Дятленко Н.М. Господарсько-правові засоби попередження ухилень від сплати податків



Название:
Дятленко Н.М. Господарсько-правові засоби попередження ухилень від сплати податків
Альтернативное Название: Дятленко Н.М. Хозяйственно-правовые средства предупреждения уклонений от уплаты налогов
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі розкрито сутність і ступінь дослідженості наукової проблеми, пов’язаної з визначенням господарсько-правових засобів ухилень від сплати податків, розкриті підстави і вихідні дані для розкриття теми дисертації, обґрунтована необхідність проведення дослідження.


Розділ 1. Ухилення від сплати податків як господарське правопорушення присвячений дослідженню категорії “ухилення від сплати податків” у господарсько-правовому аспекті.


У підрозділі 1.1. Господарсько-правова характеристика ухилень від сплати податків аналізуються категорії “ухилення від сплати податків”, “легальне ухилення від сплати податків”, “правомірний обхід податків”, “спосіб приховування ухилення від сплати податків”, “спосіб приховування об’єктів оподаткування”.


Останнім часом категорія “ухилення від сплати податків” розглядається науковцями односторонньо, в основному як категорія кримінального права. У дисертаційному дослідженні запропоноване авторське визначення цього поняття як категорії господарського права, обґрунтована відмінність її від категорії “податковий злочин”.


Ухилення від сплати податків здійснюється шляхом недотримання або неправильного тлумачення норм господарського права, що регламентують порядок господарського обліку і звітності, порядок визначення собівартості продукції, розміру оподатковуваного прибутку і т.ін., тобто шляхом господарських правопорушень. Воно пов'язане також з визначенням статусу суб'єктів господарювання. Господарські правопорушення можуть привести до неправильного визначення розмірів податків, що підлягають сплаті. Але можуть і не привести. Вони можуть бути ненавмисними і не направленими на ухилення від сплати податків. Ухилення від оподаткування може мати місце взагалі без правопорушень шляхом різноманітних схем реалізації легальних можливостей, що надані недосконалістю правового регулювання господарської діяльності. Проблема в тому, як за допомогою господарсько-правового регулювання сприяти більш ефективному для економіки функціонуванню механізму оподаткування, який повинен забезпечувати доходи бюджету шляхом стимулювання діяльності підприємств.


У літературі висловлені різні погляди щодо галузевої приналежності податкового законодавства. Одні розглядають його як нову самостійну галузь – податкове право. Інші – як частину фінансового (бюджетного) права. Треті – як частину господарського права. Останні виходять з того, що розміщення вказаних вище норм у тих же нормативно-правових актах, якими визначається розмір податків, рівень бюджету, до якого вони зараховуються і та ін., тобто присутність їх в актах поруч з нормами бюджетного права, не змінює їхньої господарсько-правової природи. На користь третього погляду свідчить і віднесення розгляду спорів в сфері оподатковування до підвідомчості господарських судів.


У дисертаційному дослідженні автор виходить з того, що, як би не вирішилося питання щодо галузевої належності податкового законодавства в цілому, ті норми і засоби, які є предметом дослідження, мають господарсько-правовий характер.


На думку автора, з позицій господарського права попередження ухилення від сплати податків – це комплексна проблема, яка передбачає:


вивчення причин несплати податків з метою їх усунення;


аналіз взаємопов’язаних інститутів і норм господарського та податкового законодавства;


вивчення господарських спорів, що виникають у сфері оподаткування;


вивчення ефективності заходів майнової відповідальності та інших видів господарсько-правової відповідальності за невиконання податкових зобов’язань;


удосконалення методів правового регулювання сферою оподаткування;


реформування податкової системи за допомогою господарсько-правових засобів.


У праві України ухилення від сплати податків розглядається як правопорушення та як злочин. У зв’язку з тим, що галузева належність податкового законодавства є дискусійним питанням, порушення податкового законодавства розглядаються і як господарські, і як фінансові, і як податкові правопорушення. Кримінальним правом вивчаються ухилення від сплати податків як злочин. Оскільки проблема розмежування правопорушень і злочинів у сфері оподаткування є актуальною в діяльності господарських судів, у дисертаційному дослідженні розглядаються ситуації, за яких умов ухилення від сплати податків є господарським правопорушенням, а за яких – це злочин. Проблема кримінально-право­вої характеристики ухилень від сплати податків аналізувалась такими вченими як Л.П. Брич, В.М. Вересов, Я.М. Кураш, Є.Л. Стрельцов, П.Т. Гега. Усі ці науковці досліджували ухилення від сплати податків як категорію кримінального права. Предметом пропонованого дисертаційного дослідження є вивчення ухилень від сплати податків як господарського правопорушення. Окремі правопорушення, здійснювані суб’єктами господарювання, що звужують базу оподаткування, не обов’язково направлені на ухилення від сплати податків і, таким чином, невірно підходити до них з тією ж міркою, з якою кримінальне законодавство підходить до умисних ухилень від сплати податків службових осіб. Ухилення від сплати податків як господарське правопорушення – це порушення норм господарського законодавства, що регулюють сферу господарювання. Наявність умислу, обман держави – ось у чому полягає головна ознака злочинного ухилення від сплати податків, суб’єктами якого є службові особи, а не суб’єкти господарювання.


Автор пропонує розглядати проблему ухилень від сплати податків з позицій удосконалення механізму господарювання. На цих же засадах аналізується зв’язок ухилень від сплати податків з процесами тінізації економіки України. Ухилення від сплати податків як невиконання платником податків своїх зобов’язань перед державою зі сплати податків та обов’язкових платежів тісно пов’язане з процесами тінізації економіки.


По-перше, ухилення від сплати податків – це один із етапів переходу економіки в тінь. Процес тінізації часто починається з ухилень від сплати податків у сфері легального підприємництва, а потім завершується “переходом у тінь”. По-друге, завдяки ухиленням від сплати податків акумулюються необлічені кошти, за рахунок яких частково або повністю фінансується тіньова економіка. По-третє, тінізацію діяльності можна розглядати як напрямок ухилень від сплати податків. По-четверте, обидва процеси – і тінізація, і ухилення від сплати податків мають спільну мету – уникнення від оподаткування. По-п’яте, зв’язок між процесом тінізації та ухиленням від оподаткування простежується і по сферах підприємницької діяльності. Аналітичні дослідження підтверджують, що основні сфери, у яких допускаються найбільші порушення податкового законодавства (фінансово-кредитна система, паливно-енергетичний комплекс, виробництво та реалізація підакцизних товарів, сфера приватизації, кіновідеобізнес, сільське господарство, зовнішньоекономічна діяльність), практично збігаються зі сферами діяльності тіньової економіки.            По-шосте, як тіньова економіка, так і процеси ухилення від оподаткування мають спільні механізми, зокрема такі, як створення фіктивних суб’єктів господарювання, проведення незаконних конвертаційних операцій.


Наведений аналіз факторів взаємозв’язку ухилень від сплати податків з процесами тінізації економіки дозволяє зробити висновок, що попередження ухилень від сплати податків можна вважати одним із заходів протидії тіньовій економіці.


Господарсько-правовий аналіз категорії “ухилення від сплати податків”, проведений автором, ґрунтується на комплексному підході, здійсненому як з позицій економіки, так із погляду права.


Проблема ухилення від сплати податків у господарсько-правовому аспекті тісно пов’язана з проблемою заборгованості підприємств зі сплати податків до бюджету, тобто з проблемою податкового боргу. На думку автора, не слід повністю ототожнювати ухилення від сплати податкових зобов’язань з ухиленнями від сплати податкового боргу.


Як свідчать результати дослідження, практично всі підприємства – податкові боржники ухиляються від сплати податків. Тобто саме податковий борг змушує підприємства йти на нові порушення податкового законодавства. Аналіз заборгованості підприємств зі сплати податків до бюджету дозволяє виявити джерела та причинно-наслідкові зв’язки, які породжують проблему ухилень від сплати податків.


Вивчення причин ухилень від сплати податків покладено в основу фіскальної соціології, яку наприкінці 50-х років ХХ сторіччя заснував Г. Шмольдерс (ФРН); їх вивчає економіка, фіскальна психологія. У дисертаційному дослідженні серед комплексу причин ухилень від сплати податків розглянуті окремі з них, а саме:


а) неефективна діяльність суб’єктів господарювання, відсутність як внутрішніх, так і зовнішніх темпів росту виробництва, загроза банкрутства;


б) незбалансованість податкового тиску з показниками ефективності економіки.


Вивчення причин ухилень від сплати податків виконано економіко-статистичним методом на прикладі промислових підприємств Дніпропетровської області – найбільших боржників до бюджету. Господарсько-правовий аналіз причин ухилень від сплати податків пов’язаний із застосуванням системного підходу, тобто при цьому, крім правового, розглядається також економічний аспект проблеми.


Проаналізована система заходів щодо повної та своєчасної сплати податків до бюджету, яка здійснена Державною податковою адміністрацією України в Дніпропетровській області у 1999 році. Відзначено, що на практиці посилюються адміністративні, “силові” прийоми стягнення податків, що призводить до втрати господарсько-правових важелів ефективного управління процесами у сфері оподаткування. Посилюється фіскальна спрямованість перевірок господарської діяльності. Нормою став прийом декларацій податку на прибуток з письмовим поясненням платниками причин збитковості господарської діяльності. Збільшується вартість торгових патентів. На підприємствах-боржниках створюються та діють податкові пости. Вилучається готівка у платників податків, які мають податкову заборгованість. На ринках працюють оперативні мобільні групи податківців.


Проблема наповнення державного бюджету являє собою одну із найактуальніших проблем сьогодення. Для її вирішення застосовуються в основному методи силового характеру: посилюється контроль за повною та своєчасною сплатою податків до бюджету, застосовується майнова відповідальність за невиконання податкових зобов’язань, шириться практика кримінальної відповідальності. Такі явища призводять до збільшення конфліктних ситуацій, зростання кількості господарських спорів між платниками податків та податковими органами.


У підрозділі 1.2. Класифікація ухилень від сплати податків аналізується стан систематизації ухилень від сплати податків. Відносно класифікації способів ухилення від сплати податків єдиної думки серед вчених-право­знавців немає. У редакції статті 148-2 КК України від 28.01.1994 р. способи ухилення від сплати податків були безпосередньо зазначені  в диспозиції частини першої, як: 1) умисне неподання податкових декларацій та розрахунків; 2) приховування; 3) заниження об’єктів оподаткування. У редакції статті 148-2 КК України від 5.02.1997 р. та статті 212 КК України від 5.04.2001 р. ці питання взагалі не порушуються.


Автор пропонує розширити й уточнити класифікацію ухилень від сплати податків. На думку автора, можна класифікувати як способи ухилень від сплати податків, так і самі ухилення від сплати податків як правопорушення. Автор обґрунтовує власну класифікацію ухилень від сплати податків. Запропонована систематизація та класифікація ухилень від сплати податків, що надає можливість проаналізувати недоліки чинного законодавства, які становлять правову основу ухилень. А це у свою чергу дозволяє сформувати систему господарсько-право­вих засобів попередження ухилень від сплати податків.


Для класифікації ухилень від сплати податків відібрані такі ознаки: 1. Наявність умислу; 2. Макро- та мікрорівнева ознака; 3. Повнота системи оподаткування; 4. Обсяги ухилень; 5. Галузь господарювання; 6. Механізм виявлення;          7. Повторюваність; 8. Розміри податків, які недонадійшли до бюджету; 9. Види податків; 10. Кількісна ознака; 11. Наявність фактів приховування ухилень; 12. Характер дій; 13. Ділянки в бухгалтерському обліку, у яких знайшли відображення ухилення від сплати податків; 14. Вид відповідальності; 15. Статус суб’єктів правопорушення; 16. Легальність; 17. Ступінь латентності; 18. Способи здійснення.


Проаналізовані  способи та схеми ухилень від сплати податків, які сформувалися останнім часом через недосконалість законодавства. У цьому підрозділі розкрито механізм транснаціональних схем щодо ухилення від сплати податків. Досліджуються недоліки чинного господарського законодавства, які призводять до застосування на практиці складних схем ухилень від сплати податків. Відзначено, що з метою попередження ухилень від сплати податків необхідно прийняти нормативно-правовий акт про “фіктивний суб’єкт господарювання”.


Ухилення від сплати податків набрали тотального характеру, це явище фактично охопило і сферу малого підприємництва. Автор вказує на проблему нерівного правового статусу суб’єктів малого підприємництва, підкреслює недосконалість законодавства, що регулює сферу малого бізнесу, як передумову ухилень від сплати податків.


При розгляді правового статусу юридичних та фізичних осіб – платників єдиного податку зроблено висновок, що нерівні юридичні права і обов’яз­ки суб’єктів малого підприємництва закріплені на законодавчому рівні. Набуття юридичними особами статусу фізичних осіб у сфері оподаткування єдиним податком дає змогу значно зменшити податковий тягар, тобто за рівних ринкових умов зменшити свої обов’язки щодо сплати податків. Даючи “зелене світло” малому підприємництву, законодавство України повинно виважено регулювати співвідношення суб’єктів малого підприємництва, дотримуватися безперечного домінування юридичних осіб. Це матиме не тільки позитивні соціальні наслідки, але й сприятиме поповненню державного бюджету.


Розділ 2. Спори платників податків з органами державної податкової служби містить аналіз практики розгляду окремих категорій господарських спорів, пов’язаних з оподаткуванням.


У відносинах платників податків з податковими органами посилюється напруженість, однією з причин якої є впровадження в практику гасла: “Поповнення бюджету будь-якою ціною”. Важливу роль у забезпеченні законності у сфері оподаткування відіграють господарські суди.


У підрозділі 2.1. Характерні особливості спорів між платниками податків та органами державної податкової служби визначені причини виникнення спорів між платниками податків та органами державної податкової служби, а також охарактеризовані особливості окремих категорій спорів. Визначена роль судової практики в процесах попередження ухилень від сплати податків.


Аналіз господарської судової практики дозволив зробити ряд важливих висновків.


Зростання кількості спорів платників податків з органами державної податкової служби, а також створення в господарських судах колегій з розгляду цих спорів актуалізує роль господарських судів у забезпеченні правосуддя в податкових відносинах.


Практика розгляду спорів платників податків з органами державної податкової служби впливає на процеси ухилень від сплати податків.


Аналіз причин виникнення спорів між платниками податків та органами державної податкової служби дозволяє виділити основні:


неправильне застосування посадовими особами податкових органів норм чинного законодавства;


застосування податківцями нормативних актів, що втратили силу;


застосування органами державної податкової служби при винесенні рішень актів ненормативного характеру;


одностороннє трактування органами державної податкової служби норм господарського законодавства;


неправильне застосування норм чинного законодавства платниками податків;


необізнаність платників з нормами господарського законодавства.


На основі аналізу причин виникнення спорів між платниками податків та органами державної податкової служби в дослідженні з метою попередження ухилень від сплати податків доведена необхідність узгодження податкового законодавства з іншими частинами господарського законодавства.


В підрозділі 2.2. Забезпечення господарськими судами захисту інтересів держави і прав платників податків проаналізована роль господарських судів у впровадженні режиму законності у сфері оподаткування. Незважаючи на тиск Державної податкової адміністрації України, яка наполягає на союзі з судами в реалізації силових методів поповнення державного бюджету, господарські суди в Україні, як свідчить практика, забезпечують дотримання умови рівних прав платників податків та органів державної податкової служби при розгляді господарських спорів між ними.


Залишається невирішеною проблема судового впливу на фіктивні суб’єкти господарювання. На основі вивчення практики Арбітражного суду в Дніпропетровській області (близько 300 справ) визначені недоліки та недосконалості чинного законодавства, які становлять основу правової захищеності фіктивних суб’єк­тів господарювання.


Недоліки та недосконалість чинного законодавства України призводять до того, що навіть за наявності формальних ознак фіктивних суб’єктів господарювання господарські суди на законних підставах не можуть зайняти позицію прокуратури та органів державної податкової служби. Необхідні зміни в законодавстві, щоб господарські суди при розгляді справ за участю фіктивних суб’єктів господарювання могли захищати інтереси держави та присікати злочинну діяльність фіктивних суб’єктів господарювання.


Проведений аналіз та отримані результати дослідження дозволили визначити напрямки удосконалення чинного законодавства України.


У розділі 3. Удосконалення правового регулювання з метою попередження ухилень від сплати податків здійснено аналіз господарсько-право­вих засобів попередження ухилень від сплати податків та визначені напрямки реформування системи оподаткування із застосуванням господарсько-правових засобів.


У підрозділі 3.1. Засоби сприяння сумлінному виконанню податкових зобов’язань запропоновано господарсько-правові засоби попередження ухилень від сплати податків впроваджувати за чотирма основними напрямками.


Перший напрямок передбачає розподіл платників податків – суб’єктів господарювання на 3 групи: великий, середній та малий бізнес.


Даний розподіл платників податків по вертикалі із зазначенням ознак суб’єктів кожної групи необхідно включити до Податкового кодексу, а податкову практику будувати відповідно до особливостей кожної групи платників податків.


Для платників податків першої групи слід будувати державну податкову політику за такими напрямками:


стимулювання добровільної сплати податків;


сплата податків під тиском попереджувальних дій;


удосконалення майнової відповідальності за невиконання податкових зобов’язань;


легалізація тіньового сектору економіки.


Для середнього бізнесу, до якого належать суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, що здійснюють оптово-роздрібну торгівлю, необхідно посилити контроль за рухом готівкових коштів, за достовірністю бази оподаткування.


Податкову політику для малого бізнесу слід впроваджувати в напрямку подальшого спрощення системи оподаткування, надання пільг новоствореним суб’єктам малого підприємництва, але за умови державного контролю за базою оподаткування.


Другий напрямок передбачає перегляд системи відповідальності в податкових правовідносинах. Аналіз діючої системи відповідальності за невиконання податкових зобов’язань дозволяє зробити висновок, що жорсткість штрафних санкцій проявляється не тільки у розмірах штрафів, а насамперед, у принципі включення штрафів до складу податкового боргу, на який нараховується пеня. Одночасно застосовуються адміністративні штрафи до керівників та посадових осіб. Майнова відповідальність за невиконання податкових зобов’язань є також вкрай жорстким заходом. Тому подальше збереження майнової відповідальності вимагає пом’якшення штрафних санкцій. Запропоновано за перше порушення податкового законодавства не застосовувати штрафних санкцій та не нараховувати пеню. Вказано на необхідність закріпити в законодавстві такі поняття як “арифметична помилка”, “перше порушення”, “повторне порушення”, “триваюче порушення”.


Третій напрямок впровадження господарсько-правових засобів попередження ухилень від сплати податків спрямований на посилення ролі банківських установ у процесах контролю за сплатою податків.


Четвертий напрямок передбачає акцентування діяльності господарських судів на попередженні ухилень від сплати податків. Для цього слід консолідувати зусилля всіх правоохоронних та контролюючих органів, спрямувати їх в єдине русло попередження злочинності у сфері оподаткування.


З метою оцінки запропонованих господарсько-правових засобів попередження ухилень від сплати податків дисертанткою було здійснене соціологічне дослідження – експертне опитування працівників Державної податкової адміністрації України в Черкаській області, результати якого використані для обґрунтування пропозицій до проекту Податкового кодексу України.


Дисертанткою розглянуті окремі положення проекту Податкового кодексу України, які стосуються майнової відповідальності за порушення податкових зобов’язань. Наголошено, що слід доопрацювати ряд статей проекту Податкового кодексу України.


По-перше, проголошення пріоритету податкової застави встановлює пріоритет прав органів державної податкової служби перед суб’єктами господарювання, що порушує рівність усіх форм власності, гарантовану Конституцією України.


По-друге, у проекті Податкового кодексу порушуються права власності третіх осіб, які отримали активи платника податків законним шляхом, що не узгоджується з вимогами Конституції України (ст. 41) і Закону України “Про власність” (розділ 8) у частині захисту прав власності третіх осіб, які на передбачених законом засадах отримали активи платника податків.


По-третє, дисертантка визначає, що потребує доопрацювання положення Податкового кодексу, яке надає право податковим органам самостійно, без участі судового виконавця, накладати арешт на активи платника податків, що фактично наділяє податкові органи функціями судових виконавців.


У підрозділі 3.2. Удосконалення законодавчої бази визначені напрямки удосконалення законодавства України з метою попередження ухилень від сплати податків. Запропоновано прийняти окремий нормативно-правовий акт “Про фіктивний суб’єкт господарювання”, в якому передбачити конкретні заходи щодо ліквідації та попередження діяльності фіктивних суб’єктів господарювання. Обґрунтована необхідність внесення змін до Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо заборонення погашення кредитів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, незалежно від джерела зазначених вимог.


Внесена пропозиція на законодавчому рівні закріпити відповідальність банків за проведення та кредитування тіньових операцій, для чого внести зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Обґрунтована необхідність внесення змін до Цивільного кодексу України щодо тлумачення визначення угод недійсними. В господарсько-процесуальному кодексі України пропонується закріпити право господарських судів визнавати недійсними податкові накладні.


 


Здобувач відзначає, що проект Податкового кодексу України потребує доопрацювання у напрямку відповідності його загальним нормам права та посилення господарсько-правового підходу у сфері оподаткування.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины