ІМІДЖ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, визначені об’єкт і предмет дослідження, його мета і завдання, методи дослідження, показано ступінь новизни розробки теми та практичне значення роботи.

У першому розділі “Теоретичні питання дослідження іміджу державної служби” подається огляд літератури з проблематики та аналіз теоретичних підходів до сутності поняття іміджу державної служби.

У підрозділі 1.1 “Інституційний характер державної служби” чільне місце займає огляд концептуальних засад та джерельної бази дослідження, проблеми іміджу державної служби, яка є комплексною і багатогалузевою, а її повноцінний науковий аналіз неможливий без опори на фундаментальні праці, поділені нами на декілька груп.

До першої групи праць належать наукові доробки вітчизняних та зарубіжних вчених, що займаються вивченням загальних теоретико-методологічних засад державної служби (особливостей організації та функціонування державної служби): В. Авер’янова, В. Бакуменка, Д.Бахраха, Л. Білої, Ю. Битяка, С. Дубенка, Т. Желюк, С. Ківалова, В. Князєва, Є. Кубка, О. Лазора, В. Лугового, О. Машкова, П. Надолішнього, Н. Нижник, О. Оболенського, В. Олуйка, П. Павленчика, С. Серьогіна, В. Цвєткова, Ю. Шарова, О. Якубовського та ін. Названими фахівцями з державного управління досліджуються лише окремі теоретичні аспекти проблеми  іміджу державної служби.

Другу групу праць становлять наукові дослідження історичного аспекту інституту державної служби у зв’язку з розвитком української державності. Важливе теоретичне і практичне значення у цьому напрямку здійснили О. Аркуша, М. Бармак, Є. Бородін, С. Віднянський, П. Гай-Нижник, В. Горобець, С. Коник, І. Лаврінчук, Т. Мотренко, Н. Нижник, Л. Покрова, С. Серьогін, В. Смолій, Ф. Стоянов, І. Тіщенко, Є. Черноног.

Безпосередньо проблемам іміджу державної служби  присвячені праці, що умовно об’єднані в рамках третьої групи. Зокрема, вивченням іміджу державних службовців займалися С. Верех, В. Дрешпак, С. Колосок, І. Колосовська, Я. Могильний, І. Пантелейчук, Є. Позднишев, Г. Почепцов, Є. Ромат, І. Хожило, Л. Чистікова, А. Цуладзе, В. Шепель та ін.  Вченими здійснена спроба у різних моделях довести необхідність створення іміджу як необхідної передумови  трансформації на якісно нові рівні культурних, соціальних та політичних відносин з громадськістю.

Ряд вітчизняних дослідників присвятили дисертаційні дослідження морально-етичному та культурному аспектові іміджу державної служби: Н. Демидишина,

О. Козієвська, В. Козловський, В. Колтун, В. Михайленко, Ю. Молчанова, Н.Тимченко, М. Нинюк, Л. Воронько.

Репутація та репутаційний менеджмент стали об’єктами досліджень Дж. Балмера, К. Букші, Т. Василевської, К. Дженазі, С. Горіна, Е. Грея, Г. Девіса, Е. Капітонова, Ф. Котлера, В. Ріндової, М. Пірен. Близьке за тематикою вивчення престижу державної служби здійснено в рамках дисертаційного дослідження Є. Курасовою.

На середину 90-х років ХХ століття припадає початок наукових розвідок іміджу державної служби російськими вченими з огляду на проблеми становлення політичної системи Російської Федерації (С. Батайкіна, П. Земцов, О. Кайманова, В. Комлєва, В. Комаровський, А. Панасюк, О. Перелигіна, А. Пименова, Ю. Самсонова, О. Шкредов, В. Шуваєва).

Незважаючи на численні наукові доробки, знання про імідж державної служби є неструктурованими, оскільки продукуються багатьма суміжними державному управлінню науками, тому нагальною є потреба наукового обґрунтування впливу іміджу державної служби на становлення і розвиток Української держави.

Дослідження іміджу державної служби у руслі загальних державотворчих процесів повинно ґрунтуватися на обгрунтованому розумінні самого поняття "державна служба". Серед існуючих концептів державної служби особлива увага приділена інституціональному, який дозволяє розглядати державну службу не лише як функціональний механізм реалізації державних завдань, але і як інструмент реалізації потреб суспільства, виробляючи при цьому певні гарантії життєдіяльності громадян, етичні цінності і норми, тобто надає державні соціальні послуги.

Отже, державна служба є особливим інститутом державних послуг, на який покладається реалізація різноманітних державних завдань та забезпечення інтересів громадян,  забезпечуючи тим самим взаємодію держави та суспільства. Позиціонування державної служби як інституту державних послуг є потужним важелем формування правової і соціально орієнтованої держави.

Підрозділ 1.2. "Зміст і структура іміджу державної служби" присвячено розкриттю сутності поняття "імідж державної служби" через аналіз суміжних понять "образ", "авторитет", "репутація", "престиж", "стереотип".

Детально досліджено схожість, змістовні відмінності та можливість комплексного застосування зазначених понять у вивченні проблеми іміджу державної служби. Обґрунтовано авторське розуміння поняття "імідж державної служби" як комплексного уявлення про державну службу, що складається на основі збереженої у пам'яті інформації про її  візуально-вербальний, діяльнісний та емоційний образ, який може змінюватися відповідно до зовнішніх обставин, і що в цілому визначає ставлення населення до держави.

На основі розгляду таких характеристик як символічність, емоційність, стереотипність, динамічність, адресність, впливовість, а також регулятивної, індикаторної, інформативної, презентативної, ресурсної, комунікативної, організуючої функцій поглиблено розуміння сутності іміджу державної служби.

Здійснено детальний аналіз іміджу державної служби з точки зору існуючих класифікацій іміджу. Наголошено на підході, що розглядає імідж державної служби як корпоративний, який, на відміну від особистісного, має два важливі виміри – внутрішній і зовнішній.

У вивченні структури іміджу державної служби також  з’ясовано важливість кількох підходів, що дозволяють виявити комплекс взаємодіючих факторів.

За типом носія образу у структурі іміджу державної служби виділяють імідж державного службовця, імідж державної установи, імідж держави. З позиції змістовного наповнення цього образу – візуально-вербальний, діяльнісний та емоційний компоненти, що наповнюють уявлення про об’єкт.

Зауважується, що у структурі іміджу також важливим є виокремлення елементів, що формують уявлення за допомогою стихійних факторів, а також ті, що є результатом цілеспрямованої діяльності. Розуміння такої класифікації компонентів сприяє ефективності та результативності у конструюванні іміджу державної служби.

У другому розділі “Імідж державної служби та держава: особливості взаємовпливу” обґрунтовується історичне значення іміджу державної служби для процесу українського державотворення та аналізуються наслідки його еволюції у сучасних політичних умовах.

У підрозділі 2.1. "Основні етапи розвитку української держави та державної служби" розглядаються особливості становлення державної служби України в період ключових епох її державотворення. Здійснено обґрунтування історичної значимості таких періодів, а саме, княжої доби, Галицько-Волинського князівства, козацько-гетьманської держави, бездержавного періоду у складі Російської імперії, національно-визвольної боротьби на початку ХХ століття та радянської доби.

Детально проаналізовано особливості державної служби, її престиж і місце у політичній системі українського суспільства кожного історичного періоду.

Хоч у різні історичні епохи інститут державної служби, залежно від історичного часу та форми держави, мав специфічні обриси, спільною є важлива стійка закономірність соціального спрямування державної служби, яка функціональним орієнтиром мала не суспільство, а державу (князя, гетьмана, царя, партію).  Протягом тривалої історії українського державотворення зазначена тенденція укріплювалася, тому має місце і в сучасних реаліях.

Іншим важливим висновком історичного аналізу став результатом детального дослідження еволюції державної служби в період перебування українських земель в складі Російської імперії та Радянського союзу. Останні етапи української бездержавності спричинили накладання в політичній практиці та історичній пам'яті українського народу певний образ державної служби ("государевий служивий" у російсько-імперський період та чиновника-номенклатурщика у радянський час).

Обґрунтовано твердження, що образ державної служби як чиновницького  апарату, що  поклав початок  становленню  могутньої  бюрократичної  системи, яка вірно служить правителю, характеризується службовими зловживаннями (хабарництвом, казнокрадством), вислужливістю, є історичним явищем, спроектованим у сучасність.

Підрозділ 2.2. "Криза іміджу державної служби" присвячено дослідженню іміджу державної служби України в сучасний період.

Державна служба як частина механізму державного управління в своїй соціально-політичній якості виникає з появою самої держави і набуває відповідних характеристик та особливостей. Імідж державної служби як суспільне уявлення про елемент державного управління формується на основі уявлення про саму державу. На сучасному етапі розвитку України імідж державної служби є важливим чинником державотворення, умовою ефективної організації політичної влади у суспільстві.

Розглянуто важливі форми взаємовпливу становлення держави та формування іміджу державної служби, який є одним із показником довіри суспільства до влади, однією зі складових іміджу держави, є одним із факторів успішної реалізації державних реформ та проведення внутрішньої та зовнішньої політики загалом.