Мринський Розробка елементів технології вирощування гібридного насіння (F1) соняшника при зрошенні в умовах півдня УкраЇни

Краткое содержание

Вступ

У розділі викладено актуальність теми; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; мету і завдання досліджень; наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; особистий внесок здобувача; апробацію результатів дисертації; перелік публікацій; структуру й обсяг дисертації.

Огляд літературних джерел

У розділі наведено результати досліджень вітчизняних і зарубіжних учених з питань впливу окремих елементів технології вирощування соняшнику на його продуктивність, реалізацію біологічного потенціалу культури. В аналізі наукової літератури показано, що існує необхідність вивчення та визначення оптимального сполучення окремих елементів технології вирощування: режиму зрошення, способу основного обробітку ґрунту, фону мінерального живлення та технології догляду за посівами материнської лінії на ділянці гібридизації для отримання гібридного насіння соняшнику Візит з хорошими посівними кондиціями та високим рівнем прибутку.

Умови, матеріал, методика та техніка проведення

наукових досліджень

Експериментальні дослідження проводили протягом 1999-2001 років шляхом постановки польових дослідів на зрошуваних землях Каховського державного аграрного технікуму Каховського району Херсонської області.

Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем південний піщано-середньосуглинкуватий. Середній вміст гумусу в шарі ґрунту 0-30 см 2,25%, рухомих форм елементів живлення: фосфору – 4,2 мг, обмінного калію – 30,5 мг/100 г ґрунту.

Метеорологічні дані за роки досліджень мали свої особливості та відмінності. Погодні умови за основними показниками (кількість тепла, вологи та їх розподіл протягом періоду вегетації) відрізнялись за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників, але основні закономірності впливу факторів, які вивчали в досліді, на формування елементів продуктивності зберігалися. Найбільш сприятливим за метеорологічними умовами виявився 2000 рік. Значна кількість опадів у період вегетації соняшнику посприяла зниженню температури і підвищенню вологості повітря, що позитивно вплинуло на формування врожаю соняшнику в цьому році.

Польові досліди було закладено методом розщеплених ділянок, повторність – чотириразова. У досліді вивчали такі фактори та їх варіанти: фактор А – режим зрошення (передпосівний полив, вегетаційні поливи, передпосівний + вегетаційні поливи), фактор В – спосіб основного обробітку ґрунту (полицевий і безполицевий на глибину 25-27 см), фактор С – фон живлення (без добрив, N₄₅P₆₀, N₉₀P₁₂₀), фактор D – технологія догляду за посівами (механізоване прополювання, механізоване + ручне прополювання, механізоване + хімічне прополювання).

Проведення дослідів супроводжувалось аналізом зразків ґрунту і рослин, спостереженнями за рослинами і погодними умовами, статистичною обробкою отриманого експериментального матеріалу та розрахунками.

Фізичні, водні властивості та поживний режим ґрунту

Застосування як полицевого, так і безполицевого основного обробітку ґрунту, забезпечувало оптимальні значення щільності складення ґрунту та його шпаруватості для культури соняшнику. Найменші, у середньому по досліду, показники щільності складення ґрунту (1,33 г/см³) та найбільші шпаруватості (47,8 %) відмічені при застосуванні передпосівного поливу.

Кращі показники швидкості водопроникності ґрунту та кількості поглинутої вологи як до сівби, так і після збирання соняшнику, спостерігали при застосуванні полицевого основного обробітку ґрунту, і складали, у середньому, 4,6 та 3,8 мм/хв. і 274 та 225 мм /га відповідно.

Найменше використання рухомих форм NO₃‾ і P₂O₅ (у середньому 33 та 7 %) спостерігалося при застосуванні передпосівного поливу, а найбільше – при застосуванні передпосівного поливу у поєднанні з вегетаційними (53 та 15 %).

Ріст і розвиток рослин соняшнику та його продуктивність

залежно від умов вирощування

Найбільший приріст площі листкової поверхні рослин материнської лінії відмічено в міжфазний період „диференціація конуса-утворення кошика” (5596 м²/га), а максимальний листковий апарат – у фазу цвітіння (від 7488 до 17175 м²/га).

У середньому за роки досліджень максимальну висоту рослин материнської лінії соняшнику Візит зафіксовано в фазу цвітіння – від 76,9 до 95,0 см.

Накопичення сухої біомаси було найбільш інтенсивним у період „утворення кошика-цвітіння” – у середньому 55,1 ц /га, а найбільшу біомасу рослин материнської лінії – 116,6 ц /га відмічено в фазу фізіологічної стиглості при застосуванні передпосівного поливу у поєднанні з вегетаційними, полицевого обробітку ґрунту, фону мінерального живлення N₉₀P₁₂₀ та технології догляду, яка включає механізоване прополювання у поєднанні з ручним.

Найменшу кількість бур’янів на ділянці гібридизації (14,2 шт. /м²), у т.ч. багаторічних (0,5 шт. /м²), спостерігали у варіанті полицевого основного обробітку ґрунту. Найбільш ефективно знищувати бур’яни, у т.ч. багаторічні, дозволила технологія догляду за посівами, яка включала механізоване прополювання у поєднанні з ручним.

Урожай гібридного насіння соняшнику Візит

залежно від умов його вирощування

За отриманими експериментальними даними, урожайність кондиційного насіння соняшнику Візит з ділянки гібридизації, у середньому за роки досліджень, коливалася від 4,8 до 9,4 ц /га (табл. 1).

Урожай змінювався залежно від погодних умов року досліджень. Так, найвищий його рівень відмічено в 2000 році, який характеризувався більш сприятливими метеорологічними умовами в період вегетації соняшнику.

Проведення вегетаційних поливів дозволило підвищити врожайність кондиційного насіння соняшнику з ділянки гібридизації на 6,3, а вегетаційних поливів на фоні передпосівного – на 26,6%.

Застосування різних способів основного обробітку ґрунту (полицевого та безполицевого) істотно не впливало на величину врожаю кондиційного насіння з ділянки гібридизації, проте застосування полицевого обробітку ґрунту дозволило покращити його показники, у середньому по досліду, на 7,4%.

Мінеральні добрива суттєво впливали на врожай кондиційного насіння соняшнику з ділянки гібридизації. На фоні внесення мінеральних добрив нормою N₄₅P₆₀ приріст урожайності, у середньому, становив 10,8, а N₉₀P₁₂₀ – 16,9 %.

У зв’язку з незначним габітусом рослин материнської лінії Н-33 А та їх негативною реакцією на забур’яненість, технологія догляду за посівами є однією з головних складових частин вирощування насіння на ділянці гібридизації соняшнику Візит. При цьому найбільше підвищення врожайності кондиційного насіння з ділянки гібридизації (на 30,0 %) відмічено при застосуванні механізованого прополювання у поєднанні з ручним. При застосуванні механізованого прополювання разом з хімічним урожайність, у середньому , зросла на 23,3 %.