Бойко О.В. Інститут президентства в Україні і США (порівняльно-правовий аналіз)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання досліджень, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів, наведено дані щодо апробації роботи та публікацій.

Перший розділ присвячено аналізу принципів побудови кодокерованих мір опору та особливостей їх використання для контролю вимірювальних приладів і перетворювачів опору в промислових умовах.

Контроль метрологічних характеристик засобів вимірювання на місці експлуатації дозволяє різко зменшити ймовірність експлуатації метрологічно несправного засобу вимірювання, суміщати процедуру метрологічної перевірки із зупинкою промислового об’єкта на капітальний ремонт чи профілактику, що знижує відповідні експлуатаційні витрати.

Розглянуто особливості розташування окремих складових вимірювальних каналів на промислових об’єктах і можливі способи під'єднання мір опору для проведення контролю метрологічних характеристик засобів вимірювання. Доцільним місцем під'єднання кодокерованих мір опору є комутаційні коробки в зоні під’єднання первинного перетворювача до вимірювального каналу, оскільки при цьому вторинний засіб перевіряється разом зі з'єднувальними лініями. Однак часто розташування зразкової міри в цьому місці неможливе через конструктивні особливості об’єкта і вплив дестабілізуючих факторів, таких як температура, вологість, радіація, викиди хімічних процесів та ін. Крім того, для організації контролю метрологічних характеристик засобів вимірювання необхідно забезпечити одночасне керування зразковою мірою і спостереження за значеннями вихідного сигналу вимірювального каналу. Тому зразкові міри повинні забезпечувати можливість передавання значення зразкового опору на відстань у конкретні точки контрольованого засобу з необхідною точністю.

При автоматизації процесу вимірювання широко застосовують багатоканальні вимірювальні системи та комплекси. Під’єднання міри опору до контрольованого засобу через серійний комутатор не завжди допустиме, оскільки пов’язане зі значним зниженням точності відтворення низькоомних опорів, що зумовлено наявністю перехідних опорів комутатора. У цьому випадку виникає потреба в багатоканальних мірах опору, інваріантних до впливу залишкових параметрів комутаційних елементів.

Для визначення вимог до метрологічних характеристик кодокерованиих  мір опору проведено аналіз похибок серійних вимірювальних перетворювачів і мір опору. Показано, що вибір діапазонів, кратних десяти, в кодокерованих мірах опору, відповідно до рекомендації ДСТУ 3507-97, недоцільний, оскільки вимагає підвищення класу точності мір, хоча цю проблему можна розв’язати простіше. На рис.1 наведено графічні залежності допустимої відносної основної похибки від значення опору: крива 1 – для метрологічної перевірки серійних вимірювальних перетворювачів, з діапазонами перетворення відповідно до ГОСТ 13384-93, крива 2 – міри опору класу точності 0,02 із діапазонами імітації опору, кратними десяти, як вимагає ДСТУ 3507-97, крива 3 – міри опору класу точності 0,02 із запропонованими діапазонами 0..40, 40..80, 80..160, 160..320Ом. Як видно з порівняння кривих 2 та 3, запропонований вибір діапазонів забезпечує метрологічну перевірку проаналізованих вимірювальних перетворювачів на відміну від рекомендованого чинним стандартом, тобто немає необхідності у використанні мір опору вищих класів точності.

Проаналізовано існуючі методи та засоби побудови активних імітаторів опору і класифіковано їх за такими ознаками: за функцією перетворення; за способом формування коефіцієнта перетворення; за видом зв’язку між окремими колами; за способом під’єднання; за діапазоном відтворення опору; за видом керування процесом відтворення електричної величини; за характером використання. Цей аналіз дозволив встановити, що кодокеровані міри опору доцільно будувати на основі активних імітаторів, які складаються зі зразкового резистора, кодокерованого подільника напруги та двох операційних підсилювачів зі спільним джерелом живлення, оскільки вони містять мінімальну кількість елементів, легко реалізуються на серійній елементній базі та можуть забезпечити необхідні для промислових об’єктів метрологічні характеристики.