Фінансово – кредитне забезпечення агропромислового комплексу регіону та основні напрямки підвищення його ефективності

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Гарантування продовольчої безпеки держави, забезпечення сталого розвитку та збалансованого продовольчого ринку, нарощування експортного потенціалу АПК, ефективне функціонування та збільшення виробництва продовольчих товарів значною мірою залежить від належного фінансового та кредитного забезпечення аграрного сектору країни та її регіонів. Разом з тим попит сільськогосподарських виробників на фінансові та кредитні ресурси не задовольняються повною мірою. З однієї сторони, сільськогосподарські підприємства відчувають дефіцит обігових коштів, мають значну кредиторську і дебіторську заборгованість, поставлені в невигідні умови кредитування. З іншої, не мають гарантій повернення можливих кредитів, характеризуються збитковістю та слабкою фінансовою стійкістю. Тому вирішення вказаних проблем має важливе теоретичне та практичне значення.

Відзначимо, що для вітчизняної економічної науки характерний значний доробок з вказаної проблематики. В наукових працях відомих вчених економістів В.М. Алексійчука, В.Г.Андрійчука,     А.Г. Борщ, В.В. Гончаренка, О.Д. Гудзинського, Л.В. Дейнеко,     М.Я. Дем’яненка, М.Ф. Кропивка, В.С. Лобаса, М.Й. Маліка,         Л.О. Мармуль, О.В. Олійника, Д.В. Полозенка, П.Т. Саблука,        В.П. Ситника обгрунтовується механізм нормативно-правового забезпечення та організації здійснення та управління процесами оподаткування, страхування, фінансування, кредитування агропро­мислового виробництва. Проте проблеми та тенденції фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва, які враховували специфіку того чи іншого району джерел фінансування та кредиту­вання, розвитку аграрного підприємництва та його ресурсних потреб висвітлені недостатньо. Це зумовило актуальність обраної теми, мети, завдань, структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювалися у межах наукової тематики економічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197), Харківського національного університету по проблемі „Фінансово-кредитний механізм забезпечення економічного зростання України” (номер державної реєстрації 0107U004490), а також відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Буковинського університету по темі “Відтворення регіонального господарського комплексу в умовах перехідного періоду” (номер державної реєстрації 0103U007831).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад та обгрунтування практичних заходів підвищення ефективності фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва регіону.

Відповідно до вказаної мети були поставлені та вирішені наступні завдання:

-         узагальнити сутність і зміст фінансово-кредитних відносин в аграрному секторі АПК регіону;

-         поглибити теоретико-методичні засади оцінки ефективності фінансово-кредитного забезпечення аграрного виробництва;

-         визначити сукупність регіональних чинників та їх вплив на фінансування і кредитування сільськогосподарських товаровироб­ників;

-         здійснити аналіз стану, тенденцій та проблем фінансово-кредитного забезпечення аграрних підприємств регіону;

-         визначити перспективні напрямки та обгрунтувати джерела фінансово-кредитного забезпечення розвитку аграрного сектору регіону;

-         обгрунтувати пріоритетні важелі організаційно-економічного механізму вдосконалення фінансово-кредитного забезпечення аграрних підприємств регіону.

Об'єкт дослідження - процеси фінансово-кредитного забезпе­чення сільськогосподарських товаровиробників країни та регіону.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів формування ефективного фінансування і кредитування аграрних підприємств.

Методи дослідження.  Теоретичною і методологічною основою дослідження виступили розробки та публікації  вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань фінансового забезпечення агровиробників та його економічної ефективності, закони України та інші нормативно-правові документи  органів державної влади України.

На різних етапах досліджень використовувалися наступні методи: аналіз та синтез – для вивчення об’єкту та предмету дослідження; історико-логічний метод – у вивченні генезису поняття фінансування; абстрактно-логічний - при теоретичних узагальненнях та формуванні висновків. Використання порівняльного аналізу фінансування агропромислового комплексу в Україні із врахуванням зарубіжного досвіду дало змогу обгрунтувати основні напрями вдосконалення фінансового забезпечення. Для аналізу динаміки показників фінансування та кредитування агровиробників застосо­вано статистичні методи аналізу динамічних рядів та методи описової статистики. Поряд з цим, у роботі також використані економіко-статистичні методи моделювання економічних явищ при моделю­ванні ставки податку на прибуток сільгоспвиробників.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в подаль­шому розвитку теоретико-методичних і практичних положень вдоc­ко­налення процесів фінансово-кредитного забезпечення сільсько­госпо­дарських товаровиробників на рівні регіональних АПК. Найбільш значні результати, які складають наукову новизну, наступні:

Вперше:

–      запропоновано включати у визначення механізму фінансово-кредитного забезпечення АПК зовнішні та внутрішні умови пошуку, залучення та використання фінансових ресурсів суб’єктами господа­рювання; до зовнішніх умов віднесена нормативно-правова база та фінансово-кредитна інфраструктура; до внутрішніх ефектив­ність діяльності агропідприємств (С. 44-45);

–      запропоновано коригувати оцінку мінімальної потреби в обігових коштах суб’єкта господарювання з врахуванням забезпе­чення кредитної угоди через ранжування категорій позичальників на підставі фінансових коефіцієнтів (С. 161-163);

–      розроблено модель формування ставки податку на прибуток сільгоспвиробників з включенням таких факторів як обсяг виробленої продукції та її ціни, що дає можливість визначити пільги при оподаткуванні (С. 181-183);

удосконалено:

–      визначення напрямів підвищення ролі кредитних спілок у кредитному забезпеченні аграрного сектору в умовах дрібно­товарного виробництва, серед яких: введення пільгового оподатку­вання, надання дешевих кредитів та субсидій, активізація державного нагляду за діяльністю кредитних спілок та розробка законодавчих норм для інвестування їх вільних коштів (С. 118-120);

–      обґрунтування необхідності встановлення зв’язку між коштами, що спрямовуються на компенсацію відсотків за користу­вання кредитами та участю агровиробників у виконанні цільових програм державного фінансування на рівні регіону (С. 100-102);

набули подальшого розвитку:

–      доведення необхідності використання форвардного та іпотечного кредитування аграрної сфери як пріоритетного джерела підвищення ефективності фінансово – кредитного забезпечення регіону в сучасних умовах (С. 160-162);

–       схема кредитування сільгоспвиробника з врахуванням діяльності сільськогосподарського агентства, як учасника угоди на отримання кредиту (С. 131-132).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі дисертаційного дослідження наукові результати, які полягають в конкретних рекомендаціях щодо визначення підвищеної ролі кредитних спілок в кредитному забезпеченні аграрного сектору економіки в умовах, в яких  переважає дрібнотоварне виробництво, мають певну практичну цінність та можуть бути використані підприємствами в аграрному секторі економіки, а також при вивченні економічних дисциплін студентами вищих навчальних закладів.

Виконані розробки використані Головним управлінням агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації (довідка № 06/2-378 від 20 лютого 2008 р.) при обгрунтуванні прогнозних параметрів фінансування та кредитування агропро­мислового комплексу на найближчу перспективу та при розробці Програми стабілізації та розвитку сільського господарства.

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Буковинського університету при викладанні дисципліни „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” (довідка № 11-8 від 6 вересня 2007 р.)

Особистий внесок здобувача у статті [5], включеної до переліку наукових праць за темою дисертації, відображено у бібліографічному описі цієї статті наприкінці автореферату. 

Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні розробки дисертаційного дослідження були апробовані на Міжнародних науково-практичних конференціях: „Динаміка наукових досліджень ’2003”  (Дніпропетровськ, 2003 р.), „Динаміка наукових досліджень ’2005”  (Дніпропетровськ, 2005 р.) , „ Наука та інновації -’2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), „Проблеми входження України в глобальні економічні структури: стратегічні пріоритети” (Чернівці, 2006 р.), „Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій” (Чернівці, 2007 р.).

Публікації. Основні результати та положення наукового дослідження відображені у 11 наукових працях (загальним обсягом 2,5 друк. арк.), з них 6 – у фахових наукових виданнях; 5 – у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 212 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 24 рисунка і 20 таблиць, 4 додатки на 4 сторінках. Список використаних джерел містить 206 найменувань і розміщений на 17 сторінках.