Інвестиційно-інноваційні основи розвитку Галузей національного господарства

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розвиток економіки на інвестиційно -інноваційній базі є одним із основних напрямів перетворення України в сучасну економічно розвинену державу.

У світі сьогодні формується нова модель економічного розвитку, для якої характерними є сутнісний взаємозв’язок між інвестиціями і новими технологіями, розвиток економіки знань, посилення соціальної спрямованості інновацій, глобальний характер створення та використання результатів наукових досліджень, технологій, інноваційних продуктів та послуг. Дослідження у цьому напрямі призвели до формування теорії інвестиційно-інноваційних систем як сукупності взаємопов’язаних організаційних структур, зайнятих виробництвом і подальшою реалізацією наукових знань і технологій, малих, середніх і великих компаній, університетів, лабораторій, технопарків, технополісів, які виступають підсистемами інституцій правового, фінансового та соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси.

Проблемам організації інвестиційно-інноваційних процесів в економіці присвячено цілий ряд досліджень українських та зарубіжних учених, таких як О.І.Амоша, Ю.М.Бажал, П.Ю.Белєнький, Д.П.Богиня, Л.М.Борщ, Т.Брайан, Ф.Валента, В.М.Геєць, В.І.Голіков, В.М.Гончаров, М.І.Долішній, М.М.Єрмошенко, М.З.Згуровський, Ф.Є.Іванов, Б.Є.Квас­нюк, Г.В.Козаченко, Н.М.Краснокутська, О.Є.Кузь­мін, І.І.Лукінов, О.О.Любіч, В.І. Мунтіян, Л.І.Нейкова, Ц.Г.Огонь, О.О.Орлов, М.Портер, М.І.Прокопенко, А.І.Пушкар, О.С.Редькін, Б.Твіст, В.О.Точилін, Р.Фатхутдінов, Л.І.Федулова, Ф.Хедоурі, Б.І.Холод, Д.М.Черваньов, О.Ю.Чубукова, М.Г.Чу­ма­ченко, І.Б.Швець, Г.К.Яловий та інші.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю розробки та вдосконалення методологічних підходів до формування інвестиційно-інноваційної складової державної економічної політики в умовах трансформаційних процесів в національному господарстві, формування основних параметрів ефективного інвестиційно-інноваційного розвитку економіки України, визначення науково- обґрунтованих методів його реалізації. Саме цим обумовлюється вибір теми дисертаційної роботи, а також мета, основні завдання та методологія, об’єкт та предмет дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах планової теми науково-дослідної роботи кафедри маркетингу, управління та економіки підприємства ВНЗ “Національна академія управління”: “Дослідження і розробка засад формування механізму інноваційного оновлення економіки України” (номер державної реєстрації 0208U006078), співвиконавцем якої був у 2007-2008 роках дисертант.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування організаційно-економічних засад інвестиційно-інноваційного розвитку в умовах трансформаційної економіки, методів та форм його практичної реалізації, визначення стратегічних напрямків інвестиційно-інноваційного прогресу національної економіки.

Головне завдання дисертації – теоретичне і практичне обґрунтування змісту, функцій, зростаючої трансформаційної та структуруючої ролі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузей національного господарства.

Відповідно до означеної мети поставлено наступні завдання:

• визначити на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду специфічні особливості та характерні риси розвитку національного господарства на інвестиційно-інноваційній основі в системі трансформаційних перетворень;

• узагальнити наявний зарубіжний досвід щодо ролі інвестиційно-інноваційних факторів у забезпеченні синергетичного ефекту реалізації державної інвестиційно-інноваційної політики, визначити пріоритети економічного зростання, окреслити можливі напрямки адаптації світових інноваційних технологій до вітчизняних умов з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки;

• провести системний аналіз щодо виявлення ключових економічних диспропорцій та суперечностей, що створюють негативні фактори впливу на формування та ефективне функціонування інноваційної системи держави;

• обґрунтувати необхідність інституціональних та організаційних перетворень в системі інвестиційно-інноваційного розвитку галузей як підсистеми макроекономічних ринкових відносин;

• здійснити аналіз стану інвестиційно-інноваційних механізмів реструктуризації промислового виробництва та запропонувати шляхи покращення інвестиційно-інноваційного клімату в національному господарстві;

• обґрунтувати необхідність економічного зростання через поєднання заходів державного регулювання та ринкових регуляторів економіки на макрорівні для забезпечення розвитку інвестиційно-інноваційних процесів;

• розробити пропозиції та рекомендації як державним органам влади, так і суб’єктам економічної діяльності щодо підвищення ефективності проведення інноваційної політики з метою підвищення конкурентоздатності товарів та послуг вітчизняного товаровиробника.

Об’єктом дослідження є макроекономічні процеси ринкової трансформації національної економіки України на основі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку.

Предметом дослідження виступають інвестиційно-інноваційні основи розвитку галузей національного господарства.

Методи дослідження. У дисертації використано сукупність загальнонаукових та емпіричних методів наукового пізнання, що дозволило забезпечити концептуальну єдність роботи.

Шляхом використання методу системного аналізу було виявлено ключові економічні диспропорції та суперечності, що створюють негативні фактори впливу на формування та ефективне функціонування інноваційної системи держави. Системно-структурний метод сприяв визначенню організаційної структури інвестиційно-інноваційної системи, формулюванню організаційно-економічних засад удосконалення інвестиційно-інноваційних механізмів розвитку національного господарства. Факторний та статистичний аналіз дали можливість дослідити закономірності та специфіку процесів інвестиційно-інноваційної діяльності на різних рівнях економічної системи (підприємство, галузь).

За допомогою методів математичного аналізу удосконалено кореляційну модель, яка відображає вплив інноваційного рівня проектів на фінансові результати діяльності підприємства. Метод екстрополяції застосовувався для прогнозних оцінок розвитку інвестиційно-інноваційної складової економіки України. Із застосуванням еврістичного методу дослідження розроблено матрицю пріоритетів інвестиційно-інноваційного розвитку галузей національного господарства.

Інформаційною основою дослідження є законодавство України, класичні праці з методології економічних досліджень та фундаментальні положення теорії ринкової та трансформаційної економіки, а також сучасні статистичні дані та матеріали експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових теоретичних і практичних положень формування та удосконалення організаційно-економічного механізму інвестиційно-інноваційного розвитку в умовах структурної трансформації національної економіки. До найбільш суттєвих результатів, в яких відображена наукова новизна проведених досліджень, відносяться такі:

вперше:

• обгрунтовано особливості нової моделі інвестиційно-інноваційного розвитку галузей національного господарства, відмінність якої від існуючих, полягає в створенні матриці пріоритетів - від переважно модернізаційних галузей, трансфертних галузей до галузей та суб’єктів господарювання, що створюють точки прориву для забезпечення сталого економічного розвитку України;

• доведено необхідність для інтенсифікації інвестиційно-інноваційних процесів у національному господарстві створити державну цільову програму розвитку інформаційних CALS-технологій з метою забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва;

удосконалено:

• методику використання системного аналізу при дослідженні сутності та внутрішніх суперечностей промислового розвитку на інвестиційно-інноваційній основі, що надає можливість виробляти пропозиції щодо визначення конкурентних переваг галузей національного господарства для здобуття чільних позицій на світових ринках та забезпечення економічної безпеки держави;

• математичну модель, яка, на відміну від існуючих, дає реальну можливість відображати кореляцію між інвестиціями в інноваційні проекти та фінансовими результатами діяльності підприємства на основі врахування щорічної ставки дисконтування для інвестиційних вкладень за час життєвого циклу інноваційного проекту.

дістали подальшого розвитку:

• положення про стратегічний напрямок інвестиційно-інноваційної державної політики на основі фінансової підтримки впровадження макротехнологій шостого технологічного укладу, що дасть можливість забезпечити не імітаційну або наздоганяльну, а проривну стратегію інвестиційно-інноваційного розвитку, яка, на відміну від попередніх, дає реальну можливість отримати ефект маштабу;

• пропозиції щодо пріоритетного застосування синергетичного підходу при формуванні державної інвестиційно-інноваційної політики через запровадження ефективної системи вибору перспективних інноваційних проектів та їх реалізації на основі спільної участі державних інституцій і приватних суб’єктів економіки у фінансуванні розробки та впровадження інновацій.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження, висновки, що зроблені за їх результатами, є основою:

- подальшого поглибленого наукового аналізу теорії організаційно-економічної діяльності держави по управлінню інвестиційно-інноваційним розвитком;

- розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи положень і заходів державної промислової політики в Україні, а також удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють інвестиційно-інноваційний розвиток.

Запропоновані наукові положення, висновки й рекомендації можуть бути використані:

- при підготовці та прийнятті законодавчих актів щодо формування стратегії державної інвестиційно-інноваційної політики;

- при створенні концепцій подальшого реформування й розвитку промислового комплексу країни;

- в навчальному процесі підготовки фахівців вищої кваліфікації.

Результати дослідження впроваджено при розробці інвестиційних та інноваційних проектів компанії „Харес Інжиніринг Україна” протягом 2007-2008 рр. (Довідка № 57 від 06.06.2008 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі вищого навчального закладу «Національна академія управління» при викладанні дисциплін „Інвестиційний менеджмент”, „Менеджмент” (Довідка „Про впровадження результатів науково-дослідної роботи №06-08/99 від 28 липня 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить отримані автором особисто результати в сфері економіки, організації і управління інвестиційно-інноваційним процесом, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення механізмів інвестиційно-інноваційного розвитку галузей національного господарства в умовах структурної трансформації української економіки, яке має важливе значення для економічної науки та практики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали позитивні оцінки на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: „Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство” – Тернопіль, 17-18 травня 2007 р., „Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті” – Волинь, 2-6 липня 2007 р. ”Актуальні проблеми економіки”-Київ, 13-15 грудня 2007 р., наукової конференції “Виклики Українській ідентичності: політико-економічні та соціокультурні проблеми”. - Київ. –2008р. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися та були схвалені на засіданні кафедри маркетингу, управління та економіки підприємства вищого навчального закладу «Національна академія управління» (м. Київ).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано автором у 8 наукових працях, з них 4 – статті в наукових фахових виданнях, 4 – розділи у колективних наукових монографіях, загальним обсягом 3,4 друк. арк., з яких особисто автору належать 3,1 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок друкованого тексту, включаючи 8 таблиць і 17 рисунків, 1 додаток список використаних джерел із 135 найменувань.