ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сільськогосподарське виробництво є одним з найбільш ризикованих напрямів підприємницької діяльності, а страхування – важливим і найпоширенішим способом уникнення ризиків або зменшення їх впливу. У зв’язку з тим, що сільськогосподарські підприємства при вирощуванні рослинницької продукції найбільше потерпають від природно-кліматичних ризиків, головним елементом гарантування їхньої економічної безпеки та стабільності фінансового стану має стати страхування. Завдяки страхуванню можна раціоналізувати структуру коштів, що спрямовуються на запобігання або оперативне усунення наслідків природної стихії або інших чинників, що перешкоджають діяльності господарюючого суб’єкта. Нині існує недосконала для всіх учасників страхових взаємовідносин процедура страхування урожаю сільськогосподарських культур. Правильна оцінка розміру ризику має велике значення в практичній роботі страховиків тому, що визначає величину необхідного страхового фонду, а отже і можливості відшкодування збитків, застрахованих як у звичайні, так і в особливо несприятливі роки. Тому постає необхідність розглянути різні способи удосконалення страхування рослинництва від природно-кліматичних ризиків.
Серед вітчизняних теоретиків і практиків, що займаються проблемами сільськогосподарського страхування, можна виділити таких вчених: В.Д. Базилевича, В.В. Вітлінського, Н.М. Внукову, М.Я. Дем’яненка П.А. Лайка, О.Є. Гудзь, М.С. Клапків, О.Л. Кашенка, А.В. Криворучка, С.А. Навроцького, С.І. Наконечного, С.С. Осадця, М.В. Мниха, В.К. Рудика, Д.В. Полозенка, О.І. Ястремського. Серед зарубіжних авторів: А. Вільямса, В. Гроуза, М.Ф. Галагуза, В.В. Глущенка, Д. Діксона, К. Ерроу, Ю.М. Журавльова, Л.О. Лігоненка, Л.К. Никитенкова, К. Пфайффера, В.В. Смирнова, К.Є. Турбіна, Я. Хеймеса, В.В. Шахова, Р.Т. Юлдашева.
Проте залишається ряд питань методологічного та методичного спрямування, які потребують подальшого опрацювання, комплексного дослідження і впровадження у практику. Зокрема, методика обчислення індексу погоди, методика обчислення суми страхового відшкодування, удосконалення методики страхування врожаю сільськогосподарських культур. Реформування потребує відповідної законодавчої бази та державної підтримки страхування сільського господарства.
Необхідність розв’язання вищеперелічених питань і пошуку нових систем, методів або способів страхування галузі рослинництва свідчить про актуальність й обґрунтування вибору теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Національного аграрного університету за темою: "Теоретичні та методологічні засади удосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій" (державний реєстраційний номер 0101U003619).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні методичних підходів та розробці рекомендацій щодо удосконалення й підвищення ефективності страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві.
Реалізація поставленої мети обумовила послідовне розв’язання таких завдань:
на основі теоретичного узагальнення удосконалити сутність понять "ризик", "природно-кліматичний ризик", "страховий ризик" і класифікацію сільськогосподарського ризику за типовими ознаками;
запропонувати авторський варіант дефініції "сільськогосподарський ризик";
обґрунтувати доцільність використання об’єднаного індексу при розрахунку страхової урожайності озимої пшениці;
розробити пропозиції щодо удосконалення механізму страхового відшкодування збитків при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків;
удосконалити методичні підходи розрахунку страхової тарифної ставки на основі виявлених можливостей її зниження;
обґрунтувати механізм прогнозування суми страхових платежів із застосуванням методу теорії ігор з природою при страхуванні врожаю сільськогосподарських культур;
виокремити перспективи розвитку страхування сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків як засобу запобігання та зменшення дії ризиків на результати діяльності сільськогосподарських підприємств;
обґрунтувати концептуальні положення комплексної програми страхування природно-кліматичних ризиків у рослинництві із запропонованим набором страхових продуктів.
Об’єктом дослідження є відносини у сфері страхування сільськогосподарських ризиків.
Предметом дослідження є страхування врожаю сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є теоретико-аналітичні та емпірично-факторологічні методи пізнання: аналізу та синтезу, логічного та порівняльного аналізу (при дослідженнях стану страхового ринку, порівнянні страхових сум і платежів, розрахованих при урожайності обчисленої різними способами та різних розмірах страхового тарифу, виходячи із виду ризику, що страхується), індексного та факторного методу (при визначенні страхових сум і платежів залежно від способу обчислення урожайності), формалізації та математичного моделювання з використанням моделі теорії ігор з природою (при прогнозуванні суми страхових платежів при страхуванні природно-кліматичних ризиків).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
уперше запропоновано:
використання об’єднаного індексу, який включає індекс зміни урожайності, індекс опадів та індекс температури при обчисленні страхової урожайності сільськогосподарських культур;
авторську дефініцію "сільськогосподарський ризик" як негативне (позитивне) відхилення фактичного результату діяльності від запланованого внаслідок впливу ряду несприятливих (сприятливих) факторів природно-кліматичного, виробничого, фінансово-комерційного та політико-правового характеру в агросфері, настання та ступінь величини яких вимірюється ймовірністю;
вдосконалено:
механізм відшкодування збитків при страхуванні сільськогосподарських культур від негативного впливу природно-кліматичних ризиків на площах, де рівень урожайності нижчий 50 відсотків середньої по області;
класифікацію сільськогосподарських ризиків шляхом виділення чотирьох класифікаційних груп: природно-кліматичної, виробничої, технологічної та невиробничої (фінансово-комерційної);
комплексну програму страхування рослинництва таким набором страхових продуктів для страхування природно-кліматичних ризиків: страхування сільськогосподарських культур, страхування сільськогосподарської техніки, страхування сільськогосподарської продукції на час зберігання у сховищах, страхування майбутнього врожаю певної сільськогосподарської культури, страхування очікуваного рівня доходності після реалізації продукції рослинництва, страхування фінансових і маркетингових ризиків;
методичний підхід до розрахунку страхової тарифної ставки на основі виявлених можливостей її зниження відповідно до рівня страхового забезпечення об’єкта, що страхується, або через диференціацію коливання урожайності;
дістало подальший розвиток:
дефініції "ризик" шляхом доповнення його характеристики "діапазоном коливань відхилення можливого результату (фактично одержаного) від запланованого (математично обчисленого)", "природно-кліматичний ризик" шляхом доповнення ознакою "додаткового прибутку", "страховий ризик" шляхом доповнення ознакою частини або всього збитку, нанесеного об’єкту страхування, внаслідок його пошкодження або загибелі при настанні страхового випадку згідно договору страхування, що виражений в грошовій формі та не перевищує страхової суми, зазначеної в ньому, який до настання носить ймовірний та випадковий характер;
обґрунтування механізму прогнозування суми страхових платежів застосуванням методу теорії ігор з природою;
розвиток страхування сільськогосподарських культур, що включають зміни у методиці формування і використання страхових резервів при страхуванні сільськогосподарських культур від природно-кліматичних ризиків, зміни у системі страхування рослинництва із субсидуванням, пропозиції щодо перестрахування природно-кліматичних ризиків, утворення при Кабінеті міністрів України Комітету з управління природно-кліматичними ризиками, страхування виробничих витрат на вирощування сільськогосподарських культур.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертаційній роботі методичні положення розрахунку страхової суми на основі об’єднаного індексу, страхування врожайності, що нижча 50% середньої по області, вдосконаленого переліку страхових ризиків відповідно до агрокліматичних зон і районів впроваджені в практичну діяльність НАСК “Оранта” Київського обласного відділення (довідка № 2199 від 25.09.2007р.).
Результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення тарифної ставки, можливості зниження тарифу відповідно до рівня страхового забезпечення та елементи комплексної програми страхування природно-кліматичних ризиків знайшли своє застосування в діяльності страхової компанії ЗАТ "Страховий Дім "АКТОН" (довідка № 754 від 25.09.2007р.).
Запропонована в дисертації комплексна (інтегральна) рейтингова оцінка ефективності виробництва продукції рослинництва та методика прогнозування розміру посівних площ сільськогосподарських культур на основі моделі теорії ігор використовуються Управлінням агропромислового розвитку Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області (довідка № 192 від 9.07.2007р.).
Результати дисертаційного дослідження використовуються як методичне забезпечення навчального процесу при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за спеціальностями "Економіка підприємства", "Облік і аудит" у Відокремленому структурному підрозділі "Бережанський агротехнічний інститут" Національного аграрного університету (довідка № 113 від 6.03.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертаційної роботи розроблені автором особисто і містяться в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були обговорені на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Наука і освіта 2006”, м. Дніпропетровськ (2006 р.), “Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів у агропромисловому виробництві”, м. Тернопіль (2006 р.), “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика 2006”, м. Дніпропетровськ (2006 р.), “Аграрному форумі – 2006”, м. Суми (2006 р.), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства”, м. Харків (2006 р.) та Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв’язання”, м. Тернопіль (2005 р.).
Публікації. Результати досліджень відображені в 10 опублікованих працях у наукових журналах, збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,05 друк. аркуша, з них 6 у наукових фахових виданнях обсягом 2,23 друк. аркуша.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Обсяг основного тексту роботи – 207 сторінок, з яких 41 – таблиця, 15 – рисунків. Робота містить 22 додатки на 37 сторінках, список використаних літературних джерел із 156 найменувань на 14 сторінках.
| 
