Перепелиця А. В. Адміністративно-правове регулювання підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України : Перепелица А. В. Административно-правовое регулирование подготовки персонала для органов внутренних дел Украины

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зазначається її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, наводяться відомості щодо апробації результатів дослідження, публікацій.

Розділ 1 "Теорія і практика підготовки персоналу в органах внутрішніх справ України", що складається з трьох підрозділів присвячених аналізу теоретико-методологічних засад підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України.

У підрозділі 1.1. "Історико-правова характеристика підготовки персоналу в органах внутрішніх справ України" комплексно досліджено феномен підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України, еволюцію його становлення та шляхи подолання протиріч у  розвитку.

У підрозділі 1.2. "Кадрова робота в органах внутрішніх справ: поняття та сучасні підходи до вирішення питань з  підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України" розглянуто правові засади формування державної кадрової політики, досліджено базові поняття підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України, та обґрунтовано її роль у належному виконанні посадових обов’язків правоохоронцями. Визначено мету, завдання, напрями, принципи, види кадрової політики, охарактеризовано сучасні підходи щодо підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України. Уточнено значення поняття "державна кадрова політика в органах внутрішніх справ України".

У підрозділі 1.3. "Концепція подальшого розвитку підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України" обґрунтовується потреба зміни управлінської парадигми у сфері державної кадрової політики, вироблення сучасної кадрової політики в органах внутрішніх справ України, створення моделі сталої, дієвої кадрової системи, впровадження нових кадрових технологій, науково-обґрунтованої державної кадрової політики, чітко продуманої системи роботи з кадрами та їхньої професійної освіти (навчання, самоосвіти), професійного розвитку загалом.

Запропоновано, з урахуванням вимог сьогодення, авторську концепцію підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України, спрямовану на подальше становлення розвиненої, професійної і високоефективної служби, авторитетної у населення, покликаної захищати права і свободи людини і громадянина та інтереси держави, а також забезпечувати ефективну діяльність органів внутрішніх справ України.

Розділ 2 "Система організаційно-правових засобів формування і підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України" складається з чотирьох підрозділів, присвячених дослідженню механізму адміністративно-правового регулювання підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України; з’ясуванню ролі відбору та професійної підготовки персоналу; аналізу проявів та наслідків діяльності працівника ОВС в умовах впливу стрес-факторів підвищеної інтенсивності; детермінант адаптації до умов служби в органах внутрішніх справ України.

У підрозділі 2.1. "Механізм адміністративно-правового регулювання підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України" проведено аналіз точки зору науковців щодо визначення поняття правового регулювання, його механізму та сформульовано щодо цього авторську позицію. Визначено поняття механізму правового регулювання підготовки персоналу для ОВС України. Запропоновано визначення сучасного правового інституту служби в ОВС, адміністративно-правових відносин у сфері підготовки персоналу для ОВС.

У підрозділі 2.2. "Відбір персоналу як адміністративно-правовий засіб формування персоналу органів внутрішніх справ України" визначено роль відбору персоналу, вибору оптимальних нормативних критеріїв та практики професійного відбору персоналу на службу в ОВС України.

Проведено ґрунтовний аналіз фундаментальних досліджень у сфері професійного відбору, нормативних документів МВС України. Результати дозволили визначити мету, головні завдання, критерії ефективності професійного відбору претендентів на службу в органи внутрішніх справ.
У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що професійний відбір кандидатів на службу в ОВС – не лише сукупність певних операцій, дій, методик, засобів, а складна соціальна система, яка має низку взаємопов’язаних етапів. У підрозділі також проаналізовано етапи професійного відбору кандидатів на службу в ОВС.

У підрозділі 2.3. "Професійна підготовка як різновид вдосконалення службової діяльності співробітників органів внутрішніх справ України" аналізується стан і організація професійної підготовки співробітників ОВС України, у результаті чого ми дійшли висновку, що якість освітянських програм, можливості матеріально-технічної і інформаційної бази системи професійної підготовки кадрів МВС України не задовольняють вимог підготовки професіоналів "нової формації", які повинні вирішувати правоохоронні завдання в суспільстві ХХІ сторіччя. Зважаючи на це, система професійної підготовки персоналу в ОВС потребує ґрунтовної модернізації.

У підрозділі 2.4. "Психолого-правові чинники адаптації і стресостійкості особистості співробітника органів внутрішніх справ України" висвітлено проблеми професійного становлення курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України, їхня адаптація до професійної діяльності.

Проблеми, пов’язані з професійним становленням, змушують навчальні заклади МВС України все більше уваги приділяти формуванню у майбутніх працівників мотивації до роботи в ОВС, закріпленню їх у міліцейських колективах, створенню міцного фахового ядра, а також вивчати продуктивний міжнародний досвід.

Практика роботи з випускниками в період адаптації, наукове осмислення проблеми професійної адаптації працівників ОВС дозволило нам сформулювати поняття цього процесу, визначити чинники адаптації, перелік основних детермінант, які ускладнюють адаптацію молодих фахівців до роботи у практичних підрозділах ОВС після завершення навчання, сформулювати деякі найсуттєвіші пропозиції, реалізація яких керівниками практичних підрозділів сприятиме створенню умов успішного перебігу процесу адаптації працівників органів внутрішніх справ України.

Розділ 3 "Удосконалення адміністративно-правового регулювання підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України" присвячений аналізу кадрових технологій, які застосовуються в правоохоронній службі, розкриттю проблем управління професійно-посадовим і професійно-кваліфікаційним розвитком персоналу ОВС, шляхам удосконалення безпеки життєдіяльності працівників органів внутрішніх справ.

Підрозділ 3.1. "Інноваційні підходи щодо подальшого особистісного розвитку персоналу органів внутрішніх справ України" присвячено вивченню соціального феномену – професіоналізації, дослідженню взаємозв’язку професіоналізації співробітників ОВС з розвитком системи професійної підготовки. Звернення до наукових праць провідних вчених у цій галузі дозволило переконатися у тому, що юридична наука приділяє велику увагу дослідженню сутності та змісту професіоналізму працівників ОВС та сформулювати авторську позицію з цього приводу. У цьому підрозділі з’ясовано питання про сутність професіоналізму у системі ОВС.

На основі проведеного дослідження окреслено шляхи і технології підвищення професіоналізму правоохоронців, запропоновано стратегію їхнього професійного розвитку.

У підрозділі 3.2 "Шляхи вдосконалення безпеки життєдіяльності персоналу органів внутрішніх справ України" розглянуто практичні заходи, які підвищують захист та безпеку професійної діяльності співробітника органів внутрішніх справ у ризиконебезпечних ситуаціях. Підкреслено, що безпека персоналу є одним із аспектів якості підготовки кадрів. Сформульовано головні напрями реалізації попереджувального підходу до забезпечення здоров’я та безпеки персоналу ОВС.