Вознюк Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп та злочинних організацій

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, наукова новизна, практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про апробацію та публікації результатів роботи, її структуру, обсяг.

Розділ 1 – “Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій у системі кримінального права” – містить чотири підрозділи. Підрозділ 1.1 “Поняття звільнення від кримінальної відповідальності” присвячено аналізу найбільш поширених концепцій кримінальної відповідальності та визначенню поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Дослідження поняття звільнення від кримінальної відповідальності здійснювалося насамперед через рід і видову відмінність. Окрім цього, дисертант використовував семантичне значення слів, що складають визначуване поняття та проаналізував наявні в теорії кримінального права дефініції звільнення від кримінальної відповідальності.

У підрозділі 1.2 “Загальна характеристика спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій” встановлено, що спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності мають такі ознаки: 1) передбачені для вичерпного переліку злочинів; 2) містяться лише в нормах Особливої частини КК України; 3) здебільшого стосуються тяжких і особливо тяжких злочинів; 4) умови їх застосування пов’язані з позитивною післязлочинною поведінкою особи; 5) юридичні підстави спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності передбачені окремими частинами статей.

Аргументується поділ організованих груп і злочинних організацій на загальні та спеціальні, а також обґрунтовується юридична природа спеціальних видів організованих груп і злочинних організацій. У зв’язку з викладеним запропоновано внести зміни до ст. 1 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” (викласти її такій редакції: “організована терористична група – група декількох осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) терористичних актів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи; терористична організація – стійке ієрархічне об’єднання декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього здійснення терористичної діяльності учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої терористичної організації, так і інших терористичних груп”) і до примітки ст. 260 КК України (викласти її в такій редакції: “Примітка. 1. Під не передбаченими законом воєнізованими формуваннями слід розуміти організовані групи та злочинні організації, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і в яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка. 2. Під не передбаченими законом збройними формуваннями слід розуміти організовані групи та злочинні організації, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання зброю”).

Учасником організованої групи чи злочинної організації визнано особу, яка створила, брала участь у створенні чи вступила до них і самостійно або у співучасті з іншими особами бере участь у злочинах, учинених такими об’єднаннями.

Обґрунтовується, що звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе лише за наявності відповідних підстав, умов і передумов. Аналізуючи основні погляди на визначення цих понять, автор визначає підставою звільнення від кримінальної відповідальності відповідність фактичних обставин справи умовам, описаним у заохочувальній кримінально-правовій нормі. Матеріально-правовою підставою досліджуваних видів звільнення від кримінальної відповідальності, на думку автора, є заохочувальна кримінально-правова норма Особливої частини КК України (ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 258-3, ч. 6 ст. 260), а фактичною – злочин і позитивна післязлочинна поведінка. Соціальними ж підставами виступає доцільність та обґрунтованість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин (злочини), у зв’язку з важливістю та необхідністю результатів її позитивної післязлочинної поведінки як для держави в цілому, так і для окремих її громадян. Умовами звільнення від кримінальної відповідальності дисертант називає сукупність, передбачених правовою підставою вимог, що висуваються для звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин, а передумовою – наявність в діяннях особи злочину.

Аргументується необхідність створення спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності учасників банди.

У підрозділі 1.3 “Соціально-правова зумовленість спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій” доводиться, що соціально-правову зумовленість спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій утворюють соціальні (необхідність виявлення, запобігання, розкриття та розслідування злочинів, учинених учасниками організованих груп і злочинних організацій), кримінально-правові (високий ступінь суспільної небезпеки злочинів, учинених учасниками організованих груп і злочинних організацій, економія кримінальної репресії), кримінологічні (високий ступінь латентності цих злочинів і складність запобігання їм), кримінально-процесуальні й оперативно-розшукові (складність виявлення, розкриття та розслідування злочинів, учинених учасниками організованих груп і злочинних організацій), міжнародно-правові (вимоги та рекомендації міжнародних нормативно-правових актів у сфері протидії злочинам, учиненим учасниками організованих груп та злочинних організацій) чинники.

У підрозділі 1.4. “Місце спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій у системі кримінального права” на основі порівняльного аналізу кримінально-правових норм, що передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності з нормами суміжних кримінально-правових інститутів (звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям та добровільна відмова співучасників від доведення злочину до кінця) встановлено, що спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій хоча й мають спільні риси з подібними нормами суміжних кримінально-правових інститутів, оскільки утворилися на межі цих норм, проте є відносно самостійними, і входять до субінституту спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Розділ 2 – “Історико-правовий та порівняльно-правовий аналіз спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп та злочинних організацій” – складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1 “Історико-правовий аналіз становлення та розвитку спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій в українському кримінальному законодавстві” проаналізовано положення про звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини в складі злочинних об’єднань у найвідоміших пам’ятках кримінального законодавства Х–ХХІ ст., яке діяло на території сучасної України і встановлено, що існування спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп та злочинних організацій є історично зумовленим процесом розвитку заохочувальних кримінально-правових норм. У різні історичні періоди становлення сучасного кримінального законодавства вони мали характерні для того чи іншого періоду зміст, форму і вирішували ті чи інші завдання протидії злочинності.

Підрозділі 2.2 “Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій у зарубіжному кримінальному законодавстві” містить аналіз положень кримінального законодавства низки країн – Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Болгарія, Грузії, Ісламської Республіки Іран, Китаю, Королівства Іспанія, Киргизької Республіки, Литовської Республіки, Республіки Молдова, Федеративної Республіки Німеччина, Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки, Республіки Таджикистан, Туреччини, Швейцарії, Японії з метою вдосконалення українського законодавства. У результаті аналізу зарубіжного кримінального законодавства автор встановив, що здебільшого у результаті позитивної післязлочинної поведінки учасників організованих груп і злочинних організацій особа звільняється від кримінальної відповідальності, проте інколи такі особи не підлягають покаранню або до них застосовується пом’якшення чи звільнення від покарання.

Дисертантом встановлено принципову близькість низки норм про спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій, що містяться в КК України, з законодавчими інститутами зарубіжних країн. Обґрунтовано необхідність передбачити спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності для учасників банд та спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності за участь у підготовці терористичного акту, а також доцільність звільнення від кримінальної відповідальності організаторів і керівників.

Розділ 3 – “Передумови та умови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій” – складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Передумови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій” проаналізовано основні погляди науковців на передумови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій. Досліджено обґрунтованість та доцільність визнання злочинів, передбачених ст. 255, 258-3, 260 КК України, в ролі таких передумов. Зроблено висновок про необхідність визнання всіх форм об’єктивної сторони цих злочинів передумовами спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Обґрунтовано доцільність зміни назв аналізованих статей: у ст. 255 КК України “Створення злочинної організації” на “Створення злочинної організації, організація зустрічі (сходки) або участь у них”, у ст. 258-3 КК України “Створення терористичної групи чи терористичної організації” на “Створення організованої терористичної групи чи терористичної організації або участь у них”, у ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань” на “Створення не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань або участь у них”.

Пропонується доповнити ст. 258 КК України ч. 4 такого змісту:

“4. Звільняється від кримінальної відповідальності особа за підготовку до терористичного акту, якщо вона добровільно повідомила та активно сприяла виявленню, запобіганню, розкриттю та розслідуванню цього злочину”.

Наведено додаткові аргументи на користь необхідності передбачити у ст. 255 КК України кримінальну відповідальність за участь у зустрічі (сходці) представників злочинних організацій чи організованих груп і водночас пропонується зазначену форму об’єктивної сторони злочину віднести до передумов звільнення від кримінальної відповідальності.

У підрозділі 3.2 “Умови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій” проаналізовано умови спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій. Дисертантом установлено, що особою, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 255, 258-3, 260 КК України, є фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності (16 років) та є учасником організованої групи чи злочинної організації. Пропонується виключити зі спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій умову-обмеження стосовно організаторів та керівників. Обґрунтовується необхідність уведення таких умов як добровільне повідомлення та активне сприяння виявленню, запобіганню, розкриттю та розслідуванню злочинів, учинених у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих груп і злочинних організацій, до всіх спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій.

У результаті дослідження добровільного повідомлення автор наголошує на тому, що воно повинно мати місце до порушення проти особи кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого. Адресатом добровільного повідомлення повинен бути орган дізнання, дізнавач, слідчий, прокурор, суддя або суд, а зміст повідомлення має становити інформація про злочини, вчинені у зв’язку зі створенням та діяльністю організованих груп чи злочинних організацій.

Додатковою умовою спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованих груп і злочинних організацій необхідно передбачити заборону на звільнення від кримінальної відповідальності учасників, які раніше звільнялися від кримінальної відповідальності за участь у таких об’єднаннях.

Обґрунтовується доцільність створення єдиної заохочувальної норми, яка поширювалася б на всіх учасників організованих груп і злочинних організацій.
У результаті чого ч. 2 ст. 255 КК України пропонується викласти в такій редакції:

“2. Учасник організованої групи чи злочинної організації, який добровільно повідомив та активно сприяв виявленню, запобіганню, розкриттю і розслідуванню злочинів, учинених у зв’язку зі створенням та діяльністю таких об’єднань, звільняється від кримінальної відповідальності за участь у злочинах, передбачених ст. 255, 257, 258-3, 260 КК України, якщо він раніше не звільнявся від кримінальної відповідальності за створення чи участь у таких об’єднаннях”.