Аверчев Ю.В. Агротехнічні умови підвищення врожайності гречки в проміжних посівах на зрошуваних землях Півдня України



Название:
Аверчев Ю.В. Агротехнічні умови підвищення врожайності гречки в проміжних посівах на зрошуваних землях Півдня України
Альтернативное Название: Аверчев Ю.В. Агротехнические условия повышения урожайности гречихи в промежуточных посевах на орошаемых землях Юга Украины
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Огляд літературних джерел з досліджених питань. Дається ботанічна та біологічна характеристика гречки. Наводиться аналіз наукових робіт вітчизняних та зарубіжних авторів з впливу строків, способів сівби, норми висіву насіння, обробітку ґрунту, добрив на ріст, розвиток та продуктивність гречки


Умови проведення дослідів і методика досліджень. Дослідження проводилися у 1997-1999 рр. на зрошуваних землях КСП їм. Ленінського комсомолу Бериславського району Херсонської області. Клімат району, де проводили досліди, характеризується усіма притаманними особливостями зони південного Степу України.


Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - темно-каштанові середньосуглинкові остаточно слабосолонцюваті, реакція ґрунтового середовища близька до нейтральної (РН - 6,8-7,3). Ґрунти мають слабку нитрифіцируючу здатність. Запаси калію у ґрунті великі - 22-33,0 мг на 100г ґрунту. Питома вага орного шару - 2,65 г/см3, щільність складу -1,20-1, 39 г/см3, загальна пористість -47,7%. найменша вологоємність -21,6%. Грунтові води залягають на глибині 10-15м.


За сукупністю основних метеорологічних показників роки проведення дослідів були різними: 1997 - вологим, 1998 - середньо сухим, 1999-сухим.


Дослідження проводилися у п'ятифакторному польовому досліді згідно з методикою вивчення ефективності агрономічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур (М.М Горянський,   1970, Б.О.Доспехов, 1979, В.О Ушкаренко та ін., 1998).


Проведення польового досліду супроводжувалось необхідними обліками, спостереженнями та аналізами. Дисперсійний аналіз результатів польових дослідів проводився за методикою академіка В О. Ушкаренка (1988 р.). У схему досліду були включені такі фактори та їх варіанти:


1. Строк сівби - другі декади травня, червня, липня.


2. Спосіб сівби - суцільний рядковий з міжряддями 15 см, широкорядний з міжряддями 45 см.


3. Норма висіву насіння - 60, 80, 100 кг/га (суцільна рядкова сівба), 30, 40, 50 кг/га (широкорядна сівба)


4. Обробіток ґрунту - дискування на глибину 8-10 см, оранка на глибину 20-22 см.


5. Фон живлення - без добрив, повторення досліду чотириразове, площа дослідної ділянки четвертого порядку - 203, облікової - 100м2.


Досліди проводились у типовому ланцюгу кормової сівозміни. Попередник гречки - озиме жито, скошували у фазі наливу зерна. Після збирання попередника вносили добрива згідно з схемою досліду, потім за схемою досліду проводили обробіток ґрунту знаряддями серійного виробництва: дискування - дисковими боронами БДТ-3 на глибину 8-10 см, оранка - плугом ПНЧ-3,5 на глибину 20-22 см. Перед сівбою поле культивували на глибину загортання насіння. Сівбу проводили сіялкою СЗ-3,6 насінням Шатилівська 5 за схемою досліду. Глибина загортання насіння - 4-5 см.


Вегетаційні поливи проводили широкозахватною дощувальною машиною "ДніпроІ. Поливами підтримували вологість активного шару ґрунту (0,5 м) не нижче 75-80% НВ. В залежності від погодних умов та досліджуваних строків сівби кількість вегетаційних поливів у роки проведення дослідів коливалася від 1 до 4-х.


Збирання врожаю зерна гречки проводили роздільним способом при дозріванні 75-80% рослин комбайнами Е-281 та СК-5.


Вплив обробітку ґрунту на його властивості. Розглядаються результати вивчення водно-фізічних властивостей ґрунту під посівами гречки залежно від агротехнічних умов її вирощування.


Після обробітку найпухкіший стан ґрунту був у варіанті оранки, щільність 0-30 сантиметрового шару ґрунту склала 1,21 г/см3, на варіант дискування щільність була вищою і склала 1,24 г/см3. По мірі росту та розвитку гречки щільність складання синхронно зростала незалежно від способу обробітку ґрунту. Проте темпи зростання щільності були вищі у варіанті дискування.


Найпухкіший до кінця вегетації був шар 0-10 см. Його щільність на ділянці дискування склала 1,26 г/см , оранки - 1,23 г/см3. У шарі 20-30 см щільність складання ґрунту практично залишається незмінною.


Результати розрахунків та аналіз даних шпаруватості ґрунту вказують на пряму залежність цього показника від щільності складання ґрунту. До кінця вегетації гречки шпаруватість ґрунту в усіх варіантах зменшувалась. У варіанті дискування цей показник у шарі 0-30 см зменшувався на 2,8%, а оранки - на 2,4%. Найменша щільність та найвища шпаруватість ґрунту відмічені у варіанті оранки.


Про зміну водопроникнення ґрунту робили висновок з кількості води що увібралася за 1 годину визначення і за швидкістю убирання, які встановлювали перед першим поливом та перед збиранням гречки.


Глибина та способи обробітку ґрунту мають вплив на його водопроникність. В середньому у варіанті з оранкою водопроникнення було вищим і склало 1710 м3/га, водопроникність на дискуванні на 22% була менше і складала 1338 м3/га. До кінця вегетації гречки швидкість вбирання води знижувалась на 18,4% при дискуванні і на 28,8% при оранці. Однак і в цей період визначення швидкість всмоктування води була вищою у варіанті оранки і склала 2,03 мм/хв, на дискуванні - 1,82 мм/хв.


Результати досліджень водопроникності ґрунту та швидкості всмоктування води свідчать про те, що кращим способом його обробітку для гречки є оранка на глибину 20-22 см .Тут неможливе утворення калюж, струмків поливної води, що призводять до водної ерозії ґрунту, змиву добрив та насіння, створюються сприятливі умови високоефективного поливного режиму.


Особливості росту і розвитку гречки в проміжних посівах у зв'язку з досліджуваними факторами. Строки, способи сівби, норми висіву насіння обробіток ґрунту та мінеральні добрива мають вплив на схожість насіння та життєздатнісгь рослин. Найвищу схожість (91,3%) мала гречка другого строку, яка була висіяна широкорядним способом нормою висіву 30 кг/га всхожого насіння по оранці з внесенням N45Р30.


До кінця вегетації найбільша кількість рослин збереглася при сівбі широкорядним способом В залежності від факторів життєздатність рослин широкорядного посіву на 4,1-7,8 % була вище рядкового. Найбільшу життєздатність (64,4-86,2%) мала гречка, засіяна за оранкою, що на 3-3,5% перевищувало такі показники у варіантах дискування. Мінеральні добрива підвищували схожість насіння та життєздатність гречки за всіма варіантами досліджень на 2-4 та 3-7%.


Спостереження за висотою рослин показали, що посіви широкорядного способу сівби в порівнянні з рядковим мали більшу висоту за усіма варіантами досліду. Найбільшої висоти досягали рослини, які були вирощені по оранці на удобреному фоні живлення при всіх строках та способах сівби. Приріст висоти рослин від дози добрив змінювався в залежності від інших факторів від 7 до 18см.


Найбільше розгалуження у рослин гречки були при широкорядному спо-собі сівби по оранці. Кількість розгалужень на удобрених варіантах на 1-4 шт. було більше, ніж на неудобрених. 3 підвищенням норми висіву розгалуженість рослин гречки мала тенденцію зниження, але кращі показники мали варіанти з нормою висіву 80 кг/га на рядкових та 40 кг/га - на широкорядних посівах.


Площа листової поверхні гречки залежала від усіх факторів які вивчались. Максимальна листова поверхня рослин розвивається у фазу повного цвітіння потім відбувається поступове відмирання листя, в результаті чого до періоду визрівання їх площа зменшується. Найбільша площа листової поверхні однієї середньої рослини була на третьому строці в усіх варіантах досліду. Звуження міжряддя обмежувало площу листя гречки на 19-25%. Площа листової поверхні при оранці була на 3-8% вище, ніж у варіантах дискування. Від внесення мінеральних добрив листова поверхня у рослин підвищувалась, в залежності від інших факторів на 4,4-18,3%.


Найвища озерненність однієї рослини (80 зерен) була у варіанті третього строку широкорядного способу сівби нормою 30 кг/га схожого насіння по оранці та удобреному фоні.


Загальна маса та пошаровий вміст коріння гречки у більшій мірі змінювалися в залежності від обробітку ґрунту та добрив. Засміченість посівів гречки залежить у більшій мірі від агротехнічних прийомів і менше від зовнішніх умов. Максимальна кількість бур'янів припадає на період сходи-бутонізація. У подальшому бурўяни не могли конкурувати у рості з рослинами гречки. Вона обганяла ріст самих скоростиглих бур'янів, пригнічувала та подавляла їх як при рядкових так і при широкорядних посівах. Напередодні збирання кількість бур'янів різко зменшувалась до 4-5 у рядкових і до 4-9 шт. на квадратний метр в широкорядних посівах.


Підвищення норми висіву насіння супроводжувалось зменшенням ступеня забур'яненості посівів гречки. На зораних ділянках кількість бур'янів була меншою, ніж на ділянках дискування в залежності від факторів що вивчалися на 6-38%.


Фенологічні спостереження показали, що великих розходжень у розвитку рослин до фази цвітіння в залежності від досліджуваних факторів не виявлено. Тривалість міжфазних періодів до початку цвітіння не залежала ні від способів сівби ні від норми висіву насіння. Вона незначно змінювалася лише за строками сівби, і за способами обробітку ґрунту. Достовірних розходжень впродовж між-фазних періодів від сходів до цвітіння в залежності від застосування добрив не встановлено. В середньому у всіх варіантах досліду сходи з'являлися через 4-6 днів після сівби, період від сходів до цвітіння склав 23-26 днів.


Суттєві розходження фаз розвитку рослин між варіантами досліду проявилися у міжфазний період цвітіння - дозрівання гречки. Зволікання з сівбою скорочувало на 1-5 днів період цвітіння - дозрівання. У рослин на суцільних рядкових посівах період цвітіння - дозрівання був коротше, ніж на широкорядних на 1-5 днів. 3 підвищенням густоти посіву тривалість періоду зменшувалася на 1-3 дні. Дискування ґрунту та внесення добрив підвищувало на 1-3 та 1-4 дні відповідно тривалість цього періоду.


Середня   тривалість  вегетаційного  періоду  гречки  першого  строку сівби склала 76-87, другого - 75-85, третього - 72-81 днів. Тривалість вегетаційного   періоду   гречки   на  суцільних рядкових посівах була коротшою   ніж   на   широкорядних   на   1-4   дні.  З   підвищенням   густоти  посіву тривалість вегетаційного періоду гречки зменшувалася на 1-3 дні незалежно від інших досліджуваних факторів.


Врожайність та якість зерна гречки в проміжних посівах у зв'язку з умовамивирощування. Урожай зерна гречки змінювався в залежності від досліджуванихфакторів у межах від 8,0 до 20,3 ц/га (табл. 1).


Максимальний врожай в середньому за три роки був отриманий при поєднанні третього строку широкорядної сівби нормою висіву 40 кг/га схожого насіння по оранці на фоні застосування мінеральних добрив з розрахунку N45Р30. В усі роки третій строк сівби був кращим у порівнянні з першим та другим за всіма варіантами досліду. Збільшення врожаю зерна при третьому терміні сівби склало 4,5 ц/га.


Ефективність застосування добрив змінювалася в залежності від строків сівби. Вона суттєво підвищувалася від раннього до більш пізнього строку. Найбільше збільшення врожаю від застосування добрив N45P30 склала 5,5 ц/га.


Значний вплив на формування врожаю чинить обробіток ґрунту. Оранка забезпечувала збільшення врожаю зерна у межах 0,2-2,8 ц/га у порівнянні з дискуванням.


Доцільнішим способом сівби виявився широкорядний, який забезпечує достовірне збільшення врожаю, порівняно з рядковим. Максимальне збільшення врожаю - 3,4 ц/га зерна гречки отримано від розширення міжрядь в умовах третього строку сівби нормою висіву 30 кг/га схожого насіння по оранці та мінерального добрива. Підвищення норми висіву насіння забезпечує збільшення врожаю від 0,1 до 1,8 ц/га.


Доля досліджуваних факторів у зміні врожаю суттєва і складає 97,4%. За значимістю для врожаю фактори розташовуються таким чином добрива - 37,2%, затримка сівби - 29,7%, спосіб сівби - 18,2%, глибина рихлення - 10,5%, норма висіву насіння - 1,8%.


Таким чином, щоб одержувати високі та стабільні врожаї зерна гречки в проміжних посівах необхідно перш за все застосовувати мінеральні добрива та зважати на строк сівби культури. Від цих факторів, як видно з наших досліджень, практично на 67% залежить доля врожаю гречки, вирощеної в проміжних посівах.


Результати технологічного аналізу зерна гречки свідчать про відповідність його вимогам ГОСТу за якістю врожаю круп'яних культур. Найкращі показники якості зерна відмічені при третьому строці сівби у всіх варіантах досліду. Маса 1000 зерен значно підвищилась в залежності від способу сівби. При широкорядних посівах цей показник був на 1,8-2,4 г вище рядкових. Обробіток ґрунту, добрива норма висіву насіння мали незначний вплив на вихід ядра та плівчатість.


Кращими показниками якості зерна гречки були в умовах поєднання третього строку сівби по оранці з внесенням N45P30 та широкорядного способу сівби нормою 40 кг/га схожого насіння.


Раціональність використання ФАР, тепла, поливної води при вирощуванні гречки в проміжних посівах. Результати досліджень показали, що кількість сухих речовин, які накопичуються рослинами гречки змінювалася в залежності від умов агротехніки.


За строками сівби найкращим є третій. У даному варіанті одна середня рослина накопичувала до 5,58 г маси сухої речовини за добу. Найбільший вихід маси сухої речовини отримали на широкорядних посівах. Рядкові посіви накопичували до кінця вегетації культури на 5-11% сухої речовини менше ніж широкорядні.


Норма висіву насіння намітила чітку тенденцію до закономірності зі збільшенням норми висіву насіння від 60 до 80 кг/га при рядкових і від 30 до 40кг/га при широкорядних посівах середній вихід маси сухої речовини зростає; подальше збільшення норми висіву зменшувало вихід сухої речовини.


Способи   обробітку   ґрунту   впливають  на  приріст  та  накопичення маси   сухої  речовини.  Найбільш   помітні   вони   були   при   оранці.  У вказаному варіанті приріст сухої маси до кінця вегетації був на 2,5 - 9,6% більше в порівнянні з дискуванням. Добрива підвищували, в залежності від досліджуваних факторів накопичення сухої речовини на 7,1-9,3%. Чиста продуктивність фотосинтезу вимірялась в залежності від умов агротехніки від 6,8 до 10,5 г/м2 за добу.


Продуктивність використання сонячної енергії в проміжних посівах гречки в залежності від умов її вирощування визначали за виходом зерна в розрахунку на 1°С тепла.


Найбільший вплив на окупність 1°С позитивних температур врожаєм зерна гречки здійснювали строки сівби. Зволікання з сівбою окупність 1°С врожаєм гречки підвищувалась від 0,5-0,7 до 1,05-1,30 кг. Найнижчі показники відмічені в умовах другого строку посіву на нездобрених варіантах досліду та склали 0,44-0,70 кг. Добрива суттєво збільшують приріст врожаю гречки на 1°С. При внесенні добрив 1°С забезпечував приріст зерна в залежності від варіанту 0,15-0,25 кг в  залежності від досліджуваних факторів складає за періодами вегетації: від посіву до сходів - 90-1180С, від сходів до цвітіння - 466-588°С, від цвітіння до повного дозрівання зерна - 842-13270С, від посіву до повного дозрівання зерна 1482-1974°С. Найменша кількість позитивних температур за весь вегетаційний період (1482-16030С) отримують рослини третього строку сівби за всіма варіантами досліду. Третьому строку сівби відповідає середньодобова температура вегетаційного періоду, що дорівнює 20,5°С і є для гречки оптимальною.


Важливою ланкою у розробці комплексу агротехнічних прийомів є створення умов, за яких забезпечується економічна витрата води. В наших дослідженнях сумарне водоспоживання гречки змінювалося в залежності від досліджуваних факторів від 1635 до 2412 м3/га, причому строки сівби здійснювали найбільший вплив на цей показник. Сумарне водоспоживання рослинами змінювалось адекватно умовам зовнішнього середовища і тривалості вегетаційного періоду гречки.


Найвищі значення сумарної витрати води (2323-2412 м3/га) відзначаються в рамках другого строку сівби. Розширення міжрядь незначно збільшувало сумарну витрату води полем гречки; внесення мінеральних добрив на водоспоживання гречки суттєво не впливало; за обробітком ґрунту і нормою висіву насіння спостерігалась незначна (0,2-2,1%) зміна цього показника.


Дольовий вплив опадів, зрошувальної води і ґрунтової вологи у балансі водоспоживання гречки в більшій мірі залежить від способів сівби, обробітку ґрунту, норми висіву, насіння, добрив.


В середньому, в прибутковій частині водяного балансу посівів гречки за варіантами досліду запаси ґрунтової вологи складають 0,4-13,3 %, опади 33,1-45,3 %, зрошувальна вода 47,8-61,5 %.


 


Більш повну оцінку ефективності використання вологи дає величина витрати води на створення одиниці отриманого врожаю (за А.Н.Костяковим - коефіцієнт водоспоживання). В наших дослідженнях цей показник змінювався від 83-86 до 272-293 м3/ц (табл. 2).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины