Турчина К.П. Оцінка агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних грунтів Західного Полісся України

Краткое содержание

        У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету й завдання, наукову новизну і практичне значення дослідження, коротко викладено їхній зміст.

СТАН ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ АГРОМЕЛІОРАТИВНОГО СТАНУ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

        У першому розділі представлено аналіз стану вивчення проблеми у наукових працях вітчизняних   і     зарубіжних учених, зокрема розглянуто роботи   А. Г. Балана,   Н. А.    Макаренка,   С. А.   Балюка, М. М. Городнього,

М. О. Клименка, С. І.   Веремеєнка,     В. С. Мошинського,      С. Т. Вознюка,       М. О. Лазарчука, Г. І.  Троцюка, Т. М. Івашинюти  та інших науковців, які займалися опрацюванням проблеми оцінки агромеліоративного стану осушуваних ґрунтів. Установлено, що з огляду на невиробленість загальновизнаних методик оцінки агромеліоративного стану осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів їхній стан необхідно оцінювати комплексно з використанням метеорологічних, меліоративних показників, стану ґрунтового покриву та деградаційних процесів.

ОБ’ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

         Дослідження, висвітлені у другому розділі, проводили в період з 2004 до 2007 р. на осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтах тривалого польового досліду (з 1964 р.) на території науково-дослідного стаціонару Рівненської науково-дослідної станції (Сарненський район Рівненської області) на осушувально-зволожувальній системі «Дворець», розміщеній у  смт Степань.

        Дослід закладено у восьмипільній польовій сівозміні, де вносили такі види  добрив:  гній – середнього  ступеня  розкладу  на підстилці з соломи від

великої рогатої худоби; аміачну селітру; суперфосфат і калімагнезію.  Досліди проводили у 3-кратній повторності.

Таблиця 1

Схема польового досліду на осушуваних дерново-глейових карбонатних

ґрунтах

Чергування сільського-сподарських культур	Варіант досліду
	контроль    (без       добрив)	NРК	2NРК	гній     (10    т/га)	NРК+гній      (10 т/га)	NРК+гній (5 т/га)	NРК+гній (15 т/га)
Б. трави 1 р. к.	_	Р60К120	Р120К240	-	Р60К120	Р60К120	Р60К120
Б. трави 2 р. к.	_	N60Р60К120	N120Р120К240	-	N60Р60К120	N60Р60К120	N60Р60К120
Картопля	_	N90Р60К180	N180Р120К360	40	N90Р60К180         +40	N90Р60К180+20	N90Р60К180+ 40
Кукурудза на силос	_	N120Р60К120	N240Р120К240	-	N120Р60К120	N120Р60К120	N120Р60К120+40

        Агротехніка вирощування сільськогосподарських культур загальноприйнята для Західного Полісся України.   Вегетаційний період  2004 року  характеризувався як  посушливий, 2005 року –  середньозволожений, 2006  і 2007 років – вологі. 

        Дослідження проводили за такими методиками: облік урожаю основної і побічної    продукції   вели   методом   зважування;   рН   ґрунту визначали на

рН-метрі (ДСТУ ISO 11465–2001); гідролітичну кислотність – за методом Каппена (ДСТУ 26212–91); вміст азоту легкогідролізованого – за методом Корнфілда    (ДСТУ 4729–2007);   рухомого    фосфору  й  обмінного  калію  в

ґрунті – за методом Мачигіна (NH₄)₂CO₃ (ДСТУ 4114–2002); необмінного калію – за методом Пчолкіна; ступінь рухомості обмінного калію – із застосуванням методу ВІДА; вміст гумусу – за методом Тюріна (ДСТУ 4289–2004); суму ввібраних основ – шляхом витіснення з ґрунту 0,1н розчином НСІ з подальшим титруванням 0,1н розчином NaOH (ГОСТ 26428–85); визначення вологості ґрунту проводили термостатно-ваговим методом, а енергетичну оцінку – за О. К. Медведовським.

ДІАГНОСТИКА ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ АГРОМЕЛІОРАТИВНОГО СТАНУ ОСУШУВАНИХ ДЕРНОВО-ГЛЕЙОВИХ КАРБОНАТНИХ ҐРУНТІВ

        У третьому розділі наведено оцінку показників стану осушуваних ґрунтів. Для умов Полісся особливу роль у формуванні врожаю відіграють показники, які характеризують водний режим цих ґрунтів, а саме: норму осушення; запаси ґрунтової вологи; аерацію; перезволоження кореневмісного шару ґрунту та інше.

        Для оцінки впливу опадів та сум активних температур на продуктивність сільськогосподарських культур нами проведено регресійний  аналіз даних за період 1967 – 2006 роки.

        Поліноміальна залежність впливу суми опадів, суми активних температур   та   ФАР   на   врожайність   сільськогосподарських   культур   за

V–VIII місяці має вигляд:

 у₁ = 4,56+0,023х₁+0,0005х₂+0,01х₃;       R²= 0,19,

 у₂ = 9,3+0,0004х₁+0,02х₂+0,01х₃;              R²=0,38,

 у₃ = 25,6+0,004х₁+0,02х₂+0,01х₃;           R²=0,61,

де у₁ – контроль;   у₂ – NPK;   у₃  – NPK+гній, т/га к.од.;   х₁ – сума опадів, мм;    х₂ – сума температур; ⁰С, х₃ – величина ФАР, мДж/м².

        З практичної точки зору найважливішим є встановлення залежностей змін інтегрованого показника ГТК упродовж останніх тридцяти років. Така залежність має вигляд параболи:

у =  – 0,0022х² – 0,0528х + 1,6118;      = 0,06,

де у – показник ГТК за V–VIII місяці;   х – роки визначень з відрахунком від 1967 року.

        На основі прогнозних розрахунків за отриманим рівнянням виявлено, що показник ГТК  зменшується, що свідчить про настання більш частих посушливих вегетаційних періодів. Відповідно в осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтах зменшуватиметься запас продуктивної вологи, і, як наслідок, знижуватиметься продуктивність сільськогосподарських культур і сівозмін.

1970

1980

0,5

З огляду на зазначене розроблено шкалу оцінки втрат продуктивності сільськогосподарських культур від значень комплексного показника ГТК, яка змінюється в діапазоні: 0,5–0,9 (переосушення); 1,3–2,2 (перезволоження), зона оптимальної дії 1,2–1,3.

        Проведені нами дослідження режиму РГВ і вологості осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів упродовж 2004–2007 років дають підстави стверджувати, що режим вологості таких ґрунтів  значною мірою зумовлений як рівнем ґрунтових вод, так і метеорологічними умовами. Так, якщо у зимово-весняний період РГВ в осушуваному дерново-глейовому карбонатному ґрунті коливалися в межах 1,17–1,34 м, то в літній період рівні опускалися до позначки 1,21–1,41 м. Вологість в 0–30 см шарі цього ґрунту при вирощуванні кукурудзи змінювалась у весняно-літній період з 20,8–17,6% до 19,6–16,0%. Найістотніше зниження вологості в шарі 0–60 см спостерігалося в травні-серпні, коли вологість знижувалась до 15,9%, що нижче значень НВ (21,%).

        Оцінюючи режим РГВ і вологості осушуваних дерново-глейових карбонатних ґрунтів загалом за вегетаційний період, слід зазначити, що їхня зміна відбувається – за РГВ у діапазонах, близьких до оптимального (0,94– 1,35); за вологістю в шарі 0–60 см у діапазоні НВ – 0,7НВ (20,8–17,0%).