Писаренко П.В. Продуктивність різних за групами стиглості гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння та вологозабезпеченості в умовах південного Степу України

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, мету, задачі та об’єкт досліджень, надано її загальну характеристику.

Розділ 1. „Стан вивченості проблеми та завдання досліджень”(аналітичний огляд літератури).  Проблемою створення високопродуктивних гібридів, розробки технологій вирощування та режиму зрошення кукурудзи на півдні України займалося декілька поколінь вчених, серед яких слід відмітити Алпатьєва С.М., Дзюбецького Б.В., Запорожченка О.Л. Кружиліна М.С. Кулешова М.М., Лавриненка Ю.О.,   Лисогорова С.Д., . Остапова В.І., Писаренка В.А., Трегубенка М.Я., Ушкаренка В.О., Фильова Д.С., Штойка Д.А., Цикова В.С. та багатьох інших. За результатами аналізу літературних джерел доведена необхідність проведення теоретичних та експериментальних досліджень з питань добору адаптованих до умов зрошення гібридів кукурудзи, визначення густоти стояння рослин, способів поливу та методів планування зрошення. На основі цих матеріалів розроблено програму досліджень, результати яких наведені у дисертаційній роботі.      

Розділ 2. „Умови та методика проведення досліджень”. Польові досліди, лабораторні та аналітичні дослідження виконувались протягом 1998-2004 рр. в Інституті землеробства південного регіону УААН (до 2000 р. – Інститут зрошуваного землеробства), розташованому на правому березі р. Дніпро в зоні Інгулецької зрошувальної системи.

4

ґрунт дослідних ділянок – темно-каштановий середньосуглинковий з вмістом в орному шарі: гумусу –  2,8*3,4%, валових азоту, фосфору і калію – 0,118-0,120; 0,114; 2,5-2,7 % відповідно, у тому числі рухомих: 16,0; 26,3 та 280 мг/кг ґрунту. рН водної витяжки 7,0-7,2. Найменша вологоємність шару 0-100 см складає 21,5%, вологість в'янення – 9,0% від маси сухого ґрунту, щільність складення – 1,37 г/см.

Клімат південного Степу континентальний, жаркий,  з  гідротермічним коефіцієнтом 0,5-0,7, що свідчить про його крайню посушливість.  Характерними ознаками його є недостатня кількість атмосферних опадів, високі температури і низька вологістю повітря, часті суховії весною та літом, тепла погода восени та зимою.

Роки проведення досліджень під час вегетації кукурудзи за дефіцитом випаровування були: 1998 і 2002 рр. – середні; 1999 – середньосухий; 2000 і 2004 – вологі, 2003 р. – середньовологий. За період вегетації кукурудзи сума опадів у 1998 – 2004 роках становила 278,0, 157,1, 319,3, 123,4,  207,1 та 298,0 мм.

У дисертаційній роботі представлені матеріали досліджень у трьох двофакторних і одному однофакторному дослідах. Двофакторні: 1. – Опрацювати методи управління режимом зрошення різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи. 2. – Вплив густоти стояння рослин на продуктивність різних генотипів кукурудзи при зрошенні. 3. – Вплив густоти стояння рослин на продуктивність різних гібридів кукурудзи за неполивних умов.  Однофакторний дослід – Удосконалення поверхневого способу поливу кукурудзи.

Спостереження за ростовими та продуційними процесами рослин, динамікою вологозапасів та необхідні обліки виконувалися за загально прийнятими методиками.

Площу листкової поверхні визначали методом висічок, чисту продуктивність фотосинтезу (за А.А.Нічипоровичем, згідно формули Кідда-Веста-Бріггса), фотосинтетичний потенціал посіву (за А.А.Нічипоровичем, 1961), наростання сирої та сухої біомаси кукурудзи, добового приросту рослин у висоту, структури врожаю (М.М.Горянский, 1970).

Вологість  ґрунту визначали  термостатно-ваговим  методом, а величину поливних норм, сумарне водоспоживання та середньодобове випаровування, коефіцієнти водоспоживання, окупності поливної води та інші визначали згідно „Методических рекомендаций по проведению полевых опытов в условиях орошения УССР” (1985).                        

Збирання та  облік  урожаю  проводили в фазу повної стиглості  зерна. Економічну, біоенергетичну та еколого-економічну ефективність вирощування кукурудзи розраховували за методиками  В.О.Ушкаренка, П.Н.Лазера та ін., 1997. Економічну ефективність розраховували згідно загальних виробничих норм та за обліком усіх витрат, прямих і накладних видатків за розцінками на 01.01.2006 р.

Результати обліку врожаю обробляли методами дисперсійного та статистичного аналізу за допомогою комп’ютерних програм „MSTAT” та MS „Exel”.

Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою для зони зрошення півдня України, з урахуванням погодних умов вегетаційного періоду та за винятком вивчаємих факторів.

Розділ 3. „Динаміка поглинання вологи та водоспоживання кукурудзи”. Встановлено, що існують суттєві розбіжності щодо інтенсивності поглинення вологи рослинами зрошуваної та неполивної кукурудзи протягом вегетаційного періоду. Зона активного вологообміну до початку поливів становить 20-30 см і  залежить, в основному,  від погодних умов вегетації. В подальшому спостерігаються суттєві розбіжності у поглиненні вологи рослинами поливної і неполивної кукурудзи. Без поливу рослини  інтенсивно використовують воду, в основному, з шару ґрунту 0-80 см, а у посушливі роки – 0-120 см. Основний вологообмін зрошуваних рослин відбувається з шару 0-50 см, незалежно від  скоростиглості гібриду та погодних умов протягом вегетації.