ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ ОСОБИСТОСТІ У ДРАМАТИЧНИХ СИТУАЦІЯХ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет і мету дослідження та завдання, розкрито теоретико-методологічні засади, висвітлено сутність методів дослідження, викладено наукову новизну та теоретичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз моральних почуттів особистості у драматичних ситуаціях» проведено аналіз стану розробки проблеми дослідження, визначено вплив драматичних ситуацій в мистецтві на почуття особистості, уточнено поняття драматичної ситуації, розкрито психологічне значення впливу драматичних ситуацій в мистецтві на моральні почуття особистості.

Теоретичний аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених (В.К. Гаврилькевич, Н.О.Головкова, С.О. Гура, Н.С. Дмитріюк, Б.І.Додонов, В.Є. Дружинін, К.Е.Ізард, Є.П. Ільїн, Е. Клапаред, В.В.Клименко, В.В. Лебединський, О.М.Леонтьєв, У. Мак-Дугалл, С.Д.Максименко, К.С. Максименко, А.В. Петровський, К.К. Платонов, П.А.Рудік, П.В. Симонов, Н.І. Тавровецька, О.К. Тихомиров, А.В.Толстоухов, Г.О. Фортунатов, П.М. Якобсон та ін.) щодо проблеми почуттів особистості, зокрема моральних, дозволили дійти висновку, що сутність та специфіка переживання моральних почуттів полягає у використанні особистістю специфічної комбінації різноманітних емоційних реакцій таким чином, щоб зробити протікання діяльності санкціонованими позитивними почуттями.

Моральні почуття здійснюють функцію оцінювання (моральне-аморальне) і виступають внутрішньою спонукою до здійснення вчинків, виконують регулюючу функцію (регуляція поведінки, взаємин). При цьому важливу роль відіграють моральні цінності, що укорінились в структурі особистості і на основі яких відбувається оцінка подій. Оскільки моральні почуття є емоційним компонентом моральної свідомості, вивчення їх особливостей у повному обсязі може бути здійснено за допомогою аналізу моральної сфери в цілому.

Дискурс основних психологічних напрямків свідчить про те, що моральні почуття не диференційовані у психологічних концепціях, при цьому характерні ознаки моральних почуттів, їх функціонування та значення включені у погляди науковців, минаючи чітку визначеність та номінацію понять. Разом з тим, спостерігається окреслений взаємозв’язок моральних почуттів з драматичним мистецтвом.

Як свідчить аналіз наукової літератури, мистецтво здійснює вагомий вплив на емоційну сферу особистості (І.С. Варняк, В.В. Клименко, Ю.П.Крупник, О.О. Литвиненко, В.І.Мітіна, С.Х.Раппорт, О.В.Сарнавська, Н.В. Стадніченко, Н.І.Тавровецька, Т.В. Федотова). У драматичному мистецтві відбувається пізнання людиною себе та інших. У драматизмі духовне людини знаходить вираження у її моральності. Перетворюючись у переживаннях особистості, почуття збагачуються індивідуальним життєвим досвідом і приймають у психіці кожної людини різний конкретний вигляд. При спілкуванні з мистецтвом особистість через квазіоб’єкт мистецтва реалізує систему власних відношень до дійсності. Простір мистецького твору дає можливість випробувати реальність, в процесі чого фіксуються, уточнюються і розвиваються схеми сприймання соціального світу. Мистецтво є засобом пізнання дійсності, у сприйманні якого особистість має безпечний простір для прояву почуттів.

Встановлено, що особливостями сприймання драматичних ситуацій у мистецтві є психологічні механізми, які здатні призводити до катарсису. Такими психологічними механізмами виступають проекція, ідентифікація, рефлексія та емпатія.

У другому розділі «Емпіричне дослідження моральних почуттів у драматичних ситуаціях» обґрунтовуються теоретико-методологічні позиції та методичне забезпечення емпіричного дослідження моральних почуттів, пояснюється вибір адекватних меті та завданням дослідження методик з їх системним описом та науковими основами.

Констатувальний та формувальний етапи дослідження проведені на вибірці студентів віком від 17 до 23 років. Обумовленість дослідження особистості у період юнацтва та ранньої дорослості пояснюється особливостями вікового розвитку у цей період. Розвиток емоційного життя в роки юнацтва проявляється, перш за все, у сфері моральних почуттів. Зростання знань про мораль, розвиток рівня моральної свідомості супроводжується розширенням області моральних почуттів. Гамма моральних переживань стає більш диференційованою та багатшою. У моральних переживаннях проявляється зачіпання особистості колом положень моралі, яка змушує людину діяти за її догмами. Таке складне в психологічному плані утворення, як совість стає стрижнем моральних почуттів, що змушує емоційно реагувати на все те, що зачіпає моральну свідомість. Вік юнацтва та ранньої дорослості є значущим для розвитку емоційної сфери особистості, у цей період закладаються основи емоційного життя людини у зрілому віці. Отже, юність виступає віком специфічної емоційної сенситивності, коли з великою інтенсивністю реалізуються всі ті потенції до розвинутого емоційного життя, які закладені в людині і розквітають при сприятливих умовах, що і обумовило вік досліджуваної вибірки.

У ході констатувального етапу дослідження було сформульовано основні психологічні характеристики досліджуваних та укладено психологічний портрет вибірки.

Встановлено, що моральна інтуїція є найбільш важливою передумовою реалізації моральних почуттів. Завдяки цьому компоненту суб'єкт швидко усвідомлює і віддає перевагу з проміж інших гуманістичним цінностям перед прагматичними.

З'ясовано, що рівень розвитку моральної свідомості і моральних почуттів мають прямий зв'язок. Про статистичну значущість такого зв'язку свідчить значення коефіцієнту Крамера (V = 0,383; p < 0,001). Як саме розподіляються респонденти з різним рівнем розвиненості альтруїстичних почуттів за категоріями стадій морального розвитку Л. Колберга ілюструє таблиця 1, у якій наводяться результати частотного аналізу при зіставленні цих категорій з категоріями дихотомічного конструкту «Низький рівень альтруїстичних почуттів – Високий рівень альтруїстичних почуттів».