Цвєткова Ю.В. Єфремівська Кормча - джерело права Київської Русі (кінець XI - початок XII ст.)



Название:
Цвєткова Ю.В. Єфремівська Кормча - джерело права Київської Русі (кінець XI - початок XII ст.)
Альтернативное Название: Цветкова Ю.В. Ефремовская Кормчая - источник права Киевской Руси (конец XI - начало XII в.)
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


 


У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано положення, що зумовлюють наукову новизну роботи, розкрито об’єкт та предмет дослідження, викладено мету, наукові завдання, методологічні основи дисертації, практичне значення дисертації, вказано на апробацію та публікації результатів дослідження.


В огляді літератури за темою відображено стан наукової розробки теми.


Перший розділ дисертації “Передумови появи, джерела та структура Кормчих книг Київської Русі (на прикладі Єфремівської редакції)” складається з трьох підрозділів та відповідних коротких висновків з кожного.


У підрозділі 1.1. “Передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі” проводиться стислий аналіз та оцінка правових систем Візантії та Київської Русі напередодні прийняття християнства, особливостей суспільного розвитку Київської Русі, історичних обставин та взаємин двох держав, що разом дозволяє зробити висновки про сукупність передумов появи Кормчих книг на території Київської Русі, та, головне, закономірності їх появи. Автор визначає суспільні, правові, соціально-політичні та історичні передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі.


У підрозділі 1.2. “Джерела Кормчих книг” проводиться аналіз та характеристика джерел правових норм Кормчих на прикладі Єфремівської Кормчої. Усі джерела правових норм Кормчої поділяються на групи за такими ознаками:


за ознакою змін при перенесенні з одного списку до іншого, або з однієї редакції до іншої – на перероблені та неперероблені;


за ознакою місця їх створення – на зарубіжні та вітчизняні;


за ознакою їх авторства – на церковні та світські.


Підрозділ 1.3. “Структура Кормчих книг” присвячений структурним елементам змісту збірок на прикладі Єфремівської Кормчої. Разом з характеристикою структурних елементів, в підрозділі описується схема внесення змін у зміст Кормчих книг, яка складається з трьох етапів: “аналітичного”, “консультаційного” та “замовницького”, завдяки чому проходить подальша еволюція змісту структурних елементів Кормчих книг; обгрунтовується вплив церковного права Київської Русі на формування світського. В підрозділі автор доводить, що за способом систематизації нормативно-правових актів Кормчі книги є кодифікацією.


Другий розділ дисертації “Правові норми Єфремівської Кормчої” складається з короткого вступного слова та п’яти підрозділів. Для проведення аналізу правові норми Єфремівської Кормчої розподілені на п’ять груп за суб’єктами правовідносин, які вони регулюють, та, всередині кожної групи, за об’єктами правовідносин. Вказані п’ять груп правових норм обумовлюють розподіл розділу на п’ять підрозділів.


У передмові розділу пропонується коротка характеристика санкцій церковного права, які використовуються у правових нормах Єфремівської Кормчої.


Підрозділ 2.1. Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини вищого духовенства  присвячений аналізу правових норм, які визначають правовий статус хорєпископів, єпископів та митрополита Київської Русі, зокрема, їхнє поставлення, права та обов’язки у процесі життя та діяльності, переміщення, проведення церковних соборів та церковних судів, структуру церковної адміністрації Київської Русі, її взаємини зі світською владою та положення у світовій церковній адміністрації тощо. В підрозділі доводиться наявність серед правових норм Єфремівської Кормчої таких, що зберегли свою актуальність до сьогодення, увійшовши у правову систему України, зокрема до Конституції України, Цивільного та Кримінального кодексів України. Серед таких норм можна зазначити недійсність удаваної угоди, заборону призначати покарання за недоведений злочин, закріплене право сторони у судовому процесі на відвід судді, трирічний термін позовної давності у цивільному праві. На підставі конкретних правових норм доводиться, що саме представники вищого духовенства Київської Русі були основними втілювачами впливу церковного права на формування світського.


Підрозділ 2.2. Правові норми, що регулюють правовідносини нижчого духовенства, причетників та монахів визначає правовий статус вищевказаних категорій кліру, а саме: їхнє поставлення та постриг (у монахів), переміщення, комплекс їхніх прав та обов’язків, що виникають у процесі їх життя та діяльності, права та обов’язки покараних та, так званих, “впалих” – християн, які за об’єктивних або суб’єктивних причин відмовилися від християнства. Встановлені Єфремівською Кормчою вимоги до представників нижчого духовенства щодо їхньої діяльності, чеснот та поведінки, як до, так і після прийняття сану значно м’якші, ніж до представників вищого духовенства. Шляхом аналізу та порівняння в підрозділі визначаються правові норми Єфремівської Кормчої, які перейшли до світського законодавства та закріпилися у правовій системі України. Зокрема, заборона карати двічі за той самий злочин, визнання недійсними угод, укладених з примусу тощо.


У підрозділі 2.3. Правові норми Єфремівської Кормчої, які регулюють правовідносини кліриків усіх санів та монахів викладений аналіз правових норм, що поширюються на представників обох вищезазначених категорій, тобто, на усіх кліриків. В тексті підрозділу правові норми, що визначають правовий статус усіх кліриків, аналізуються згрупованими за об’єктами правовідносин: норми, що регулюють поставлення у сани та вступ у клір, переміщення кліриків, права і обов’язки кліриків у процесі виконання їхніх професійних обов’язків, їхні права і обов’язки поза служінням, права та обов’язки покараних та “впалих” кліриків тощо. Кормча закріплювала чітку субординацію кліриків – клірики, нижчі за саном чи посадою, повинні були беззаперечно підкорюватися вищим. Автором акцентується увага на наявності у деяких правових нормах Єфремівської Кормчої принципу таліону. Внаслідок проведеного аналізу правових норм цієї групи, визначено, що через правові норми Єфремівської Кормчої на території Київської Русі були закріплені принципи, які сучасними дослідниками вважаються основоположними принципами правової демократичної держави, зокрема: рівність усіх перед законом, призначення покарання тільки за передбачене законом правопорушення і тільки після доведення вини правопорушника, призначення тільки одного покарання за одне правопорушення та інші.


 Підрозділ 2.4 Правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини мирян містить аналіз прав та обов’язків мирян в сфері церковної юрисдикції, розподілених за об’єктами правовідносин. Зокрема, визначаються права та обов’язки мирян у процесі відправлення культу, права та обов’язки мирян, що виникали у процесі їхнього життя та діяльності та регулювалися церковним правом.


Окрема увага приділяється нормам шлюбно-сімейного права, адже з наданням християнству статусу державної релігії у Київській Русі, ця галузь права не тільки змінила зміст більшості своїх інститутів, але й, в значній мірі, перейшла до церковної юрисдикції. В нормах шлюбно-сімейного права Єфремівської Кормчої закріплюється поняття та умови взяття шлюбу, регламентуються ступені родинних зв’язків, за яких дозволено укладати шлюб, підстави розлучення, визнання шлюбу недійсним, права та обов’язки подружжя у родині, права та обов’язки батьків щодо утримання неповнолітніх дітей та дітей щодо утримання батьків похилого віку.


 В правових нормах Кормчої, що регламентують правовідносини мирян, містяться також норми кримінального права. Проведений аналіз показав наявність в них загальних підстав призначення покарання, описання форм вини умислу та необережності, визначення підстав, що обтяжують та пом’якшують відповідальність, понять співучасті та явки з повинною, визначення складу різних злочинів: вбивства, нанесення тілесних ушкоджень, відокремлення крадіжки від розбою. Більшість цих понять перейшло з церковного права до світського, закріпилося у правовій системі України та збереглося до наших часів.


Серед правових норм Кормчої, що поширюються на мирян, внаслідок проведеного аналізу виділено норми, що регулюють права та обов’язки покараних та “впалих” та їхні взаємини з усією громадою.


До підрозділу 2.5. включені правові норми Єфремівської Кормчої, що регулюють правовідносини усіх членів християнської громади, тобто поширюються і на кліриків, і на мирян. За об’єктами правовідносин  ці норми розподілені на кілька груп: норми, що регулюють права та обов’язки членів християнської громади у процесі їх життя, діяльності, відправлення культу; норми шлюбно-сімейного права; норми спадкового права; норми кримінального права; права та обов’язки “впалих”; норми, що регулюють взаємини представників християнської громади з єретиками та іновірцями; норми, що визначають питання догми, єресей та особливості навернення єретиків та іновірців до християнства.


Автор зазначає, що кількість правових норм Єфремівської Кормчої, що поширюються на усіх членів християнської громади, є дуже незначною, порівняно з нормами, що поширюються на мирян та кліриків окремо, отже, правові статуси кліриків та мирян Київської Русі суттєво відрізнялися. Зокрема, до кліриків ставилися вищі вимоги з дотримання правил та правових норм церковного права, ніж до мирян.


 


В Єфремівській Кормчій автором виявлено наявність повторень схожих за змістом правових норм із встановленням різних санкцій, що пояснюється широкими правозастосувальними можливостями тих, хто призначав покарання, можливістю врахування у кожному окремому випадку покарання пом’якшуючих та обтяжливих умов.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины