Шатковський А.П. Обгрунтування елементів технології мікрозрошення моркви в умовах півдня України

Краткое содержание

У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, показано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено новизну одержаних результатів, їхнє практичне значення.

3

У першому розділі “Стан вивченості та обґрунтування спрямованості досліджень” на основі огляду літературних джерел проаналізовано стан вивченості питання мікрозрошення овочевих культур, наведено господарське значення, лікувальні властивості та біологічні особливості моркви, проаналізовано стан вивченості елементів технології поливу моркви, які досліджували у роботі.

Розробленню та вдосконаленню елементів технологій локальних способів поливу овочевих культур присвячено роботи В.Г. Лабоди, В.П. Остапчика, П.А. Мороза, А.П.Щерби, Ю.Г. Шейнкіна, О.Є. Ясоніді, В.Ф. Галиняка, М.І. Ромащенка, В.М.Корюненка, О.Г. Матвійця, В.В. Васюти, В.М. Сторчоуса, С.О. Кирюхіна. Але ґрунтовні дослідження проводились лише на культурі огірка, помідора та капусти. Що стосується інших овочевих культур, то вони залишились поза увагою науковців.

Результати досліджень з вивчення режимів зрошення моркви при дощуванні та поверхневому способі поливу відображено в працях О.Ю. Барабаша, С.П. Дудника, К.К. Плєшкова, В.Л. Єршової, І.А. Лук’яненка, А.О. Лимаря, О.А. Шавлінського, С.В.Сарани, Bisconer, L., Silva, W.

У другому розділі “Умови та методика проведення досліджень” наведено характеристику ґрунтових та погодних умов, схему та методики досліджень.

Експериментальні дослідження проводили протягом 2004-2006 рр. на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІГіМ УААН. Ґрунти дослідної ділянки – чорноземи звичайні, середньосуглинкові на лесі, щільність будови – 1,36 т/м³, НВ кореневого шару – 18,8%, повна вологоємкість – 26,8%, реакція ґрунтового розчину – нейтральна. Джерело зрошення – свердловина з водою мінералізацією 0,75 г/дм³.

За кліматичними умовами район досліджень належить до Степової зони і характеризується недостатньою кількістю опадів і нерівномірним їх розподілом. Роки досліджень вирізнялись умовами природного зволоження: за вегетаційний період 2004 р. випало 330,8 мм опадів (142,5% норми), 2005 р. – 167,5 мм (72,1%) і 2006 р. – 195,5 мм (84,2%).

Основний метод досліджень – польовий короткотерміновий дослід. Дослідження були складовою стаціонарного польового досліду Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІГіМ УААН “Розробити елементи технологій вирощування овочевих культур при мікрозрошенні” (атестат УААН №081) і складалися з чотирьох дослідів. Вплив способу поливу, передполивної вологості ґрунту і способу підживлення на ріст, розвиток, продуктивність та якість коренеплодів моркви визначали шляхом проведення досліду за схемою:

Фактор А – спосіб поливу –

1)          мікродощування; 2) краплинне зрошення;

Фактор В – рівень передполивної вологості кореневого шару ґрунту –

1)          без поливу (контроль); 2) 70-70% НВ (водозберігаючий); 3) 80-70% НВ (диференційований за фазами розвитку);

Фактор С – спосіб підживлення –

1)    без підживлення (контроль); 2) розрахункова доза (NPK) – підживлення локально у рядки одночасно з культиваціями (еталон); 3) 70% розрахункової дози (NPK) – підживлення з поливною водою за допомогою інжектора.

Ефективність внесення засобів захисту рослин досліджували шляхом проведення трьох однофакторних дослідів:

4

1) без обробки (контроль); 2) обробка обприскувачем (еталон); 3) внесення хімпрепарату з поливною водою за допомогою інжектора і системи мікродощування. Досліджували ефективність внесення з поливною водою гербіцидів Стомп 330, к.е., Фюзілад Супер 125 ЕС, к.е. та інсектициду Байлетон, з.п.

Розміщення дослідних ділянок – систематичне, площа облікової ділянки – 28 м², повторність – чотириразова (Бондаренко Г.Л., Яковенко К.І. та ін., 2001).

На дослідному полігоні проводили випробування плівкових трубопроводів з інтегрованими краплинними водовипусками фірм T-SYSTEMS INTERNATIONAL, INC. (США), NETAFIM (Ізраїль) та SIPLAST (Італія). Досліджували такі параметри їхньої роботи: тиск, витратні характеристики, рівномірність водоподачі та ефективність промивання. На системі мікродощування визначали рівномірність розподілу води по площі, витратні характеристики мікродощувача та інтенсивність дощу (ДСТУ ISO 8224-1:2004, ВНД 33-5.5-02-97).

Для призначення строків поливу, вивчення зон зволоження та визначення величин водоспоживання використовували тензіометричний метод. Тензіометричні датчики встановлювали на різних глибинах ґрунтового профілю та відстані від точки водоподачі (ДСТУ ISO 112776-2001). Розвиток та розміщення кореневої системи моркви вивчали методом відмивання моноліту.

Водно-фізичні властивості ґрунту визначали перед закладанням досліду. Найменшу вологоємкість визначали методом заливних майданчиків, вологість в’янення – за Долговим, максимальну гігроскопічність – за Мітчерліхом. З агрофізичних показників визначали гранулометричний (за Качинським) та структурно-агрегатний склади (методом Саввінова) і щільність будови ґрунту (буром Васильєва БН-500). З агрохімічних показників визначали: вміст загального гумусу (методом Тюріна у модифікації ЦІНАО, ДСТУ 4289:2004), вміст рухомих сполук фосфору і калію (методом Чирикова, ДСТУ 4115-2002), загальний вміст азоту (модифікованим методом К’єльдаля, ДСТУ ІSО 11261-2001).

Для оцінки ефективності різних технологічних прийомів проводили фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Облік урожаю проводили у третій декаді вересня суцільним способом, викопуючи коренеплоди вручну. Коренеплоди сортували на товарні і нетоварні та окремо зважували (ДСТУ 286-91). Для оцінки якості продуктивних органів визначали вміст сухої речовини гравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), вміст цукрів – за Бертраном ціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87), вітаміну С – за Муррі (ГОСТ 24556-89), каротину – за Муррі із використовуванням спектрофотометрії (ДСТУ 4305:2004), нітратів – потенціометрично іонселективним електродом (ГОСТ 5048-89).

Експериментальні дані опрацьовували методом математичної статистики із застосуванням комп’ютерної програми “Agrostat”. Економічну оцінку ефективності експериментальних варіантів виконували згідно з фактичними витратами матеріальних коштів на вирощування продукції. Розрахунки проводили за середніми цінами у період проведення досліджень.

Технологія вирощування моркви у дослідах була загальноприйнятою для зрошуваних умов, за винятком агроприйомів, що досліджували. Сорт моркви – Шантене сквирська, попередник – розсадний помідор. Восени під зяблеву оранку вносили мінеральні добрива із розрахунку N₃₀P₆₀K₆₀. Посів проводили у першій декаді квітня за схемою з тристрічковим висівом 30+30+30+50 см нормою 2,5 кг/га.

5

Аналітичну частину роботи виконували у Кам’янсько-Дніпровській агрохімічній лабораторії.

У третьому розділі “Ріст, розвиток, продуктивність та якість коренеплодів моркви залежно від окремих технологічних прийомів та їх поєднання” наведено результати впливу факторів, що вивчали у досліді, та метеоумов на проходження рослинами фенологічних фаз, тривалість міжфазних періодів, біометричні показники росту та продуктивність і якість коренеплодів моркви. На отримання сходів і початок формування коренеплодів основний вплив здійснював рівень передполивної вологості: наявність достатньої кількості вологи у перший період прискорює проходження цих фаз. На проходження двох інших фаз більший вплив мав спосіб підживлення, ніж вологість: підживлення з поливною водою прискорювало їх настання на 4-7 діб. Аналіз біометричних даних показує, що найбільші за розміром коренеплоди відзначені на варіанті мікродощування з диференційованим рівнем передполивної вологості при внесенні добрив з поливною водою, найменші – на абсолютному контролі. Відмічено значний вплив способу поливу на розвиток листкового апарату. При мікродощуванні площа листкової поверхні була більшою на 65 тис. м²/га (+70%) порівняно з краплинним зрошенням і на 126 тис. м²/га (5 разів) більшою, ніж без поливу. При мікродощуванні також було відзначено максимальну висоту рослин порівняно з краплинним зрошенням та контролем.