РАННЯ ДІАГНОСТИКА БАНКРУТСТВА БАНКІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Створення конкурентноздатного середовища неможливе без дослідження інституту банкрутства, яке не обминає жодної галузі господарювання. Виходячи з того, що банківська система відіграє стратегічну роль у розвитку національної економіки, банкрутство будь-якого банку має негативні наслідки для широкого кола суб’єктів і може призвести до депресивних процесів у всій економіці. Банкрутство банку – це результат негативних процесів (кризових явищ), які відбуваються в ньому протягом тривалого часу. Виявлення кризових явищ якомога раніше, з одного боку, може дозволити Національному банку України та/або керівництву банку виправити ситуацію шляхом ухвалення відповідних рішень, а з іншого, – знизити ризики для інших суб’єктів господарювання, уникнути ланцюгової реакції.

Таким чином, важливою складовою банківського регулювання є антикризова політика, впровадження якої повинно привести до істотного зменшення негативних наслідків від банкрутства. Однією з основних проблем при цьому є рання діагностика банкрутства банків.

З огляду на те, що кількість банків, які щорічно позбавляються ліцензій, є досить значною, можна зробити висновок, що існуючі підходи до діагностики банкрутства банків не дозволяють ефективно виявляти кризові явища на ранніх етапах. Саме тому підвищення ефективності ранньої діагностики банкрутства банків – завдання, вирішення якого є актуальним для широкого кола користувачів – від Національного банку України до споживачів банківських послуг – юридичних і фізичних осіб.

На сьогодні у світі накопичені значна теоретико-методична база і практичний досвід щодо діагности кризових явищ і прогнозування можливого банкрутства суб’єктів господарювання, в тому числі і банків.

Серед наукових робіт зарубіжних вчених, які досліджували дане питання, слід відмітити праці Е. Альтмана, І. Балабанова, У. Бівера, А. Буздаліна, Д. Пешковського, Р. Сайфуліна, А. Смольского, Є. Трєнєнкова, А. Шеремета та ін.

Дослідженню окремих питань у сфері банкрутства банків та його діагностики присвячені роботи вітчизняних дослідників О. В. Васюренка, С. М. Козьменка, А. А. Мещерякова, В. І. Міщенка, А. М. Мороза, А. О. Єпіфанова, М. І. Савлука, І. В. Сала, С. О. Смирнова та інших.

Вивчення праць вказаних науковців дозволяє ґрунтовно підійти до дослідження сутності поставленого наукового завдання, а також виявити питання, що залишаються невирішеними. Зокрема, невпорядкованим є категорійно-понятійний апарат, потребують доопрацювання та систематизації інструментарій ранньої діагностики банкрутства банків, класифікація суб’єктів, які зацікавлені в ранній діагностиці банкрутства банків. Зазначене зумовлює актуальність та необхідність проведення подальшого дослідження проблеми ранньої діагностики банкрутства банків та визначає практичну значимість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідницьких тем економічного факультету Дніпропетровського національного університету: “Фінансово-економічні проблеми становлення та розвитку підприємництва в Україні” (номер державної реєстрації 0103U000550) та “Фінансово-економічний механізм зростання регіональної економіки” (номер державної реєстрації 0106U000550). До звітів за цими темами включені пропозиції автора щодо розробки методичного підходу до процесу ранньої діагностики банкрутства фінансово-кредитних установ на основі застосування штучних нейронних мереж, зокрема карт Кохонена, а також пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму антикризового регулювання діяльності банків.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних положень ранньої діагностики банкрутства банків, а також обґрунтування та розробка науково-методичних підходів до ранньої діагностики банкрутства на основі побудови кластерної моделі вітчизняної банківської системи з урахуванням рівня потенційного банкрутства конкретного банку та одночасним визначенням його місця в банківській системі за рівнем проблемності.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі наступних завдань:

• уточнити зміст таких категорій як “державне банківське регулювання”, “наддержавне банківське регулювання”, “асоціативне банківське регулювання в системі банківського регулювання”;

• визначити сутність поняття “рання діагностика банкрутства” в категорійно-понятійному апараті банківського державного, асоціативного та наддержавного регулювання;

• дослідити теоретико-методичні аспекти попередження банкрутства вітчизняних банків як останньої стадії проблемності;

• виконати дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку вітчизняної банківської системи у контексті потенційних кризових явищ;

• проаналізувати та виявити недоліки в існуючих підходах до раннього діагностування проблемності банків;

• оцінити доцільність ранньої діагностики банкрутства банків на основі застосування методу нейронних мереж, який базується на процедурі некерованого навчання, зокрема карт Кохонена, що самоорганізовуються, щодо багатовимірних масивів фінансових даних;

• обґрунтувати можливість використання кластерної моделі вітчизняної банківської системи за алгоритмом Кохонена в контексті превентивного банківського регулювання.

Об’єктом дослідження є процеси діагностики банкрутства у межах антикризового регулювання банківської діяльності.

Предметом дослідження є теоретичні положення, методичні принципи і підходи до ранньої діагностики банкрутства банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені вивченню проблем банкрутства, засобів виявлення кризових явищ в діяльності банків, банківському регулюванню і банківському нагляду.

У роботі використані наступні загальнонаукові методи емпіричного і теоретичного дослідження: аналізу і синтезу – для деталізації предмета дослідження; логічного узагальнення – для обґрунтування необхідності використання нових наукових понять; статистичного і кластерного аналізу – для вивчення, групування і порівняння різних показників діяльності банківської системи України в контексті кризових явищ. У процесі дослідження застосовувались спеціальні методи у вигляді різновиду штучних нейронних мереж – карт Кохонена, що самоорганізовуються, для обробки багатовимірних масивів фінансових даних, виявлення в них прихованих закономірностей, стиснення і візуалізації багатовимірної інформації. В основу дослідження покладений діалектичний підхід до вивчення економічних і фінансових явищ, що передбачає виявлення тенденцій і взаємозалежності.

Інформаційну базу дослідження склали теоретичні положення і емпіричні дані, які містяться у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних учених, періодичних економічних виданнях, галузевих інформаційно-аналітичних бюлетенях, мережі Інтернет, матеріалах Національного банку України, Державного комітету статистики, Асоціації українських банків, нормативних документах державних органів влади України та інших країн, публічній фінансовій звітності банків України.

Наукова новизна одержаних результатів. Нові наукові положення дисертації, які розроблено автором особисто та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

• запропоновано визначати узагальнюючий показник схильності конкретного банку до банкрутства на основі побудови кластерної моделі вітчизняної банківської системи за алгоритмом Кохонена з довгостроковим горизонтом прогнозування, що дозволяє отримувати кількісну оцінку рівня потенційного банкрутства конкретного банку з одночасним визначенням його місця в банківській системі за рівнем проблемності на певну дату і який може бути використаний в практичній діяльності суб’єктів банківського регулювання при виявленні банків – потенційних банкрутів;

удосконалено:

• визначення сутності поняття “рання діагностика банкрутства” в категорійно-понятійному апараті банківського державного, асоціативного та наддержавного регулювання як процесу завчасного розпізнавання суб’єктами банківського регулювання проблемності в діяльності банків на стадії зародження кризи шляхом здійснення регулярного аналізу їх фінансового стану з отриманням кількісної оцінки схильності банків до банкрутства, а також якісної ідентифікації їх стану на конкретний момент часу з обов’язковою побудовою прогнозу становища в майбутньому. Запропоноване поняття відрізняється від існуючих тим, що враховує співвідношення між поняттями “аналіз потенційного банкрутства” і “оцінка потенційного банкрутства”, є ширшим, ніж такі поняття, тобто об’єднує і містить їх в собі та розширює коло суб’єктів, які здійснюють раннє діагностування, що, в свою чергу, сприятиме неупередженості у висновках та прозорості, а також підвищенню надійності банківської системи;

• науково-методичний підхід до забезпечення кількісного рейтингового оцінювання схильності банку до банкрутства, що на відміну від існуючих методів базується на інструментарії емпіричного дослідження багатовимірних масивів фінансових даних та аналізі основних типів штучних нейронних мереж, їх переваг та недоліків та відрізняється комплексним підходом до визначення рівня кризових зрушень у банках;

• організаційно-економічний механізм антикризового регулювання банківської системи як комплекс організаційних і економічних методів та інструментів антикризового регулювання діяльності банків, що забезпечує стабільне і безпечне функціонування банківського сектора економіки та на відміну від існуючого містить ранню діагностику банкрутства банків, організаційні форми групування суб’єктів, потенційно зацікавлених у проведенні ранньої діагностики банкрутства банку з визначенням комплексу завдань та взаємозв’язків між групами споживачів результатів діагностики;

набули подальшого розвитку:

• методичний підхід до ранньої діагностики банкрутства банків засобами карт Кохонена, що самоорганізовуються, який зорієнтовано на загальнодоступні джерела звітної фінансової інформації та дозволяє мінімізувати вплив недостовірних вхідних даних, а також суб’єктивізму на кінцеві результати при прогнозуванні майбутнього стану банків. Запропонований підхід може використовуватись як Національним банком України в системі раннього діагностування проблемності банків, так і конкретними банками при внутрішньому виявленні кризових явищ на ранніх етапах, оскільки дає можливість вчасно запропонувати ефективні запобіжні дії;

• визначення банківського регулювання у вузькому розумінні як вплив Національного банку України, інших державних органів влади, міжнародних організацій, Асоціації українських банків та інших об’єднань фізичних і юридичних осіб на діяльність банків для досягнення визначеної мети з використанням методів та відповідних їм інструментів. Запропоноване поняття відрізняється від існуючих конкретизацією суб’єктів регулювання та дозволяє уточнити категорійно-понятійний апарат економічного змісту таких категорій як “державне банківське регулювання”, “наддержавне банківське регулювання”, “асоціативне банківське регулювання”;

• класифікація суб’єктів, які зацікавлені в діагностиці банкрутства банків, яка на відміну від існуючих враховує впорядкування цілей діагностики з напрямами здійснення банківського нагляду в Україні. Запропонована класифікація дозволяє визначити комплекс завдань та взаємозв’язків між групами споживачів результатів діагностики.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлені закономірності і розроблені підходи до ранньої діагностики банкрутства банків доведені до рівня практичних рекомендацій, можуть бути використані як Національним банком України при здійсненні безвиїзного нагляду за банківськими установами, так і банками для вирішення завдань раннього виявлення кризових явищ у своїй діяльності.

Розроблені методичні підходи ранньої діагностики банкрутства банків враховано у діяльності конкретних банків, зокрема: методичні засади ранньої діагностики банкрутства банків з використанням карт Кохонена, що самоорганізовуються, впроваджені і використовуються Дніпропетровською філією ВАТ АКБ “АвтоКразБанк” (довідка від 14.02.2008 № 56/41), Дніпропетровською філією АБ “Укоопспілка” (довідка від 10.01.2008 № 42-10/02), КБ “Приватбанк” (довідка від 18.01.2008 № 2427-01).

Одержані автором результати наукового дослідження використовуються у процесі викладання навчальних дисциплін “Фінансовий аналіз”, “Фінансовий менеджмент”, “Ринок фінансових послуг”, “Державне регулювання економіки” у Дніпропетровському національному університеті (акти від 18.02.2008).

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто і знайшли своє відображення в опублікованих працях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті положення, ідеї та висновки, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача у роботі [5] полягає у розробці оцінки горизонту та точності прогнозування в методичному підході ранньої діагностики банкрутства банків засобами карт Кохонена; методики кількісного рейтингового оцінювання схильності банку до банкрутства у роботі [14] у визначенні періоду прогнозування в методичному підході ранньої діагностики банкрутства банків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були оприлюднені та набули схвальної оцінки на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2004), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції в розвитку банківської системи” (м. Дніпропетровськ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем (MPZIS-2005)” (м. Дніпропетровськ, 2005), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України” (м. Дніпропетровськ, 2006), IІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 2006), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан та проблеми інноваційної розбудови України” (м. Дніпропетровськ, 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2008).

Наукові публікації. Результати досліджень за темою дисертації знайшли своє відображення у 16 наукових працях загальним обсягом 6,24 друк. арк., з них особисто автору належить 5,9 друк. арк.

Структура і зміст дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації – 207 сторінок, у т.ч. на 73 сторінках розміщені 18 таблиць, 35 ілюстрацій, 12 додатків і список використаної літератури з 228 найменувань.