РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ В CЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначено актуальність теми дисертації та її зв’язок з темами науково-дослідних робіт, мету і завдання, об’єкт і предмет, гіпотезу дослідження. Розкрито використані методи дослідження, основні положення та результати, що складають наукову новизну, практичне значення дисертаційної роботи, наведено дані про апробацію отриманих результатів і публікації за темою дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади ризик-менеджменту в службовій діяльності посадових осіб органів державної влади» – визначено роль та місце ризик-менеджменту в службовій діяльності посадових осіб органів державної влади; проаналізовано положення міжнародних та національних стандартів з ризик-менеджменту; узагальнено зарубіжний досвід впровадження ризик-менеджменту в службову діяльність державних службовців.

Модернізація державної служби в рамках компетентністного підходу дозволяє створити умови оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб органів державної влади для врахування їх при подальшому проходженні особою державної служби. Аналіз робіт, присвячених проблематиці професійної діяльності державних службовців, свідчить, що в наукових дослідженнях недостатня увага приділяється специфіці саме службової діяльності посадових осіб органів державної влади, яка обумовлюється посадовою компетенцією та за результатами якої відбувається оцінка ефективності виконання державними службовцями функцій держави. Нормативна неврегульованість поняття «службова діяльність посадових осіб органів державної влади» не дозволяє повною мірою реалізувати результат-орієнтований підхід до державно-управлінської діяльності.

Запропоновано визначати службову діяльність посадових осіб органів державної влади як професійну діяльність посадових осіб органів державної влади, обумовлену компетенцією та визначеним профілем компетентності конкретної посади, в основі якої лежить відповідальність за дотримання службової дисципліни. З метою визначення сутності та особливостей службової діяльності посадових осіб органів державної влади проведено її класифікацію: за специфікою, етапами, орієнтованістю, наслідками, сутністю та напрямом впливу службової діяльності, за повноваженнями посадових осіб органів державної влади та наявністю у них управлінських функцій. Запропоновано закріпити визначення поняття «службова діяльність посадових осіб органів державної влади», яке включає всі її складові, в Типовому порядку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Ефективне державне управління, що є головним завданням службової діяльності посадових осіб органів державної влади, передбачає системне бачення сутності та різновидів ризиків державно-управлінської діяльності, що дозволяє визначати найбільш ефективні методи впливу на них. Ризик у сфері державного управління автором визначено як небезпеку настання негативних наслідків для суспільного розвитку у ході державно-управлінської діяльності, яка опосередковується службовою діяльністю посадових осіб органів державної влади. Разом з тим запропоновано наступне визначення ризик-менеджменту у сфері державного управління: «управлінська діяльність посадових осіб органів державної влади в межах їх службової діяльності,  що спрямована на  зниження вірогідності виникнення несприятливих результатів та мінімізацію можливих втрат, що виникають при реалізації ризиків, шляхом виявлення, аналізу, оцінки та розробки заходів впливу на ризики». Під інтегрованим ризик-менеджментом у сфері державного управління розуміється ризик-менеджмент, який здійснюється на всіх рівнях державно-управлінської діяльності, поєднує усі її напрями з урахуванням взаємозв’язків виявлених ризиків та синергізму їх впливу на цілі як кожного окремого органу державної влади, так і системи державного управління в цілому.

Проаналізовано складові ризик-менеджменту у діяльності посадових осіб органів державної влади, що включають політику ризик-менеджменту, організаційну структуру, організаційну культуру та процес ризик-менеджменту. Доведено важливість розробки державного стандарту з ризик-менеджменту з обов’язковим врахуванням міжнародних тенденцій стандартизації ризик-менеджменту та особливостей національних реалій нашої держави.

На основі вивчення досвіду Великобританії, Канади та США встановлено, що впровадження ризик-менеджменту в службову діяльність державних службовців сприяє поліпшенню процесу прийняття рішень та раціональному розподілу ресурсів у сфері державного управління, а також досягненню кращих результатів для суспільства. Початкове застосування інструментів ризик-менеджменту у сфері фінансового забезпечення органів державної влади розглянутих країн поступово привело до усвідомлення необхідності переходу до інтегрованого ризик-менеджменту, що передбачає охоплення всіх напрямків діяльності.

Визначено специфіку ризик-менеджменту в сфері державного управління в розглянутих країнах: у Великобританії та Канаді він спрямований на вдосконалення управління державними програмами та проектами, а також на підвищення якості державних послуг, в США – на забезпечення державної безпеки. Доведено необхідність ґрунтовного методологічного забезпечення процесу впровадження ризик-менеджменту, що дозволяє посадовим особам органів державної влади використовувати нову методологію з урахуванням специфіки та цілей державного управління.

У другому розділі – «Службова діяльність посадових осіб митних органів в умовах реформування митної системи України: ризик-орієнтований підхід» – встановлено специфіку службової діяльності посадових осіб митних органів України як суб’єктів ризик-менеджменту; проаналізовано сутність ризиків, притаманних службовій діяльності посадових осіб митних органів України, та розроблено класифікаційну модель системи таких ризиків; виділено етапи розвитку системи управління ризиками в митних органах України.

Умови реформування митної системи України суттєво впливають на здійснення службової діяльності посадових осіб митних органів, при цьому визначальним є її спрямованість на формування сервісного характеру надання митних послуг та на збереження за митними органами ролі головного гаранта митної безпеки держави. Тому службова діяльність посадових осіб митних органів, в рамках якої здійснюється реалізація державної митної політики, має здійснюватися з урахуванням всієї сукупності ризиків, притаманних цій сфері.

Специфіка митної діяльності накладає певні особливості проходження служби в митних органах як спеціалізованого виду державної служби, що пов’язано з компетенцією митних органів та функціональним розподілом посад у митних органах, враховуючи вимоги до компетентності на кожній посаді. Запропоновано класифікацію посад в митних органах за їх функціональною спрямованістю (на «митні» та адміністративні) та за рівнем в управлінській ієрархії.

Встановлено, що діяльність посадових осіб митних органів має складний характер: вона спрямована на митну справу та на внутрішнє управління митними органами для забезпечення умов здійснення службової діяльності. У результаті цього ризики, з якими стикаються посадові особи митних органів, запропоновано поділити на загальноуправлінські та митні ризики. При цьому під митним ризиком розуміється недотримання митного законодавства, що завдає шкоди інтересам держави та суспільства, захист яких є головним завданням митних органів. Загальноуправлінський ризик визначено як небезпеку настання негативних наслідків для забезпечення функціонування митної системи та здійснення службової діяльності посадовими особами митних органів. З огляду на це, автором запропоновано розглядати митні та загальноуправлінські ризики як систему ризиків та розроблено класифікаційну модель даної системи.

Запропоновано розподіл груп і видів загальноуправлінських та митних ризиків, з якими стикаються окремі категорії посадових осіб митниць, до повноважень яких належить безпосереднє здійснення митної справи, відповідно до рівня посад, які вони займають (наведено в таблиці).

Визнана Кіотською конвенцією та Рамковими стандартами безпеки та спрощення міжнародної торгівлі як філософія митного контролю система управління ризиками поступово набуває ознак інтегрованого у діяльність митних органів ризик-менеджменту відповідно до міжнародних стандартів з ризик-менеджменту ISO 31000. На основі аналізу організаційно-правових засад управління ризиками в митних органах України відповідно до ключових подій у даному напрямку виділено чотири етапи впровадження системи управління ризиками: початковий етап (1999-2005 рр.), етап становлення (2005-2009 рр.), етап вдосконалення (2009-2012 рр.), етап комплексного розвитку (з 2012 р.). Визначено досягнення та проблеми у напрямках нормативно-правового, організаційного та інформаційного забезпечення системи на кожному етапі. За результатами дослідження з’ясовано, що ризик-менеджмент в службовій діяльності посадових осіб митних органів України все ще залишається фрагментованим (спрямованим переважно на митні ризики), виходячи з чого, запропоновано рекомендації щодо впровадження інтегрованого ризик-менеджменту в службову діяльність посадових осіб митних органів України.