Хлобжева І.М. Використання вермикомпосту на осушуваних дерново-підзолистих грунтах Західного Полісся України : Хлобжева И.М. Использование вермикомпоста на осушаемых дерново-подзолистых почвах Западного Полесья Украины

Краткое содержание

У вступі до дисертації обгрунтована актуальність теми та наведена загальна характеристика.

Перший розділ присвячений оцінці природно-кліматичних умов  Західного Полісся України, що обумовлюють сучасний стан грунтового покриву агроекосистем.

Дослідження проводились в зоні Західного Полісся України  в межах Костопільського грунтово-меліоративного району, який   розташований в північній частині Рівненського району Рівненської області. Об'єктом наших спостережень були дерново-підзолисті грунти, які займають майже 75% території Українського Полісся..

            Головною особливістю території Костопільського грунтово-меліоративного району (КГМР) є періодичне надмірне зволоження і заболоченість території, що обумовлено слабким дренуванням району річковою мережею, значною кількістю опадів, неглибоким заляганням порід з низькою водопроникливістю, несприятливими умовами поверхневого стоку.

            Грунтовий покрив КГМР характеризується значною різноманітністю як за генезою, джерелом перезволоження, механічним складом, водно - фізичними властивостями, так і за рівнем трофності, що обумовлено складними  природно - кліматичними умовами.Крім того, досліджувані грунти характеризуються  невисоким рівнем родючості для вирощування сільськогосподарських культур.

При сільськогосподарському освоєнні дерново-підзолистих грунтів в 1960-1980 роках в межах КГМР було проведено широкомасштабні гідротехнічні меліорації. Меліорація земель тут і надалі залишається головним фактором розвитку землеробства. Кількість меліорованих земель в межах району складає 70…80 %  від загальної площі осушених земель,  у тому числі систем з двостороннім регулюванням більше 80 %.

            Внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС територія Костопільського грунтово-меліоративного району майже не зазнала радіоактивного забруднення.

            Таким чином, Костопільський грунтово-меліоративний район є типовим районом Західного Полісся України, і одним із головних районів сільськогос-подарського використання, в межах якого є можливість отримання біологічно чистої продукції.

            У другому розділі наведено схему проведення польових дослідів та методику досліджень.

            Вивчення ефективності використання вермикомпосту проводилось в лабораторних умовах та  дослідних ділянках на території осушувальної системи “Три-Копці”, яка розміщена на землях КСП “Горинь” Рівненського району Рівненської області (рис.1). На підставі еколого-агрохімічного обстеження полів всіх сівозмін КСП “Горинь” вибрано репрезантивне поле №2, яке розташоване в польовій сівозміні №3, де був закладений багаторічний стаціонарний дослід. Площа ділянок у дрібноділяночних дослідах  становила 35 м², повторність – трьох кратна, схема розміщення дослідних ділянок – рендомезована.  

            Культури в польовій сівозміні: цукровий буряк сорт “Ювілейний”, ярий ячмінь сорт “Роланд”.

            Польові досліди проводились за схемою: 1) фон;  2) фон + вермикомпост 5 т/га;  3) фон + вермикомпост 10 т/га; 4) фон + вермикомпост 15 т/га; 5) фон + вермикомпост 20 т/га.

            Для екологічної оцінки якості продукції проводилися дослідження: 6) фон + амофос 100 кг/га; 6) фон + амофос 200 кг/га; 6) фон + амофос 300 кг/га; 6) фон + амофос 400 кг/га.

            Облік врожаю проводили методом суцільного збору. Система обробітку грунту загально прийнята для даної зони. Мікробіологічна активність вивчалась за ступенем розкладу лльняного полотна.

            Всі аналізи зразків виконувалися за загально прийнятими методиками, які описані в практикумах і учбових посібниках (Аринушкина Е.В., 1970, Кауричева Н.С., 1986).

            Сукупний показник якості грунту визначався за методикою Грінченка Т.О., оцінка рівня антропогенного навантаження на земельні ресурси проводилась за НТД-33-4759129-03. Кількість нітратів в рослинному зразку цукрових буряків визначалася згідно ГОСТ 18.828-73, схожість насіння ярого ячменю сорту "Роланд" визначалась за методикою Любарського Л.Н. (1960 р.).

            Математична обробка експериментальних даних проводилась на ПЕОМ з використанням фірмових пакетів прикладних програм, табличний процесор Excel, а для окремих розрахунків розроблена програма на алгометричній мові Turbo Pascal 7.0.

В третьому розділі наведено характеристику стану використання земельних ресурсів Костопільського грунтово-меліоративного району як за якісними, так і за кількісними показниками, тому що рівень деградації грунтів обумовлюється характером використання земельного фонду.

Кількісна оцінка рівня антропогенного навантаження в межах КГМР визначалась за ступенем перетворенності елементів ландшафту басейну малих річок ( за методикою Клементова Е., Гейниге В). На території Костопільського грунтово-меліоративного району знаходиться 6 басейнів малих річок. Рівень антропогенної навантаження  району   проводився на підставі оцінки структури використання земельних ресурсів, а саме:  на природоохоронні території, болота та заболоченні землі, луки і пасовища, сільсьгогосподарські угіддя, присадібні ділянки, урбанізовані території та інше. Показник співвідношеня стабільних та нестабільних територій в межах досліджуваного району становив від 0,5 до 6,0, тобто рівень стабільності території може бути віднесений до стабільного, умовно стабільного та нестабільного. За середньо зваженим показником коефіціента ееологічної стабільності територія землекористування КСП “Горинь” Три-Копської осушувальної системи, характеризується як умовно стабільна.