ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         У вступі теоретично обґрунтована актуальність обраної теми, визначені мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сформульовані наукова новизна і практична значущість роботи, наведені дані про впровадження результатів дисертаційного дослідження.

                У першому розділі «Теоретико-методологічні передумови дослідження психологічної захищеності в сучасній психології» досліджено та обґрунтовано основні положення про необхідність і актуальність вивчення особливостей психологічної захищеності особистості.

В науковій літературі до сих пір не існує даних про рівень і характер психологічної захищеності, її емпіричні гаранти та ресурси особистості; відсутнє теоретичне обґрунтування в практиці психологічної підтримки особистості. Виділено декілька основних наукових підходів, кожен з яких розглядає психологічну захищеність з вузьких позицій конкретної наукової галузі, але підкреслюється, що тільки загальнопсихологічний підхід надає можливість виділити основні структурні компоненти психологічної захищеності та розглядати її як універсальну психологічну систему: психотерапевтичний підхід (З.Фрейд) зсував акценти з поняття «психологічна захищеність особистості» та ототожнював його з «психологічним захистом»; культурологічний підхід (Г.М.Акініна, І.Атватер, О.Б.Бондаревська, І.Є.Відт, Т.В.Горбачова, Є.В.Федотов, W.B.Key та ін) розглядав психологічну захищеність особистості як систему психічних новоутворень, що обумовлена рівнем розвитку психологічної культури особистості; соціальнопсихологічний підхід (І.О.Баєва) розглядає психологічну захищеність через феномен безпеки (національної, соціальної, психологічної); психолого-педагогічний (віковий) підхід (Г.В. Грачьов, Е. Еріксон, R.Johnson, M. Lipsey, H.M. Walker, B.J. Wise) стверджує, що психологічна захищеність дітей виступає внутрішньою умовою забезпечення їх адаптації, розвитку соціальної компетентності; загальнопсихологічний підхід (Б.Г.Ананьєв, Дж.Боулбі, А.В.Петровський, Н.В.Репіна, М.Г.Ярошевський) дозволяє розглядати психологічну захищеність через призму системно-структурного аналізу, як складну та певним чином ієрархізовану систему, яка оцінюється в термінах переживання почуття захищеності або незахищеності.

В даному дослідженні психологічна захищеність розглядаєтьтся як стійкий особистісний конструкт, компонент самосвідомості, який суб’єктивно надає можливість усвідомлювати власну автономію, забезпеченість власних потреб та смислів у будь-якій, навіть у неблагоприємній ситуації, при виникненні обставин, які можуть блокувати або утруднювати їхню реалізацію.

У другому розділі «Організація та методичне забезпечення емпіричного дослідження» охарактеризовано процедуру і методи, які були використані для реалізації поставлених задач.

Вирішення задач емпіричного дослідження припустило: діагностику когнітивних, емоційних та поведінкових складових феномена психологічної захищеності, дослідження їх специфіки, загальних та індивідуальних закономірностей прояву; діагностику спектра рис особистості, що гіпотетично пов’язані зі складовими психологічної захищеності; виявлення взаємозв’язків між показниками, що вивчаються та їх факторної структури; виявлення груп респондентів за різним ступенями вираженості психологічної захищеності; вивчення індивідуально-типових, індивідуально-психологічних особливостей психологічно захищеної/незахищеної особистості.

Емпіричне дослідження включило такі основні етапи: підготовчий, діагностичний і аналітико-інтерпретаційний.

На підготовчому етапі було відібрано методи та методики дослідження, спрямовані на діагностику складових психологічної захищеності та спектра рис особистості, що вивчаються; методи математико-статистичної обробки діагностичних даних; визначена репрезентативна вибірка респондентів; відібрані експериментальні бази для проведення емпіричного дослідження. 

На діагностичному етапі було здійснено збір всіх показників, що вивчаються. При проведені діагностичних процедур для усіх досліджуваних застосовувалися однакові, уніфіковані вимоги, один і той же стандарт проведення і обробки результатів. Інструкції пред'являлися письмово, персональні пояснення, індивідуальні коментарі не давалися; діагностичні випробування проводилися в одних і тих же умовах, практично в один і трй те час доби (перша половина дня); відстежувалися і усувалися чинники, що впливають на перевтому, перезбудження, відказ досліджуваних від роботи над тестами. Такими діями забезпечувалися зрівнювання ситуаційних чинників, здатних поставити одних досліджуваних у вигідніше становище в порівнянні з іншими, і тим самим зменшувався вплив огріх на результати діагностичних даних.

На аналітико-інтерпретаційному етапі був проведений математико-статистичний аналіз результатів дослідження та їх психологічна інтерпретація. Математико-статистичний аналіз отриманих даних припускав: а) кількісний аналіз: кореляційний, спрямований на виявлення статистичних зв’язків між показниками, що вивчаються; факторний аналіз, спрямований на вивчення структури складових психологічної захищеності та змісту факторів, що до неї потрапили; б) якісний аналіз, спрямований на угрупування респондентів за різним ступеням вираженості та типом психологічної захищеності з подальшим аналізом психологічного змісту їх особливостей і вивченням індивідуальної специфіки у проявах; опис психологічних портретів виявлених груп респондентів.

У третьому розділі «Результати емпіричного дослідження особливостей психологічної захищеності особистості» представлено результати проведеного дослідження. Змістовно процедура операціоналізації поняття складалася з вільного інтерв’ю (написання твору) за темою: «Психологічна захищеність». Кожному досліджуваному була надана текстова інструкція і питання для розміркувань: «Що таке психологічна захищеність?», «Що необхідно людині, щоб відчувати себе захищеною/незахищеною: зовнішні і внутрішні чинники?», «Відчуває або не відчуває обстежений себе захищеною людиною?». В дослідженні прийняла участь група експертів, яка складалася з психологів міста Одеси та Донецького регіонального центру охорони материнства і дитинства у кількості 70 осіб та студентів денної та заочної форми навчання обох статей. В результаті проведеного аналізу встановлені дві групи чинників, що складають феномен психологічної захищеності: зовнішні (середовишні) та внутрішні (психологічні). Так, до групи зовнішніх (середовишніх) увійшло 8 чинників, серед яких: природне середовище, екологія; соціальне середовище (сім’я, родичі, друзі, колеги та інше); наявність професії, роботи; політичні, правові, суспільні гаранти; фінансове, матеріальне забезпечення; непередбачені ситуації загрози, небезпеки; церков, бог; здоров’я, відсутність захворювань. До групи внутрішніх (психологічних) потрапило 10 чинників: відчуття психологічного благополуччя; відчуття підтримки (фасилітація); відчуття безпеки; відсутність страху, психічна рівновага; наявність оптимізму, віра у майбутнє, стабільність та інше; довіра до оточуючих; любов, прийняття себе, оточуючих; почуття свободи; упевненість в собі; локус контролю, прийняття відповідальності.

Для виявлення суб’єктивної оцінки психологічної захищеності або незахищеності було застосовано модифікований варіант методики Дембо-Рубінштейн. Диференціація груп респондентів відбувалася за допомогою статистичного показника процентіля, який був розрахований за критерієм діагностики суб’єктивного відчуття психологічної захищеності. В результаті проведеної процедури до першої групи увійшли досліджувані, в яких значення процентіля за шкалою захищеності находилися в інтервалі (PR₀-PR₂₅), до другої групи увійшли досліджувані, значення процентіля в яких находилося в інтервалі (PR₇₅-PR₁₀₀), до третьої групи - значення процентіля в яких находилося в інтервалі (PR₅₀-PR₇₅).

Для зручності тут і далі першу групу досліджуваних (до неї потрапило 102 особи), умовно назвали «психологічно незахищеними», другу (до неї увійшло 181 осіб) - «психологічно захищеними», третя група містила 117 осіб, які потрапили у коридор середніх значень, іі в подальшому дослідженні не використовували.

Як видно з рисунку 1, показники, що аналізуються, розташувалися як на позитивному, так і негативному полюсі. На позитивному полюсі на p≤0.05 рівні значущості показник суб’єктивної оцінки захищеності позитивно пов'язаний з показниками загальної інтернальності (+Зі), пригнічення (+П).