Гомонай В.В. Становлення і розвиток законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці (1918 - 1938 рр.)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, її зв’язок з науковими програмами, планами і темами, визначається об’єкт і предмет, мета та завдання дисертаційного дослідження, його методологічна основа, джерельна та емпірична база, наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, хронологічні рамки, апробація результатів дослідження та особистий внесок автора у наукову розробку теми.

Розділ 1 “Стан розробки проблеми та аналіз джерел дослідження” присвячений характеристиці наукового доробку, який стосується теми дослідження, законодавства про господарську діяльність, а також архівних матеріалів з досліджуваної проблеми.

Наукову літературу з досліджуваної проблеми можна поділити на три групи: радянську, пострадянську та зарубіжну (зарубіжну літературу, в свою чергу, можна поділити на “стару” та сучасну; праці чеських, словацьких авторів та дослідників української діаспори).

Найбільш ґрунтовні дослідження правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності у міжвоєнний період проведені Енглішем К., Їрковскім І., Їрчаком Й., Кізлінком К., Фоусеком Ф., Фундареком Й., Хітілом А., Ярабеком А. та іншими.

Незначна кількість праць про першу Чехословацьку республіку з’явилася у 50–80-і роки ХХ століття. Переважна їх більшість носила загальний та описовий характер. Незважаючи на притаманні радянському часу стереотипи, окремі праці авторів 50–80-х років, написані на основі великого джерельного матеріалу, містять у собі висновки, які не втратили своєї актуальності і наукового значення і сьогодні. Хоча ці праці переважно публіцистичного характеру, з них можна почерпнути цікавий статистичний матеріал. Це стосується насамперед праць Шмераля Я. та Мельникової І.

Сьогодні дослідженням історії першої Чехословацької республіки займається вузьке коло дослідників, більшість з яких зосереджують свою увагу на дослідженні правового статусу Закарпаття як складника Чехословаччини.

Окремі аспекти правового регулювання господарської сфери першої Чехословацької республіки були предметом дослідження професора Бисаги Ю., який акцентував на проблемах правового регулювання відносин у господарській сфері, на фінансовій та земельній реформах, їх правовому забезпеченні. Особлива увага приділяється першим крокам правового регулювання господарських відносин на початковому етапі розвитку Чехословацької держави.

Окремо слід зупинитися на аналізі праць таких дослідників історії держави і права Чехословаччини як Беня Й., Ванечек В., Малі К., Мосні П., Сівак Ф., які досліджують еволюцію держави і права на різних етапах розвитку Чехословаччини. Вони, звичайно, звертають увагу і на першу Чехословацьку республіку.

Окремі аспекти господарської діяльності досліджують сучасні чеські вчені Лаціна В., Фалтус Й., Пруха В. та інші, які на основі великої кількості архівних матеріалів чітко охарактеризували господарське становище в першій Чехословацькій республіці.

У висновках до розділу автор підсумував, що серед праць з історії держави і права першої Чехословацької республіки, в тому числі щодо становлення і розвитку законодавства про господарську діяльність:

–          переважають дослідження політичних подій. Цей аспект досить широко розкривають більшість дослідників. У зв’язку з цим можна відзначити тематичну бідність при дослідженні господарського розвитку першої Чехословацької республіки;

–          досліджуючи історію права першої Чехословацької республіки, дослідники як правило звертають увагу на окремі територіальні одиниці Чехословаччини, досліджують окремо чеську територію чи територію Словаччини, або Закарпаття. Комплексні дослідження, як правило, відсутні. Деякі автори, досліджуючи регулювання відносин на чеських та словацьких землях, навіть не згадують про Закарпаття як складову Чехословаччини, а саме ця територія часто мала свої особливості;

–          проблемою є тематична і хронологічна фрагментація історії міжвоєнного періоду. У багатьох випадках дослідники звертають увагу тільки на певний період, не даючи навіть загальної характеристики іншим періодам, що робить їх праці незавершеними;

–          у ряді досліджень про соціально-економічне становище Чехословаччини нема посилань на нормативну базу, яка регулювала відносини в цій сфері;

–          у чеській, словацькій, радянській та українській юридичній науці відсутні праці, у яких би комплексно висвітлювалися історико-правові аспекти становлення та розвитку законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці.

Розділ 2 “Правове регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці (жовтень 1918 року - 1920 рік)” складається з двох підрозділів, другий з яких, у свою чергу, поділено на три глави. У цьому розділі досліджено становлення законодавства про господарську діяльність, акцентується увага на його проблемах та особливостях.

У підрозділі 2.1. “Утворення першої Чехословацької республіки та проблеми становлення законодавства про господарську діяльність” досліджується процес утворення самостійної Чехословацької республіки. Вказано, що після розпаду Австро-Угорщини свою подальшу долю вирішувало і населення Закарпаття. Рішенням Сен-Жерменської конференції воно ввійшло до складу Чехословаччини. У підрозділі акцентовано на проблемах становлення правового регулювання господарської діяльності. Особлива увага звертається на закон від 28 жовтня 1918 року “Про утворення самостійної Чехословацької республіки”, згідно з яким після розпаду Австро-Угорщини на території Чехословаччини був створений правовий дуалізм. На різних територіях Чехословаччини діяло відмінне право. Проблемою було і те, що більшість джерел права були написані німецькою та угорською мовами. Ситуацію ускладнювало і те, що поряд з економічно високорозвинутими чеськими територіями, мала місце  економічна відсталість Словаччини та Закарпаття.

У підрозділі 2.2. “Нормативне регулювання господарської діяльності на початковому етапі розвитку першої Чехословацької республіки” автор аналізує правове забезпечення реформ, проведених в господарській сфері після проголошення Чехословацької республіки, зокрема, фінансової реформи, нострифікаційної акції та реалізації земельної реформи.

Глава 2.2.1. “Характерні риси законодавства про фінансово господарську діяльність”. У дисертаційній роботі відзначено, що фінансова реформа, проведена весною 1919 року, започаткувала існування чехословацької валюти, яку було стабілізовано щодо світових валют. Це відіграло позитивну роль у фінансово-господарській сфері протягом всього часу існування першої Чехословацької республіки.

Глава 2.2.2. “Правові засади нострифікаційної акції” висвітлює правове регулювання нострифікації. Автор робить висновок, що суть нострифікаційної акції полягала в тому, щоб зареєструвати на території Чехословаччини підприємства, які були створені ще за часів монархії, але, після розпаду Австро-Угорщини здійснювали свою діяльність на території Чехословаччини, а місцем розташуванням яких вважалися інші держави колишньої імперії. Для повного і всебічного дослідження та аналізу нострифікаційної акції автором досліджено міжнародні договори, чехословацьке законодавство та архівні матеріали. Вказано на особливості правового регулювання нострифікаційної акції в різних сферах господарського життя. На основі архівних матеріалів автор наводить статистичні результати цієї акції і приходить до висновку, що поряд з фінансовою реформою, нострифікаційна акція відкрила широкі можливості для закріплення позицій чехословацького капіталу, а її реалізація на практиці стала можливою завдяки ефективному правовому регулюванню та порозумінню з боку Австрії та Угорщини, оскільки саме підприємства Австрії та Угорщини підлягали нострифікаційній акції.

Глава 2.2.3. “Юридичне забезпечення сільськогосподарської діяльності”. Дисертант доводить, що радикальна земельна реформа, проведена в першій Чехословацькій республіці, відіграла важливу роль у здійсненні сільськогосподарської політики. Досліджено причини проведення земельної реформи, вказано на проблеми її реалізації. Здобувач доходить висновку, що найважливішим позитивним моментом реформи було те, що земля стала предметом купівлі-продажу. Це приводило в рух усе суспільство в напрямку високорозвинутої ринкової економіки. Аналіз нормативної бази дозволив дисертанту зробити висновок, що земельна реформа проводилася на основі ефективного правового забезпечення та механізму його реалізації на практиці за допомогою превентивних заходів.

У висновках до розділу підсумовуються положення, що розглядалися в перших двох підрозділах.

Розділ 3 “Особливості правового регулювання господарської діяльності в першій Чехословацькій республіці у 20-х роках ХХ століття” складається з чотирьох підрозділів, другий з яких містить три глави. Розділ присвячено дослідженню законодавства про господарську діяльність з моменту прийняття Конституції 1920 року до початку світової економічної кризи (кінець 20-х років ХХ століття).

У підрозділі 3.1. “Конституційно-правові основи господарської діяльності” проведено аналіз норм Конституції Чехословацької республіки що стосуються, господарської сфери. Конституція приділяє значну увагу конституційному закріпленню недоторканості приватної власності. Робиться висновок, що Конституція закріпляла широке коло прав і свобод, характерних для тогочасного устрою. Дисертант доводить, що недоліком Конституції було те, що вона не зафіксувала соціально-економічних прав навіть в такому формулюванні, яким маніпулювала Веймарська Конституція, яка поряд з іншими конституціями, служила взірцем для Чехословацької Конституції.

У підрозділі 3.2. “Еволюція суб’єктів господарської діяльності” досліджується динаміка та основні складові процесу формування правового статусу окремих суб’єктів господарської діяльності.

Глава 3.2.1. “Правовий статус бірж” присвячена дослідженню ролі та правового статусу бірж. Встановлено, що тривалий час біржі існували тільки на чеській частині республіки, на території Словаччини та Закарпаття навіть не існувало закону, який би регулював їх правовий статус. Тільки через певний час після утворення Чехословацької республіки було прийнято окремий закон, який врегулював правовий статус бірж на території Словаччини та Закарпаття.

Глава 3.2.2. “Розвиток банків та банківської діяльності”. У  Чехословацькій республіці банківська система мала свою специфіку оскільки законодавство про банки та банківську діяльність суттєво відрізнялося на території Чехії з одного боку, і Словаччини та Закарпаття – з іншого. Існували суттєві відмінності при утворенні банків, їх діяльності та припинення діяльності. У роботі робиться висновок, що словацькі банки, як правило, мали місцеве значення. Чеські ж банки протягом всього часу існування Чехословацької республіки відігравали більш суттєву роль. У главі досліджено особливості розвитку банківської системи першої Чехословацької республіки на різних етапах досліджуваного періоду.

Глава 3.2.3. “Становлення законодавства про товариства, як суб’єкту господарської діяльності”. Дисертант вказує на відмінності у правовому статусі товариств на чеських землях, території Словаччини та Закарпаття. Зокрема, встановлено, що на території Словаччини акціонерні товариства існували під іншою назвою. На території Чехословаччини існували і деякі специфічні форми товариств, такі як “тихі” товариства.  Досліджуються деякі аспекти господарської діяльності різних форм господарських товариств. Увага акцентується на особливостях розвитку правового регулювання різних форм господарських товариств. Проаналізовані основні нормативно-правові акти, які приймалися протягом 20-х років ХХ століття в Чехословаччині, і стосувалися товариств як суб’єктів господарської діяльності. Доведено, що товариства з обмеженою відповідальністю на території Словаччини та Закарпаття почали існувати з 1924 року, після прийняття відповідного закону.

У підрозділі 3.3. “Основні тенденції розвитку законодавства про захист від недобросовісної конкуренції” дисертант доводить, що Чехословацька республіка і її законодавство містило широке коло правових норм, які гарантували суб’єктам господарської діяльності захист від недобросовісної конкуренції. У підрозділі дається характеристика та робиться аналіз основних нормативних актів про захист від недобросовісної конкуренції, серед яких основне місце належало закону Чехословацької республіки “Про недобросовісну конкуренцію” та міжнародним договорам, щодо недобросовісної конкуренції, які Чехословацька республіка ратифікувала.

У підрозділі 3.4. “Правові основи підприємницької діяльності” автор зазначає, що в першій Чехословацькій республіці значна увага приділялася торгівельній діяльності, оскільки господарство держави було в основному орієнтовано на експорт. Дисертант приходить до висновку, що саме законодавство про торгівельну діяльність було нестабільним –  вносилися суттєві зміни до раніше прийнятих законів, ліквідовувалися створені в цій сфері органи.

У висновках до розділу узагальнюються положення, сформульовані у процесі проведеного дослідження.

Розділ 4 “Розвиток законодавства про господарську діяльність в   30-х роках ХХ століття у першій Чехословацькій республіці” присвячений дослідженню розвитку законодавства про господарську діяльність у роки світової економічної кризи і до моменту припинення існування першої Чехословацької республіки. Розділ складається з двох підрозділів.

У підрозділі 4.1. “Правовий статус картелів та монополій” досліджується правовий статус картелів та монополій. Автор доводить, що ставлення Чехословацької держави до картелів змінювалося. Якщо законодавство Австро-Угорщини забороняло їх, то вже норма Конституції Чехословацької республіки 1920 року передбачала право на об’єднання в картелі. У 1933 році окремим законом було врегульовано правовий статус картелів. Дисертант робить висновок, що держава в певних випадках втручалася в діяльність картелів, але сприяла картелізації.

У підрозділі досліджується також правовий статус монополій, які з огляду на монополізаційні процеси відігравали важливу роль у господарському житті першої Чехословацької республіки.

У підрозділі 4.2. “Особливості законодавства про господарську діяльність в першій Чехословацькій республіці в 30-ті роки ХХ століття” комплексно досліджено чинники, що впливали на розвиток законодавства про господарську діяльність. Охарактеризована загальна господарська ситуація в державі, вказано на характерні риси тогочасного законодавства про господарську діяльність. Дисертант приходить до висновку, що характерною рисою тогочасного законодавства було наділення широким повноваженнями виконавчі органи влади. Саме виконавчі органи вирішували суттєві проблеми господарського значення. У підрозділі проаналізовано важливі закони та розпорядження, які регулювали відносини при здійсненні господарської діяльності.

Початок 30-х років характеризувався світовою економічною кризою, яка була відчутною і в Чехословацькій республіці, однак, за допомогою вчасного і вмілого правового регулювання вдалося подолати кризу та її наслідки.

У висновках до розділу підсумовуються результати проведеного дослідження.