Судаков М.В. Соціологічна концептуалізація соціальної нерівності як чинника структурної диференціації соціальних систем

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета й основні завдання. Розкривається наукова новизна, теоретичне й практичне значення одержаних результатів, подається інформація про використані методи дослідження, апробацію результатів та публікації автора, а також структура дисертаційної роботи.

Розділ І. «Теоретико-методологічні та історико-соціологічні засади дослідження соціальної нерівності як атрибутивного чинника суспільного життя» включає три підрозділи . В підрозділі 1.1 «Аналітичний огляд основних пізнавальних орієнтацій та сучасних теоретико-методологічних суперечностей як стимулів історико-соціологічних та теоретичних досліджень соціальної нерівності як атрибутивного явища суспільного життя» дисертантом охарактеризовані основні пізнавальні стратегії наукової розробки теми соціальної нерівності в теоретичній соціології. В дисертації констатовано, що в сучасних умовах глобалізації та інтенсивних технологічних змін виникає потреба в проведенні поглиблених теоретичних та історико-соціологічних досліджень націлених на формування нових концептуальних уявлень стосовно структурних та процесуальних ознак соціальної нерівності, а також стосовно чинників її відтворення в соціальних системах різного типу.

У дисертації аргументовано, що теоретичні складності зміни концептуальних координат соціологічного дослідження соціальної нерівності виразно відображують три теоретико-методологічні суперечності соціологічного дослідження соціальної нерівності. Зміст першої теоретико-методологічної суперечності загалом обумовлений суттєвими відмінностями поглядів соціологів при визначенні наукового статусу проблеми соціальної нерівності. Так одна група соціологів (Е.Гіденс, Н.Смелзер, Дж.Тернер, В.Ільїн та ін.) доводить важливість інтерпретації проблеми соціальної нерівності у якості ключового питання соціологічної теорії, тоді як інші соціологи (П.Бергер, О.Гоуднер, Дж.Уррі та ін.) займають протилежну позицію, вказуючи на соціальну нерівність як локальну проблему теорії соціальної стратифікації. Друга теоретико-методологічна суперечність, як доводить автор, є наслідком некритичного ставлення соціологів до ідеологічних та власне наукових теоретичних тлумачень проблеми соціальної нерівності. Якщо одні соціологи (Ю.Габермас, А.Турен, В.Тарасенко та ін.) вважають, що дослідження соціальної нерівності завжди здійснюється з позицій певних ідеологічних уподобань, то інші вчені ( П.Штомка, М.Горшков та ін.) підкреслюють, що науковий підхід до дослідження соціальної нерівності є несумісним з ідеологічними припущеннями щодо її «бажаності» чи «небажаності». Третю важливу теоретико-методологічну суперечність відображують суттєві відмінності в наукових підходах соціологів до виокремлення та інтерпретації основоположних концептуальних координат, які слід розглядати як специфічні теоретико-методологічні засоби ідентифікації сутнісних ознак, типів соціальних нерівностей та режимів їх сталої репродукції в соціальних системах різного типу. В дисертації показано, що дана суперечність має специфічний концептуальний вираз у вигляді різних дилем: 1) дихотомічних (макрогрупових) та стратифікаційних нерівностей; 2) категоріальних (соціально-групових) і індивідуальних нерівностей; 3) реальних та уявних нерівностей 4) «нерівності багатих» та «нерівності бідних»; 5) неусвідомлених та усвідомлених нерівностей. Дисертант наголошує, що науковий пошук шляхів експлікації означених дилем потребує спеціалізованого дослідження особливостей процесу концептуалізації теоретичних уявлень про соціальну нерівність на різних етапах генези та розвитку соціології як науки.

В підрозділі 1.2. «Світоглядні детермінанти та особливості дискурсу соціальної нерівності в протосоціологічній традиції» автором здійснена систематизація та конкретизація протосоціологічних уявлень про соціальну нерівність. В дисертації, зокрема: 1) встановлено, що дані уявлення мають виразний морально-етичний вимір і формуються в межах філософського дискурсу в координатах космоцентричного, теоцентричного та натуралістичного світогляду; 2) визначено, що соціальна нерівність розглядається як «природно-доцільний» чинник групової диференціації, а також як драматичний і, водночас, доленосний феномен, існування і відтворення якого обумовлено позасоціальними причинами - космічним Логосом, волею Бога, усталеними природними якостями людини; 3) аргументовано, що морально-етичні дилеми щодо справедливості-несправедливості соціальної нерівності породжують утопічні моделі ідеального соціального порядку, у яких нерівність повністю елімінується, або набуває специфічної ідеалізації і виправдовується необхідністю суспільного розподілу праці; 4) з’ясовано, що в егалітаристських теоріях суспільного договору соціальна нерівність розглядається у якості релятивного соціально-історичного феномена, тому дискурс про соціальну нерівність набуває особливого гносеологічного та технологічного виміру - виникає проблема ідентифікації різних типів нерівності та з’ясування можливостей їх трансформації засобами суспільних угод, просвітництва, раціонального розподілу власності та ін.; 5) констатовано, що концептуальні засоби відображення нерівності між соціальними групами, такі, як «стан» та «клас» не мають чітких категоріальних значень: зокрема, в «дистрибутивній» (Ж.Мельє, Ж.-Ж.Руссо, Ф.Кене, А.Сміт, Д.Рікардо) та «виробничій» (Р.Кантільон, А. Тюрго, А.Сен-Сімон, Ш. Фур’є) концепціях соціальних класів ці поняття використовуються у якості метафори для позначення колективних суб’єктів як безпосередніх носіїв наочних проявів нерівності – багатства, володіння власністю, бідності, експлуатації, владного примусу, насилля, пригноблення, престижу та ін.

В підрозділі 1.3. «Розвиток теоретичних уявлень про соціальну нерівність в класичних соціологічних концепціях класової диференціації» аргументовано, що процес концептуалізації соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації ХІХ століття позначився специфічними суперечностями, обумовленими складностями осмислення феномену соціальної нерівності на рівні соціально-філософського аналізу. Основним теоретичним засобом відображення сутності соціальної нерівності виступала категорія «соціальний клас», яка використовувалась як теоретичний засіб дослідження структури суспільства як органічної системи. «Виробничий» критерій класоутворення слугував для соціологів-класиків теоретико-методологічним засобом ідентифікації певних соціально-історичних типів суспільних систем, які відзначались специфічним розподілом суспільної праці та відповідними соціальними нерівностями економічного, політичного та духовного (соціокультурного ) характеру, які найбільш характерно проявлялись в процесах класової диференціації примітивного, агарного, індустріального та позитивного типів суспільства (О.Конт), рабовласницької, феодальної та капіталістичної суспільно-економічних формацій (К.Маркс), воєнно-бюрократичного та демократичного суспільства (Г.Спенсер). У дисертації доведено, що онтологічний статус соціальної нерівності в класичних концепціях класової диференціації залишався невизначеним, оскільки нерівність розглядалась як певний наслідок процесу розподілу праці, котрий породжує соціальні класи та різні моделі класових взаємодій – конфліктних, конкурентних, кооперативних та ін. Дослідження цих взаємодії, як вважає автор, потребувало б ґрунтовного емпіричного аналізу діяльності не лише соціальних класів, але й інших соціальних суб’єктів (індивідів, малих соціальних груп, інститутів). Вочевидь, що такий аналіз виходив би за межі загального соціально-філософського дискурсу про нерівність, який грунтувався на нормативному світоглядному припущенні необхідності визнання соціальних класів у якості провідних суб’єктів глобальної соціально-історичної динаміки.

            Розділ ІІ. «Стратифікаційний вимір концептуалізації соціальної нерівності в контексті структурної диференціації соціальних систем» включає три підрозділи.

В підрозділі 2.1. «Становлення та розвиток стратифікаційної перспективи концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних соціологічних теоріях XX–XXІ століття» встановлено, що загальною світоглядною та теоретичною основою концептуалізації соціальної нерівності в посткласичних об’єктивістських та суб’єктивістских соціологічних теоріях є ідея плюральності стратифікаційних порядків. Саме тому означені типи соціологічних теорій зберігають свій автономний пояснювальний статус, оскільки проблема нерівності потенційно може досліджуватись та концептуалізуватись в площині дихотомії практик діяльності колективних та індивідуальних суб'єктів. В дисертації обґрунтовано, що в межах об'єктивістських соціологічних теорій найбільш виразною сутнісною ознакою соціальної нерівності визнається нерівний доступ соціальних суб’єктів до дефіцитних суспільних благ, ресурсів, суспільного багатства (запасу активів, капіталів), який є показником стратифікованих диспозицій переважно великих соціальних груп. Однак головним недоліком об'єктивістських тлумачень соціальної нерівності є наявність певних конвенціональних припущень, які: 1) надмірно формалізують проблему соціальної градуації, залишаючи осторонь питання наукової ідентифікації кількості страт; 2) абсолютизують ієрархічний статус соціальних нерівностей, пропагуючи ідеальні гіпотетичні моделі рабовласницької, кастової, станової та класової систем стратифікації, які не мають належного наукового обґрунтування; 3) практично не враховують реальне існування міжсистемних та міжнародних нерівностей; 4) ігнорують можливості регуляції напруги в соціальній структурі. В дисертації аргументовано, що пізнавальні можливості посткласичних суб'єктивістських соціологічних теорій загалом обмежуються створенням інтерпретативних та описових картин «факту» існування і драматичного відтворення соціальних нерівностей в різноманітних контекстах міжособистісних взаємодій. З позиції такої методологічної перспективи соціальна нерівність тлумачиться як відмінність «діяльних можливостей», «статусів», «престижів», «честі», «шансів», «стилів життя», «презентацій» індивідуальних та колективних суб'єктів. На думку дисертанта, описові характеристики соціальної нерівності неспроможні дати змістовних каузальних пояснень сутності та механізмів відтворення соціальних нерівностей.

В підрозділі 2.2. «Типологічні моделі соціальних нерівностей в сучасній теоретичній соціології» дисертантом проаналізовані існуючі абстрактно-теоретичні типологічні моделі, у яких соціальні нерівності класифікуються за такими критеріями, як «сфера соціальних взаємодій» та «якість соціальних взаємодій». В дисертації констатовано, що певним недоліком використання таких диференціальних критеріїв є інтерпретація онтологічного змісту лише обмеженого кола соціальних нерівностей. Дисертант підтримує позицію Дж. Тернера, який вказує на важливість розробки в сучасній теоретичній соціології нових каузально-емпіричних типологій. В дисертації запропонована нова інтегральна каузально-емпірична типологія соціальних нерівностей, яка на основі запровадження такого диференціального критерію, як «масштаб прояву соціальних нерівностей», орієнтує соціологів на емпіричний аналіз просторово-територіальних характеристик глобального, регіонального і локального типів соціальної нерівності, а також на ідентифікацію та дослідження причинних детермінант стабільного відтворення окремих різновидів «сферних» і «міжсферних» соціальних нерівностей.

В підрозділі 2.3. «Проблема визначення змісту поняття «соціальна нерівність» як категорії сучасної соціологічної теорії» з’яcовані пізнавальні суперечності у новітніх концептуальних підходах вчених-соціологів (Н.Смелзер, П.Штомпка, А.Кравченко, С.Макеєв, А.Сен, М.Кон, Е.Райт, Фр.Паркін, Г.Тернборн, Ч.Тіллі, З. Бауман, Ж. Бодрійяр, П.Бурдьє) до визначення сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність» як соціологічної категорії.

У дисертації аргументована доцільність розширення пояснювального контексту сутнісних ознак поняття «соціальна нерівність», враховуючи ту обставину, що в умовах глобалізації соціальні нерівності специфічним чином відображують комплекс причин та проявів структурної диференціації соціальних систем різного типу, а також фіксують певні відмінності позицій їх співіснування у глобальному соціальному просторі. На основі такого розуміння у дисертації дано нове визначення категорії «соціальна нерівність», зміст якого представлений у висновках автореферату.