орієнтацією на професійне співтовариство.

Фармацевтична практика та сучасні наукові дослідження показують, що крім традиційних знань, вузькоспеціалізованих навичок та кваліфікаційних умінь ефективному фахівцю необхідно демонструвати професійно значущі компетенції. Найбільш показовими з них є такі: орієнтація на пацієнта, орієнтація на процес і результат діяльності, наявність здібностей щодо професійного розвитку. Аналіз професійних компетенцій особистості фармацевта подано в дослідженнях Л.В. Галій, Б.М. Громовик, І.В. Жирова, С.М. Мокряніна, О.Х. Пімінова, Т.М. Серопян, В.М. Толочко. Поняття компетенції та профідентичності за своїми змістовими характеристиками мають спільні моменти. Найбільш показовим із них є те, що обидва поняття можуть бути зведені до таких незаперечних показників, як ефективність, успішність і професійна майстерність спеціалістів фармації. Ідентичність як комплексну характеристику відповідності суб'єкта діяльності і професії вивчали: Ж.П. Вірна, Н.О. Євдокімова, О.П. Єрмолаєва, Г.В. Задиранова, Ю.Б. Максименко. Вчені відзначають, що в загальній структурі професіоналізації, професійна ідентичність виступає як провідний показник професійного розвитку особистості.

Професійна ідентичність є багатофакторним явищем, у якому висловлюється складний взаємозв'язок особистісних характеристик, єдність процесів професійної самосвідомості, професійного самовизначення, професійної спрямованості.

У другому розділі «Процедура та методи дослідження ціннісно-мотиваційної складової професійної ідентичності студентів фармацевтів» описано етапи емпіричного дослідження, сформовано й обґрунтовано комплекс методик, що використовувались під час дослідження, охарактеризовано вибірку досліджуваних.

Вибір методів дослідження проблеми професійної ідентичності є складним завданням: в психології не існує загальноприйнятого, традиційно усталеного набору методик, спрямованих на діагностику професійної ідентичності. Їх вибір ґрунтується на теоретичних положеннях фундаментальних праць, присвячених проблемі професійної ідентичності (Л.Б. Шнейдер, Ю.П. Поварьонков, Ж.П. Вірна). На думку вчених, професійну ідентичність неможливо розглядати без урахування ціннісно-мотиваційних характеристик вибору професії, системи ставлення особистостиі до себе, до свого професійного вибору. Набір психодіагностичних методик, що використовувались в дослідженні, відповідає меті та предмету дослідження, характеризується надійністю і простотою використання в психологічній практиці.

Сформований психодіагностичний комплекс характеризується взаємодоповненням методик у діагностиці ціннісно-мотиваційної сфери особистості в цілому і ціннісно-мотиваційних компонентів професійної ідентичності зокрема.

Емпіричне дослідження проводилося у три етапи (пошуковий, дослідницький, етап обробки, аналізу та інтерпретації результатів). Перший етап, пошуковий, передбачав здійснення аналізу теоретичної і практичної літератури, присвяченої проблемі професійної ідентичності, що стало основою для формування комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення і вивчення ціннісно-мотиваційних складових професійної ідентичності студентів фармацевтичних спеціальностей, розроблений алгоритм емпіричного дослідження, у відповідності з завданнями сформований комплекс психодіагностичних методик; на другому, дослідницькому етапі, здійснювався збір емпіричних даних; на третьому етапі обробки, аналізу та інтерпретації результатів була проведена математико-статистична та якісна психологічна інтерпретація отриманих діагностичних результатів.

              Дослідження проводилося на базі Харківського національного фармацевтичного університету. В дослідженні взяли участь досліджувані однієї соціально-професійної групи - представники сфери фармації: педагоги Харківського національного фармацевтичного університету – 59 осіб; фахівці фармації – 103 особи (завідуючі фармацевтичними установами); студенти та інтерни 5-6 курсів Харківського національного фармацевтичного університету – 41 особа. Загальна кількість досліджуваних склала 203 особи.

У третьому розділі «Результати дослідження ціннісно-мотиваційних складових професійної ідентичності студентів-фармацевтів» подано результати дослідження.

Результати, отримані за допомогою методики Е. Шейна «Якорі кар'єри», показали однакове рейтингове розташування кар'єрних орієнтацій, які отримали найвищу міжгрупову визначеність: «Стабільність місця роботи» 8,21 бала, «Служіння» 8,01 бала, «Інтеграція стилів життя» 7,72 бала, «Професійна компетентність» 6,83 бала