Кольцов С.О. Зміна гумусоутворювання та агрофізичного стану грунтів у рисово-люцерновій сівозміні та їх вплив на врожай рису

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення проблеми

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів тих, що вивчали вплив зрошування затопленням на процеси ґрунтоутворення в рисових полях, динаміку вмісту гумусу і його якісні зміни, агрофізичні властивості ґрунтів і їх трансформацію під впливом рисосіяння, рослинність солонцевих ґрунтів, як один із чинників гумусоутворення. Наведені результати літературних відомостей, які охоплюють великий проміжок часу і, в цілому, відображають сучасний стан досліджень за даною темою. Визначено актуальні, недостатньо розроблені питання з зазначеної проблеми та обґрунтовано вибір напрямку досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися впродовж 1994 – 2004 рр. у сільськогосподарському підприємстві «Герої Сивашу» Красноперекопського району Автономної Республіки Крим і лабораторіях Південного Філіалу «Кримський агротехнологічний університет» НАУ. Сільськогосподарське підприємство «Герої Сивашу», на полях якого проводилися дослідження, розташоване у Присивашській низовині на північному заході Криму. Характерною особливістю цієї зони є недостатня кількість опадів (220 – 360 мм), низька відносна вологість повітря і часті суховії.

Польові досліди проводили відповідно до загальноприйнятої методики
 Б.О. Доспєхова (1979 р.).

Зміна гумусового і агрофізичного стану ґрунтів вивчалась на двох ключових цілинних ділянках солонців лучних, загальною площею 0,32 га, узбережжя Каркінітської затоки, а також їх аналогів у прилеглих чеках рисово-люцернової сівозміни, що експлуатується з 1965 року.

Під час проведення польових досліджень на двох стаціонарних ключових ділянках у природному біогеоценозі й у двох чеках рисово-люцернового агроценозу закладено по двадцять опорних розрізів. З кожного розрізу відбирали погоризонтні та пошарові (кожні 10 см суцільною колонкою) ґрунтові зразки до глибини 180 см. Відібрані ґрунтові зразки аналізували за загальноприйнятими методиками.

Флористичний і структурний склад рослинних співтовариств на солонцях кіркових, мілких, середніх і глибоких (цілина), а також освоєному у рисово-люцерновому агроценозі визначався методом пробних майданчиків (шкала густини проективного покриття за Браун – Бланке (2001 р.)).

Вплив обробітку ґрунту та добрив на врожай рису вивчалися у двофакторному польовому досліді:

Фактор А – способи обробітку ґрунту: 1) без обробітку; 2) культивація на глибину 4 – 5 см; 3) дискування на глибину 12 – 14 см.

Фактор В – дози мінеральних добрив: 1) без добрив; 2) N_30; 3) N₆₀.

Повторність досліду чотириразова. Посівна площа ділянок – 160 м², облікова – 100 м². Висівали районований сорт рису «Спальчик». Збирали врожай прямим комбайнуванням комбайном СКД – 6Р «Єнісей», обладнаним жниваркою з робочою шириною – 5 м.

Рис розміщувався після пласта багаторічних трав (люцерна). Агротехніка вирощування рису – рекомендована щодо використання для рисосіючих господарств АР Крим.

Економічну і біоенергетичну ефективність розраховували за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів. Статистичну обробку результатів дослідження проводили методами дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізів на персональному комп’ютері з допомогою прикладних програм MSExсel, Statistica 5.0.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗМІНА ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОФІЛЮ СОЛОНЦІВ ЛУЧНИХ У РИСОВИХ АГРОЦЕНОЗАХ ПІД ВПЛИВОМ МЕЛІОРАТИВНИХ АСПЕКТІВ

У природних умовах основу ґрунтового покриву Присивашшя складають солонці середні (40 %) і мілкі (35 %), рослинність яких накопичує у шарі 0 – 60 см до 53,1 т/га біомаси, при співвідношенні її підземної до надземної маси від 3 до 6. Кількість надземної маси не перевищує 7 – 12 т/га.

При врожаї зерна риса у 8 – 10 т/га забезпечуються практично рівні з цілинними аналогами загальні запаси біомаси в ґрунті (52,2 т/га) і в 1,5 рази перевищують кількість надземної біомаси, при меншому співвідношенні (2,3). Але, враховуючи те, що частина біомаси рису відчужується з врожаєм, то в біологічний кругообіг