Коваленко О.В. Шляхи забезпечення логічної коректності в системі сучасного соціологічного знання

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Коваленко О.В. Шляхи забезпечення логічної коректності в системі сучасного соціологічного знання
Альтернативное Название: Коваленко А.В. Пути обеспечения логической корректности в системе современного социологического знания
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


 


У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано наукову проблему, мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення результатів, надано характеристику методів, наведено дані щодо апробації результатів дослідження на конференціях та публікації.


У першому розділі «Науковий статус логічної коректності в історико-соціологічному процесі та сучасній соціології» виявлено місце і статус проблеми логічної коректності в контексті становлення соціології та аналізовано її сучасний стан. Проаналізовано точки зору соціологів різних національних шкіл щодо логіки у зв’язку з її використанням як засобу забезпечення науковості соціології: Е. Дюркгейм, Р. Будон, Ж. Гурвич, М. Крозьє, Ж. Фурастьє, Ф. Ле Плє; М. Вебер, Г. Зімель, К. Маркс, Ф. Тьоніс; Р. Парк, Т. Парсонс, П. Сорокін, К. Хал, М. Цейтлін; Дж. Ст. Міль, Г. Моска, В. Парето; М. Драгоманов, Б. Кістяківський, М. Ковалевський.  Можна спостерігати постановку наступних питань з предметної області логічної коректності для французької соціології: 1) щодо строгості понятійного апарату; 2) формалізації соціологічного знання; 3) вивчення структур мови соціології; 4) спроби розробки раціональних технологій мислення в рамках соціології для забезпечення науковості її знання; 5) практика використання логічного знання як засобу в соціології; 6) аналіз змісту соціологічних понять; для німецької: 1) рефлексія щодо логічної коректності понятійного апарату соціології; 2) систематизація теоретичних понять; 3) критерії науковості узагальнюючих та індивідуалізуючих понять; 4) аналіз номотетичного та ідеографічного методів пізнання сутності соціальних явищ; для американської: 1) велике значення логічної коректності; 2) спроби введення логіко-математичних теорій; 3) логічна рефлексія як власних робіт, так і робіт своїх колег; 4) практика спростування теорій на основі виявлення логічних помилок; 5) концептуалізація соціологічного знання; 6) викладання соціологічних дисциплін на понятійній основі; 7) зв’язок між якістю понятійного апарату та якістю викладання соціологічних дисциплін; для англійської та італійської: 1) відстоюється теза про те, що статус науковості соціології забезпечується логічними методами, поряд з емпіричними; 2) пропозиції введення аксіоматичних теорій; для української та російської дорадянських часів: 1) практика використання соціологами логічного знання як засобу; 2) науковість соціології пов’язується з коректністю понятійного апарату; 3) висувається теза щодо обмеженості логічних засобів в процесі визначення сутності складних соціальних явищ; 4) піднімається питання мови науки, необхідності у її відокремленні від мови повсякденності; 5) підкреслюється необхідність методологічної рефлексії в соціології; 6) застосовується критичний підхід. У підрозділі 1.1. «Метасоціологія в сучасній структурі соціологічного знання» обґрунтовано внутрішньодисциплінарний статус рефлексивних досліджень. Соціологічне знання розглянуто як результат пізнавальної діяльності, що науково відтворює предмет соціології в конкретний часовий період розвитку її як науки. Порівняльний аналіз точок зору соціологів А. Бороноєва, С. Кравченка, Г. Осипова, М. Пічі, Ж. Тощенка, С. Фролова, В. Ядова щодо сучасної структури соціологічного знання засвідчує не тільки кількісні, а й якісні відмінності між ними. Але вони сходяться у виділенні наступних компонент: метасоціологія, рівень загально-соціологічної теорії, теорії середнього рівня і рівень узагальнення емпіричних даних. На основі виділених компонент визначають основні напрямки сучасного соціологічного дослідження, серед яких рефлексивний аналіз сучасного соціологічного знання, що здійснюють на його метарівні. Метасоціологія розглянута як складова соціологічного знання, котру можна чітко окреслити за об’єктом дослідження (сама соціологія). Предмет включає рефлексію соціології в цілому, а також різних її компонент, серед яких можна виділити дослідження: 1) соціологічного знання, включаючи усі його складові; 2) певних властивостей соціологів як суб’єктів наукового пізнання, їх груп та організацій. Метасоціологія як розділ соціологічного знання теж має свою історію, що веде початок від О. Конта, адже він започаткував традицію, згідно якої методологічне знання передує отриманню знання про суспільство. Певна тематика метасоціологічних досліджень є традиційною, а ось напрямки, об’єктом яких виступає соціологічне співтовариство або соціологічне мислення є більш новітніми, особливо для української метасоціології. Сучасні рефлексивні дослідження характеризуються тим, що майже кожен автор починає з виділення суперечливих підходів щодо конкретної предметної області. Методологічні протиріччя можуть спричинятися суперечливим характером міркувань соціолога і це пояснює логічний напрямок їх аналізу. У підрозділі 1.2. «Логічна коректність соціологічного знання як предмет рефлексивного дослідження» розглянуто сучасний стан питання логічної коректності соціологічного знання. На початку ХХІ сторіччя питання логічної коректності в соціології досить гостро поставив О. Зінов’єв, у зв’язку з чим започаткував напрямок «логічна соціологія». Ставлення сучасних соціологів до логіки є доволі неоднозначним і залежить від методологічної позиції вченого. Рефлексивні дослідження соціологічного знання на предмет його логічної коректності є поодинокими оскільки завжди носять критичний характер. Застосування соціологом логічного знання як засобу, поки, залишається на власний розсуд самого соціолога і в разі не дотримання логічних вимог не передбачає жодних санкцій з боку наукової спільноти. На основі аналізу робіт А. Бороноєва, Ю. Давидова, М. Мнацаканяна, К. Ольховнікова, Г. Орлова, П. Павльонка, І. Попової, М. Руткевича, П. Смірнова, Ж. Тощенка можна стверджувати, що науковці виділяють як «логічні» так й інші причини проблемного стану понятійного апарату соціології. Серед інших причин: утрата критеріїв науковості, мультипарадигмальність, відсутність єдиної соціологічної теорії, залежність від визначення об’єкту та предмету соціології, невизначеність поняття «соціальне», нерозвиненість понятійного апарату соціології з огляду її молодості як науки порівняно із природничонауковим знанням, наявність багатьох слів із повсякденної мови, засміченість іншомовною фразеологією. Щодо шляхів розв’язання проблеми, то виділяємо історичний, системний і логічний підходи. Згідно останнього головною умовою виступає логічна грамотність соціологів. Приклади реалізації логічного шляху вирішення питання логічної коректності засвідчують його малу ефективність.


У другому розділі «Проблема логічної коректності в соціології: інтегративний підхід» обґрунтовано теоретичні засади застосування інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми й ефективність та доцільність проведення конкретних рефлексивних досліджень у контексті реалізації даного підходу. У підрозділі 2.1. «Інтегративність як головна особливість підходу щодо аналізу причин проблеми логічної коректності в соціології» питання про необхідність інтегративного підходу щодо розгляду причин проблеми постає з того, що існуючі підходи не враховують факт наявності множинності причин, які пов’язані між собою і можуть чинити вплив одна на одну. Проведення конкретних рефлексивних досліджень виступає одним з суттєвих моментів обґрунтування необхідності щодо його застосування й мотивується тим, що на характер отриманої інформації про причини проблеми суттєво впливає спосіб її отримання. Соціологія є емпірично орієнтованою наукою і технології розв’язання проблем в ній будуються на основі ґрунтовних емпіричних досліджень. Логічна операція визначення виступає тим конкретним завданням, конкретною дією, через яку реалізується забезпечення законів логіки в соціології. Через дану логічну операцію загальний процес забезпечення логічної коректності в соціології піддається емпіричному виміру на предмет реальних перешкод. У підрозділі 2.2. «Конкретне рефлексивне дослідження причин проблеми забезпечення логічної коректності в соціології (у контексті реалізації інтегративного підходу)» з огляду того, що практика проведення конкретних рефлексивних досліджень в соціології не є усталеною (принаймні у вітчизняній соціології), за основу був обраний приклад традиційного дослідницького проекту. Як завдання поставлено виявлення конкретних перешкод у здійсненні логічної операції визначення соціологічного поняття. Поставлено далі такі завдання: 1) виявити та описати шлях отримання соціологами необхідної інформації щодо засобів та способів визначення соціологічного поняття; 2) виявити ті інформаційні структури, які пропонують соціологам, як засоби та способи для виконання визначення (інформаційна структура (ІС) являє собою відібрану й певним чином організовану інформацію з огляду її використання у вигляді засобу); 3) проаналізувати характеристики шляху отримання соціологами необхідної інформації з огляду їх можливості перешкоджати виконанню операції визначення; 4) проаналізувати характеристики виявлених інформаційний структур щодо їх можливості негативно впливати на виконання операції визначення. За об’єкт обрано сегменти соціологічного й логічного знання, які містять необхідну інформацію щодо засобів і способів виконання завдання логічної операції визначення. Предметом є ті властивості, як отриманої інформації щодо засобів і способів, так і шляху її отримання, що можуть перешкоджати виконанню завдання й цим забезпеченню логічної коректності в соціології. Підкреслено особливий статус етапу інтерпретації робочих понять у дослідницькій програмі, адже його виконання передбачає досягнення мети усього рефлексивного дослідження, крім того, термінологія даної предметної області не є усталеною. Характеризуючи рефлексію щодо шляху отримання необхідних інформаційних структур для здійснення логічної операції визначення соціологічного поняття, виходимо з того, що соціолог обов’язково здійснює операцію визначення і робить це у такий спосіб, який пропонує інформаційне джерело, яким він скористався. Ретельний огляд учбової літератури із соціології (14 інформаційних джерел) показав, що в її межах інформацію щодо засобів та способів здійснення логічної операції визначення знайти вкрай важко, що змушує переходити за межі соціологічного знання у простір логічного. Аналіз логічного знання (9 джерел) здійснено у декілька кроків: ознайомлення зі змістом логічних видань, щоб відкинути ті, що не містять даної інформації; аналіз текстів логічних видань в тій частині, що містить інформацію, яка необхідна соціологу для виконання завдання; порівняльний критичний аналіз інформації з різних логічних видань. З’ясовано, що логічні видання містять інформацію, якої не достатньо для визначення соціологічного поняття і тому пошук іншої необхідної інформації слід здійснювати в самій соціології. Розгорнута ідея про те, що визначення соціологічного поняття потребує інформації щодо сутнісних ознак соціальних явищ, яка складає частину парадигми конкретної наукової дисципліни. Тому крім логіків, що формують уявлення про культуру мислення, коректність визначення забезпечують спеціалісти різних наук, що здобувають знання про ознаки об’єктів, думки про які є потреба визначати. Парадигмальний статус сучасної соціології є не визначеним з огляду кількості, змісту кожної з них тощо. Крім того, синонімія і омонімія у мові соціології можуть суттєво вплинути на забезпечення ясності та несуперечливості соціологічного знання. Тому парадигмальна й мовна ситуації виявляються суттєвими факторами впливу на забезпечення логічних цінностей в соціології. Здійснено відбір соціологічних визначень як носіїв інформації щодо суттєвих ознак соціальних явищ, встановлювався рейтинг термінів та проводився критичний аналіз деяких визначень. Виявлені особливості цього сегменту соціологічного знання піддавалися оцінці щодо їх впливу на забезпечення логічної коректності в соціології. Негативність їх пливу обґрунтовується наслідками виявленої ситуації: підставами для формування негативних якостей соціологічної уяви майбутніх соціологів; незручностями у процесі розмов і дискусій, при написанні письмових робіт, адже, щоб забезпечувати логічні закони й взаєморозуміння соціологам слід уточнювати значення майже усіх соціологічних термінів. На основі отриманих фактичних даних сформульовані висновки, в яких: підтверджено гіпотезу щодо негативного впливу певних особливостей соціології на питання забезпечення логічної коректності; доведено ефективність застосування у цьому питанні інтегративного підходу.


 


У третьому розділі «Інтеграційний шлях забезпечення логічної коректності в соціології» ґрунтуючись на результатах рефлексивного дослідження, розглянуто шлях інтеграції соціологічної спільноти у питанні забезпечення логічної коректності соціологічного знання, який може реалізуватися через відповідну діяльність певної групи соціологів, яка буде втілювати логічні засоби у процес соціологічних практик. У підрозділі 3.1. «Проект «Соціологістика» в контексті інституціоналізації дослідницького руху предметної області шляхів забезпечення логічної коректності в соціології» в основу розробки проекту покладено висновки попередніх розділів дисертації, в яких зафіксовано, що вирішення проблеми логічної коректності не можливе без логіки, але логічний підхід є малоефективним. Розвиток предметних областей аналізу проблеми логічної коректності в соціології пов’язано із постановкою питання про забезпечення даної властивості. Це зобов’язує враховувати суб’єкта пізнання, творця соціологічного знання, яким виступає спільнота соціологів. Щодо питання забезпечення, то в деяких соціогуманітарних дисциплінах його пов’язують з ідеєю логістики. З’ясовано, що, як мінімум, п’ять наукових дисциплін використовують термін «логістика», позначаючи ним певну предметну область і наповнюючи власним змістом. Серед інтерпретацій цього терміну виділяють повсякденний, математичний, логіко-математичний, економічний, військовий, археологічний, логічний. В логічній інтерпретації логістику пов’язують з вирішенням наукових проблем і вимірюють ефективністю у їх розв’язанні. Це додає підстав для використання цієї ідеї у предметній області забезпечення логічної коректності в соціології. Суть логістичного підходу як основи шляху забезпечення логічної коректності в соціології представлено на принциповій різниці між логічним знанням та логічним засобом, врахуванням складнощів й особливостей застосування логічних нормативів в соціології. Логістичний підхід за принципами є науково-мистецький, що затверджує поєднання наукової відповідальності і принципу парадигмальності з відсутністю повної регламентації і догматизму, відкритістю до наукової творчості. В контексті організації дослідницького руху розгляд методологічних і теоретичних аспектів має сенс початку і виконує функцію побудови наукової картини тієї реальності, що буде піддаватися рефлексивному аналізу. Щодо методологічних основ, то знакова природа об’єкту аналізу зумовлює широкий радіус відбору тих концепцій, положень, теорій, що наближають до розуміння й пояснення його певних властивостей: філософські, семіотичні, логічні, психологічні, лінгвістичні, соціологічні. Об’єктом рефлексивних досліджень виділено міркування соціологів, що відображені у символічних системах і позначено терміном «образ міркувань соціолога» (ОМС). Головну предметну категорію зафіксовано терміном: «структура розумових дій соціолога». Елементами виступають розумові дії соціолога (РДС), що вирізняються за засобами виконання дій: слова (лінгвістичні), логічні нормативи (логічні), теорії (парадигмальні) тощо. Рефлексивні дослідження предметної області забезпечення логічної коректності в соціології у майбутньому можна собі уявити як інтегровану сукупність напрямків діяльності соціологів. Продовження досліджень з приводу поглиблення знань про причини проблеми. Діяльність з розробки логічних засобів та способів їх застосування в соціології шляхом дослідження логічного знання та його пристосування до реалій сучасної соціології: мультипарадигмальності, ідеї вільного дискурсу, синонімії тощо. Технологія визначення як варіант адаптації логічного засобу в соціології та у контексті її апробації відображає концептуальний зміст соціологістики, чим виконується останнє програмне завдання з приводу організації цього дослідницького руху в соціології. У підрозділі 3.2. «Концепція інтеграції й логічна культура соціологів» аналізовано регулятори, які сприяють інтеграції соціологічної спільноти загалом на шляху забезпечення логічної коректності в соціології. Йдеться про традиції, соціальні норми й цінності, які характеризують логічну культуру, що склалася в соціології. Затвердження цінності забезпечувати логічну коректність на рівні мети усієї спільноти можна підтвердити за допомогою усталеного складу етапів дослідницької програми. На рівні засобів досягнення цієї мети уявлення соціологів носять досить невизначений характер. Адже в сучасній українській соціології відсутні логічні методи, що можна розглядати як одну з прогалин логічної культури соціологів й визначальних чинників незабезпечення логічної коректності соціологічного знання.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины