| Краткое содержание: | ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вичерпання факторів відновлювального зростання національної економіки зумовлює необхідність зосередження зусиль держави на створенні сприятливих умов для запуску механізму економічного зростання, що самопідтримується. Лише у разі реалізації такого типу зростання української економіки вона матиме перспективу подолати дистанцію до розвинутості. Як показує відповідний світовий досвід, серед інструментів, які є в розпорядженні держави для вирішення цієї проблеми вітчизняної практики господарювання, значну роль можуть відіграти бюджетно-податкові інструменти. Одним з істотних недоліків здійснюваної в Україні бюджетної політики є її недостатній зв’язок із стратегією соціально-економічного розвитку країни. Важливі питання формування бюджетної стратегії, орієнтованої на забезпечення сталого економічного зростання, все ще залишаються дискусійними або невирішеними.
Розробці теорії державних фінансів, дослідженню економіки державного сектора, вивченню механізмів макроекономічної (в тому числі фіскальної) політики та економічного зростання присвячено наукові праці представників різних напрямів західної економічної думки ─ А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.С. Мілля, А.Пігу, А.Вагнера, К.Вікселя, Дж.М.Кейнса, Й.Шумпетера, А.Аткінсона, А.Ауербаха, Р.Барро, Дж.Б’юкенена, П.Даймонда, А.Лернера, Е.Ліндаля, Р.Лукаса, Р.Масгрейва, Г.Менк’ю, Х.Мінскі, Р.Перотті, Ф.Рамсея, П.Ромера, П.Самуельсона, Т.Сарджента, Р.Солоу, Дж.Стігліца, В.Танзі, Дж.Тейлора, Я.Тінбергена, Е.Фелпса, Е.Хансена та ін.
У вітчизняній літературі формування бюджетних пріоритетів у контексті стратегії економічного зростання, макроекономічного та бюджетного прогнозування досліджували В.М.Геєць, В.Ф.Бесєдін, Б.Є.Кваснюк, І.В.Крючкова та ін.; формування та розвиток бюджетної системи України ─ С.А.Буковинський, О.Д.Василик, Г.О.П’ятаченко, В.М.Федосов та ін.; напрями вдосконалення бюджетно-податкової політики й реформування податкової системи, інвестиційно-інноваційні, структурні та інституційні фактори економічного зростання, збільшення доходів бюджету, вдосконалення бюджетного планування й програмування, модернізації системи управління державними фінансами ─ М.Я.Азаров, О.І.Амоша, В.Л.Андрущенко, Ю.М.Бажал, Л.К.Воронова, В.П.Вишневський, С.С.Гасанов, Т.І.Єфименко, Ю.Б.Іванов, А.І.Крисоватий, В.П.Кудряшов, М.П.Кучерявенко, Л.Г.Ловінська, П.В.Мельник, Ц.Г.Огонь, В.М.Опарін, К.В.Павлюк, А.М.Соколовська, В.Ф.Столяров, Ю.Л.Субботович, Л.Л.Тарангул, С.І.Юрій, М.Г.Чумаченко, А.А.Чухно, Ф.О.Ярошенко та ін.; механізми забезпечення фінансової безпеки держави, фінансово-бюджетного та фінансово-монетарного регулювання соціально-економічного розвитку, координацію монетарної та фіскальної політики ─ О.І.Барановський, А.А.Гриценко, А.І.Даниленко, В.Д.Лагутін, І.О.Лютий, В.І.Міщенко та ін.; реформування міжбюджетних відносин і вдосконалення міжбюджетного регулювання ─ В.Г.Бодров, О.П.Кириленко, В.І.Кравченко, І.О.Луніна та ін.; умови забезпечення соціальної спрямованості бюджетних видатків ─ Е.М.Лібанова, О.В.Макарова, Д.В.Полозенко та ін.
Проте все ще залишаються дискусійними питання про зміст бюджетної стратегії економічного зростання, принципи визначення її цілей, адекватні інструменти її реалізації, їх місце і роль у системі підойм макроекономічного регулювання. Потребують уточнення критерії та показники оцінки результативності та ефективності цієї стратегії з урахуванням часового лагу її здійснення. Не розроблено технологію формування бюджетної стратегії економічного зростання; не досліджено умови її здійсненності з огляду на можливі макроекономічні та інші обмеження й ризики; не сформовано механізм стратегічного бюджетного планування і програмування, моніторингу та коригування бюджетної стратегії економічного зростання; тощо. Наявність невирішених теоретичних і практичних проблем формування бюджетної стратегії економічного зростання зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у рамках НДР за темою “Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки” (№ ДР 0105U006508), яка виконувалася відділом фінансово-монетарного регулювання Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. Вклад автора у розробку цієї теми НДР полягав у визначенні та обґрунтуванні принципів формування бюджетної стратегії держави, адекватної сучасному стану бюджетної системи країни. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення у проміжному та заключному наукових звітах з теми НДР.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і прикладних засад формування бюджетної стратегії економічного зростання. Для досягнення поставленої мети вирішувалися завдання:
критичного аналізу існуючих теоретичних підходів до ролі державного бюджету в макроекономічному регулюванні, а також розкриття змісту бюджетної стратегії економічного зростання і складових її трансмісійного механізму;
узагальнення досвіду формування бюджетної стратегії, виявлення особливостей впливу фіскальної політики на економічне зростання в умовах євроінтеграційних процесів, аналізу стану бюджетної системи та бюджетного планування в Україні, вивчення сучасних тенденцій його модернізації та переходу до середньострокового бюджетування, орієнтованого на результат;
розкриття механізму формування стратегічних бюджетних цілей, пріоритетів і програм, обґрунтування напрямів удосконалення інституційних механізмів формування та реалізації бюджетної стратегії економічного зростання.
Об’єктом дослідження є бюджетний механізм регулювання динаміки національної економіки.
Предметом дослідження є фінансово-економічні відносини, що виникають у процесі бюджетного стратегування економічного зростання.
Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, що дозволило реалізувати його мету та завдання.
Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної науки, праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем державних фінансів, макроекономічного регулювання, фіскальної політики та економічного зростання, стратегічного управління, бюджетного планування і програмування. Метод сходження від абстрактного до конкретного використано при з’ясуванні співвідношення бюджетної стратегії економічного зростання та відповідної політики; метод порівняльного аналізу ─ при дослідженні існуючих поглядів на роль державного бюджету в макроекономічному регулюванні, зарубіжного досвіду формування та реалізації бюджетної стратегії економічного зростання; метод аналізу і синтезу ─ при дослідженні стану бюджетної системи України, тенденцій її розвитку та модернізації бюджетного планування, а також формування стратегічних бюджетних програм; структурно-функціональний аналіз ─ для обґрунтування шляхів удосконалення інституційних механізмів формування та реалізації бюджетної стратегії економічного зростання; метод експертних оцінок ─ при визначенні пріоритетів бюджетної стратегії, підходів до моніторингу її реалізації та коригування.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань державних фінансів, бюджетної та податкової політики, організації бюджетного процесу, статистичні, інформаційно-аналітичні, методичні та довідкові матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, НБУ, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України, виконавчих органів Європейського Союзу, Євростату, МФО тощо.
Наукова новизна отриманих результатів визначається особистим вкладом автора у вирішення актуального науково-практичного завдання у галузі державних фінансів, яке полягає у розробці концептуальних засад формування бюджетної стратегії економічного зростання. Основні положення дисертаційної роботи, що характеризують її наукову новизну, полягають у тому, що:
уперше:
на підставі “розв’язувальних здатностей” концепції функціональних фінансів сформульовано стратегему раціонального бюджетного дисбалансу для формування бюджетної стратегії економічного зростання;
запропоновано категоріальне визначення бюджетної стратегії економіч-ного зростання як системи взаємоузгоджених стратегічних бюджетних цілей, усталених правил бюджетного регулювання для оптимального вибору (з усіх можливих) і прийняття обґрунтованих рішень для фінансового забезпечення при існуючих і потенціальних обмеженнях і ризиках, переходу від нинішнього стану національної економіки до її бажаного майбутнього стану у середньо- та довгостроковому періодах;
обґрунтовано положення про трансмісійний механізм бюджетної стратегії економічного зростання, тобто про канали, через які зміни в бюджетних доходах і видатках справляють мультиплікативний вплив на обсяги й динаміку реального ВВП у середньо- та довгостроковому періодах;
дістали подальший розвиток:
понятійний апарат експлікації бюджетної стратегії економічного зростання, змістове розмежування дефініцій “бюджетна стратегія” і “бюджетна політика”, а також “ефективність”, “результативність” і “дієвість” бюджетної стратегії економічного зростання;
технологія формування бюджетної стратегії економічного зростання в Україні, основними складовими якої автор визначив: а) нормативне закріплення цілей бюджетної стратегії та взаємоузгоджене таргетування нормативних показників економічного зростання, інфляції, дефіциту держбюджету, державного боргу з урахуванням пріоритетів економічної та соціальної політики, бажаних і прогнозованих темпів економічного зростання у середньо- та довгостроковому періодах, можливих бюджетних обмежень і ризиків; б) якісну та кількісну конкретизацію цілей стратегії та відповідних бюджетних ресурсів, необхідних для їх досягнення у процесі середньострокового бюджетного планування, орієнтованого на результат; в) формування стратегічних (у тому числі секторальних) бюджетних програм, які б забезпечували пріоритетне бюджетне фінансування інвестицій у людський капітал, технічні, технологічні та інституційні інновації, що підвищують конкурентоспроможність національної економіки та сприяють прискоренню реалізації її порівняльних переваг; г) оцінку ефективності, результативності та дієвості бюджетної стратегії економічного зростання, моніторинг її реалізації та коригування в алгоритмі “каскаду”;
удосконалено:
методичні підходи до визначення системи показників ефективності бюджетної стратегії економічного зростання шляхом включення до цієї системи специфічної групи індикаторів, які характеризують ступінь, динаміку та якість реалізації такої бюджетної стратегії;
підходи до розвитку нормативно-правових і організаційних засад формування та реалізації бюджетної стратегії економічного зростання щодо змін у вітчизняному бюджетному законодавстві, а також розширення відповідних стратегічних функцій Міністерства фінансів України;
методичні засади розробки стратегічних (у тому числі секторальних) бюджетних програм як інструментів реалізації цілей бюджетної стратегії економічного зростання в Україні.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення й висновки дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій, які можуть використовуватися при розробці комплексу заходів щодо формування бюджетної стратегії економічного зростання та відповідної бюджетної політики при вдосконаленні нормативно-правового забезпечення стратегічного управління бюджетним процесом.
Висновки, пропозиції та рекомендації, що містяться в дисертації, враховано й використано: Міністерством економіки України ─ при розробці напрямів державної політики щодо обґрунтування пріоритетів соціально-економічного розвитку та Програми соціально-економічного розвитку України на 2008 рік (довідка від 07.07.2008 р. №46-24/91); Міністерством фінансів України ─ для удосконалення підходів щодо формування бюджетної стратегії економічного зростання (довідка від 07.07.2008 №31-01040-10-17/25746); Комітетом з питань економічної політики Верховної Ради України ─ при обґрунтуванні положень проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2008 рік в частині формування економічної та бюджетної стратегії (довідка від 07.07.2008 р.); Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України ─ при опрацюванні проекту Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, проекту Бюджетної декларації на 2009 рік (довідка від 07.07.2008 р. №04-14/9-1002). Теоретичні положення та наукові результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес кафедри фінансів Національного університету Державної податкової служби України при розробці методичних рекомендацій та дидактичного забезпечення для навчальної дисципліни “Бюджетно-податкова політика” (довідка від 07.07.2008 р. № 2055/01-12).
Особистий вклад здобувача. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації, що виносяться на захист, сформульовано автором дисертації самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано ті положення та ідеї, що належать здобувачу. Особистий вклад автора у праці, опубліковані у співавторстві, у списку публікацій наведено окремо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика: проблеми та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 24─25 січня 2008 р.) і міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми конкурентоспроможності економіки в умовах євроінтеграції: регіональні аспекти” (м. Запоріжжя, 23─24 травня 2008 р.). Теоретичні положення та наукові висновки дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях за міжнародною участю у Національній академії державного управління при Президентові України “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (м. Київ, 31 травня 2007 р.) та “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (м. Київ, 30 травня 2008 р.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 9 публікаціях загальним обсягом понад 8 др. арк., з них 5 публікацій обсягом 2,3 др. арк. ─ у фахових виданнях, в тому числі 1 публікація обсягом 0,6 др. арк. ─ у співавторстві.
Структура та обсяг дисертації визначалися необхідністю досягнення мети і вирішення завдань дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 198 сторінок. Дисертація містить 24 рисунки, 12 таблиць, 7 додатків. Список використаних джерел включає 191 найменування. |
