У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження соціально-економічного розвитку великого міста в умовах глобалізаційних викликів” розкритосутність глобалізаційних викликів та їх вплив на соціально-економічний розвиток великого міста, окреслено роль і місце прояву глобалізаційних викликів в глобалізаційних теоріях розвитку міст, проведено теоретичний аналіз факторів виникнення і активізації дії глобалізаційних викликів соціально-економічному розвитку великого міста.
З метою полегшення розуміння сутності поняття «глобалізаційний виклик великому місту» дано авторський варіант дефініції «глобалізаційний виклик», яка розкривається автором як спонукання глобалізаційним процесом до адекватної реакції тієї чи іншої територіальної суспільної системи (в тому числі й міста) на нього, зокрема до врахування нових можливостей розвитку шляхом зростання та активації процесів інтеграції й уніфікації між такими системами, трансформації відносин «центр-периферія» на тлі інтернаціоналізації відносин, формування глобального інформаційного простору, злиття національних і регіональних ринків у єдиний світовий ринок, активізації різних потоків між країнами, послаблення бар’єрів для взаємодії та взаємозалежності країн, набуття соціальними відносинами та зв’язками світового масштабу. У свою чергу, глобалізаційні виклики здатні загострити існуючі та породити нові проблеми функціонування всіх територіальних суспільних систем (міст, районів, регіонів, держав).
Наведене розуміння поняття «глобалізаційний виклик» дозволило розкрити суть дефініції «глобалізаційний виклик великому місту», яку автор тлумачить як явища і процеси глобального масштабу, що спонукають розвиток міста та його підсистем до низки трансформацій, котрі супроводжуються негативними або позитивними наслідками для територіальної громади та її соціальних груп.
В процесі дослідження визначено перелік найважливіших глобалізаційних викликів великому місту (розвиток демократії, розвиток ЄС, діяльність СОТ, світова фінансово-економічна криза, формування глобального ринку праці, криза довіри, екологічні загрози, міграція населення, метрополізація, охорона громадського здоров’я, інтеграційна реформа вищої освіти, криза культури, розвиток туризму, спортивні події світового рівня, ускладнення екологічної ситуації та ін.), окреслена суть зазначених викликів та розкриті особливості їх прояву у великому місті.
Для того, щоб розвиток великих міст в умовах глобалізаційної економіки, поширення нової системи цінностей, викликів сучасних глобальних проблем був перспективним у всіх напрямках, необхідно здійснювати, використовуючи як базове підґрунтя, наступні теорії та концепції: архітектурні теорії; теорії та моделі розвитку міст; моделі розміщення міст. Адже, саме вони дають уявлення про те, як в умовах глобалізаційних викликів забезпечити комфортні умови проживання населення у місті; гармонізувати природний та техногенний розвиток міста; змінювати спеціалізацію економіки міського господарства; трансформувати просторову організація міста; стимулювати появу нових елементів у структурі міста; розвивати міста із різним рівнем глобалізації; забезпечувати взаємовплив розвитку базового й обслуговуючого секторів економіки міста; регулювати чисельність міського населення; поширювати глобалізаційні процеси між містами країни, регіону.
Доведена доцільність розробки теорії глобалізованого розвитку міст (як і регіонів) в контексті мережевої парадигми та теорій синергетики, глобалізації, неоекономіки, соціології, геоурбаністики, сталого розвитку та ін.
Розкрита сутність факторів виникнення глобалізаційних викликів соціально-економічного розвитку великого міста і активізації їх дії, під якими автор розуміє будь-які процеси чи явища глобального рівня, котрі сприяють появі таких нових явищ і процесів на рівні міста, що спонукають до змін чи загострення або зародження нових проблем його соціально-економічного розвитку.
Обґрунтовано, що забезпечення розвитку великого міста в контексті впливу глобалізаційних викликів неможливе без вивчення взаємозв’язку факторів, що їх обумовлюють. У зв’язку з цим автором пропонується застосувати метод головних компонент, суть якого полягає в тому, що ознаки, які спостерігаються, є лінійними комбінаціями прихованих факторів. Це означає, що деякі із цих факторів можуть бути спільними для двох і більше ознак, а інші характерні для кожної ознаки зокрема. Останні є незалежними і не роблять внеску в кореляцію між ознаками. Спільні ж фактори, кількість яких є меншою за число досліджуваних ознак, роблять внесок у матрицю парних кореляцій. Застосування методу головних компонент дозволяє виділити узагальнюючі фактори, необхідні для побудови простої математичної моделі розвитку великого міста в умовах глобалізаційних викликів.
Трансформаційні процеси економічної системи у великому місті в умовах глобалізаційних викликів базуються на дії основних принципів. Перший принцип - це глобалізація сама по собі, яка дає можливість місту визначити, які з його характеристик можуть цінуватись в глобальному розумінні, і на цю характеристику робити ставку в економічному та соціальному розвитку; другий принцип – локалізація, що характеризується можливістю міста базуватись на “внутрішніх коренях”, тобто саме місцеві активи (людські, природні, фізичні, культурні тощо) мають бути визначені, та розвинуті; третій принцип – диверсифікація, яка характеризується трьома аспектами: населення, що стає дедалі більше диверсифікованим за рівнем освіти, професією, спеціалізацією, кругозором, релігією, культурними коріннями, традиціями тощо, що дає місту потенціал для диверсифікації власної економічної системи; для успішного безпечного розвитку економіка міста має бути диверсифікованою з метою захисту від потенційної втрати економічної ніші через зміну внутрішніх чи зовнішніх обставин; потенційні клієнти теж стають надзвичайно “диверсифікованими” - це представники різних релігій, традицій, культур, звичаїв тощо; четвертий принцип – сталість, що означає фінансову стабільність місцевого бюджету, фізичну стабільність “збудованого” середовища, культурну стабільність місцевих традицій тощо; п’ятий принцип – відповідальність, який передбачає використання для розвитку економіки міста збережених у більшості країн ресурсів регіонального, національного й інтернаціонального значення. Принципи соціально-економічному розвитку великого міста відповідно до дії глобалізаційних процесів відображають закономірності йогорозвитку.
Узагальнення теоретичних основ соціально-економічного розвитку великого міста в умовах глобалізаційних викликів створюють методологічну базу для подальшого дослідження.
У другому розділі “Аналіз соціально-економічного розвитку великого міста в контексті впливу глобалізаційних викликів” оцінено стан та особливості соціально-економічного розвитку міста та його окремих підсистем під впливом глобалізаційних викликів, виявлено і проаналізовано проблеми розселення населення у великому місті в умовах глобалізаційних викликів.
Автором запропоновано алгоритм осмислення сучасних процесів соціально-економічного розвитку міста та їх оцінки в умовах глобалізаційних викликів, суть якого полягає у здійсненні аналізу таких процесів за схемою: глобалізаційний виклик – реакція міста у вигляді особливостей протікання конкретного соціально-економічного процесу – наслідки як конкретна ознака соціально-економічного стану міста. Наголошено, що при застосуванні такого алгоритму важливо, з одного боку, структурувати глобалізаційні виклики, що впливають на розвиток великого міста України, і виокремити найважливіші з них. З іншого боку, необхідно виявити найважливіші місця системних реакцій міста на глобалізаційні виклики у розрізі матеріальних компонентних і територіальних точок і нематеріальних компонентних і просторових локалізацій.
