Сечковський О.О. Діяльність місцевих органів влади Причорноморського регіону України з розвитку міжнародного економічного співробітництва (1991 - 2006 рр.) : Сечковський А.А. Деятельность местных органов власти Причерноморского региона Украины по развитию международного экономического сотрудничества (1991 - 2006 рр.)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, показаний зв’язок роботи з науковими програмами, визначається об’єкт і предмет дослідження та його хронологічні рамки, формулюється мета і завдання, розкриваються методи дослідження, наукова новизна, практичне значення і апробація одержаних результатів.

У першому розділі «Історіографія проблеми та джерельна база дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми та охарактеризована джерельна база дослідження, використана при розв’язанні поставлених завдань. Аналіз історіографії показує, що у досліджуваний період історична наука збагатилась значною кількістю наукових праць, які висвітлюють діяльність місцевих органів влади з розвитку міжнародного економічного співробітництва як України в цілому, так і в регіонах зокрема. Проблеми міжнародного економічного співробітництва висвітлені також у наукових працях з економіки, політології, правознавства та інших наук. Серед монографій і спеціальних збірників, які висвітлюють методологічні проблеми історичних досліджень, слід перш за все виділити праці відомих українських вчених І.Кураса, С.Кульчицького, В.Смолія, Ф.Рудича, О.Шаблія та ін.

Фундаментальною науковою працею, в якій вперше розкривається діяльність місцевих органів влади України у новітню добу, є колективна монографія «Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування» (В.Кононенко, І.Заєць, О.Чумак та ін.), підготовлена вченими Інституту історії України НАН України. У роботі розкриваються особливості функцій та повноважень місцевих органів влади в Україні, історія їх розвитку, форми й методи роботи, роль місцевих органів влади у загальнодержавному розвитку, у тому числі і у формуванні рівноправних міжнародних економічних зв’язків.

Значний внесок у дослідження історії формування та розвитку міжнародного співробітництва у новітню добу, розробки його теоретичних основ, а також участі регіонів України у міжнародній співпраці, зростання ролі місцевих органів влади у зміцненні регіональних і транскордонних зв’язків зробили вчені відділу міжнародних зв’язків Інституту історії України НАН України. Так, колективна монографія «Зовнішня політика України в умовах глобалізації: 1991-2003 рр.» (С.Віднянський, І.Мельникова, А.Мартинов, О.Горенко, Д.Никифорук) присвячена висвітленню проблем розвитку міжнародних відносин України в сучасних умовах. В роботі досліджується діяльність України в міжнародних організаціях, двостороннє співробітництво України з країнами світу, зокрема з країнами Чорноморського басейну. На особливу увагу заслуговують наукові праці С.Віднянського, А.Мартинова, О.Горенко, І.Мельникової, в яких розкриваються основні тенденції розвитку зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного співробітництва України з іншими державами, у тому числі і державами Чорноморського басейну.

Характерною рисою історіографії 90-х років ХХ – початку ХХІ століття стала поява узагальнюючих праць, які досліджують Причорноморський регіон України, його розвиток та значення в історії нашої держави, у підготовці яких взяли  участь історики, політологи, економісти, представники місцевих органів влади. Вони містять не тільки аналіз сучасного соціально-економічного розвитку України, значення регіонів України у системі світової економіки, але й узагальнюють історичний досвід формування та розвитку міжнародного співробітництва регіонів, позитивні та негативні тенденції участі місцевих органів влади у зміцненні міжнародних зв’язків (В.Дергачов, В.Симоненко, В. Лук’яненко та ін.). У колективній монографії «Черноморский узел» (С.Гриневецький, С.Жильцов, І.Зонн) в комплексі розглядаються політичні, економічні, екологічні, історичні та культурні аспекти міжнародного співробітництва в межах Причорноморського регіону у новітню добу.

Останнім часом увагу дослідників привертає проблема вивчення історії Причорноморського регіону України, його ролі у соціально-економічному розвитку держави та міжнародному співробітництві. В них досліджуються проблеми історії Причорноморського регіону України, становлення регіональних зовнішньоекономічних зв’язків, акцентується увага на зростаючій ролі регіону у сучасному державотворенні та розвитку міжнародного економічного співробітництва. В наукових працях Б.Буркінського, І.Максименко, С.Василенко висвітлено участь Причорноморського регіону у роботі міжнародних організацій та транскордонному співробітництві, однак ролі місцевих органів влади у цих процесах вчені торкаються лише побічно.  

На початку 1990-х рр., з проголошенням незалежності України почався непростий процес формування принципово нового типу зовнішньоекономічних взаємовідносин між нашою державою та країнами Чорноморського басейну (Російська Федерація,  Греція, Туреччина, Румунія, Болгарія, Молдова, Грузія). Реальне утвердження суверенного статусу нашої держави, її подальша успішна розбудова тісно пов’язані з налагодженням рівноправних, взаємовигідних і стабільних стосунків, в першу чергу, з Російською Федерацією, адже практично одразу ж після розпаду Радянського Союзу і утворення незалежних держав Російська Федерація стала основним стратегічним та економічним партнером України. На цьому наголошують відомі українські вчені С.Кульчицький, Ф.Рудич, В.Смолій, В.Верстюк та ін. У їх наукових працях досліджується непростий процес формування міждержавних відносин між Україною і Російською Федерацією та їх регіонів у новітню добу.

Останнім часом увагу дослідників привертає проблема вивчення історії Причорноморського регіону України, його ролі у соціально-економічному розвитку держави та міжнародному співробітництві. Серед них наукові праці О.Бачинської, Т.Гончарука, Г.Парієнко та ін., в яких досліджуються проблеми історії Причорноморського регіону України протягом періоду ХІХ-ХХ століть, акцентується увага на його значенні у сучасному державотворенні та розвитку міжнародного співробітництва. Вагоме місце у дослідженні проблеми формування та розвитку міжнародної економічної співпраці у новітню добу посідають наукові праці відомих вчених-економістів С.Дорогунцова, В.Геєця, М.Звєрякова, Ю.Пахомова, С.Пирожкова, М.Чумаченка та ін. У наукових працях вчених висвітлюються наукові засади зовнішньоекономічного співробітництва української держави та основні тенденції розбудови сучасних міжнародних економічних зв’язків, які суттєво впливають на розвиток регіонального співробітництва, зокрема у Чорноморському регіоні.

Таким чином, історіографічний аналіз досліджуваної теми свідчить про недостатній рівень її наукової розробки. У вітчизняній історіографії немає спеціального дослідження, присвяченого роботі місцевих органів влади Причорноморського регіону  з розбудови зовнішньоекономічних зв’язків.

Необхідність досягнення поставлених в дисертації мети і завдань обумовили використання широкої джерельної бази, яка представлена різними групами джерел. Провідну роль серед них відіграють архівні документи центральних державних архівів України: Центрального державного архіву вищих органів державної влади та управління України (Ф.1, Ф.5233), які містять міжнародні договори та угоди України з країнами Чорноморського басейну тощо; поточного архіву Управління Європи та Америки Міністерства зовнішніх справ України (Ф.М-3), у якому зберігаються постанови, розпорядження щодо міжнародного економічного співробітництва України, регіонів держави, місцевих органів влади областей України і областей Причорноморського регіону зокрема. Важливе місце займають установчі документи міжнародних та міжрегіональних організацій, які знаходяться у фонді Управління Європи та Америки Міністерства зовнішніх справ України, а також звіти місцевих органів влади регіону щодо розвитку зовнішньоекономічної співпраці (Ф.Р-4591). У дисертації використані архівні документи державних архівів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, документи поточних архівів обласних та міських рад народних депутатів, обласних державних адміністрацій областей Причорноморського регіону України та Автономної Республіки Крим.

Особливу цінність для дослідження представляють документи державних архівів Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим. Так, у Державному архіві Одеської області (Ф.Р-2000) зібрані документи про діяльність місцевих органів влади Одеської області та міста Одеси щодо участі у розвитку міжнародного економічного співробітництва України з країнами Чорноморського басейну, у розширенні зовнішньоекономічних зв’язків з областями країн Чорноморського регіону, у діяльності єврорегіону «Нижній Дунай», у роботі міжнародних організацій. У державному архіві Миколаївської області (Ф.222) містяться розпорядчі та виконавчі документи щодо участі місцевих органів влади області у формуванні та розвитку міжнародного економічного  співробітництва, у розбудові двостороннього співробітництва з країнами Чорноморського басейну, а також звіти делегацій області про участь у міжнародних конференціях, статистичні дані про результати діяльності області у сфері зовнішньоекономічного співробітництва тощо. У державному архіві Херсонської області (Ф.Р-1979, Ф.Р-731) містяться документи  місцевих органів влади щодо розвитку двостороннього економічного співробітництва з країнами Чорноморського басейну. В дисертації використані документи поточних архівів обласних та міських рад народних депутатів та обласних державних адміністрацій Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та Автономної Республіки Крим (матеріали сесій обласних та міських рад народних депутатів, міжнародних угод, підписаних за участю місцевих органів влади, матеріали про роботу управлінь зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції при обласних державних адміністраціях, документи про транскордонне співробітництво, статистичні дані про зовнішньоекономічну діяльність областей регіону тощо), а також нормативно-правові документи законодавчого характеру, які регулюють та регламентують роботу місцевих органів влади  з розвитку зовнішньоекономічної співпраці.

Отже, наявна джерельна база та історіографічний доробок з даної проблеми дозволяють дослідити діяльність місцевих органів влади областей Причорноморського регіону України з формування та розвитку міжнародного економічного співробітництва у 1991-2006 рр.

У другому розділі «Наукові засади та правова база зовнішньоекономічної діяльності місцевих органів влади» досліджені основні принципи та законодавча база діяльності місцевих органів влади з розвитку міжнародних економічних зв’язків. Становлення зовнішньоекономічного співробітництва розпочалося з формування договірно-правової бази міждержавних відносин, яка сприяла демократизації зовнішньої політики української держави, визначила нові принципи міжнародного економічного співробітництва, підвищувала роль регіонів країни та місцевих органів влади у розбудові рівноправних взаємовигідних зовнішньоекономічних зв’язків. У своїй діяльності місцеві органи влади базувалися також на міжнародно-правових документах (Декларація прав людини, Європейська Рамкова конвенція місцевого самоврядування, Європейська типова конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між регіонами, Європейська Хартія місцевого самоврядування, Всесвітня Декларація місцевого самоврядування, Європейська Хартія міст тощо). Особливе місце серед  законодавчих документів займають закони України, прийняті протягом 1991-2006 рр. Верховною Радою України: Закон України «Про зовнішньоекономічну та зовнішньополітичну діяльність» (1991 р.), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.), Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (1998-2000 рр.), Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.), Закон України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1999 р.), Закон України «Про транскордонне співробітництво» (2004 р.) та інші.

Серед основних тенденцій, що характеризують систему сучасного міжнародного економічного співробітництва, виділяють два основних напрямки: глобальний та регіональний розвиток, наслідком яких є формування зовнішньоекономічних зв'язків, що сприяють інтеграції регіонів країн у світовий простір. Сьогодні самостійність регіонів стає не просто об'єктивним явищем, але й визначає рівень сучасного економічного розвитку країн і Чорноморського регіону зокрема. Однак, слід відмітити, що в умовах розбудови незалежної української держави протягом першої половини 1990-х рр. значенню регіонів було приділено недостатньо уваги. Рівень участі місцевих органів влади до прийняття у 1996 р. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» у сфері формування та розвитку міжнародного економічного співробітництва був досить низьким. Спостерігалася недостатня взаємодія місцевих органів влади з центральними та обласних державних адміністрацій з обласними радами тощо. Все це гальмувало формування та розвиток зовнішньоекономічного співробітництва України з іншими державами. При обласних державних адміністраціях у 1995 р. з метою сприяння зростанню ролі регіонів у галузі зовнішньоекономічного співробітництва були створені управління зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі та туризму, які сприяли виконанню цих законів на відповідних територіях. Але низька ефективність реалізації законодавчих документів, яка була обумовлена складнощами європейських інтеграційних процесів, труднощами розбудови української держави, знижувала результативність роботи місцевих органів влади у цій сфері.   

При формуванні правової бази зовнішньоекономічної діяльності місцевих органів влади активно використовувалися наукові засади, тобто сукупність наукових розробок та теорій науковців, які базуються на дослідженнях в певних галузях науки, наукових доробках вчених науково-дослідницьких інститутів та за участю органів влади. На початку 1990-х років в умовах формування сучасного законодавства саме наукові розробки принципів державотворення у багатьох аспектах життєдіяльності держави стали основою для подальшої розбудови державної системи управління, активізації роботи місцевих органів влади з розвитку міжнародного економічного співробітництва.

У третьому розділі «Участь місцевих органів влади у діяльності міжнародних організацій та транскордонному співробітництві» показана роль місцевих органів влади у рамках функціонування міжнародних організацій та транскордонному економічному співробітництві у 1991-2006 рр., що стало новим напрямком діяльності місцевих органів влади, адже до проголошення української незалежної держави місцеві органи влади не мали таких повноважень у цій сфері. Досвід показує, що місцеві органи влади перш за все брали активну участь у реалізації ряду міжнародних проектів у галузях енергетики, транспорту, капітального будівництва та зв’язку, створенню спільних підприємств відповідних країн та регіонів, які були учасниками міжнародних організацій та транскордонного співробітництва, виконанню угод, прийнятих у рамках роботи міжнародних організацій.