СОДЕРЖАНИЕ И МЕТОДИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ С БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА В УСЛОВИЯХ Межшкольный учебно-производственный КОМБИНАТА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу та основні завдання, викладено методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, сформульовано вірогідність, наведено дані про апробацію дослідження та впровадження його результатів у практику роботи середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

У першому розділі “Науково-педагогічне обґрунтування змісту професійної підготовки старшокласників за спеціальністю “Бухгалтерський облік” проведено історико-дидактичний аналіз професійної діяльності в сфері бухгалтерського обліку, змін у змісті та досвіді методики підготовки облікових працівників. Обґрунтовано зміст професійної підготовки учнів старших класів у середніх загальноосвітніх закладах.

Бухгалтерський облік виник багато тисячоліть тому для задоволення практичних потреб людей у повсякденній трудовій діяльності: перевірка наявності та витрачання господарських та інших цінностей, облік запасів, ведення записів по джерелах надходження і витрачання предметів обліку.

У Стародавньому Світі до професійної групи людей, що займалися обліком,  у першу чергу можна віднести писців, жерців, керівників робіт та купців. Першим трьом доручали вести державний облік цінностей і платежів, записувати всі дані, правильно, без помилок, потрібним кольором; відмічати явку та виконання обсягу робіт. Купці вели самостійне рахівництво.

Поява на початку ХІІІ століття у Європі позиційної системи обчислювання із застосуванням арабських цифр дала змогу прискорити розрахунок і точність арифметичних операцій. Цей період раннього середньовіччя характеризується також початком формування господарського (торговельного) права; появою комерційної освіти, випуском перших підручників з економічної освіти; закладено початок розвитку подвійної бухгалтерії.

Найбільш активне обговорення питань підготовки бухгалтерів відбувається в Західній Європі у XVII і XVIII століттях. Серед основних поглядів на професійну підготовку бухгалтерів найпоширенішими стали: погляди англійця Даффорне – прибічник догматичного навчання (тверде і напам’ять вивчення правил і проводок бухгалтерського обліку); француз Пурра вперше висловив думку, що при вивченні бухгалтерії вирішальне значення має теорія, а не практичні приклади, навчання повинно йти від окремого до загального.

У середині ХІХ століття історичні підходи до розуміння бухгалтерської науки вилилися у розвиток двох концепцій: юридичної та економічної. Суть першої полягає у тому, що головною метою бухгалтерського обліку, змістом дій бухгалтера є реєстрація змін у правовідносинах осіб, які беруть участь у господарському процесі. Суть другої розвинули французькі бухгалтери, які головну мету обліку і зміст своєї професійної діяльності вбачали у реєстрації руху матеріальних цінностей.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть у Російській імперії було відкрито багато навчальних закладів з професійної підготовки працівників сфери обліку промисловості та торгівлі. Водночас стали створювалися спеціальні комерційні училища. За професійною діяльністю відбувається відокремлення працівників обліку від працівників, що займалися записами, підрахунками, контрольною діяльністю. На той час помітною стає спеціалізація бухгалтерів за галузями обліку, а також підвищення їхнього освітнього рівня, що спричинило як появу вищих спеціалізованих навчальних закладів і курсів, так і викликало розвиток методики викладання обліку, в якій можна відзначити перехід від заучування та ілюстративного показу практичного застосування прийомів обліку до теоретичного навчання (Курсель(Courcelle), М.Лунський, Є.Сіверс).

Щодо проблем сутності та класифікації рахунків у 50-х роках серед вчених було поширено погляд про зрозумілість класифікації рахунків, що повинно допомогти учням освоїти правильність запису по рахунках, а практичним працівникам – вибрати рахунки для реєстрації господарських операцій. Але прихильників класифікації за однією ознакою – економічним змістом – було менше, ніж тих, хто виступав за класифікацію за двома ознаками – економічним змістом і за структурою та призначенням.

У радянський період професію бухгалтера було віднесено до контролюючих. Значення інших функцій були зменшені, виведені у розряд другорядних. Усі дії бухгалтера строго регламентувалися нормативними документами. Престиж професії сильно впав.

З прийняттям незалежності та переходу до ринкових відносин в Україні вирішено багато питань з організації бухгалтерського обліку у нових соціально-економічних умовах. 16 липня 1999 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, розроблені стандарти (положення) бухгалтерського обліку (С(П)БО), під час складання яких враховувалися вимоги Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

На сучасному етапі вчені-економісти дають свої визначення, акцентуючи на правовому, економічному, організаційному, адміністративному або іншому боці бухгалтерського обліку. Узагальнюючи різні визначення, виявлено, що бухгалтерський облік містить такі функції: формування повної і достовірної інформації про діяльність підприємства; контроль за наявністю, рухом і використанням основних і оборотних засобів підприємства та джерел їх формування; формування і оцінка собівартості продукції, на основі чого з’являється можливість виявляти резерви підвищення ефективності виробництва і уникати втрат; своєчасна підготовка звітів про фінансові результати діяльності.

Сучасний бухгалтер повинен володіти знаннями з бухгалтерського обліку, фінансового менеджменту, аналізу фінансової діяльності, економічної теорії, податкового законодавства, мати гарні знання комп’ютерної техніки, вміти спілкуватися з людьми. Йому мають бути притаманні такі риси характеру: чесність, порядність, принциповість, комунікабельність, пунктуальність, велика працездатність, відповідальність тощо.

Окрім професійного бухгалтера знання з обліку необхідні майже всім громадянам. Так, функції людини у сфері обліку умовно можна поділити на елементарні, прикладні та професійні. До елементарних функцій відносимо ведення родинного бюджету, підрахунок фінансових залишків сім’ї, прорахування можливості щодо взяття кредиту або, навпаки, вкладання на депозитні та інші рахунки тимчасово вільних грошових заощаджень, оплата комунальних платежів із заповненням потрібної документації тощо. До прикладних функцій–використання облікових даних або звітів для контролю, планування і аналізу господарської діяльності тощо. Зміст професійної функції полягає у виконанні організації та проведення обліку, його аналізу, підготовці звітів до різних державних органів управління, а також підготовці документації та реєстрації даних для оперативного, бухгалтерського або статистичного обліку господарської діяльності та проведення подібних операцій. При такому розподілі всіх людей можна умовно поділити на чотири групи: споживачі, користувачі, виробники та організатори облікової інформації.