| Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, окреслено хронологічні та територіальні межі, визначено об’єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, охарактеризовано методологічні засади, зазначено наукову новизну і практичне значення дослідження, наведено інформацію про апробацію його результатів.
У першому розділі «Огляд літератури та джерел» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, здійснено огляд використаних джерел.
Наукові дослідження, присвячені окресленій нами проблематиці, відповідно до хронологічного принципу, а також методологічних підходів та завдань, які ставили перед собою дослідники, доцільно розподілити на кілька періодів: дорадянський (60-ті рр. ХІХ ст. – початок 20-х рр. ХХ ст.), радянський (початок 20-х – початок 90-х рр. ХХ ст.), сучасний (90-ті рр. XX ст. і до сьогодення).
Дорадянський період (60-ті рр. ХІХ ст. – початок 20-х рр. ХХ ст.) позначений появою великої кількості праць, присвячених вивченню загальних питань становлення та розвитку земств як органів місцевого самоврядування, теоретичних засад їхньої діяльності, а також практичній роботі. Першим працям, автори яких торкалися питання продовольчого забезпечення населення, притаманна певна ідеалізація діяльності земських установ у цій сфері. Більш об’єктивно ставився до земської діяльності в продовольчій сфері автор праці «В захолустье и столице» – Скалдін, який звинуватив земства в надмірному затягуванні видачі продовольчих позичок та звернув увагу на «слабкі місця» сільської хлібозапасної системи: кругову поруку, мізерний розмір продовольчої позички. Князь О. Васильчиков вважав за необхідне не відокремлювати сферу «народного продовольства» від сфери «громадської опіки», зазначаючи, що подібний підхід, тобто розподіл цих двох напрямків земської діяльності, закріплений законодавством, є помилковим, оскільки вони мають одну спільну мету – надати допомогу нужденним. Впродовж 70-80-х рр. ХІХ ст. з’явилась низка праць, автори яких наголошували на необхідності проведення продовольчої реформи, а також вживанні заходів, здатних покращити економічне становище населення. Головна увага авторів праць, що з’являються після неврожайного 1891 р., була прикута до пошуку засад, на основі яких мало відбуватися реформування системи продовольчого забезпечення населення. Даючи оцінку земській діяльності в продовольчій сфері, одні дослідники намагалися виправдати її в очах громадськості, пояснити, що ситуація, із якою зіштовхнулося суспільство 1891 р., була закономірністю, а не випадковістю, інші – відмовлялися виправдовувати бездіяльність земських установ у продовольчій сфері, наголошуючи на відсутності між ними єдності та надмірному захопленні не практичним, а теоретичним боком справи. Крім того, в 90-х рр. з’являються праці узагальнюючого характеру з історії продовольчої системи.
Після вилучення продовольчої справи із компетенції земств історіографічний простір заповнюється новими працями, автори яких ставлять собі за мету довести хибність цього кроку держави та критикують її діяльність у продовольчій сфері. На початку ХХ ст. тематика досліджень з історії продовольчого питання розширюється за рахунок появи праць, присвячених огляду загальноросійського продовольчого законодавства, питанню видачі земствами селянству дрібного кредиту під заставу хлібу, організації громадських робіт як засобу, здатного надати населенню додаткову допомогу під час неврожаю, обговоренню проекту нового Продовольчого статуту. 1909 р. з’являється другий том «Истории земства за 40 лет» Б. Веселовського, один із розділів якого присвячений діяльності земських установ у продовольчій сфері. Дослідник узагальнив увесь попередній матеріал із цієї проблеми та дійшов висновку, що діяльність земських установ із продовольчого забезпечення населення була менш продуктивною порівняно з іншими напрямками їхньої роботи. Також необхідно звернути увагу на праці описово-статистичного характеру, присвячені Чернігівській губернії, які стали в нагоді при розкритті теми нашого дослідження. Серед них – дослідження М. Домонтовича, О. Русова, Г. Єсимонтовського, В. Хижнякова.
Здійснюючи огляд наукових праць радянського періоду (початок 20-х –початок 90-х рр. ХХ ст.), необхідно зазначити, що радянська історіографія протягом тривалого часу доволі прохолодно ставилася до земських установ, вважаючи їх діяльність такою, що абсолютно не відповідала інтересам трудящого народу. Лише наприкінці 50-х рр. у принципово нових умовах радянської історичної дійсності стало можливим вивчення проблем, які протягом тривалого часу залишалися «за кадром». Історіографічний простір у 60-80-х рр. був заповнений дослідженнями, присвяченими аналізу законодавчої бази діяльності земських установ, а також земського ліберального руху. В цей час активно розробляється регіональна тематика практичної діяльності земських установ. Частково торкалися продовольчої проблеми в контексті своїх наукових інтересів В. Гарміза, Г. Герасименко, а також вчені, що займалися історією російського селянства. Окремі аспекти продовольчого курсу держави під час Першої світової війни та його вплив на сільське населення знайшли висвітлення в працях М. Кондратьєва, О. Погребінського, О. Анфімова, Т. Кітаніної, В. Лаверичева.
З проголошенням незалежності України став можливим відхід від жорстких засад марксистсько-ленінської методології, що, в свою чергу, відкрило шлюзи для появи нових праць, звільнених від ідеологічних штампів минулого. На сучасному етапі (90-ті рр. ХХ ст. і до сьогодення) здійснюється вивчення загальної історії земських установ, їх правової природи, земського лібералізму, а також тривають регіональні дослідження різнопланової земської діяльності. Перший напрямок представлений, передовсім, роботами А. Катренка, В. Мойсієнка, О. Редькіної, другий – дисертаційними дослідженнями, які охоплюють широкий спектр культурно-освітніх та соціально-економічних питань, вирішенням яких займалися земські установи. Деякі аспекти продовольчого питання були розглянуті в працях О. Обметко та С. Горохова, присвячених соціально-економічній діяльності земств. До питання продовольчого забезпечення населення земськими установами в різні конкретно-історичні періоди в контексті своїх наукових інтересів зверталися С. Поляруш, Н. Шапошнікова, О. Реєнт, О. Сердюк. Аналізу становища українського селянства в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. присвячені праці О. Михайлюка та Ю. Присяжнюка. У цілому науковці позитивно оцінюють роботу органів самоврядування в продовольчій сфері.
У пострадянський період розпочинається і триває до цього часу активна робота в напрямку дослідження історії та практичної діяльності земських установ Чернігівської губернії. На сучасному етапі увага дослідників зосереджується на вивченні основних віх життя та громадської діяльності відомих земських діячів Чернігівської губернії – Ф. Уманця, В. Варзара та ін. У цьому контексті слід особливо відмітити праці О. Рахна, присвячені головам Чернігівської губернської земської управи.
Огляд наукової літератури буде неповним без аналізу праць зарубіжних учених. Так, стаття К. Мацузато присвячена аналізу сільської хлібозапасної системи в Росії. Цікавим є спостереження дослідника про те, що Продовольчий статут 1834 р. абсолютно не відповідав характеру земських установ, а відтак останні не протестували проти скорочення своїх повноважень 1900 р., коли продовольча справа була вилучена з їхнього відання. Доволі несподіваною, з огляду на результати нашого дослідження, виявилася точка зору на сільську хлібозапасну систему Є. Яковлєва, який, дослідивши вплив надзвичайних ситуацій на повсякденне життя населення Тамбовської губернії другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., зробив висновок про те, що сільська хлібозапасна система в Тамбовській губернії «в цілому функціонувала надійно».
Отже, обрана нами дослідницька проблема в історичній літературі висвітлена фрагментарно. Значну увагу дослідники приділяли загальнотеоретичним основам сільської хлібозапасної системи. Комплексне дослідження, яке б стосувалося практичної діяльності земських установ із продовольчого забезпечення населення на рівні Чернігівської губернії наразі відсутнє.
Джерельна база роботи складається з комплексу писемних джерел, які поділяються на два роди: документальні (законодавчі та нормативні акти, циркуляри, накази, діловодні документи органів державної вищої та місцевої влади, земських установ, статистичні джерела) та наративні джерела (мемуари, спогади, періодична преса).
З метою відтворення законодавчої бази діяльності земських установ у напрямку продовольчого забезпечення населення було опрацьовано значну кількість законодавчих та нормативних актів. Перш за все, було опрацьовано Положення про губернські та повітові земські установи 1864 р. та 1890 р., Тимчасові правила із забезпечення продовольчих потреб сільських обивателів 1900 р., за якими було вилучено механізм видачі-повернення продовольчих позичок із земської компетенції, Продовольчі статути, які конкретизували деталі законодавчої бази та надавали змогу простежити її динаміку, а також численні урядові накази та циркуляри, значна кількість яких зберігається у фондах Російського державного історичного архіву в м. Санкт-Петербурзі (далі – РДІА) (Ф. 1287), Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі – ЦДІАК України) (Ф. 442, 1191, 1439), Державного архіву Чернігівської області (далі – ДАЧО) (Ф. 145, 147).
Щодо діловодних документів органів вищої влади, то були використані стенографічні звіти Державної Думи Російської імперії, які дають уявлення про особливості проведення продовольчої кампанії 1907 р., службові записки, складені державними чиновниками щодо соціально-економічного розвитку Чернігівської губернії. Також використовувалися діловодні документи місцевих органів влади, зокрема, листування Чернігівського губернського у селянських справах присутствія з Міністерством внутрішніх справ, а також повітовими мировими посередниками щодо стану громадських хлібозапасних магазинів (ДАЧО, Ф. 143). Паралельно було опрацьовано протоколи засідань та листування з різними суб’єктами продовольчої справи Чернігівського губернського присутствія – установи, яка з 1900 р. мала слідкувати за продовольчим забезпеченням сільського населення (ДАЧО, Ф. 147), а також рапорти та звіти земських начальників про стан хлібозапасних магазинів сільського населення (ДАЧО, Ф. 195, 128, 147).
Иорданский Н. И. Земский либерализм / Н. И. Иорданский. – [2-е изд.]. – [СПб.], 1906. – 72 с.; Безобразов В. П. Земские учреждения и самоуправление / В. П. Безобразов. – М., 1874. – 52 с.; Приклонский С. А. Очерки самоуправления земского, городского и сельского / С. А. Приклонский. – СПб., 1886. – 380 с.; Авчинников А. Г. Пятидесятилетие земства. 1864–1914 / А. Г. Авчинников. – Екатеринослав, 1914. – 32 с.; Брод А. К пятидесятилетию земских учреждений 1864 – 1914 / А. Брод. – Б.м., б.г. – 34 с.; Львов Г. Е. Наше земство и 50 лет его работы / Г. Е. Львов, Т. И. Полнер. – М., 1914. – 60 с.; Белоконский И. П. Самоуправление и земство / И. П. Белоконский. – Ростов-на-Дону, 1905. – 36 с.; Френкель З. Г. Основной неразрешенный вопрос земской медицины / З. Г. Френкель // Юбилейный земский сборник 1864–1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. – СПб., 1914. – С. 412–428; Кауфман А. А. Земская статистика / А. А. Кауфман // Юбилейный земский сборник 1864–1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. – СПб., 1914. – С. 260–291; Хижняков В. В. Кооперация и земство / В. В. Хижняков // Юбилейный земский сборник 1864–1914 / [под ред. Б. Б. Веселовского и З. Г. Френкеля]. – СПб., 1914. – С. 342–358. Кошелев А. И. Голос из земства / А. И. Кошелев. – М., 1869. – 170 с. Скалдин. В захолустье и в столице / Скалдин. – СПб., 1870. – 451 с. Васильчиков А. О самоуправлении. Сравнительный обзор русских и иностранных земских и общественных учреждений: в 3 т. / А. Васильчиков. – СПб., 1869–1871. – Т. 1. – 1869. – 477 с. Мордовцев Д. Л. Десятилетие русского земства 1864–1875 / Д. Л. Мордовцев. – СПб., 1877. – 374 с.; Скалон В. Ю. Земские вопросы. Очерки и обозрения / В. Ю. Скалон. – СПб., 1882. – 235 с.; Каблуков Н. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / Н. Каблуков // Юридический вестник. – 1890. – Т. ХІІ. – С. 527–560. Карышев Н. Продовольственное дело и сельскохозяйственное страхование / Н. Карышев // Русское богатство. – 1893. – № 1 (январь). – С. 1–23; Голубев П. Народное продовольствие и подать / П. Голубев // Русская мысль. – 1895. – Т. VI. – С. 84–107; Його ж. Общественный продовольственный сбор и выдача безвозвратных пособий / П. Голубев // Вестник Европы. – 1893. – Т. ІІІ. – С. 96–137; Воропонов Ф. Наша продовольственная система / Ф. Воропонов // Вестник Европы. – 1891. – Т. І. – С. 172–185. Белоконский И.П. Земство и народное продовольствие / И. П. Белоконский // Северный вестник. – 1892. – № 3 (март). – С. 7–25. Леонтович Ф. И. Голодовки в России до конца прошлого века / Ф. И. Леонтович // Северный вестник. – 1892. – № 3. – С. 47–76. Ск. Продовольствие народное / Ск. // Энциклопедический словарь. Изд. Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. – СПб., 1898. – Т. ХХV. – С. 354–361; Исторический обзор правительственных мероприятий по народному продовольствию в России: в 2 ч. – СПб., 1892. – Ч. І. – 1892. – 277 с.; Сазонов Г. П. Обзор деятельности земств по народному продовольствию. (1865–1892 гг.): в 2 т. / Г. П. Сазонов. – СПб., 1893. – Т. ІІ. – 1893. – 494 с.; Карышев Н. Земские ходатайства 1865–1884 гг. / Н. Карышев. – М., 1900. – 272 с. Сухоплюев И. К. Почему продовольственное дело было изъято из ведения земства? / И. К. Сухоплюев // Земский сборник Черниговской губернии. – 1906. – № 5 (май). – С. 86-123; Його ж. Неприспособленность крестьянских учреждений к заведыванию продовольственным делом / И. К. Сухоплюев // Земский сборник Черниговской губернии. – 1906. – сентябрь. – С. 59–116.
Благовещенский В. П. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / В. П. Благовещинский // Земский сборник Черниговской губернии. – 1905. – № 1 (январь). – С. 40–84; Його ж. Очерк истории русского законодательства по обеспечению народного продовольствия / В. Благовещинский // Земский сборник Черниговской губернии. – 1905. – № 2 (февраль). – С. 50–103. Стахович А. Мелкий кредит под хлеб и участие в нем земства / А. Стахович // Земское дело. – 1910. – № 13 –14. – С. 1106–1117. Клинчин Ф. Общественные работы, как мера борьбы с последствиями неурожая / Ф. Клинчин. – СПб., 1912. – 24 с.; Гаген В. А. Земство и общественные работы. (Из журнала «Трудовая Помощь» Март, 1905 г.) / В. А. Гаген. – СПб., 1905. – 33 с.; Зноско-Зборовский. Общественные работы как средство предотвращать голод / Зноско-Зборовский // Земское дело. – 1913. – № 8. – С. 639–645; Константинов Л. Земство и общественные работы / Л. Константинов // Земское Дело. – 1915. – № 10. – С. 636–641; Шингарев А. Продовольственный вопрос и голод / А. Шингарев // Земское Дело. – 1911. – № 23. – С. 1581–1584. Толстой П. Правительственный «проект положения о мерах помощи населению в случае неурожая» перед судом современной России / П. Толстой // Земское дело. – 1910. – № 10. – С. 745–752; Його ж. Правительственный «проект положения о мерах помощи населению в случае неурожая» перед судом современной России / П. Толстой // Земское дело. – 1910. – № 11–12. – С. 956–965; Талинский. Новый продовольственный устав / Талинский // Земское Дело. – 1913. – № 7. – С. 561–569; Клинчин Ф. Проект продовольственного устава / Ф. Клинчин // Земское дело. – 1913. – № 11–12. – С. 839–844. Веселовский Б. Б. История земства за сорок лет: в 4 т. / Б. Б. Веселовский. – СПб., 1909–1911. – Т. 2. – 1909. – 724 с. Домонтович М. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба. Черниговская губерния / М. Домонтович. – СПб., 1865. – 686 с. Русов А. А. Описание Черниговской губернии: в 2 т. / А. А. Русов. – Чернигов, 1898–1899. – Т. 1. – 1898. – 437 с.; Т. 2. – 1899. – 377 с. Есимонтовский Г. Н. Описание Суражского уезда Черниговской губернии / Г. Н. Есимонтовский // Земский сборник Черниговской губернии. – 1882. – № 1 (январь). – С. 185–252. Хижняков В. М. Обзор развития деятельности Черниговского уездного земства за 50 лет / В. М. Хижняков. – М., 1916. – 114 с.; Хижняков В. М. Из истории Черниговского земства (К земскому юбилею) / В. М. Хижняков // Земское дело. – 1914. – № 4. – С. 285–289. Гармиза В. В. Подготовка земской реформы 1864 года / В. В. Гармиза. – М., 1957. – 264 с.; Захарова Л. Г. Земская контрреформа 1890 г. / Л. Г. Захарова / [под ред. проф. П. А. Зайончковского]. – М., 1968. – 178 с. Пирумова Н. М. Земское либеральное движение: социальные корни и эволюция до начала ХХ в. / Н. М. Пирумова. – М., 1977. – 288 с.; Корнійчук Л. Я. Суспільно-економічна думка на Україні в 70-х роках ХІХ ст. / Л. Я. Корнійчук – К., 1971. – 252 с.; Волощенко А. К. Нариси з історії суспільно-політичного руху на Україні в 70-х – на початку 80-х років ХІХ ст. / А. К. Волощенко. – К., 1974. – 221 с. Маскина А. С. Социальный состав и деятельность Таврического земства в 1866 – 1890 гг. / А. С. Маскина // Вестник Московского университета. Серия 8. История. – 1980. – № 6. – С. 40–52.
Герасименко Г. А. Земское самоуправление в Росси / Г. А. Герасименко. – М., 1990. – 264 с. Дружинин Н. М. Государственные крестьяне и реформа П. Д. Киселева: в 2 т. / Н. М. Дружинин. – М., 1958. – Т. 2. – 1958. – 619 с.; Першин П. Н. Аграрная революция в России. Историко-экономическое исследование: в 2 кн. / П. Н. Першин. – М., 1966. – Кн. 1. – 1966. – 500 с.; Анфимов А. М. Экономическое положение и классовая борьба крестьян Европейской России 1881-1904 гг. / А. М. Анфимов. – М., 1984. – 231 с. Кондратьев Н. Д. Рынок хлебов и его регулирование во время войны и революции. – М., 1991. – 487 с. Погребинский А. П. Сельское хозяйство и продовольственный вопрос в России в годы первой мировой войны / А. П. Погребинский // Исторические записки. – Вып. 31. – М., 1950. – С. 37–60. Анфимов А. М. Российская деревня в годы первой мировой войны / А. М. Анфимов. – М., 1962. – 383 с. Китанина Т. М. Война, хлеб и революция. (Продовольственный вопрос в России. 1914 – октябрь 1917 г.) / Т. М. Китанина. – Л., 1985. – 384 с. Лаверычев В. Я. Государственно-монополистические тенденции при организации продовольственного дела в России (1914 – февраль 1917 г.) / В. Я. Лаверычев // Исторические записки. – М., 1978. – Т. 101. – С. 100–159. Катренко А. М. Демократичний рух в Україні 70 – 80-х рр. ХІХ ст. / А. М. Катренко, В. М. Мойсієнко. – Черкаси, 1994. – 59 с. Редькіна О. А. Земства Лівобережної та Південної України як органи місцевого самоврядування та осередки ліберального руху в другій половині ХІХ – початку ХХ століття / О. А. Редькіна. – К., 2008. – 192 с. Курченко В. В. Діяльність земств України у розвитку освіти (1864-1914 роки): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В. В. Курченко. – Харків, 1998. – 16 с.; Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865– 1914 рр.): дис. …кандидата історичних наук: 07.00.01 / Рубан Надія Миколаївна. – Донецьк, 2004. – 253 с.; Стецюк В. Б. Земства Правобережної України в період Української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В. Б. Стецюк. – Чернівці, 2009. – 20 с. Обметко О. М. Соціально-економічна діяльність земств в Україні (середина 60-х – 90-х років ХІХ ст.): дис. …кандидата історичних наук: 07.00.01 / Обметко Оксана Миколаївна. – К., 2002. – 204 арк. Горохов С. В. Соціально-економічна діяльність земств Харківської та Чернігівської губерній наприкінці ХІХ − на початку ХХ століття: дис. …кандидата іст. наук: 07.00.01 / Горохов Сергій Вікторович. – К., 2008. – 218 с. Поляруш С. І. Становлення і діяльність органів державної опіки та громадської благодійності на Лівобережній Україні (1775-1918 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / С. І. Поляруш. – К., 1996. – 17 с. Шапошнікова Н. О. Продовольче становище в Україні в роки Першої світової війни: дис. …кандидата іст. наук: 07.00.01 / Шапошнікова Наталія Олександрівна. – К., 1999. – 194 с. Реєнт О. П. Перша світова війна і Україна / О. П. Реєнт, О. В. Сердюк. – К., 2004. – 480 с. Михайлюк О. В. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: Соціокультурні процеси: Монографія / О. В. Михайлюк. – Дніпропетровськ, 2007. – 456 с. Присяжнюк Ю. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Черкаси, – 2007. – 640 с. Гапієнко А. З історії розвитку чернігівської земської статистики / А. Гапієнко // Сіверянський літопис. – 1997. – № 1–2. – 49–65; Мекшун Л. Роль чернігівської земської статистики кінця ХІХ – початку ХХ ст. у проведенні облікових досліджень в Чернігівській губернії / Л. Мекшун // Сіверянський літопис – 2000. – № 3. – С. 178–180; Нітченко А. Земства Чернігівщини у період революції 1917 року / А. Нітченко // Сіверянський літопис. – 2001. – № 4. – С. 97–101; Гандиш А. Діяльність Чернігівського земства по поліпшенню родючості ґрунтів губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / А. Гандиш, П. Пиріг // Сіверянський літопис. – 2000. – № 5. – С. 93–97; Студьонова Л. В. Чернігівське повітове земство. Сторінки історії / Л. В. Студьонова. – Ніжин, 2003. – 88 с. Половець В.М. Федір Михайлович Уманець (1841–1917 рр.) / В. М. Половець. – Чернігів, 2006. – 146 с. Мекшун Л. Батько промислової статистики (До 150-річчя з дня народження В. Є. Варзара, видатного представника чернігівської земської статистики) / Л. Мекшун // Сіверянський літопис. – 2001. – № 2. – С. 141–143. Рахно О. Я. Перший голова Чернігівської губернської земської управи К. Є. Троцина / О. Я. Рахно // Література та культура Полісся. – Ніжин, 2007. – Вип. 35. – С. 152–157; Його ж. Голова Чернігівської губернської земської управи В. М. Хижняков: віхи життя та громадської діяльності / О. Рахно // Сіверянський літопис. – 2007. – № 5. – С. 110–115. Мацузато К. Сельская хлебозапасная система в России 1864–1917 годы / К. Мацузато // Отечественная история. – 1995. – № 3. – С. 185–197. Яковлев Е. В. Влияние чрезвычайных ситуаций на повседневную жизнь населения Тамбовской губернии второй половины ХІХ – начала ХХ вв. и деятельность властей и общественности по их предотвращению и преодолению последствий: автореф. дис. на присуждение науч. степени канд. ист. наук: спец. 07.00.02 «История» / Е. В. Яковлев. – Тамбов, 2004. – 15 с. Высочайше утвержденное Положение о губернских и уездных учреждениях от 1 января 1864 года // Полное собрание законов Российской империи. – Собрание ІІ. – Т. ХХХІХ. – Отделение первое. – СПб., 1867. – № 40457. Высочайше утвержденное Положение о губернских и уездных учреждениях от 12 июня 1890 года // Полное собрание законов Российской империи. – Собрание ІІІ. – Т. Х. – Отделение первое. – СПб., 1893. – № 6927. Высочайше утвержденные, 12 июня 1900 года, Временные Правила по обеспечению продовольственных потребностей сельских обывателей // Сборник правил по обеспечению народного продовольствия / [cост. Г. Г. Савич]. – СПб., 1900. – Выпуск первый. – С. 431–452. Устав о народном продовольствии // Свод законов Российской империи, издания 1857 года. – СПб., 1857. – Т. ХІІІ. – С. 1–163; Правила устава о обеспечении народного продовольствия (т. ХІІІ, изд. 1889 г.) // Положение о земских учреждениях 12 июня 1890 года и дополнительные к нему постановления об отдельных отраслях деятельности земства. [cост. Н. Воеводский и барон Ю. Икскуль] – СПб., 1890. – С. 243–273; Устав о обеспечении народного продовольствия // Свод законов Российской империи. – СПб., 1892. – Т. XIII. – С. 1-106. Государственная Дума. Второй созыв. Стенографические отчеты. 1907 год. Сессия вторая. Том II. Заседания 31-53 (с 1 Мая по 2 июня). – СПб., 1907. – 1609 с. Вебер К. Положение земледелия в Черниговской губернии / К. Вебер // Карманная справочная книжка на 1896/7 год, с рисунками, чертежами, таблицами в тексте, календарем и адрес-календарем. – Чернигов, 1896. – С. 129–181. |
