Хохрякова І.В. Державне управління зайнятістю молоді в контексті формування нових державно-суспільних відносин в Україні : Хохрякова И.В. Государственное управление занятостью молодежи в контексте формирования новых государственно-общественных отношений в Украине

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу дослідження, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про ступінь апробації результатів дослідження і публікації автора за темою дисертації.

У першому розділі – „Державне управління зайнятістю молоді: теорія та історія питання” – проаналізовано стан наукової розробки та джерельної бази дослідження, з’ясовано сутність понять за проблематикою дослідження, удосконалено модель державно-суспільних відносин, визначено типи державно-суспільних відносин з позиції впливу на процес їх історичного розвитку ставлення держави до питання зайнятості молоді.

Аналіз літератури та джерел, присвячених проблемам державного управління зайнятістю молоді та державно-суспільних відносин, показав, що вони є об’єктом дослідження праць як вітчизняних, так і зарубіжних учених, фахівців і експертів у різних галузях науки. Проте, незважаючи на те, що наукова література у даній сфері має теоретико-методологічне, прикладне й універсальне спрямування, вона не дає відповіді на питання стосовно деяких теоретичних і практичних аспектів державного управління зайнятістю молоді як складової державного управління зайнятістю населення і державного управління молодіжною сферою та його зв’язків із державно-суспільними відносинами.

Встановлено, що у науковій сфері відсутні визначення понять „державно-суспільні відносини”, „державне управління зайнятістю молоді”, є розбіжності у поглядах дослідників стосовно вживання термінів „молодіжний ринок праці” та „молодіжний сегмент ринку праці”, недостатньо розроблені такі ключові для цієї дисертаційної роботи дефініції, як „зайнятість молоді” і „працевлаштування молоді”. Державно-суспільні відносини розглядаються як взаємозв’язки між державою як провідним суспільним інститутом і суспільством, що забезпечують державно-суспільну взаємодію певного типу і реалізуються через функціонування відповідної системи державного управління. Державне управління зайнятістю молоді визначено як цілеспрямований, організуючий і регулюючий вплив держави на соціальні процеси та суспільні відносини на молодіжному сегменті ринку праці з метою забезпечення зайнятості молоді.

У запропонованій автором моделі державно-суспільних відносин відтворено процеси формування взаємозв’язків і взаємозалежності ключових елементів системи „держава – суспільство” – особистості, суспільства і держави та обґрунтовано їх взаємозворотній вплив на процес формування й розвитку взаємовідносин держави та суспільства. Адже, з одного боку, кожне суспільство є зацікавленим у створенні умов для гармонійного і стабільного розвитку молоді як рушійної сили суспільного розвитку і прогресу. Зокрема, суспільство формує певне соціальне замовлення державі на забезпечення молоді відповідного освітнього рівня та подальшого працевлаштування. Держава у свою чергу за допомогою державного управління здійснює свої функції для забезпечення життєдіяльності суспільства за умови виконання його запитів та замовлень. З іншого боку, відповідний вплив держави на суспільство й особистість не можна розглядати тільки односторонньо, не враховуючи зворотних процесів. Адже особистість (у даному випадку та, що представляє молодь) у процесі соціалізації спочатку підпадає під вплив існуючих у певному типі суспільства соціальних, економічних і політичних законів і правил. Проте, як тільки молода людина починає будь-які свідомі дії, наприклад, у сфері економіки, вона в процесі соціалізації змінює стратегію особистісної поведінки і таким чином доповнює існуючі в суспільстві соціально-економічні відносини, вносячи свою діяльність у загальний процес розвитку суспільства і держави, а відтак і впливаючи на нього.

Розгляд етапу входження та перебування молодої людини на ринку праці як однієї зі стадій виховного процесу соціально активної особистості й зумовлює необхідність визначення молодіжного сегмента ринку праці не як економічної категорії, а як соціальної. Враховуючи такий підхід, під молодіжним сегментом ринку праці розуміється специфічна частина загальнонаціонального ринку праці як цілісної системи, що забезпечує ефективне відтворення та використання праці різних груп молоді, задоволення їх основних життєвих потреб і сприяє вирішенню стратегічних завдань виховання соціально активної особистості на загальнодержавному рівні. Термін „зайнятість молоді” розглядається як діяльність молодих громадян у різних суспільно-корисних сферах, що, як правило, приносить дохід, а також пов’язана з задоволенням особистих і суспільних потреб та сприяє розвитку і реалізації потенціалу молоді. Поняття „працевлаштування молоді” визначено як систему спеціальних економічних та організаційно-правових заходів відповідних державних і недержавних органів щодо забезпечення трудової зайнятості такої окремої категорії населення, як молодь.