Поліщук В.В. Планування поливів сільськогосподарських культур в умовах обмежених ресурсів

Краткое содержание

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, показано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено новизну одержаних результатів, їхнє практичне значення.

У першому розділі “” виконано аналіз літературних джерел за темою дисертаційної роботи, проведено узагальнення сучасного стану зрошення земель.

В основу всіх розрахункових методів планування режимів зрошення покладено методи визначення сумарного випаровування сільськогосподарських культур. Розробці цих методів присвячено численні дослідження вітчизняних та зарубіжних авторов: А.Н. Костякова, І.А. Шарова, Г.К. Льгова, А.М. та С.М. Алпатьевих, Д.А. Штойко, В.П. Остапчика, І.С. Шпака, О.Р. Константинова, Х.Л. Пенмана, Л. Тюрка, Р. Коїча, Г. Глюгля та інших. Розрахунки сумарного випаровування використовують для планування режимів зрошення сільськогосподарських культур у різних ґрунтово-кліматичних та технологічних умовах при проектуванні та експлуатації зрошувальних систем.

Розробці та удосконаленню методів планування режимів зрошення сільськогосподарських культур, управління водорозподілом при зрошені, розробці інформаційно–дорадчих систем у зрошуваному землеробстві присвячені роботи П.І. Коваленка, В.П. Остапчика, М.І. Ромащенка, О.І. Жовтоног,  П.І. Ковальчука, В.С. Снігового, Є.П. Галяміна, Р.А.Полуектова А.О. Лимаря, Є.К. Міхєєва, Ю.О. Михайлова, В. А. Писаренка, К.С. Лисогорова, В.М. Попова, Л.А. Філіпенко, О.Ф. Литовченка, Д.М.Онопрієнка та ін. В сучасному виробництві, коли спостерігається значний дефіцит ресурсів, умови ведення зрошення значно відрізняються від умов, для яких було розроблено параметри та методи планування оптимальних, водозберігаючих та грунтозберігаючих  поливних режимів.

На рис. 1 на прикладі озимої пшениці показано діапазони зволоження ґрунту при різних стратегіях ведення зрошення земель, тобто при застосуванні різних типів поливних режимів, у тому числі діапазон регулювання вологозапасів у ґрунті при веденні неоптимального зрошення. За таких умов рівень вологозапасів у ґрунті може бути постійно нижчим за той, що підтримується при реалізації оптимальних чи водозберігаючих режимів зрошення.