ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ:ОПТИМІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стрімкий розвиток соціально-економічних процесів в Україні викликав кардинальні перетворення у сфері вищої освіти. З переходом до ринкових умов господарювання зазнали значних змін процеси формування та використання фінансових ресурсів вищих навчальних закладів (ВНЗ). Після здобуття незалежності органам влади та управління держави не вдалося послідовно реформувати економіку зі збереженням можливостей підтримання соціальних програм, що негативно позначилося на ВНЗ. Розвиток ринкових відносин потребує від ВНЗ удосконалення формування та використання фінансових ресурсів, що дасть їм змогу виконувати свої функції з підготовки кваліфікованих кадрів і розвиватися відповідно до темпів зростання науково-технічного прогресу.

Необхідність вирішення проблем, пов’язаних із функціонуванням ВНЗ, зумовлює впровадження нових підходів до оптимізації та диверсифікації формування їхніх фінансових ресурсів. Важливе значення в умовах конкуренції між ВНЗ на ринку освітніх послуг у боротьбі за споживачів має цінова політика щодо встановлення оптимальної плати за навчання й підвищення ефективності використання фінансових ресурсів і майна державними ВНЗ. При відкритості ринку освітніх послуг і наявності конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування державних ВНЗ є засобом, що дає змогу зберегти й закріпити присутність на ньому, а також збільшувати доходи. Створення науково обґрунтованої методики оцінювання ефективності використання коштів та майна ВНЗ державної форми власності з урахуванням особливостей їх діяльності та здобутків фінансового аналізу має стати вагомим внеском в реформування фінансового механізму вищої освіти.

Проблеми формування та використання фінансових ресурсів вищої школи стали предметом дискусій науковців, політичних і громадських діячів. Фінансове забезпечення освітньої сфери та науки досліджували українські економісти: В. Андрієнко, Й. Бескид, Т. Боголіб, Є. Бойко, О. Василик, Т. Гребнєва, В. Журавський, І. Каленюк, П. Коваль, Т. Лев, Ю. Лисенко, О. Навроцький, В. Новіков, К. Павлюк, В. Федосов, В. Шпотенко, М. Яструбський, С. Юрій та ін.

Вивченню проблематики фінансового забезпечення закладів освіти і науки присвячені праці російських учених: П. Анісімова, О. Арзякової, С. Бєлякова, В. Волкової, А. Дайновського, В. Єрошина, В. Жаміна, Є. Жильцова, С. Зарецької, В. Зуєва, С. Костаняна, Ю. Краковського, Ю. Пєшехонова, Д. Чупрунова, Ю. Чур’янова, М. Шерменьова, Л. Якобсона та ін. Серед іноземних дослідників найбільше на увагу заслуговують праці Н. Барра, Г. Беккера, Г. Боуена, М. Боумена, Б. Джонстоуна, П. Друкера, Дж. Мінцера, Дж. Е. Стігліца, Т. Шульца та ін.

Наукові здобутки згаданих учених є значним внеском у теорію, методологію й організацію фінансового забезпечення вищої освіти. Однак питання комплексного системного управління фінансовими ресурсами ВНЗ, що передбачає формування обґрунтованої концепції реформування фінансового механізму їхнього функціонування, розроблені ще недостатньо. Саме це зумовило актуальність теми дисертаційної роботи, її теоретичну і практичну значимість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою науково-дослідних робіт кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету згідно з планом науково-дослідної роботи за держбюджетними темами „Розробка основних напрямів стратегії і тактики управління фінансами” (державний реєстраційний номер 0104U000404), „Реформування фінансового механізму вищої освіти” (державний реєстраційний номер 0106U000531) і „Фінансова політика в стратегії соціально-економічного розвитку України” (номер державної реєстрації 0105U000861), у межах яких автор розробив рекомендації щодо оптимізації формування та підвищення ефективності використання фінансових ресурсів ВНЗ в умовах ринкових перетворень у нашій державі.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначена провідною ідеєю дисертації – на базі аналізу, узагальнення і систематизації нагромадженого в Україні й зарубіжних країнах досвіду фінансового забезпечення вищої освіти – обґрунтувати теоретичні та прикладні засади формування і використання фінансових ресурсів державних ВНЗ, розробити методи оптимізації їхнього формування та запропонувати шляхи підвищення ефективності використання.

Реалізація визначеної мети обумовила такі завдання дослідження:

• з’ясувати теоретико-методологічні засади формування та використання фінансових ресурсів державних ВНЗ;

• розкрити правові аспекти фінансових відносин у галузі вищої освіти України;

• провести ґрунтовний аналіз тенденцій і особливостей формування та використання фінансових ресурсів державних ВНЗ у сучасних умовах господарювання;

• визначити структуру джерел та динаміку обсягів надходжень державних ВНЗ;

• розробити економіко-математичну модель вибору оптимальної плати за навчання;

• запропонувати методичні підходи до комплексного оцінювання та моніторингу ефективності використання фінансових ресурсів у ВНЗ державної форми власності.

Об’єктом дослідження є фінансові ресурси та майно вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – грошові відносини, пов’язані з формуванням і використанням фінансових ресурсів державних ВНЗ, закономірності, принципи, методи їхньої мобілізації, розподілу та використання в сучасних умовах господарювання.

Методологічну основу дисертаційної роботи становить діалектичний метод наукового пізнання, що дав змогу вивчити фінансові відносини у ВНЗ в їхньому розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності. У дисертаційній роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання економічних явищ, які забезпечили виконання визначених завдань з обраного напрямку дослідження.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися методи: історичний, наукової абстракції, аналізу, синтезу, узагальнення (перший розділ); економіко-статистичні методи (зіставлення, табличний, графічний), позитивний метод дослідження сучасної практики (другий розділ); нормативний метод, методи математичного моделювання та екстраполяції (третій розділ).

Теоретичною основою дослідження є класичні теорії, концепції світової економічної та фінансової науки й фундаментальні наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених із проблематики фінансового забезпечення вищої освіти.

Інформаційну основу дослідження становлять Конституція України, Бюджетний кодекс України, звітні дані Державного комітету статистики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, законопроекти, законодавчі та підзаконні нормативні акти, що регламентують фінансову політику держави в галузі освіти, в тому числі у сфері вищої освіти, дані бухгалтерської звітності Буковинської, Дніпропетровської та Львівської державних фінансових академій Міністерства фінансів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні фінансових ресурсів ВНЗ і розробленні рекомендацій щодо оптимізації їхнього формування та ефективності використання у державних ВНЗ. Найважливішими результатами дослідження, що характеризують його новизну, є:

вперше:

• розроблено концептуальні підходи до оцінювання ефективності використання коштів і майна вищими навчальними закладами державної форми власності на основі системи показників майнового стану, ділової та фінансової активності, профільного використання площ, що дають змогу ранжувати ВНЗ за рівнем ефективності фінансово-господарської діяльності з метою забезпечення об’єктивного розподілу обсягів бюджетного фінансування;

удосконалено:

• трактування сутності фінансових ресурсів вищих навчальних закладів державної форми власності як грошових активів у фондовій і нефондовій формах, які формують за рахунок бюджетних коштів та коштів, отриманих як плата за освітні й інші послуги, надані для задоволення освітніх потреб особи, суспільства та держави, перебувають у їхньому розпорядженні на правах оперативного управління і використовують для фінансування підготовки кадрів відповідно до державних стандартів освіти, зміцнення й розширення матеріально-технічної бази ВНЗ;

• підходи до вибору оптимальної плати за навчання, що ґрунтуються на застосуванні інструментарію вартісного аналізу дохідності й математичному моделюванні, які враховують кон’юнктуру ринку освітніх послуг і ресурсні обмеження ВНЗ та мають на меті забезпечити покриття видатків, пов’язаних із наданням освітніх послуг, і плановий рівень нагромаджень для оновлення матеріально-технічної бази ВНЗ;

• формульний розрахунок видатків на оплату праці працівників ВНЗ, що передбачає забезпечення середніх посадових окладів у розмірі подвійної середньої заробітної плати працівників промисловості та розрахункову чисельність професорсько-викладацького складу на основі нормативів співвідношення чисельності студентів і викладачів за освітніми програмами, формами та видами навчання. Його застосування дасть змогу встановлювати економічно обґрунтований розмір плати за навчання й підвищити рівень оплати праці персоналу ВНЗ;

набуло подальшого розвитку:

• напрямки розширення складу груп власних надходжень і переліку платних послуг, у тому числі ендаументу (ресурсного капіталу), та сфера застосування методів математичного прогнозування (екстраполяції, інтерполяції) основних показників фінансово-господарської діяльності ВНЗ для виявлення тенденцій до зміни доходів і видатків, що дасть змогу сформувати стратегію розвитку ВНЗ, збільшить обсяги їхніх надходжень і сприятиме зміцненню матеріально-технічної бази;

• класифікація фінансових ресурсів вищих навчальних закладів. Авторський підхід полягає у розширенні традиційно виокремлюваних класифікаційних ознак (місце створення, джерела формування, методи акумулювання, рівень управління, напрямками використання, регулярність надходження) ознакою форми власності. Це сприятиме більш реалістичному науковому трактуванню сутності фінансових ресурсів ВНЗ в ринкових умовах господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, що дає змогу широко застосовувати викладені у ній положення і пропозиції щодо формування та використання фінансових ресурсів ВНЗ.

Методику оцінювання ефективності використання фінансових ресурсів і майна у ВНЗ державної форми власності застосовують при формуванні та розподілі обсягів державного замовлення на підготовку спеціалістів, яку здійснюють ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Міністерства фінансів України (довідка № 31-08050-07-5/13051 від 05.07.2007 р.).

Пропозиції щодо застосування процедури моніторингу ефективності використання коштів і майна у ВНЗ державної форми власності враховані при розробленні змін та доповнень до Методичних рекомендацій з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 451 від 19.12.2005 р. (довідка № 17-14/377 від 31.10.2007 р.).

Методичні підходи до розрахунку вартості навчання студентів і встановлення граничної (мінімальної) плати за навчання застосовуються у роботі Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка (довідка № 814-33/05 від 24.10.2007 р.).

Теоретичні положення та висновки дисертації використовують у навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні курсів „Бюджетна система”, „Фінансове адміністрування і менеджмент державних установ і організацій” (довідка № 126-06/1672 від 15.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаним дослідженням. Сформульовані у роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати і висновки дисертаційної роботи автор доповідав на: Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (м. Хмельницький, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); конференції професорсько-викладацького складу „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2007 р.); наукової конференції професорсько-викладацького складу „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (м. Тернопіль, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Теорія і практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст” (м. Вінниця, 2008 р.); наукових семінарах кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету.

Наукові публікації. За результатами досліджень автор опублікував 12 наукових праць, із яких 3 – у співавторстві. Загальний обсяг публікацій – 4,05 д. а., із них особисто здобувачеві належить 3,6 д. а., у тому числі 6 статей у фахових виданнях (3 д. а.), з яких 4 написані індивідуально (сумарний авторський внесок – 2,6 д. а.); 6 – у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (1,05 д. а.), із яких 5 написані індивідуально (сумарний авторський внесок – 1 д. а.).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 229 найменувань на 24 сторінках і 45 додатків на 48 сторінках. Основний текст дисертаційної роботи викладено на 174 сторінках, що містять 13 таблиць на 11 сторінках та 20 рисунків на 4 сторінках.