ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення нових та поступова зміна дотеперішніх економічних і соціальних відносин в Україні впливає на формування фінансової системи та відповідних методів управління фінансами. Фінансове планування як важлива складова механізму фінансової системи та одна із функцій управління підприємством набуває актуальності за сучасних умов, коли суттєвим для діяльності є вплив глобалізації, поступової інформатизації суспільства та його інноваційного розвитку.

Перехід від директивного до індикативного планування, що здійснювався в Україні наприкінці ХХ ст., потребував реформування фінансового планування. Водночас відсутність у цей період належного методологічного, методичного й організаційного забезпечення фінансового планування діяльності підприємств, що враховувало б умови їх функціонування у конкурентному середовищі, призводила до відмови від планування і запровадження оперативного управління фінансами.

Потреба у цілісній концепції фінансового планування спонукає до дослід-ження складових процесу планування фінансових ресурсів підприємства, необхід-ності застосування основних макроекономічних показників при розрахунку показників плану підприємств за індикативного планування, інструментів досягнення фінансової рівноваги в умовах розвитку національної фінансової системи і впливу світової економіки. Для визначення завдань, принципів, методів фінансового планування в окремих наукових розробках використовуються положення телеологічної, генетичної концепцій або їх поєднання, що не враховує сучасних умов і робить застосування фінансового планування неефективним.

Окремі методологічні, методичні й організаційні аспекти фінансового плану-вання досліджуються українськими вченими В. Бабіченком, В. Беседіним, М. Білик, В. Биковою, І. Бланком, В. Борисовою, Г. Висоцьким, В. Корнєєвим, І. Ожерельєвою, В. Опаріним, О. Орловим, І. Полтьєвою, О. Терещенком, В. Тропіною, І. Хомою, М. Чумаченком, А. Чуписом, І. Шестовою та ін., а також зарубіжними дослідниками, такими, як Р. Акофф, І. Ансофф, М. Алексєєва, В. Бочаров, Р. Брейлі, І. Брігхем, Дж. Ван Хорн, Дж. Вахович, У. Кінг, Ч. Лі, С. Маєрс, М. Поукок, А. Робсон, Дж. Сігел, А. Тейлор, Дж. Фіннерті, Дж. Шим та ін. Фінансове планування підприємств розглядається у контексті стратегічного управління чи видів короткострокового внутрішньогосподарського планування та моделей, які описують окремі складові системи управління фінансами. Більшість відомих методичних підходів до розрахунку показників фінансового плану ґрунтуються на застосуванні лише прогнозного індексу інфляції без урахування інших індикативних показників, що позначається на якості плану та його перер-вності протягом планового періоду. Практика безсистемності застосування проми-словими підприємствами планування призводить до зниження прибутковості.

Отже, важливість дослідження напрямків удосконалення фінансового плану-вання діяльності промислових підприємств як основної галузі реального сектора економіки України, теоретична і практична значимість вирішення низки проблем методологічного, методичного та організаційного забезпечення планування обумовили актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України. Теоретичні та практичні розробки, покладені в основу дисертації, використані при написанні науково-дослідних робіт, зокрема:

„Методологічне та методичне забезпечення процесу складання фінансового плану державним підприємством та здійснення аналізу показників фінансового плану і результатів його виконання” (№ ДР 0104U009120) – пропозиціями автора є обґрунтування принципів фінансового планування; складу показників фінансового плану, побудованого за непрямим методом; порядку аналізу обґрунтованості показників та якості фінансового плану;

„Концептуальні засади розподілу фінансових результатів підприємств державного сектора економіки” (№ ДР 0106U008569) – автором обґрунтовано шляхи удосконалення управління державним майном у частині визначення методичного забезпечення фінансового планування діяльності підприємства, порядку планування прибутку та його розподілу відповідно до фінансової політики підприємства; визначено вплив її складових на фінансовий результат;

„Розроблення Концепції бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва в Україні” (№ ДР 0103U004852) – автором розкрито особливості фінансового планування діяльності малих підприємств державного сектора економіки; визначено структуру і зміст показників фінансового плану, інформація про виконання яких узагальнюється у бухгалтерському обліку;

„Розробка методичних рекомендацій з управлінського обліку на підприємствах України” (№ ДР 0106U009176) – автором надано пропозиції з удосконалення методичного забезпечення планування витрат та собівартості продукції (робіт, послуг) у частині розширення об’єктів планування витрат за господарськими, географічними сегментами діяльності промислових підприємств і уточнення порядку планування повної та виробничої собівартості продукції;

„Методологія та організація визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток суб’єктів господарювання в Україні як чинник удосконалення його адміністрування” (№ ДР 0104U009119) – автором визначено склад податкових різниць і метод їх розрахунку для планування витрат з податку на прибуток та фінансового результату; розроблено систему регістрів бухгалтерського обліку, призначених для формування інформації про податкові різниці.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення методології, методики й організації фінансового планування діяльності проми-слових підприємств у контексті положень концептуального підходу щодо змісту, форми та процесу складання фінансового плану за індикативного планування. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

– проаналізувати завдання, принципи та методи фінансового планування підприємств, розроблені вітчизняними і зарубіжними вченими;

– розкрити сутність концепцій фінансового планування та форми їх реалізації в історичній ретроспективі;

– проаналізувати положення генетичної і телеологічної концепцій фінансо-вого планування та їх застосування у сучасних умовах господарювання;

– обґрунтувати застосування концептуального підходу фінансової рівноваги у плануванні формування та використання фінансових ресурсів промислових підприємств;

– medium;">виявити індикативні показники для складання та оцінки якості фінансового плану, проаналізувати динаміку залежності показників прибутку (збитку) під-приємств і валового внутрішнього продукту, інших макроекономічних показників;

– визначити структуру і склад показників фінансового плану промислового підприємства в цілому та сегментів його діяльності, їх відмінності для плану суб’єкта малого підприємництва і збиткового підприємства;

– виявити напрямки узгодження фінансової політики підприємства у процесі планування та її вплив на порядок розрахунку, склад показників фінансового плану діяльності промислового підприємства;

– розробити рекомендації з удосконалення методики та організації фінансо-вого планування промислових підприємств;

– визначити сферу державного регулювання діяльності суб’єктів господа-рювання за умов індикативного планування.

Об’єктом дослідження є процес фінансового планування промислових підприємств.

Предметом дослідження є методологічне, методичне й організаційне забезпечення фінансового планування діяльності промислових підприємств.

Методи дослідження. У дослідженнях застосовувалися діалектичний та емпіричний методи. Діалектичний метод, який ґрунтується на загальнонаукових і методичних прийомах, методологічних засадах пізнання суспільних процесів, застосовувався у дослідженні еволюції розвитку фінансового планування, генетичної та телеологічної концепцій планування; виявленні передумов їх формування, а також обґрунтуванні концептуального підходу фінансової рівноваги у плануванні формування та використання фінансових ресурсів. Для узагальнення підходів до сутності, принципів та методів фінансового планування і фінансової політики застосовувалися методи аналізу, синтезу та класифікації. Методи групувань і порівняння використовувалися для аналізу виконання показ-ників фінансових планів, дослідження відхилень фактичних показників від планових. За допомогою емпіричного методу досліджувалося методичне забезпе-чення складання фінансового плану та визначалися параметри оцінки його якості.

Інформаційною базою для проведення дослідження стали наукові праці провідних вчених, нормативно-правові акти з питань фінансового планування та управління об’єктами державної власності, офіційні статистичні та аналітичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міні-стерства економіки України, фінансові плани, звітність промислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які вирішують актуальне наукове завдання – удосконалення методології, методики й організації фінансового планування діяльності промислових підприємств у контексті запровадження концептуального підходу фінансової рівноваги за ринкових відносин і застосування індикативного планування.

Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характери-зують новизну дослідження та особистий внесок автора, є такі:

уперше:

– обґрунтовано доцільність застосування у плануванні формування та використання фінансових ресурсів промислових підприємств концептуального підходу фінансової рівноваги, який базується на синтезі положень генетичної й телеологічної концепцій і визначає складові процесу планування, процедури збалансування показників плану, врахування ризиків та спроможності підприємства до ефективної діяльності та розвитку протягом планового періоду;

– визначено для обґрунтування механізму реалізації концептуального підходу та розробки відповідного методичного й організаційного забезпечення фінансового планування діяльності промислових підприємств основні положення фінансової рівноваги у плануванні: послідовність фінансового планування; дотримання тенденції рівноваги через урахування макроекономічних показників, які є індикаторами середовища діяльності; спрямування процесу планування від початку планового періоду до поетапного досягнення окресленої мети; дотримання ефективної структури джерел фінансування із визначенням пріоритетних напрямів використання фінансових ресурсів; збалансування плану; здійснення коригування фінансових планів за умови перервності процесу реалізації плану, скорочення чи подовження планового періоду;

удосконалено:

– принципи фінансового планування відповідно до положень концептуаль-ного підходу фінансової рівноваги у плануванні формування та використання фінансових ресурсів: послідовності і наступності, періодичності складання плану; ефективності формування та використання фінансових ресурсів; збалансованості показників плану за джерелами формування фінансових ресурсів та напрямами їх використання;

• підходи до застосування методів фінансового планування на основі запропонованої класифікації статей фінансового плану за ознакою форми ресурсів: грошові та негрошові (фондові), зокрема уточнено, що метод дискон-тування застосовується для планування грошових статей плану, для негрошових – визначено методи оцінки за ринковою вартістю активів та залученого капіталу на кінець планового періоду, що сприятиме обґрунтованості планових показників;

– структуру фінансового плану у частині доповнення її показниками джерел формування і напрямків використання фінансових ресурсів для промислового підприємства в цілому та сегментів його діяльності, зокрема малого підприємства та підприємства, яке перебуває в процесі санації, що надасть можливість застосовувати непрямий метод складання фінансового плану для покращання його інформативності та запроваджувати фінансовий план як інструмент управління фінансами;

дістали подальшого розвитку:

– класифікація методів фінансового планування стосовно визначення нових критеріїв за етапами процесу планування: оцінки фінансово-господарського стану, розрахунку показників фінансових планів, оцінки якості планів та здійснення внутрішнього контролю за їх складанням і реалізацією, що дасть змогу доповнити рекомендації із застосування методів характеристикою їх цільового призначення та підвищити ефективність запровадження промисловими підприємствами системи фінансового планування;

• класифікація складових фінансової політики підприємства: облікової, кредитної, дивідендної, які безпосередньо впливають на рух фінансових ресурсів та потребують узгодження у процесі планування за напрямами управління активами, зобов’язаннями, власним капіталом, доходами, витратами та розподілом чистого прибутку на фонди розвитку виробництва, споживання, резервного та інші спеціальні фонди, що надасть можливість узгодити методи і процедури, які застосовуються при складанні фінансових планів, звітності, та врахувати фінансові відносини, що виникають у процесі планування при розробці системи планових показників;

– механізм державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання за умов індикативного планування у частині планування макроекономічних показ-ників та державної фінансової політики як індикативних показників для складання фінансових планів промислових підприємств і визначення організаційних підходів до фінансового планування підприємств державного сектора економіки;

– організаційні підходи до фінансового планування державних промислових підприємств у частині розподілу завдань, зокрема на рівні суб’єктів управління державною власністю: визначення методики розрахунку планових показників, складання, аналізу, оцінки якості плану, фінансової політики та порядку їх затвердження, встановлення напрямків моніторингу реалізації плану, проведення сертифікації програмних продуктів для фінансового планування; на рівні суб’єктів господарювання: визначення підрозділів, відповідальних за накопичення, аналіз необхідної для планування інформації та запровадження фінансового планування, розробка графіка здійснення етапів процесу та процедур планування; застосування цих підходів створить умови для підвищення ефективності управління об’єктами державної власності та покращання фінансово-економічного стану промислових підприємств державного сектора економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положен-ня роботи доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані при підготовці нормативно-правових актів з питань фінансового планування; у діяльності промислових підприємств; при проведенні перевірок контрольно-ревізійною службою, а саме:

– пропозиції щодо методології, методики й організації фінансового плану-вання у контексті положень концептуального підходу фінансової рівноваги покладені в основу проекту методичних рекомендацій зі складання фінансового плану державними підприємствами, аналізу планових показників і результатів їх виконання (довідка Державного комітету лісового господарства України від 19.04.2005 № 05-08/1360);

– обґрунтування концептуальних підходів до формування та розподілу прибутку підприємств державного сектора економіки, визначення складових облікової політики та їх взаємозв’язку з фінансовою політикою, визнання податкових різниць та методу їх формування використані у підготовці проектів нормативно-правових актів (довідка Міністерства фінансів України від 11.04.2007 № 31-34010-10-7/7405);

– методичні рекомендації з фінансового планування діяльності промислових підприємств використовуються для складання та оцінки фінансових планів державного підприємства „Росич” (довідка від 16.02.2004 № 18);

• обґрунтування складових фінансової політики, їх впливу на фінансовий результат діяльності поточного та планового періодів, порядок оцінки ефективності управління за ступенем обґрунтованості планових показників та їх виконанням використано у процесі розроблення методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, яка застосовується при перевірці ефективності управління підприємствами державного сектора економіки (довідка ГоловКРУ від 19.09.2005 № 01-14/394).

Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні лекційного курсу „Фінанси підприємств”.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто написаною науковою працею. Наукові результати одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, доповідалися на науково-практичних конференціях, а саме: Науково-теоретичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України” (Київ, 22–23 квіт. 2002 р.), Науково-теоретичній конференції „Проблеми розвитку державних і місцевих фінансів” (Київ, 10–11 квіт. 2003 р.), ІІ Всеукраїнській науковій конференції „Зимові читання, присвячені ідеям проф. П. П. Німчинова та проф. І. В. Малишева” (Житомир, 25 лют. 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 11–12 листоп. 2004 р.), Науково-теоретичній конференції „Напрями підвищення ефективності фінансової політики в Україні” (Київ, 11 берез. 2005 р.), Науково-практичній конференції за міжнародною участю „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 31 трав. 2005 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції „Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (Севастополь, 6–9 верес. 2005 р.), Науково-теоретичній конференції „Розвиток фінансової системи України в умовах трансформаційних перетворень” (Київ, 23–24 берез. 2006 р.), Науково-практичній конференції „Контроль за використанням державного майна: сучасний стан і напрями вдосконалення” (Київ, 12 квіт. 2006 р.), Науково-практичній конференції „Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах” (Київ, 23–24 берез. 2007 р.).

Публікації. Основні результати досліджень, викладені у дисертації, опубліковані у 17 наукових працях загальним обсягом 10,5 друк. арк., з них: 8 статей обсягом 5,5 друк. арк. – у фахових виданнях; 7 публікацій обсягом 1,9 друк. арк. – у збірниках матеріалів конференцій; розділи обсягом 3,1 друк. арк. – у 2 монографіях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох

розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг її становить 189 сторінок і включає 16 рисунків, 14 таблиць. У дисертації представлено 30 додатків (на 92 стор.) та список використаних джерел із 321 найменування (на 30 стор.).