ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ СУДНОБУДІВЕЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВИРОБНИЦТВА ШВИДКІСНИХ СУДЕН)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтеграції України в міжнародне економічне співтовариство в одній із ключових галузей промисловості – суднобудуванні склалася ситуація, при якій на тлі стійких тенденцій динамічного розвитку світового ринку складного суднобудування і потенційно високих можливостей вітчизняного суднобудування протягом тривалого періоду можна спостерігати незадовільні результати роботи галузі. Одним із засобів розв'язання даної проблеми є реструктуризація підприємств.

Складність і багатокритеріальність досліджуваної категорії зумовили різноманітність і протиріччя в теоретичних поглядах і методах дослідження. Питання теорії, організації і практики проведення реструктуризації великих промислових підприємств досліджували вітчизняні та іноземні вчені: О. Амоша, Т. Бень, М. Білопольський, С. Довбня, Д. Львів, І. Мазур, О. Раєвнєва, В. Шапіро, А. Шеремет, Дж. В. Хорн, Е.Брігхем, Е. Хелферт та інші.

Сучасні проблеми проведення реструктуризації стратегічно важливих для економіки країни суднобудівних підприємств пов'язані з необхідністю зміни форми власності, підвищенням конкурентноздатності, поліпшенням соціальної сфери і так далі. Масштаби поставлених завдань вимагають наявності певних гарантій їх успішного рішення, звідси випливає необхідність дослідження як теоретичних підходів до оцінки ефективності реструктуризації підприємств, так і практичних методів управління даним процесом. Серед досліджень, які присвячені питанням управління і реструктуризації в суднобудуванні, треба зазначити роботи А. Брехова, С. Бурлана, В. Волкова, Б. Дубко, І. Захарова, Б. Іванова, К. Ільницького, С. Логачова, В. Олександрова, Л. Прокоповича, Г. Тактарова та іншіх. Проте фундаментальних спеціалізованих розробок саме в галузі реструктуризації суднобудівних підприємств немає, в основному всі роботи представлені у вигляді статей у спеціалізованих виданнях.

Це свідчить про те, що особливості реструктуризації промислових підприємств в умовах сучасних завдань економічного зростання досліджені недостатньо. Так, на сьогодні не вирішені питання розробки моделей управління процесом реструктуризації з урахуванням національного і зарубіжного досвіду господарювання, відсутні комплексні дослідження особливостей реструктуризації державних підприємств, які мають стратегічне значення для розвитку вітчизняної промисловості. Не вирішене також питання комплексної оцінки ефективності реструктуризації підприємства як цілісного технологічного, майнового і соціально-економічного комплексу.

Необхідність обґрунтування і оцінки ефективності реструктуризаційних заходів і визначає актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри державного і регіонального управління Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського в рамках виконання науково-дослідних тем: "Стратегія підготовки менеджерів організації" (номер державної реєстрації 0101U005421) де здобувачем була розроблена методика інтегральної оцінки ефективності реструктуризації підприємства і “Актуалізація умінь і навичок менеджерів в економіці, заснованій на знаннях” (номер державної реєстрації 0106U003970) де здобувачем була розроблена модель управління процесом реструктуризації виробництва швидкісних суден.

Мета і завдання дослідження.

Метою дослідження є розвиток та розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму управління процесом реструктуризації суднобудівельних підприємств та забезпечення його ефективності.

Відповідно до даної мети в роботі поставлені і розв’язані наступні завдання:

- досліджено і визначено соціально-економічну суть реструктуризації підприємства та її види і специфіку проведення в умовах нестабільного зовнішнього середовища;

- визначено особливості функціонування та рівень використання виробничого потенціалу підприємств суднобудівної промисловості України, а також подано оцінку деструктивним чинникам її розвитку;

- систематизовано основні теоретичні підходи до визначення ефективності реструктуризаційних заходів;

- оцінено сегменти світових і вітчизняних ринків швидкісних суден, визначено тенденції розвитку даного напряму в суднобудуванні;

- проведено критичний аналіз методів управління реструктуризацією в суднобудівельної промисловості України і визначено роль держави у даному процесі;

- обґрунтовано вибір методу і процедури визначення ефективності реструктуризації;

- вдосконалено методичний інструментарій для оцінки ефективності реструктуризації підприємств;

- розроблено модель управління процесами реструктуризації виробництва швидкісних суден з урахуванням впливу зовнішніх чинників;

- запропоновано шляхи оптимізації процесу управління реструктуризацією підприємств суднобудівельної промисловості.

Об'єктом дослідження є процеси реструктуризації підприємств суднобудування в умовах інтеграції України у світову економічну систему.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічного забезпечення підвищення ефективності реструктуризації суднобудівельних підприємств.

Методи дослідження.

Теоретичною і методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, вимоги об'єктивних економічних законів ринкової економіки, теоретичні положення економічної науки, роботи провідних вчених в сфері проблем розвитку суднобудівельної промисловості.

У процесі роботи над дисертацією використовувалися загальні та спеціальні методи дослідження: системний і структурний аналіз (для дослідження організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємства); метод аналогій (для дослідження організаційних форм і економічних механізмів управління, що виправдали себе в умовах практичної діяльності підприємства); експертно-аналітичний метод (для дослідження і аналізу зовнішнього середовища підприємств, а також для проведення експертних опитувань їх керівників); метод структуризації цілей (для визначення системи цільових показників, включаючи їх кількісні і якісні формулювання); метод організаційного моделювання (для розробки формалізованих відображень розподілу повноважень і відповідальності); методи систематизації і ранжирування (для формування нормативної і фактичної системи показників діяльності підприємства); метод порівняння (для визначення рівня відхилення фактичного значення показників від нормативного); методи факторного аналізу (для ідентифікації сфери управлінського впливу, здатного наблизити підприємство до заданого напряму розвитку).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, Закони України, постанови Кабінету міністрів України, нормативні документи Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики. Джерелом аналітичної інформації є дані Державного комітету статистики України і Головного управління статистики в АР Крим, Міністерства економіки АР Крим, матеріали первинного обліку і статистичної звітності підприємств суднобудівельної галузі Криму, аналітичні матеріали ВАТ ФСК «Море».

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційної роботи полягає в розвитку і удосконаленні теоретичних, методичних та практичних засад щодо формування організаційно-економічного забезпечення підвищення ефективності реструктуризації суднобудівельних підприємств.

Основні результати проведеного дослідження, які визначають його наукову новизну, полягають в наступному:

вперше:

- розроблена модель управління процесом реструктуризації на основі моніторингу ефективності реструктуризаційних заходів, що дозволяє вести безперервну оцінку економічних результатів процесу, визначати і коректувати основні напрями реструктуризації підприємств суднобудівельної промисловості;

удосконалено:

- підходи до обґрунтування і визначення індикативних показників реструктуризації суднобудівельного підприємства, що дозволяє провести кількісно-якісну оцінку ефективності всього процесу реструктуризації, отримані індикативні показники ефективності реструктуризації є відносними і базуються на статистичних показниках діяльності підприємства;

- процес систематизації і вибору теоретичних і методичних підходів до визначення інтегральної оцінки ефективності реструктуризації підприємств з урахуванням специфіки суднобудівельної промисловості і виробництва швидкісних суден зокрема;

- механізм визначення ступеня впливу макроекономічних чинників і світової кон'юнктури ринку суднобудування на проведення реструктуризації підприємств суднобудівельного комплексу з урахуванням оцінки сегментів світового і вітчизняного ринків швидкісних суден, тенденцій їх розвитку, аналізу законодавчої бази, умови фінансування структури і методів державного управління підприємствами галузі;

одержало подальший розвиток:

- понятійно-категорійний апарат, зокрема, в результаті систематизації і групування розкрита суть і уточнені поняття "реструктуризація", "цілі реструктуризації", "ефективність реструктуризації", які, з врахуванням специфіки роботи крупних промислових підприємств дозволяють уникнути сплутування або підміни понять при визначенні доцільності і якості управлінських дій;

- оцінка чинників які визначають специфіку та тенденції розвитку галузі та чинників, які стримують реалізацію виробничого потенціалу підприємств суднобудівної промисловості України;

- методи інтегральної оцінки ефективності процесу реструктуризації підприємства з урахуванням специфіки суднобудування шляхом розрахунку: показників, отриманих у напрямах реструктуризації безпосередньо на виробництві на базі матричного методу, показників, отриманих на основі експертної діагностики зміни чинників зовнішнього середовища, а також показників, що враховують динаміку світового ринку суднобудування на сегменті виробництва швидкісних суден.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонована методика визначення ефективності реструктуризації суднобудівельних підприємств обговорена в постійній комісії з промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку і паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради АР Крим і була використана при розробці рекомендацій щодо виходу з кризи суднобудівних підприємств Криму на 2006-2010 рр. (довідка № 030-3/865 від 04.01.06 р.).

Науково-методичні рекомендації з підвищення ефективності реструктуризації виробництва швидкісних суден обговорені в Раді Міністрів АР Крим і рекомендовані до використання (довідка № 01-33/723 від 15.03.06 р.).

Науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення методів оцінки ефективності реструктуризаційних заходів обговорені і рекомендовані до подальшого використання у ВАТ завод "Фіолент" м. Сімферополь (довідка № 01/986 від 20.02.06 р.) і ТОВ "Севморремо" м. Севастополь (довідка № 29/107 від 10.01.07 р.).

Науково-методичні рекомендації вдосконалення методів підвищення ефективності реструктуризації виробництва швидкісних суден обговорені у ВАТ ФСК "Море" м. Феодосія і рекомендовані до подальшого використання (довідка № 01-24/475 від 17.03.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, розробки, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, є результатом самостійно проведеного автором дослідження з підвищення ефективності реструктуризації суднобудівних підприємств.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень обговорені та схвалені на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України" (Сімферополь, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми сталого регіонального розвитку в умовах ринкової економіки" (Сімферополь, 2004 р.), науково-практичній конференції "Актуальні питання соціально-економічного розвитку регіонів у сучасних умовах" (Сімферополь, 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні напрями теоретичних і прикладних досліджень 2008" (Одеса, 2008 р.)

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових робіт загальним обсягом 6,3 д.а., з яких автору належить 6,3 д.а., у тому числі - 7 робіт загальним обсягом 4,1 д.а. (авторських 4.1 д.а.) надруковано у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків викладених на 174 сторінках, 10 додатків на 50 сторінках і списку використаних джерел із 171 найменування на 16 сторінках. Загальний обсяг дисертації 234 сторінки, в тому числі 31 таблиця на 45 сторінках і 41 рисунок на 46 сторінках.