Попова А. В. Правове становище професійних учасників ринку цінних паперів в Україні

Краткое содержание

Розділ 1. “Загальні правові засади професійної діяльності на РЦП України” складається з чотирьох підрозділів і присвячений визначенню поняття, ознак та видів професійних учасників РЦП, поняття фінансових посередників на РЦП, прямих учасників Національної депозитарної системи та організатора торгівлі на РЦП як професійних учасників РЦП, державного регулювання професійної діяльності на РЦП та законодавства про професійну діяльність на РЦП.

У підрозділі 1.1. “Поняття, ознаки та види професійних учасників РЦП” розглядається поняття професійного учасника РЦП і на підставі аналізу вітчизняного законодавства та міжнародно-правових норм пропонується надати можливість бути професійним учасником РЦП громадянам (фізичним особам), зареєстрованим як підприємці. З огляду на те, що професійні учасники РЦП є суб’єктами господарювання, пропонується визначати їх як суб’єктів господарювання, які створені у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю. Виділяються основні ознаки професійних учасників РЦП: (1) є суб’єктами господарювання, створеними у встановленому законом порядку; (2) здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР; (3) володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю.

            Авторкою наводяться різноманітні класифікації учасників РЦП і здійснюється класифікація професійних учасників РЦП за такими критеріями:

 І. За характером професійної діяльності, яку здійснюють професійні учасники РЦП, пропонується поділяти їх на:

1) фінансових посередників на РЦП (торговці цінними паперами (у тому числі банки), компанії з управління активами, професійні адміністратори недержавних пенсійних фондів);

2) прямих учасників Національної депозитарної системи (реєстратори, депозитарії (у тому числі клірингові депозитарії) та зберігачі);

3) організаторів торгівлі цінними паперами (фондова біржа і ТІС).

ІІ. За можливістю поєднувати кілька видів професійної діяльності на РЦП професійні учасники РЦП поділяються на:

1) професійних учасників РЦП, які можуть здійснювати виключно один вид професійної діяльності на РЦП. До них відносяться:

а) компанія з управління активами – поєднання діяльності з управління активами з іншими видами професійної діяльності на РЦП забороняється і є виключним видом діяльності, якщо компанія з управління активами здійснює управління активами пенсійних фондів;

б) банк, який здійснює управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду, діяльність з управління активами не може поєднувати з іншими видами професійної діяльності на РЦП;

2) професійних учасників РЦП, які можуть поєднувати свій вид професійної діяльності з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів. Це:

а) компанія з управління активами ІСІ, для якої діяльність з управління активами становить виключний вид професійної діяльності на ринку цінних паперів і не може поєднуватись з іншими видами професійної діяльності, крім випадків ведення нею реєстру власників іменних цінних паперів, передбачених Законом України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди”;

б) організатор торгівлі цінними паперами:

- фондова біржа – організація, яка займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів, крім випадку суміщення з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів;

- ТІС – юридична особа, яка здійснює діяльність з організації торгівлі на позабіржовому ринку і не може вести реєстри власників іменних цінних паперів та надавати учасникам депозитарні та розрахунково-клірингові послуги, провадити діяльність з випуску та обігу цінних паперів, а також діяльність, яка не пов’язана з метою її створення, крім випадків суміщення з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів;

3) професійних учасників РЦП, які можуть поєднувати кілька видів професійної діяльності на РЦП. До цієї групи входять:

а) торговці цінними паперами (крім банків) – це професійний учасник РЦП, для якого операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності, але торговець цінними паперами може отримати ліцензію на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

б) депозитарій – юридична особа, яка може здійснювати розрахунково-клірингову діяльність за угодами щодо цінних паперів, а також депозитарну діяльність депозитарію цінних паперів;

в) реєстратор – юридична особа, для якої діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів є виключним видом діяльності та не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної;

г) банки – юридична особа, яка може здійснювати торгівлю цінними паперами, депозитарну діяльність зберігача цінних паперів, ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, а також управління цінними паперами.

ІІІ. Залежно від мети одержання прибутку від здійснення професійної діяльності професійні учасники РЦП поділяються на:

1) професійних учасників РЦП, які здійснюють діяльність з метою одержання прибутку (торговці цінними паперами, компанії з управління активами, професійні адміністратори недержавних пенсійних фондів, реєстратори, депозитарії та зберігачі);

2) професійних учасників РЦП, які здійснюють діяльність без мети одержання прибутку (фондова біржа і ТІС).

У підрозділі 1.2. “Поняття фінансових посередників на РЦП, прямих учасників Національної депозитарної системи та організатора торгівлі цінними паперами як професійних учасників РЦП” дисертанткою на підставі виявлених ознак професійних учасників РЦП досліджуються поняття кожного професійного учасника РЦП за групами: фінансові посередники на РЦП, прямі учасники Національної депозитарної системи та організатори торгівлі. З урахуванням наявності всіх ознак професійного учасника РЦП авторкою пропонуються такі визначення понять:

торговець цінними паперами – суб’єкт господарювання - юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарських товариств (у тому числі акціонерних, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій), здійснює діяльність по випуску та обігу цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

компанія з управління активами - суб’єкт господарювання - юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює  діяльність з управління активами на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

професійний адміністратор недержавних пенсійних фондів - суб’єкт господарювання - юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів, отримала ліцензію ДКЦПФР на здійснення діяльності з управління активами пенсійних фондів і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

депозитарій – суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі відкритого акціонерного товариства, здійснює депозитарну діяльність на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

            реєстратор – суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

фондова біржа - суб’єкт некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, здійснює діяльність з організації торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;

 ТІС - суб’єкт некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, що отримало статус СРО, здійснює організацію торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю.

Робиться висновок, що поняття клірингового депозитарію та зберігача, закріплені в Законі України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, містять всі основні ознаки професійного учасника РЦП і не потребують уточнень.

У підрозділі 1.3. “Державне регулювання професійної діяльності на РЦП” дається поняття державного регулювання професійної діяльності на РЦП як сукупності заходів,  здійснюваних державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування. Авторка визначає принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП як закріплені в правових нормах головні ідеї, вихідні засади, загальні положення здійснення державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, сукупності заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування.

Пропонується принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП поділяти на загальні (принцип першочергової реалізації загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України; принцип оптимальності державного регулювання; принцип послідовності державного регулювання; принцип орієнтованості на світовий досвід функціонування фінансових ринків; принцип єдності державного регулювання) та спеціальні (принципи обов’язковості ліцензування професійної діяльності на РЦП та виключності професійної діяльності на РЦП).

На основі аналізу форм державного регулювання РЦП, які визначені в ст. 3 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, виділяються такі форми державного регулювання професійної діяльності на РЦП: (1) загальні – ті заходи, які здійснюються щодо регулювання діяльності всіх учасників РЦП (прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників РЦП; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на РЦП; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів); (2) спеціальні – ті заходи, які здійснюються щодо регулювання професійної діяльності на РЦП (видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на РЦП та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на РЦП у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством).

Процес становлення державних органів, які здійснюють регулювання РЦП в Україні, визначення їх повноважень та компетенції у цій сфері пройшов два етапи: 1-й етап - функціонування РЦП в Україні без спеціально уповноваженого органу, який виконував би найважливіші контрольні, наглядові та регулятивні функції на ринку; 2-й етап - поява спеціально уповноваженого органу, який здійснює державне регулювання РЦП в Україні, - ДКЦПФР.

Розглядаються регулятивні, оперативно-управлінські та контрольні функції ДКЦПФР, які виконуються для регулювання діяльності професійного учасника РЦП, тобто мають спеціальне спрямування.

У підрозділі 1.4. “Законодавство про професійну діяльність на РЦП” дисертантка робить висновок, що система законодавства України щодо правового регулювання відносин по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП складається з: 1) господарського законодавства, до системи якого входять нормативно-правові акти загальної сфери дії, що регулюють діяльність всіх суб’єктів господарювання, у тому числі учасників РЦП; 2) законодавства про професійну діяльність на РЦП – системи нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері створення професійних учасників РЦП, ліцензування, провадження та припинення їх діяльності на РЦП. Законодавство про професійну діяльність на РЦП поділяється на загальне (нормативно-правові акти, що стосуються всіх професійних учасників РЦП) та спеціальне (нормативно-правові акти, що приймаються стосовно кожного професійного учасника РЦП окремо).

Дисертантка доходить висновку, що інститут законодавства про професійну діяльність на РЦП є складовою і невід’ємною частиною сучасного господарського законодавства України, характеризується низьким рівнем правового узагальнення, оскільки в більшості випадків порядок здійснення професійної діяльності на РЦП регулюється на рівні підзаконних нормативно-правових актів, які постійно змінюються, що призводить до ускладнень у користуванні нормативним матеріалом.

Розділ 2. “Порядок створення професійних учасників РЦП та умови здійснення їх діяльності” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню особливостей створення професійних учасників РЦП, прав та обов’язків, питань ліцензування та припинення діяльності професійних учасників РЦП.  

У підрозділі 2.1. “Особливості створення професійних учасників РЦП та припинення їх діяльності” вказується, що професійні учасники РЦП, як суб’єкти господарювання, створюються у встановленому законом порядку будь-яким з передбачених законодавством способів.

Законодавство встановлює обмеження щодо заснування та участі для реєстратора, зберігача та банку, передбачає якісні та кількісні вимоги до засновників та учасників професійних учасників РЦП, наприклад: фондової біржі або ТІС, депозитарію, зберігача.

Авторка зазначає, що професійні учасники РЦП при складанні установчих документів керуються вимогами до них, визначеними в ст. 82 Господарського кодексу України, але для фондової біржі, ТІС та банків спеціальні нормативно-правові акти визначають окремий перелік відомостей, які повинні містити їх установчі документи.

Дисертантка аналізує порядки здійснення державної реєстрації суб’єктів господарювання, фондової біржі або ТІС та банків за такими основними ознаками: органом, який здійснює державну реєстрацію; переліком документів, що подаються для державної реєстрації; строками здійснення державної реєстрації; підставами для відмови у державній реєстрації. 

Так, фондові біржі, ТІС та банки підлягають подвійній державній реєстрації, тобто проходять загальну реєстрацію юридичної особи – у порядку, передбаченому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та спеціальну реєстрацію юридичної особи спеціальним органом. Інші професійні учасники РЦП набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації, яка здійснюється за загальними правилами, встановленими для державної реєстрації суб’єктів господарювання, та має конститутивне значення.

Для професійних учасників РЦП характерна розширена легітимація:  державна реєстрація та отримання ліцензії на певний вид професійної діяльності на РЦП.

Фондова біржа і ТІС не можуть набувати одночасно відповідного статусу і прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР, оскільки вони здійснюють діяльність з організації торгівлі цінними паперами, яка також підлягає ліцензуванню. У зв’язку з цим пропонується з п. 1.5. Рішення ДКЦПФР “Про затвердження Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем” виключити положення про набуття фондовими біржами та ТІС прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР.

Зазначається, що припинення діяльності професійних учасників РЦП здійснюється у загальному порядку припинення діяльності суб’єктів господарювання, який регламентують Господарський кодекс України та Закон України “Про господарські товариства”, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про професійну діяльність на РЦП. Зокрема, Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” передбачає додаткові умови припинення діяльності фондової біржі.

 Стверджується, що ліквідація професійних учасників РЦП здійснюється у загальному порядку ліквідації суб’єктів господарювання, який регламентується Господарським кодексом України. Дисертантка наголошує, що лише для депозитарію цінних паперів законодавством передбачений спеціальний порядок дій у разі припинення ним здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.

У підрозділі 2.2. “Ліцензування професійної діяльності на РЦП” дисертантка поділяє спеціальні вимоги, обов’язкові для виконання на момент отримання ліцензії, за змістом на:

(1) організаційні вимоги - вимоги до умов, які необхідні (повинен створити професійний учасник РЦП) для забезпечення належного провадження професійними учасниками РЦП своєї діяльності (вимоги до установчих документів професійного учасника РЦП враховувати особливості положень щодо здійснення діяльності на РЦП, встановлених чинним законодавством; вимоги до розміру статутного фонду юридичної особи; вимоги щодо максимального розміру частки у статутному фонді, якою володіють засновники, акціонери, учасники професійного учасника РЦП);

(2) кваліфікаційні вимоги - вимоги до певних осіб професійного учасника РЦП, яким надані повноваження здійснювати відповідний вид професійної діяльності на РЦП (вимога щодо обов’язкової сертифікації керівних посадових осіб професійного учасника РЦП, його філій, яким надані повноваження щодо здійснення певного виду професійної діяльності на РЦП, а також їх фахівців, які безпосередньо здійснюють професійну діяльність; вимоги до мінімальної кількості сертифікованих фахівців професійного учасника РЦП);

(3) технічні вимоги, зокрема вимога здійснювати відповідний вид професійної діяльності у приміщеннях, повністю відокремлених від приміщень інших юридичних осіб;

Перелік вищезазначених вимог не є вичерпним, оскільки законодавство встановлює ряд інших спеціальних вимог, обов’язкових для виконання на момент отримання ліцензії.

У підрозділі 2.3. “Права та обов’язки професійних учасників РЦП” проаналізувавши чинне законодавство, авторка пропонує поділяти обов’язки професійних учасників РЦП на:

(1) обов’язки, передбачені Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на РЦП:

обов’язок професійних учасників РЦП розробити ряд внутрішніх документів;

обов’язок професійних учасників РЦП протягом строку дії ліцензії повідомляти орган ліцензування про певні зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, про зміни в професійній діяльності;

 обов’язок надавати до органу ліцензування адміністративні дані та звітувати перед органом ліцензування;

обов’язок інформувати про отримання ліцензії та подати облікову картку;

обов’язок вступити до щонайменше однієї СРО;

(2) обов’язки професійних учасників РЦП як суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Ці обов’язки встановлюються в ст. 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;

(3) обов’язки професійних учасників РЦП, що зумовлені характером здійснюваного виду професійної діяльності на РЦП:

обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється фінансовими посередниками на РЦП;

обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється прямими учасниками Національної депозитарної системи;

обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється організатором торгівлі (фондовою біржею та ТІС).

Дисертантка зауважує, що права професійних учасників РЦП у законодавстві про професійну діяльність на РЦП майже не виділені, лише в п. 11 Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи закріплюються права ТІС. Але професійні учасники РЦП мають права, передбачені законодавством України для суб’єктів господарювання, права за договорами про надання послуг професійними учасниками РЦП та ін.

Розділ 3. “Загальні засади діяльності професійних учасників РЦП”, який складається з трьох підрозділів, присвячений дослідженню управління діяльністю професійних учасників РЦП, господарських зобов’язань за участю професійних учасників РЦП та відповідальності професійних учасників РЦП.

У підрозділі 3.1. “Управління діяльністю професійних учасників РЦП” авторка зазначає, що управління діяльністю професійних учасників РЦП здійснюється за загальними правилами, визначеними Господарським кодексом України та Законом України “Про господарські товариства”.

Окремо розглядаються органи управління фондовою біржею, яка створюється у формі акціонерного товариства, але управління її діяльністю здійснюють органи, деякі з яких відрізняються назвою від традиційних органів управління (органів управління акціонерного товариства, передбачених в Законі України “Про господарські товариства”). На основі аналізу органів управління ЗАТ “Луганська фондова біржа”, ЗАТ “Придніпровська фондова біржа”, ЗАТ “Українська фондова біржа” та ЗАТ “Українська міжбанківська валютна біржа” авторка виділяє такі органи управління фондової біржі:

(а) вищий орган фондової біржі – загальні збори,  у деяких фондових бірж цей орган має назву “збори”;

(б) функції наглядової ради на фондовій біржі виконує Біржова рада або Біржовий комітет;

(в) виконавчий орган – Правління, Рада директорів або Дирекція;

(г) контрольно-ревізійний орган – ревізійна комісія.

На фондовій біржі також можуть створюватись постійні та тимчасові комісії і комітети, інші органи з окремих питань діяльності біржі, зокрема:

(а) орган, який вирішує спірні питання між членами фондової біржі – Арбітражна комісія або Арбітражний комітет;

(б) дорадчий експертно-консультативний орган – Рада старійшин;

(в) орган з підготовки та проведення торгів і аукціонів на фондовій біржі – Котирувальна комісія;

 (г) орган біржового самоуправління, який вирішує спори, відповідачами по яких є спеціалісти фондової біржі – Дисциплінарний суд.

До посадових осіб органів управління професійних учасників РЦП застосовуються загальні вимоги, передбачені Господарським кодексом України та Законом України “Про господарські товариства” для посадових осіб органів управління господарських товариств. Лише Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” передбачає спеціальні вимоги до осіб, які можуть входити до складу виконавчих і контролюючих органів професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів, а Закон України “Про банки і банківську діяльність” – також до керівників банку.

У підрозділі 3.2. “Господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП” досліджено майново-господарські та організаційно-господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП. Дисертантка робить висновок, що договори про надання послуг професійними учасниками РЦП є господарськими договорами, які функціонують у сфері господарювання, укладаються між професійними учасниками РЦП або між професійними учасниками РЦП та іншими суб’єктами господарювання щодо виконання майново-господарських зобов’язань. Зазначені договори є двосторонніми, регульованими, простими господарськими договорами про надання послуг. Пропонується їх поділяти за ступенем значущості (обов’язковістю/необов’язковістю укладання професійними учасниками РЦП) на: (1) договори, на підставі яких професійні учасники РЦП здійснюють діяльність; (2) договори, які можуть укладати професійні учасники РЦП у процесі діяльності.

 Аналіз норм чинного законодавства України дозволив авторці визначити:

договір про обслуговування ІСІ як господарський договір між зберігачем та корпоративним інвестиційним фондом або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду, за яким зберігач здійснює надання послуг щодо зберігання активів ІСІ у формі цінних паперів та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій ІСІ;

договір про обслуговування пенсійного фонду як господарський договір між зберігачем та радою пенсійного фонду (для якої укладення цього договору є обов’язковим), відповідно до якого зберігач надає послуги щодо зберігання пенсійних активів пенсійного фонду та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій пенсійного фонду;

договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів як господарський договір між емітентом цінних паперів та реєстратором щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

У підрозділі 3.3. “Відповідальність професійних учасників РЦП” авторка поділяє порушення вимог законодавства про професійну діяльність на РЦП на чотири групи: (1) порушення правил діяльності на РЦП; (2) порушення ліцензійних умов; (3) порушення вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; (4) порушення вимог правил СРО. За вчинення зазначених порушень професійні учасники РЦП можуть притягатися до господарсько-правової, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.

Дисертанткою пропонується ряд господарських санкцій (зупинення всіх операцій по банківських рахунках відповідного торговця цінними паперами до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу; зупинення торгівлі на фондовій біржі; зупинення або припинення допуску цінних паперів на фондовій біржі або торгівлі ними на будь-якій фондовій біржі; зупинення клірингу та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін), що встановлюються підзаконними нормативно-правовими актами про професійну діяльність на РЦП, закріпити в Законі України “Про цінні папери і фондову біржу”.